Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 квітня 2026 року
у справі № 939/1435/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій комбатанта за ч. 1 ст. 438 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
ОЦІНКА СУДУ
У частині 1 статті 438 КК (в редакції станом на березень 2022 року) передбачалася кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.
Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 3 КК чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, в тому числі законодавства про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень IV Конвенції та І Протоколу:
- особи, що входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу), є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях (частина 2 статті 43 І Протоколу);
- всі комбатанти зобов'язані додержуватися норм міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів (частина 2 статті 44 І Протоколу);
- сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами (стаття 29 IV Конвенції).
ВИСНОВКИ: суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обвинувачений на час учинення інкримінованих йому діянь входив до складу збройних сил сторони збройного конфлікту - рф, тобто був комбатантом, тому не може нести індивідуальну кримінальну відповідальність лише за факт участі в цьому конфлікті.
Водночас він як комбатант був зобов'язаний дотримуватися норм міжнародного права, застосовуваного в період збройного конфлікту.
Проте обвинувачений всупереч зазначеним нормам міжнародного гуманітарного права вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, яке перебувало під захистом, віддав накази про вчинення таких дій та іншого порушення законів і звичаїв війни.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення міжнародно-правових норм, злочини проти миру, злочини проти безпеки людства, злочини проти міжнародного правопорядку
