Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 липня 2019 року
у справі № 725/3927/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо розмежування процедур виклику та відбору присяжних
Фабула справи: за вироком суду ОСОБА_1 засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцять років.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисник ОСОБА_1 зазначає, що вирок суду першої інстанції постановлений незаконним складом суду, оскільки згідно зі звітом автоматизованого розподілу справ визначення та відібрання присяжних було проведено з порушенням процедури відведення попередньо відібраних через автоматизований розподіл присяжних, зокрема, без проведення жодного судового засідання, яке безумовно мало проходити за правилами ст. 387 КПК України.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до положень ч. 1 ст. 385 КПК України після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
А у порядку, передбаченому ст. 387 КПК України, після відкриття судового засідання здійснюється вже відбір присяжних. І лише під час відбору присяжних за правилами ч. 5 ст. 387 КПК України вирішуються питання, пов’язані зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного: «ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним».
Висновки: слід відрізняти процедури виклику присяжних згідно з положеннями ст. 385 КПК України (попередній відбір присяжних) та відбору присяжних у порядку, передбаченому ст. 387 КПК України.
Виклик (попередній відбір) присяжних згідно з положеннями ст. 385 КПК України здійснюється на підставі розпорядження головуючого секретарю судового засідання, яке є підставою для визначення присяжних в кількості семи осіб автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
А вже під час відбору присяжних за правилами ч. 5 ст. 387 КПК України виключно ухвалою суду у складі двох суддів вирішуються питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних.
Ключові слова: законний склад суду, забезпечення права на суд присяжних, провадження у суді присяжних
