Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 461/1444/22
провадження № 51- 1837ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2024 року задоволено клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - продовжено останньому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до
12 вересня 2024 року включно, з визначенням застави в розмірі 10 000 911 грн.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 07 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення, а вищезазначену ухвалу - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вказаної ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додану до неї копію оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а право на касаційне оскарження - лише у визначених законом випадках.
Отже, зазначена норма гарантує право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК), ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 422-1 КПК ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, обвинувачений ОСОБА_4 оскаржує ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року, постановлену за результатами розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15 липня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Проте, вказана ухвала суду апеляційної інстанції не є предметом перегляду суду касаційної інстанції та відповідно до вимог ч. 5 ст. 422-1 КПК не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 серпня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
