Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 грудня 2018 року
у справі № 569/6812/15-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо істотної шкоди як елементу об'єктивної сторони службової недбалості
Фабула справи: вироком міського суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 367 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади та зайняттям правоохоронною діяльністю на строк 1 рік 6 місяців.
Мотивація касаційної скарги: суди не взяли до уваги відсутність заподіяної злочином шкоди, яка б виражалась у матеріальному еквіваленті, що, на думку засудженого, свідчить про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України. Крім того, засуджений посилається на недопустимість доказів, оскільки суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 404 КПК України безпосередньо доказів не дослідив.
Правова позиція Верховного Суду: одним з елементів об'єктивної сторони службової недбалості є наслідок у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч. 1 ст. 367 КК України). Виходячи з буквального розуміння змісту п. 3 примітки до ст. 364 КК України (в редакції, що діяла на час розгляду кримінального провадження), істотна шкода може мати виключно матеріальний вимір і перераховуватися в матеріальний еквівалент.
Висновки: одним з елементів об'єктивної сторони службової недбалості є наслідок у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч. 1 ст. 367 КК). Істотна шкода, у розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК України, не може мати нематеріальний вимір і бути оціночною категорією.
