Справа № 640/10761/14-ц
н/п 2/640/1637/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Сенаторова В.М.
при секретарі - Явнюк К.Р.
представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2Л,
представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державного підприємства « Південна Залізниця» про визнання незаконними і скасування розпорядження та наказів щодо звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та визнання діючим контракту, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _5 звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив в судовому засіданні, і просив визнати незаконними та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2014 року за № 514-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 03.06.2014 року № 90-О, наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03.06.2014 року № 702/ОС, наказу Державного підприємства «Південна залізниця» від 03.06.2014 року № 201/ОС, поновити його на роботі на посаді начальника Державного підприємства «Південна залізниця» та визнати діючим контракту № 4-IV від 28.05.2013 року, стягнути оплату за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 вказав, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2014 року його звільнено з посади начальника Державного підприємства «Південна залізниця» у зв'язку з невиконанням умов контракту. Позивач зазначає, що у оскаржуваних ним актах не визначені певні підстави звільнення у відповідності до умов ухвалених сторонами п. 27 Контракту для його розірвання.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. При цьому вони посилалися на те, що відповідачем не зазначено конкретну підставу та не було вказано відповідний пункт Контракту, як на підставу звільнення позивача, підстави та висновки щодо звільнення ОСОБА_5, надані у поданні генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України від 06.05.2014 року та клопотанні Міністра інфраструктури України від 26.05.2014 року про неефективне використання та збереження державного майна ОСОБА_5, що суперечать додатковим умовам Контракту від 31.10.2013 року, представниками відповідача не надано доказів та не підтверджено матеріалами справи неефективне використання та збереження державного майна.
Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився та просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач не перебував у трудових відносинах з Кабінетом Міністрів України і видання Кабінетом Міністрів України розпорядження про звільнення особи з посади не припиняє трудові відносини між Кабінетом Міністрів України і цією особою.
Також, представник КМ України зазначав, що твердження позивача про незаконність його звільнення під час перебування в стані тимчасової непрацездатності є безпідставним, оскільки оскаржуваним розпорядженням Уряду не здійснюється безпосереднє звільнення позивача, а вказане звільнення відбувається з дати, визначеної у наказі, який видається за місцем роботи позивача.
Між сторонами виник спір стосовно припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом / п. 8 ст. 36 КЗпП України /, а не у зв'язку із звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а тому посилання позивача на порушення п.3 ст. 40 КЗпП України є необґрунтованим.
Представник відповідачів в інтересах Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту, Державного підприємства « Південна залізниця» в судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що на контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними. Також зазначила, що за результатами проведеної Укрзалізницею перевірки виявлені численні факти неефективного використання і збереження державного майна ДП «Південна залізниця», що свідчило про невиконання керівником підприємства ОСОБА_5 умов Контракту. Міністерством інфраструктури України листом від 26.05.2014 № 3768/13/14-14 порушене клопотання перед Кабінетом Міністрів України про звільнення позивача з посади начальника державного підприємства «Південна залізниця» у зв'язку з невиконанням умов контракту.
Суд, вислухав пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Статтею 4 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що залізниця є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті. Створення, реорганізація, ліквідація та визначення територіальних меж залізниць, призначення і звільнення їх керівників здійснюються рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
Відповідно до положень підпункту 7 пункту 1 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 298 / далі – Порядок /, керівник державного господарського об'єднання, підприємства, установи або організації, функції з управління якого виконує Кабінет Міністрів України, його перший заступник та заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. п. 2, 4 Положення « Про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року за № 203 / далі – Положення /, наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту відповідними міністерствами або іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 травня 2013 року Міністерством інфраструктури України укладено Контракт № 4-ІV з позивачем ОСОБА_5, згідно якого позивача призначено на посаду начальника ДП «Південна залізниця», строк дії Контракту з 28.05.2013 року до 27.05. 2018 року.
/ а.с. 228-239 т.1 /.
Відповідно до ч. З ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін / у тому числі матеріальна /, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до п. 16 Положення « Про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу », контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті.
На контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
В судовому засіданні встановлено, що 27.05.2014 року Кабінетом Міністрів України видане розпорядження № 514-р "Про звільнення ОСОБА_5 з посади начальника Державного підприємства "Південна залізниця" у зв’язку з невиконанням умов контракту. / а. с. 20 т.1 /.
Підставою для видання даного розпорядження стало звернення Укрзалізниці від 06.05.2014 року № Ц-1/279 до Міністерства інфраструктури України по результатах перевірки ДП "Південна залізниця" за період з 01.01.2013 року по 04.04.2014 рік, якою були виявленні численні факти неефективного використання і збереження державного майна ДП "Південна залізниця" та внесення подання про порушення перед Кабінетом Міністрів України клопотання про звільнення позивача з посади начальника ДП "Південна залізниця". / а.с.243-244 т.1 /.
На підставі вказаного подання, листом від 26.05.2014 року № 3700/13/14 - 14 Міністерство інфраструктури України порушило перед Прем'єр-міністром України клопотання щодо звільнення ОСОБА_5 з посади начальника ДП « Південна залізниця » у зв'язку з невиконанням ним умов контракту.
У своєму клопотанні Міністерство інфраструктури України посилалося на те, що перевіркою виявлені факти, які свідчать про незабезпечення позивачем ефективного використання і збереження закріпленого за залізницею державного майна, належного фінансово-економічного стану залізниці та порушення Позивачем підпункту й) пункту 27 Контракту від 28.05.2013 року № 4-ІV.
Також, зазначено що за результатами проведеної Укрзалізницею перевірки 18.04.2014 року виявлені численні факти неефективного використання і збереження державного майна ДП «Південна залізниця», що свідчило про невиконання керівником підприємства ОСОБА_5 умов Контракту.
Зокрема, встановлено, що залізницею незважаючи на скрутне фінансове становище у 2013 році при запланованому обсязі капітального будівництва на суму 353196 тис. грн. фактичне виконання склало 404240 тис. грн.
При цьому при наявності власних підрозділів спроможних виконувати роботи з
капітального будівництва, 76 % усіх робіт було виконано сторонніми підприємствами.
Мала негативний вплив на економічний стан залізниці і внутрішня цінова
політика. Так, дослідженням собівартості виконання деповських ремонтів вантажних вагонів залізниці становить 25,4 тис. грн. за одиницю, тоді як для сторонніх організацій ремонти виконуються по ціні 10,2 тис. грн.
Перевіркою також виявлено, що у складі інших операційних витрат 250143 тис. грн. сума непродуктивних витрат склала 6722 тис. грн. / а. с. 247-248 т.1 /.
Копія даного акту перевірки залучена до матеріалів справи …..
Згідно умов контракту № 4-ІV від 28.05.2013 року, Керівник зобов’язується безпосередньо і через адміністрацію державного підприємства здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а уповноважений орган управління зобов’язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.
Пунктом 26 Контракту передбачено, що він припиняється: - після закінчення терміну дії контракту; - за згодою сторін; - до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 27, 28 цього контракту; - інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.
В пункті 27 контракту від 28.05.2013 року зазначені підстави, за яких уповноважений орган управління може порушити перед Кабінетом Міністрів України клопотання щодо звільнення керівника із займаної посади, до закінчення терміну його дії. / а. с. 228-239 т.1 /.
У підпункті «й» п. 27 контракту від 28 травня 2013 року № 4-IV визначені випадки, коли уповноважений орган управління може порушити перед КМ України клопотання щодо звільнення керівника із займаної посади, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, зокрема неефективного використання та збереження майна.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що підставою припинення трудового контракту та звільнення ОСОБА_5 є саме неефективне використання та збереження останнім державного майна.
У силу ст. ст. 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до Додаткової угоди від 31.10.2013 року до контракту від 28.05.2013 року № 4-ІV внесені відповідні зміни та доповнення щодо показників ефективності використання державного майна і прибутку, майнового стану підприємства і преміювання на 2013 рік, які визначені в додатку № 1.
/ а. с. 240-242 т.1 /.
Позивач ОСОБА_5 постійно заперечував висновки акту перевірки окремих питань фінансово – господарської діяльності ДП « Південна залізниця» від 18 квітня 2014 року, вказував, що жодних висновків щодо неефективного використання та збереження державного майна цей акт не містить, в той час як підставою для розірвання контракту за п. 8 ст. 36 КЗпП України стали дані акту перевірки окремих питань фінансово – господарської діяльності ДП « Південна залізниця» від 18 квітня 2014 року.
В той час відповідачі не вказали які із узгоджених показників ОСОБА_5 не дотримані та якими доказами це підтверджується.
В свою чергу позивач надав висновок експертного економічного дослідження з питань порушення ОСОБА_5 на ДП « Південна залізниця» у період з 01.01.2013 року по 04.04.2014 рік. В наданому позивачем висновку вказано, що з акту перевірки « Окремих питань фінансово – господарської діяльності ДП « Південна залізниця» за період з 01.01.2013 року по 04.04. 2014 року зробити висновки про неефективне використання та збереження державного майна ДП « Південна залізниця» ОСОБА_5В, не видається за можливе / а. с. 216-249 Т.2 /
Крім цього, у наведеному висновку вказано, що в акті перевірки « Окремих питань фінансово – господарської діяльності ДП « південна залізниця» за період з 01..01.2013 року по 04.04.2014 року від 18.04.2014 року не зазначені первинні бухгалтерські документи на підставі яких проводилась перевірка, цей акт складений не відповідно до вимог ЗУ « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, в акті перевірки не зазначено розмір спричинених начальником ДП « Південна залізниця» ОСОБА_5 втрат ДП « Південна залізниця» та не встановлено наявність будь – яких порушень законодавства України начальником ДП « Південна залізниця» ОСОБА_5
Крім того, Верховний Суд України неодноразово у своїх рішеннях вказував проте, що за загальним правилом, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Під час розгляду трудового спору суду належить з’ясувати, чи дотримано власником зазначеної вимоги закону.
З матеріалів справи вбачається, що заподіяна шкода не встановлена і не
встановлювалась.
Відповідачі при звільненні ОСОБА_5 посилаються на результати проведеної ДП «Укрзалізницею» перевірки 18.04.2014 року, однак даний акт не містить висновків про наявність заподіяної ОСОБА_5 шкоди, ніяких дій по встановленню спричиненої матеріальної шкоди ОСОБА_5 після проведення акту перевірки відповідачем не проводились, ніяких кримінальних та адміністративних справ відносно ОСОБА_5 не порушувалось.
Опитані в судовому засіданні свідки вказали на позитивну роботу ОСОБА_5
Згідно даних трудової книжки ОСОБА_5 неодноразово преміювали.
З урахуванням неведеного, суд вважає, що відповідачем порушені вимоги Кодексу законів про працю України, про що свідчить незаконність розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2014 року № 514-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 03 червня 2014 року № 90-О, наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03 червня 2014 року № 702/ос, наказу розпорядження) Державного підприємства «Південна залізниця» від 03 червня 2014 року № 201/ос а тому вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 235 Кодексу Законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави з роботи, робітника повинно бути поновлено на роботі органом, який розглядає спір, а при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган який розглядає спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Оскільки порушене право Позивача підлягає захисту, зокрема, шляхом поновлення на роботі, то з відповідача ДП « Південна залізниця» підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 червня 2014 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі.
Згідно наданої до суду довідки, заробіток ОСОБА_5 за час вимушеного прогулу, починаючи з 03 червня 2014 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі, складає 367514 грн. 40 коп. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню і суд вказану суму стягує з Державного підприємства «Південна залізниця» / 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 01072609 / на користь ОСОБА_5
В частині стягнення моральної шкоди, суд вважає за можливе в цій частині ОСОБА_5 відмовити, у зв’язку з його недоведеністю.
Розмір судових витрат суд вирішує в порядку ч.3 ст. 88 ЦПК України та стягує з ДП « Південна залізниця» 3654 грн. 00 коп. в дохід держави.
В порядку ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Середня заробітна плата ОСОБА_5 згідно довідки складає 22323 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214 ЦПК України, ст. ст. 21, 40, 147, 149, 232, 233, 235, 236 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»; п. 1, 3, 6, 9, 13, 18 Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в правах про відшкодування моральної
/ немайнової / шкоди», -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державного підприємства « Південна Залізниця» про визнання незаконними і скасування розпорядження та наказів щодо звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та визнання діючим контракту задовольнити частково.
Визнати незаконним звільнення ОСОБА_5 з посади начальника Державного підприємства «Південна залізниця».
Скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2014 року № 514-р як таке, що прийняте з порушенням чинного законодавства України.
Скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 03 червня 2014 року № 90-О як такий, що виданий з порушенням чинного законодавства України.
Скасувати наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 03 червня 2014 року № 702/ос як такий, що виданий з порушенням чинного законодавства України.
Скасувати наказ (розпорядження) Державного підприємства «Південна залізниця» від 03 червня 2014 року № 201/ос як такий, що виданий з порушенням чинного законодавства України.
Поновити ОСОБА_5 на посаді начальника Державного підприємства «Південна залізниця» з 03 червня 2014 року.
Визнати діючим контракт № 4-ІУ з начальником державного підприємства «Південна залізниця» ОСОБА_5, що є у державній власності від 28 травня 2013 року.
Стягнути з Державного підприємства «Південна залізниця» / 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 01072609 / на користь ОСОБА_5 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 03 червня 2014 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі у сумі 367514 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_5 на роботі та стягнення з Державного підприємства «Південна залізниця» / 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 01072609 / на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за один місяць у сумі 22323 грн. 80 коп.
В частині стягнення моральної шкоди у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -
