Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2026 року
м. Київ
справа № 461/1444/22
провадження № 51-1837км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
у режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року.
Короткий зміст ухвалених судових рішень
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 . Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, строком на 60 діб, тобто до 22 травня 2022 року. Визначено ОСОБА_6 заставу, в розмірі 4031 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 10 000 911 грн, та у разі внесення застави ухвалено покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 діб наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Кропивницький Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення в цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі обвинувачений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування вимог своєї касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на те, що відповідно до частини 1 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судові рішення, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Вважає, що ухвала місцевого суду від 23 березня 2022 року мала бути переглянута за нововиявленими обставинами.
У касаційній скарзі обвинувачений зазначає про те, що його незаконно тримають під вартою.
Крім того, указує на такі порушення вимог кримінального процесуального закону:
матеріали кримінального провадження не містять клопотання про обрання запобіжного заходу та матеріали, якими воно обґрунтовано, а також судового рішення про обрання запобіжного заходу;
під час досудового розслідування та судового розгляду у період з 28 лютого 2022 року до 31 березня 2022 року йому не було надано захисника, участь якого є обов`язковою. Матеріали кримінального провадження не містять копії свідоцтва адвоката ОСОБА_8 , а відповідно до висновку експерта № 1031/09/2023 від 19 вересня 2023 року договір про надання правової допомоги - підроблений;
під час досудового розслідування до нього застосовувались недозволені методи: били, катували, погрожували, принижували;
докази у кримінальному провадженні отримані незаконним шляхом.
Також, до початку касаційного розгляду до Суду від ОСОБА_6 надійшли клопотання від 15 лютого 2026 року, скарга від 16 лютого 2026 року, доповнення до касаційної скарги від 01 квітня 2026 року, заява від 19 квітня 2026 року, заява від 29 квітня 2026 року, в яких ОСОБА_6 просить закрити кримінальне провадження відносно нього, дати вказівки суду першої та апеляційної інстанції, дослідити матеріали справи та притягнути до кримінальної відповідальності слідчого та прокурора, визнати досудове слідство незаконним, визнати встановленим порушення права на захист та порушення права на повагу до його гідності. На обґрунтування таких вимог зазначає про відсутність у кримінальному провадженні доказів, які б доводили його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та незаконне тримання його під вартою.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачений та захисник підтримали подану касаційну скаргу з доповненнями, просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_6 , вважаючи її необґрунтованою, а судові рішення законними.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з положеннями статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Цій вимозі ухвала Львівського апеляційного суду 27 листопада 2025 року не відповідає.
Так, зі вступної частини цього рішення убачається, що суддею суду апеляційної інстанції вирішувалося питання про прийняття скарги обвинуваченого ОСОБА_6 щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року про продовження строку тримання під вартою.
У мотивувальній частині містяться посилання на положення КПК та правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, які стосуються особливостей перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Проте, згідно резолютивної частини ухвалено відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року.
Таким чином, суддя апеляційного суду поєднав дві взаємовиключні процедури перегляду судових рішень: ординарну (звичайну) та екстраординарну в рішенні, де мотиви в мотивувальній частині суперечать його висновку в резолютивній.
У звичайному порядку ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні та ухвала про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку (пункти 2, 3 частини 1 статті 309 КПК).
Апеляційні скарги на такі рішення подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 2 частини 1, пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).
Апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (пункт 4 частини 3 статті 399 КПК).
Згідно з частиною 4 статті 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржено згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, але внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Відповідно до частини 2 статті 463 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини (частина 1 статті 461 КПК).
Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції (частина 2 статті 467 КПК).
Як виснувала об`єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 03 лютого 2020 року, положення частини 2 статті 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті (справа № 522/14170/17, провадження № 51-1836 кмо 19).
Отже, ухвала Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року могла бути предметом апеляційного перегляду лише у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження, водночас, у будь-якому випадку не могла бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами в порядку апеляційного провадження.
Предметом апеляційного перегляду за екстраординарною процедурою може бути рішення місцевого суду, постановлене в порядку такої ж (екстраординарної) процедури.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Стосовно касаційного оскарження ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, Суд зазначає, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають (частина 4 статті 424 КПК).
Ба більше, з матеріалів кримінального провадження не убачається, що ухвала Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 рокупро продовження строку тримання під вартою оскаржувалася в апеляційному порядку.
З урахуванням особливостей провадження в суді касаційної інстанції, регламентованого главою 32 КПК, Суд не вправі досліджувати докази, зокрема, висновок експерта №1031/09/2023 від 19 вересня 2023 року та відеозапис затримання, про що обвинувачений просить у касаційній скарзі, а також інші докази, на які вказує ОСОБА_6 у доповненнях до касаційної скарги від 01 квітня 2026 року та заяві від 19 квітня 2026 року.
Вимоги обвинуваченого визнати досудове розслідування незаконним, притягнути до відповідальності слідчого та прокурора, які проводили досудове слідство, визнати встановленим порушення права на захист та порушення права на повагу до людської гідності (заява від 19 квітня 2026 року), припинити незаконне та необґрунтоване тримання під вартою, перевірити законність затримання (касаційна скарга) не узгоджуються з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, визначеними статтею 436 КПК.
Перевірка фактів застосування недозволених методів досудового розслідування, законності постанови прокурора про обрання до ОСОБА_6 запобіжного заходу 01 березня 2022 року у вигляді тримання під вартою, наявності підстав для закриття кримінального провадження виходить за межі касаційного перегляду оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
Таким чином, касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 слід задовольнити частково, а ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року - скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого врахувати викладене у цій постанові та прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
