Єдиний державний реєстр судових рішень
Кримінальне провадження № 1-кп-678-4/16
Справа № 274/301/15-к
У Х В А Л А
про повернення обвинувального акта
Смт. Летичів
29 листопада 2016 року Летичівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42014000000000956 від 23.09.2014 року відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувальний акт, пред`явлений ОСОБА_5 по ч. 3 ст. 368 КК України, надійшов до Летичівського районного суду Хмельницької області 03.03.2015року згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України про визначення підсудності від 23.02.2015р. і перебував на розгляді судді Летичівського районного суду ОСОБА_6 .
Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 5157 від 22.09.2016 року суддя ОСОБА_6 звільнена з посади судді у зв`язку із відставкою і ухвалою від 10 жовтня 2016року суддя ОСОБА_1 прийняв обвинувальний акт до свого провадження з підстав припинення суддею ОСОБА_6 повноважень у зв`язку із відставкою.
18.10.2016 року в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про направлення даного обвинувального акта до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності, з підстав, що вказане провадження відноситься до підслідності Національного антикорупційного бюро України, і тому, відповідно до вимог п. 1 абз. 1 ч. 9 ст. 31 КПК України, воно підлягає розгляду колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років, а утворити склад суду в Летичівському районному суді неможливо із-за відсутності необхідної кількості суддів,.
Ухвалою від 18.10.2016року суд клопотання ОСОБА_5 задовольнив.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2016року клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 42014000000000956 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишено без задоволення.
10.11.2016року дане кримінальне провадження з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2016року повернуто до Летичівського районного суду Хмельницької області і призначено до підготовчого судового засідання на 28.11.2016року.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору для виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291КПК України, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК: відсутнє чітке та конкретизоване формулювання обвинувачення, а міститься лише виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація кримінального правопорушення; складений з елементами нечіткої та неконкретизованої підозри при тому, що на даній стадії ОСОБА_5 не може підозрюватись, а може лише обвинувачуватись у вчиненні злочину; не зазначено в інтересах кого вчинено (мав вчинити) дії, і які саме дії вчинив (мав вчинити) ОСОБА_5 ; зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди, без зазначення суми та не зазначено в інтересах яких осіб, що є неконкретизованим та не уможливлює реалізацію ним права на захист, так як здійснити захист від загальних, неконкретизованих формулювань, які охоплюються лише припущеннями, не можливо.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечує, посилаючись на його безпідставність.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. З даної норми Основного Закону випливає, що формулювання обвинувачення, зазначене в обвинувальному висновку, повинно бути конкретним.
Разом з тим, згідно вимог ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні обов`язковому доказуванню підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Вивчивши та дослідивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , встановлено, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме: не містить посилання на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а містить лише припущення « ОСОБА_5 підозрюється» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб будь-яких дій з використанням наданої йому влади, поєднаному із вимаганням», що підтверджує відсутність чітко сформульованого та висунутого обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину. Натомість із змісту обвинувального акта вбачається повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а не пред`явлення обвинувачення, оскільки згідно тексту обвинувального акта ОСОБА_5 «підозрюється», а не «обвинувачується» в чиненні злочину, і текст обвинувального акта ідентичний тексту повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 08.10.2014року (т.2 а.к.п. 1), що свідчить про неповне і неупереджене дослідження прокурором обставин провадження, ненадання їм належної правової оцінки, що унеможливлює прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень по даній справі.
Враховуючи, що обвинувальний акт не містить посилання на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд позбавлений можливості призначити його до судового розгляду, а, отже є підстави для повернення його прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314-315 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № №42014000000000956 від 23.09.2014 року відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, направити прокурору для приведення його у відповідність вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий
