Справа № 466/798/19
У Х В А Л А
судового засідання
09 липня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі колегії :
головуючої-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
установив:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, оскільки ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжних заходів, не зменшилися.
Захисник ОСОБА_6 звернулась до суду із усним клопотанням про обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту,посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки і не має наміру скриватись від суду та впливати на потерпілого та свідків.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника та заперечив клопотання прокурора .
Заслухавши доводи учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова обвинуваченому продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.07.2020 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Під час судового розгляду кримінального провадження продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою можливе за наявності обставин, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, і за умови якщо в суді буде встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні прокурора ризикам.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри чи обґрунтованого обвинувачення передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри і висунення обвинувачення не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи. У цьому випадку достатніми є докази, які об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для висунення звинувачення.
Окрім цього, суд,приймаючи рішення по заявленому клопотанню , застосовує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд виходить із принципу забезпечення захисту інтересів суспільства, які переважують правило поваги до особистої свободи, оскільки життя людини є найвищою цінністю, а ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні вмисного вбивства.
Продовження тримання обвинуваченого під вартою відповідатиме характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Наведені прокурором у клопотаннях докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочину, причетності обвинуваченого до його скоєння свідчать про подальше існування обґрунтованого обвинувачення .
Доводи сторони захисту на користь обвинуваченого не спростовують доводів прокурора, не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.
Суд вважає, що і надалі продовжують існувати ризики, які передбачені ст.177 КПК України, і які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ризик незаконного впливу на свідків.
Підстави для зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою - відсутні. Посилання обвинуваченого на значне погіршення його стану здоров`я не підтвердженомо в судовому засіданні жодними доказами.
Керуючись ст. 331 КПК України,
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити термін дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до 60 днів - з 30 липня 2020 року до 27 вересня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області №19.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду.
Головуюча-суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
ОСОБА_2
