Єдиний державний реєстр судових рішень
Рівненський апеляційний суд
_______________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
04 квітня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019180190000069 за апеляційними скаргами представника потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_18 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_14 , обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_21 на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 січня 2016 року за ч.3 ст.187 КК України із призначенням покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки без конфіскації майна, вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 17 березня 2017 року за ч.3 ст.185 КК України із призначенням покарання із застосуванням ч.4 ст.70, ч.5 ст.72 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки із зарахуванням і строк покарання попереднього ув`язнення з 23 серпня 2015 року до вступу вироку з законну силу із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Великі Цепцевичі Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України,
в с т а н о в и л а :
Вказаними вироком
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України (далі КК), і призначено йому покарання:
- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років;
- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК у виді позбавлення волі на строк сім років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років.
Зараховано в строк остаточного покарання ОСОБА_6 його попереднє ув`язнення з моменту затримання з 09 лютого 2019 року відповідно до ч.5 ст.72 КК з розрахунку один день попереднього ув?язнення за один день позбавлення волі.
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК, і призначено йому покарання:
- за ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років шість місяців з конфіскацією майна;
- за ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК у виді позбавлення волі на строк сім років.
На підставі ч.ч.1, 3 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років шість місяців з конфіскацією майна.
Зараховано в строк остаточного покарання ОСОБА_7 його попереднє ув`язнення з моменту затримання з 08 лютого 2019 року відповідно до ч.5 ст.72 КК, з розрахунку один день попереднього ув?язнення за один день позбавлення волі. в?язнення
ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК, і призначено йому покарання:
- за ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років шість місяців з конфіскацією майна;
- за ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК у виді позбавлення волі на строк сім років.
На підставі ч.ч.1, 3 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років шість місяців з конфіскацією майна.
Зараховано в строк остаточного покарання ОСОБА_8 його попереднє ув`язнення з моменту затримання з 08 лютого 2019 року відповідно до ч.5 ст.72 ККз розрахунку один день попереднього ув?язнення за один день позбавлення волі.
ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК, і призначено йому покарання:
- за ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років шість місяців з конфіскацією майна;
- за ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК у виді позбавлення волі на строк сім років.
На підставі ч.ч.1, 3 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_9 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років шість місяців з конфіскацією майна.
Зараховано в строк остаточного покарання ОСОБА_9 його попереднє ув`язнення з моменту затримання з 08 лютого 2019 року відповідно до ч.5 ст.72 КК,з розрахунку один день попереднього ув?язнення за один день позбавлення волі.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_15 і ОСОБА_16 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відшкодування майнової, фізичної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відмовлено повністю.
Також судом вирішено питання щодо речових доказів, стягнення процесуальних витрат та накладених у даному кримінальному провадженні арештів.
Запобіжні заходи, застосовані відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у виді тримання під вартою, залишено без змін.
Згідно цього вирок, ОСОБА_6 , діючи на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_22 , який перешкоджав зайняттю злочинною діяльністю та встановленню сфер кримінального впливу серед членів громади с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, з метою умисного протиправного заподіяння смерті останньому, на початку лютого 2019 року зорганізував та очолив стійке об`єднання, до якого залучив як виконавців за грошову винагороду ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які на той час не мали постійного джерела доходу та які раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів. 06 лютого 2019 року ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення погодилися на пропозицію ОСОБА_6 та добровільно вступили до організованої групи під керівництвом останнього як виконавці. У період з 06 до 07 лютого 2019 року члени організованої групи в складі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , під керуванням ОСОБА_6 , вчинили умисне вбивство людини, а також здійснювали незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами. Діючи як організатор та керівник організованої групи, ОСОБА_6 розробив єдиний план злочинної діяльності, відомий та схвалений всіма членами об`єднання, відповідно до якого розподілив функції, спрямовані на досягнення спільної злочинної мети. Як керівник створеного та очоленого ним стійкого злочинного угруповання забезпечував вжиття заходів конспірації, що виражались у забезпеченні прихованого проживання виконавців злочину на території с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області у період готування до вчинення умисного вбивства ОСОБА_22 ; забезпечив можливість негласного візуального огляду виконавцями заздалегідь обумовленого місця вчинення злочину, а також шляху, по якому останні мали безпечно виїхати за межі с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області після вчинення вищевказаного злочину; з метою забезпечення можливості ідентифікації виконавцями під час вчинення злочину ОСОБА_22 надав їм детальну інформацію про зовнішність та звички потерпілого, а також транспортний засіб, яким останній постійно користувався; інструктував учасників угруповання, щоб з метою запобігання викриття злочинної діяльності, скоєння злочину здійснювали з максимальною обережністю. Згідно з планом ОСОБА_6 здійснював координацію злочинної діяльності групи, а саме: керував діями всіх учасників злочинного об`єднання та контролював їх виконання; особисто визначав період та характер готування до вчинення умисного вбивства, а також конкретний час і місце його вчинення; особисто забезпечував членів групи необхідними для вчинення вбивства знаряддями вогнепальною зброєю та боєприпасами, а також двома дерев`яними бітами; забезпечив виконавців вчинення вбивства транспортним засобом, який останні мали використовувати для безпечного та швидкого залишення місця події одразу після вчинення злочину; надав гарантії виконавцям злочину щодо виплати їм грошової винагороди в розмірі 2000 доларів США після здійснення умисного вбивства ОСОБА_22 . Згідно з розробленим планом, діючи як виконавці та учасники організованої групи, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 07 лютого 2019 року за дорученням та під керівництвом ОСОБА_6 за допомогою наданих ним знарядь вогнепальної зброї та боєприпасів, а також двох дерев`яних біт здійснили умисне вбивство ОСОБА_22 , вживали заходи конспірації під час незаконної діяльності. Крім того, ОСОБА_7 , отримавши від ОСОБА_6 вогнепальну зброю та бойові припаси до неї, незаконно їх зберігав та перевозив до місця вчинення вбивства ОСОБА_22 . Створена організована група характеризувалась згуртованістю складу, наявністю загальних правил поведінки, чітким розподілом ролей, дисциплінованістю, усвідомленням кожним з учасників успішного досягнення злочинної мети групи при належному виконанні своїх функцій згідно спільно розробленого плану. Учасники вказаної організованої групи, об`єднані єдиним умислом в досягненні злочинного результату і будучи обізнаними про роль кожного співучасника, з корисливих мотивів, вчинили наступні злочинні дії. Так, ОСОБА_6 в період з 06 до 07 лютого 2019 року, діючи як організатор в складі стійкої групи з об`єднаним єдиним умислом та реалізовуючи злочинний план, заздалегідь обумовлений із іншими учасниками організованої групи ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 як виконавцями, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині на замовлення, організував вчинення у с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області умисного вбивства ОСОБА_22 . З цією метою ОСОБА_6 у вказаний період часу розробив план вчинення злочину, у невстановлений слідством спосіб з метою використання в якості знарядь під час вчинення вказаного злочину придбав дві дерев`яні біти, а також незаконно придбав вогнепальну зброю та здійснив інші організаційні заходи, спрямовані на приготування до вчинення умисного вбивства ОСОБА_22 . У подальшому 06 лютого 2019 року у денний час, перебуваючи поруч місця розташування залізничного вокзалу м.Рівне, ОСОБА_6 довів до відома ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , узгодив з ними детальний план здійснення умисного вбивства ОСОБА_22 , обумовив час, місце, спосіб, засоби та знаряддя вчинення вказаного злочину, а також розмір та строк виплати винагороди ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за вчинення вказаного злочину. Реалізуючи злочинний намір на вчинення злочину, ОСОБА_6 06 лютого 2019 року в вечірній час на автомобілі, марки «Форд-Транзит», номерний знак НОМЕР_1 , транспортував ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до с.Старе Село Рокитнівського району, де з метою подальшого готування до вчинення умисного вбивства ОСОБА_22 забезпечив їх приховане проживання на території занедбаного господарства по АДРЕСА_1 . 07 лютого 2019 року приблизно о 16 годині ОСОБА_6 , реалізуючи план вчинення злочину та використовуючи в якості засобу вчинення злочину автомобіль, марки «БМВ», чорного кольору, на іноземній реєстрації, транспортував ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до заздалегідь обумовленого місця вчинення злочину в АДРЕСА_4 , де на той час проживав ОСОБА_22 , чим забезпечив можливість прихованого візуального огляду ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заздалегідь обумовленого місця вчинення злочину, а також шляху, по якому останні мали безпечно виїхати за межі с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області після вчинення вищевказаного злочину. Крім того, у вказаний період часу ОСОБА_6 з метою забезпечення можливості ідентифікації ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 під час вчинення злочину ОСОБА_22 довів до їх відома детальний візуальний опис потерпілого та транспортного засобу, яким останній постійно користувався. У подальшому 07 лютого 2019 року в вечірній час ОСОБА_6 , діючи згідно плану вчинення злочину та перебуваючи на території вищевказаного занедбаного господарства в АДРЕСА_4 , з метою використання в якості знаряддя під час вчинення умисного вбивства ОСОБА_22 надав ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заздалегідь підшукані знаряддя вчинення злочину, а саме: дві дерев`яні біти, вогнепальну зброю та боєприпаси до неї. Зокрема, у вказаний час ОСОБА_6 передав для ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 бойовий нарізний автомат, конструкції Калашнікова, моделі АКС-74У, калібру 5,45х39 мм., з номером на бойовій личинці 0747, який перебував у справному та придатному для стрільби стані, який був споряджений не менше як 29 бойовими проміжними патронами, калібру 5,45х39 мм, з кулями зі сталевими сердечниками (7Н6, 7Н61У1), які перебували у придатному для стрільби стані. У той же час ОСОБА_6 передав для ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 одноствольну, короткоствольну, гладкоствольну багатозарядну вогнепальну зброю, яка придатна для проведення пострілів, виготовлена шляхом переробки саморобним способом стартового пістолету, моделі «STALKER 914-UK» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.К., шляхом видалення захисного елементу з каналу ствола та блокування газовідвідного отвору за допомогою стороннього предмету, який був споряджений 9 пістолетними патронами «М.А.К.», калібру 9 мм Р.А. і які боєприпасами не являються. Крім того, у вказаний період часу ОСОБА_6 з метою забезпечення швидкого та прихованого залишення місця вчинення злочину вказаними виконавцями, надав у розпорядження останніх мотоцикл, марки «SKYBIKE QM150-10E», синього кольору, номер рами НОМЕР_3 . Одразу після того ОСОБА_6 з метою доведення злочину до кінця, використовуючи вищевказані автомобіль та мотоцикл, забезпечив транспортування ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до заздалегідь обумовленого місця скоєння злочину господарства по місцю проживання ОСОБА_22 в АДРЕСА_4 . Надалі ОСОБА_6 , надавши остаточні вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо виконання злочину та діючи згідно заздалегідь обумовленому плану вчинення злочину, залишив останніх разом з вищевказаним мотоциклом очікувати на появу ОСОБА_22 поруч господарства останнього, а сам на вищевказаному автомобілі, марки «БМВ» залишив місце запланованого злочину. В цей же час ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залишили вказаний мотоцикл неподалік господарства ОСОБА_22 з метою його використання для забезпечення швидкого залишення місця скоєння злочину, а самі, будучи озброєними знаряддями, які їм попередньо надав ОСОБА_6 , з метою доведення злочину до кінця, незаконно та приховано проникли на територію господарства Пишняка, де зайняли позицію очікування. При цьому, згідно спільно досягнутої між виконавцями злочину домовленості ОСОБА_7 був озброєний вищевказаною автоматичною бойовою вогнепальною зброєю, ОСОБА_8 був озброєний дерев`яною бітою та вищевказаною вогнепальною короткоствольною зброєю по типу пістолета, а ОСОБА_9 був озброєний дерев`яною бітою. 07 лютого 2019 року приблизно о 22 годині 40 хвилин в момент часу, коли ОСОБА_22 через вхідну браму зайшов на територію господарства за місцем свого постійного проживання в АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , маючи на меті вчинити умисне вбивство ОСОБА_22 , діючи з корисливого мотиву, на замовлення ОСОБА_6 , з метою отримання від нього грошових коштів у сумі 2000 доларів США, здійснили озброєний напад на ОСОБА_22 , під час якого ОСОБА_9 умисно заподіяв не менше одного удару дерев`яною бітою в ділянку голови ОСОБА_22 , а ОСОБА_8 в цей же час умисно заподіяв не менше одного удару дерев`яною бітою по голові та не менше одного удару по іншим ділянкам тіла останнього, внаслідок чого ОСОБА_22 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Одразу після того, під час вказаного нападу ОСОБА_7 умисно здійснив не менше п`яти пострілів з вищевказаної бойової автоматичної вогнепальної зброї в напрямку тіла ОСОБА_22 , внаслідок чого спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження. Внаслідок заподіяння вищевказаних тілесних ушкоджень у вигляді сліпих, проникаючих вогнепальних (кульових) поранень грудної клітки справа, здухвинної ділянки зліва та живота з ушкодженням органів грудної та черевної порожнини, поперекового відділу хребта, тазу зліва (з ушкодженнями правої легені, передньої стінки частки черевного відділу аорти, лівої долі печінки, передньої поверхні тіла першого поперекового хребця, нижнього полюсу селезінки, відрізків петель кишечника, тканин тазу зліва), що супроводжувалося гострою масивною внутрішньою крововтратою, швидким розвитком травматичного (комбінованого) шоку, що в найкоротший проміжок часу (після отримання вогнепальних ушкоджень) зумовило зупинку серцевої діяльності та дихання, припинення функцій центральної нервової системи, внаслідок чого ОСОБА_22 помер на місці події.
Також, ОСОБА_6 , діючи як організатор в складі організованої групи, згідно раніше розробленого плану злочинних дій, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_22 , з метою забезпечення безпосередніх виконавців вказаного злочину знаряддями злочину, у невстановлений слідством час, спосіб та місці, незаконно, тобто в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №662 від 21 серпня 1998 року та Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 12 жовтня 1992 року, придбав та в подальшому зберігав у невстановленому слідством місці вогнепальну зброю та бойові припаси до неї: бойовий нарізний автомат, конструкції Калашнікова, моделі АКС-74У, калібру 5,45х39 мм, з номером на бойовій личинці 0747, який перебував у справному та придатному для стрільби стані, а також не менше 29 бойових проміжних патронів до вказаного зразку зброї, калібру 5,45х39 мм., з кулями зі сталевими сердечниками (7Н6, 7Н61У1), які перебували у придатному для стрільби стані; одноствольну, короткоствольну, гладкоствольну багатозарядну вогнепальну зброю, яка придатна для проведення пострілів, виготовлену шляхом переробки саморобним способом стартового пістолету, моделі «STALKER 914-UK» № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.К., шляхом видалення захисного елементу з каналу ствола та блокування газовідвідного отвору за допомогою стороннього предмету. Продовжуючи діяти згідно плану злочинних дій, ОСОБА_6 з метою використання як знаряддя під час вбивства ОСОБА_22 , у денний час 07 лютого 2019 року в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, незаконно, тобто в порушення вимог зазначеної інструкції, передав вищевказану бойову нарізну автоматичну зброю, споряджену 29 бойовими проміжними патронами до неї, а також вищевказану вогнепальну короткоствольну зброю по типу пістолета, яка була споряджена 9 пістолетними патронами «М.А.К.», калібру 9 мм Р.А., які боєприпасами не являються, для безпосередніх виконавців вбивства ОСОБА_22 , - ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які в свою чергу діючи як виконавці в складі організованої групи та маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_22 , в такий спосіб, отримавши від ОСОБА_6 у денний час 07 лютого 2019 року в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області незаконно, тобто в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №662 від 21 серпня 1998 року та Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 12 жовтня 1992 року, придбали зазначену вогнепальну зброю і бойові припаси до неї з метою використання в якості знаряддя під час вбивства ОСОБА_22 . Продовжуючи діяти згідно з планом злочинних дій, 07 лютого 2019 року приблизно о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області вчинили вбивство ОСОБА_22 , під час чого ОСОБА_7 за допомогою вищевказаної бойової автоматичної зброї та боєприпасів до неї здійснив не менше п`яти пострілів в ділянки тіла ОСОБА_22 . У подальшому в період часу з 07 лютого 2019 року до 08 лютого 2019 року ОСОБА_7 , продовжуючи діяти згідно плану злочинних дій, незаконно, тобто в порушення вимог зазначеної інструкції, переніс вищевказану бойову нарізну автоматичну зброю та 24 бойових проміжних патронів до неї, з с.Старе Село Рокитнівського району до ділянки лісового масиву, що розташований на території 57-го кварталу ДП «Рокитнівське ЛГ» Березівського лісництва, де ОСОБА_7 заховав її на поверхні ґрунту під шаром листя та трави. В цей же час ОСОБА_8 , продовжуючи діяти згідно плану злочинних дій, незаконно, тобто в порушення вимог зазначеної інструкції, переніс вищевказану вогнепальну короткоствольну зброю по типу пістолета, яка була споряджена 9 пістолетними патронами «М.А.К.», калібру 9 мм Р.А., з с.Старе Село Рокитнівського району до с.Березове Рокитнівського району Рівненської області. 08 лютого 2019 року вищевказану вогнепальну короткоствольну зброю по типу пістолета, яка була споряджена 9 пістолетними патронами «М.А.К.», калібру 9 мм Р.А. було вилучено в ОСОБА_8 під час огляду його речей. 09 лютого 2019 року вищевказані бойовий нарізний автомат, конструкції Калашнікова, моделі АКС-74У, калібру 5,45х39 мм., з номером на бойовій личинці 0747, споряджений 24 бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм. з кулями зі сталевими сердечниками (7Н6, 7Н61У1), було вилучено працівниками поліції у вищевказаному місці під час проведення огляду місця події.
Такими умисними діями, ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК, умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та незаконне поводження зі зброєю і бойовими припасами, тобто носіння, зберігання, придбання, передачу вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене організованою групою, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Вказаними умисними діями ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК, умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та умисне, незаконне поводження зі зброєю і бойовими припасами, тобто носіння, зберігання, придбання, передачу вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене організованою групою, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
В апеляційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_18 просить вказаний вирок скасувати та ухвалити новий вирок яким ОСОБА_6 визнати винним та призначити покарання:
за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна;
за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.1 ст.263 КК сім років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 статочне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Також просить визнати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 винними та призначити їм покарання: за ч.3 ст.28 ч.1 ст.263 КК сім років позбавлення волі, за ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК довічне позбавлення волі з конфіскацією усього належного їм на праві приватної власності майна. На підставі ч.1 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 статочне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм на праві власності майна.
Цивільний позов потерпілих просить задовольнити у повному обсязі.
На обґрунтування заявлених вимог зазначено, що цими злочинами потерпілим завдано значної майнової та непоправної моральної шкоди. Однак місцевим судом належним чином не враховано, даних про особу ОСОБА_6 та вчинення ним цих злочинів за наявності ряду судимостей за тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також невизнання обвинуваченими своєї вини і не відшкодування завданої потерпілим шкоди.
Апелянт зазначив, що протягом досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_6 та його знайомі систематично погрожували потерпілим фізичною розправою, а вказані злочини були вчинені за обтяжуючих обставин тяжкі наслідки, завдані злочином, вчинення злочину з особливою жорстокістю, вчинення злочину загально небезпечним способом.
При цьому, вказано на те, що місцевим судом не правильно кваліфіковано дії обвинувачених, зокрема показаннями свідків підтверджується створення ОСОБА_6 банди, здійснення нею злочинної діяльності з використанням зброї, а також причетність інших осіб до вбивства потерпілого.
Прокурор ОСОБА_21 в апеляційній скарзі просить вказаний вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким:
ОСОБА_6 ,визнати виннимта засудитиза ч.3ст.27ч.3ст.28ч.1ст.263КК насім роківпозбавлення волі,за ч.3ст.27ч.3ст.28п.п.6,11,12ч.2ст.115КК додовічного позбавленняволі зконфіскацією майна.На підставіч.1ст.70КК,за сукупністюзлочинів,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,призначити остаточнепокарання увиді довічногопозбавлення волі із конфіскацією майна.
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 визнати винними та засудити за ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.263 КК на сім років позбавлення волі, за ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна
На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що місцевим судом виключено з обвинувачення ОСОБА_6 кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК вчинення умисного вбивства з корисливого мотиву. Водночас, із рішення суду вбачається, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , діючи на замовлення ОСОБА_6 , з метою отримати від останнього грошову винагороду (корисливий мотив) вчинили умисне вбивство ОСОБА_22 . Тому, оскільки ОСОБА_6 був замовником цього вбивства, то він повинен відповідати за всі злочини, вчинені організованою групою.
Крім того, прокурор вважає, що призначене обвинуваченим покарання є надто м`яким. Зокрема, зазначив, що місцевий суд не врахував, що всі обвинувачені раніше притягались до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, а ОСОБА_6 і ОСОБА_8 також за вчинення корисливих злочинів поєднаних з насильством небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, а тому вважає, що злочинна діяльність обвинувачених має стійкий, систематичний характер та є способом матеріального збагачення.
Також зазначив, що судом не враховано всім обвинуваченим обтяжуючої обставини вчинення злочину у складі організованої злочинної групи, а також характеризуючих особу обвинувачених даних.
На думку прокурора, обставини та спосіб вчинення даного злочину значно підвищують суспільну небезпечність осіб винних та вчиненого злочину.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_14 в апеляційній скарзі просить вказаний вирок скасувати з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_9 за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень та звільнити його з-під варти.
Обґрунтовує свої вимоги апелянт тим, що ОСОБА_9 не визнає своєї причетності до вбивства ОСОБА_23 , оскільки як він, так і інші обвинуваченні пояснювали, що у них не було жодної домовленості на вчинення вбивства потерпілого. При цьому, ОСОБА_9 зазначав, що з ОСОБА_6 раніше знайомий не був, а в с.Старе Село приїхав за пропозицією ОСОБА_7 аби забрати борг у ОСОБА_23 , до якого поїхав з ОСОБА_7 на мотоциклі. З потерпілим ОСОБА_24 пішов розмовляти сам, почув постріли, після чого прийшов ОСОБА_24 з автоматом, вони сіли на мотоцикл і поїхали в ліс, до них підсів ОСОБА_8 . Мотоцикл заглух і далі вони йшли пішки після чого були затримані прикордонниками. Зазначив, що інформація, вказана у промоклої слідчого експерименту, сформована по вказівці працівників поліції та не відповідає дійсності.
На переконання захисника, вказані показання його підзахисного підтверджуються показаннями інших обвинувачених, свідків та рядом письмових доказів. Вважає, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б спростовували вказані показання обвинувачених, а у вироку відсутні докази на підтвердження домовленості групи осіб саме на вбивство та відсутні докази щодо розроблення плану вчинення злочину ОСОБА_6 . Також послався, що не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду мотив вбивства щодо перешкоджання потерпілим ОСОБА_6 у зайнятті злочинною діяльністю, а також обіцяна винагорода іншим обвинуваченим у розмірі 2000 доларів США.
Апелянт покликався на те, що не знайшли свого підтвердження і наявність неприязних стосунків між ОСОБА_6 та потерпілим, так і те, що ОСОБА_6 забезпечив інших обвинувачених житлом у с.Старе Село та перевіз їх у це село, надання ОСОБА_6 іншим обвинуваченим мотоциклу для вчинення нападу на ОСОБА_25 .
Також на переконання захисника, з огляду на те, що смерть ОСОБА_23 настала від вогнепального поранення, а ОСОБА_9 навіть автомат у руках не тримав, тому обвинувачення його як виконавця у вбивстві є безпідставним.
Апелянт покликався на те, що первісні докази протоколи огляду місця події, огляду трупа потерпілого ОСОБА_22 , складені з порушенням вимог КПК, а тому є недопустимими. Зокрема, згідно ухвали суду було надано дозвіл на проведення огляду за адресою АДРЕСА_4 , тоді як подія злочину відбулась і був проведений огляд за адресою АДРЕСА_4 .
На думку адвоката, слідчим 08.02.2019 було проведено не огляд місця події, а фактично було проведення вилучення речей (5 стріляних гільз, мобільний телефон, розламану дерев`яну біту) у ОСОБА_26 , які він знайшов на подвір`ї свого сусіда ОСОБА_22 . Водночас, вилучення речей може відбуватись тільки на підставі ухвали слідчого судді.
Тому, апелянт вважає, що слід визнати недопустимими доказами і всі похідні від первинного доказу протоколу огляду місця події, а саме висновок експерта №72-к від 24.05.2019, висновок експерта №10/173 від 24.05.2019, постанова від 15.07.2019.
Адвокат вважає недопустимими доказами протоколи огляду місця події від 08.02.2019 рукописний (чорновий) та складений з використанням комп`ютерної техніки. Зокрема, у чорновому протоколі відсутній запис щодо надання дозволу власником володіння на проведення огляду. У друкованому протоколі мітиться запис про дозвіл на проведення огляду, наданий мамою покійного, яка однак проживає у сусідньому домоволодіння АДРЕСА_4 , а дозвіл слідчого судді на проведення огляду відсутній. При цьому, ці протоколи відрізняються за об`ємом інформації. Також зазначив, що стороні захисту не було надано на ознайомлення в порядку ст.290 КПК рукописний протокол.
Тому, на переконання захисника, слід визнати недопустимими доказами ряд похідних від цих протоколів доказів.
Захисник покликався на те, що огляд трупа ОСОБА_22 був проведений слідчим ОСОБА_27 , який на момент проведення цієї дії не мав повноважень, та без відповідного дозволу суду.
Адвокат вважає і недопустимим доказом протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_9 , оскільки він перед тим був затриманий органами прикордонної служби за адміністративне правопорушення і надалі - переданий працівникам поліції та цей протокол складений о 23 год. 50 хв., а затримання відбулось о 21 год. 50 хв.
Також освідування особи ОСОБА_9 було здійснене у період часу з 22.10 по 22.25 з участю захисника, хоча згідно доручення захисник мав прибути о 22.45. При цьому, постанова про призначення захисника, була винесена коли ОСОБА_9 не мав статусу підозрюваного, так само як і постанова про відібрання біологічних зразків.
Адвокат зазначив, що заяву ОСОБА_28 від 08.02.2019 не можна вважати процесуальним джерелом доказів. Щодо протоколів слідчих експериментів з участю ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , то на думку захисника, в них не зафіксовано їх наміру на вбивство потерпілого, а ці протоколи мають суперечності. Вважає, що було проведено не фактично допит підозрюваних, більшість з питань були навідні.
Захисник покликався на те, що згідно висновку службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП, виявилось неможливим підтвердити чи спростувати застосування до обвинувачених фізичного насильства.
Також вказав на те, що у висновку додаткової судово-медичної експертизи №26 від 25.05.2019 відсутній підпис експерта в графі про те, що він попереджений про кримінальну відповідальність. Крім того, захисник вважає недопустимими ряд судових експертиз з підстав порушення вимог КПК при їх проведенні.
Адвокат зазначив, що згідно висновку експерта та показань експерта в суді, смерть потерпілого не перебувала в прямому причинному зв`язку з тілесним ушкодженням у ділянці голови, а тому в діях ОСОБА_9 відсутній склад інкримінованих йому злочинів.
Також на думку адвоката, було безпідставно відхилено заяви про відвід складу суду.
Просить повторно дослідити матеріали відео фіксації з території залізничного вокзалу м.Рівне від 06.02.2019.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 в апеляційній скарзі просить суд цей вирок стосовно ОСОБА_6 скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, повернувши йому всі вилучені у нього речі.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що матеріали даного провадження не містять доказів, що четверо обвинувачених були стійкою групою, мали постійні міцні внутрішні зв`язки. ОСОБА_6 пояснював, що до вказаної події був знайомий лише з ОСОБА_8 , а матеріали провадження містять факт лише їх однієї зустрічі, яка тривала хвилин 10-15. Метою зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА_8 було обговорення питання продажу ОСОБА_6 автомобіля, надалі телефонував ОСОБА_8 з питання купівлі автомобільної гуми. З двома іншими обвинуваченим ОСОБА_6 по телефону не спілкувався.
Захисник, зазначивши версію подій, аналогічну викладеній в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_14 , вказала, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбаченого п.п.11,12 ч.2 ст.115 КК. Вважає, що жоден з доказів, на які покликався суд у вироку, не свідчить про те, що ОСОБА_6 замовив умисне вбивство ОСОБА_22 .
Апелянт покликалась на те, що слідчим 09.02.2019 було проведено не слідчі експерименти з участю ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , а фактично було проведено їх допит. Водночас, під час цих слідчих експериментів обвинувачені зазначали, що ОСОБА_6 попросив їх побити потерпілого бітами, а не вбити його.
Захисник зазначила. що згідно висновку службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП, виявилось неможливим підтвердити чи спростувати застосування до обвинувачених фізичного насильства.
Також апелянт вважає, що не знайшло свого підтвердження обвинувачення в частині організації незаконного поводження зі зброєю і бойовими припасами, адже за результатами обшуків ніяких заборонених предметів не виявлено, а на зброї, яка є речовим доказом, відсутні відбитки рук ОСОБА_6 . Крім того, не доведено зайняття ОСОБА_6 злочинною діяльністю як мотив цього злочину.
Адвокат вважає, що постанова прокурора ОСОБА_31 від 26.03.2019 про визначення підслідності даного кримінального провадження за Рокитнівським ВП Сарненського ВП ГУНП в області винесена поза межами його повноважень, що стало підставою для ряду процесуальних порушень, в тому числі і зверненні з клопотанням про продовження строку досудового розслідування не уповноваженою особою.
Зазначила, що місцевий суд не надав оцінки тому, що слідчий ОСОБА_32 не мав належних повноважень для здійснення досудового розслідування цього провадження, а тому всі процесуальні дії, вчинені цим слідчим, повинні бути визнані недопустимим доказами, в тому числі повідомлення про зміну підозри ОСОБА_6 , обвинувальний акт.
Крім того, захисник, з підстав, аналогічних вказаним в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_14 , вважає недопустимим доказами протоколи огляду місця події, трупа потерпілого, а також заяви ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на ім`я начальника Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області від 08.02.2019.
Апелянт вважає, що місцевим судом було безпідставно відмовлено у задоволенні заяв про відвід складу суду. При цьому, суд безпідставно змінював порядок дослідження доказів, без постановлення відповідної ухвали, а судовий розгляд проводився в обідню перерву та в позаробочий час.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вказаний вирок скасувати та закрити кримінальне провадження щодо нього за відсутністю в його діях складу злочину.
Апелянт вважає, що у вироку не наведено доказів, які вказують на умисне вбивство ОСОБА_22 , виклавши свою версію тих подій. Зокрема, що ОСОБА_33 йому був винен кошти за реалізацію бурштину, які відмовився віддавати. Також зазначив, що він не мав наміру стріляти у потерпілого, а це сталось випадково, коли він хотів забрати у нього автомат. Після пострілів ОСОБА_33 не впав, а побіг у глиб подвір`я.
Обвинувачений вважає, що ОСОБА_33 здійснив на нього напад, а він перебував у стані необхідної оборони. При цьому, зазначив, що місце виявлення свідком ОСОБА_26 стріляних гільз, а також виявлені у потерпілого поранення, свідчить на користь його версії, а саме що перші 3 постріли зробив у його сторону потерпілий. Факт наявності у ОСОБА_34 автомата ОСОБА_35 підтверджено рядом свідків.
Апелянт зазначив, що, враховуючи показання свідка ОСОБА_26 та експерта ОСОБА_36 , можна стверджувати, що потерпілий отримав ушкодження колінних суглобів на місці, де його труп виявив свідок, а це виключає можливість отримання ним кульових поранень в положенні стоячи на колінах. Вважає, що його показання підтверджуються і рядом судових експертиз, зокрема щодо здійснення пострілів у безпосередній близькості з ним та потерпілим.
Обвинувачений зазначив, що безпідставним є твердження місцевого суду про перебування його, ОСОБА_37 та ОСОБА_38 06.02.2019 о 23.13 в одному місці вул.Пролетарська смт.Рокитне на підставі прив`язки належних їм телефонів до однієї базової вишки. Вказав, що з його телефону ОСОБА_37 дзвонив ОСОБА_39 , а не він. Також вважає, що відсутні докази створення ОСОБА_37 організованої злочинної групи та узгодження плану вбивства ОСОБА_33 .
Кітун також зазначив, що ОСОБА_39 пояснював, що стріляв з власного пістолета у лісовому масиві, і це стороною обвинувачення не спростовано. Тому, твердження суду, що ОСОБА_39 був присутній при вбивстві ОСОБА_33 та приймав участь у його побитті тільки за наявності порохових газів на його руках і рукавицях є безпідставним.
Зазначив, що матеріали провадження не містять підтвердження, що ОСОБА_6 доставив із ОСОБА_40 до с.Старе Село інших обвинувачених, а за місцем проживання тітки ОСОБА_37 не було знайдено жодних їх особистих речей, інших слідів їх проживання у цьому будинку.
Також апелянт просить визнати ряд доказів недопустимим з підстав, аналогічних викладеним в апеляційних скаргах адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_10 .
Крім того, обвинувачений зазначив, що місцевим судом не було перевірено його заяви щодо вчинення на нього психологічного та фізичного тиску працівниками поліції.
Також обвинувачений вказав, що в його діях відсутній і склад злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_13 в апеляційній скарзі просить скасувати цей вирок стосовно ОСОБА_8 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні інкримінованих йому діянь та провадження у справі закрити.
Обґрунтовуючи свою позицію захисник зазначив, що суд не оцінив критично показання ряду свідків, які є родичами або близькими друзями потерпілого, перебувають у неприязних відносинах із ОСОБА_6 , а тому могли оговорити його. Зокрема, свідок ОСОБА_26 надавав суперечливі показання щодо часу і місця видачі свідком гільз, телефону та переламаної біта, однак суд цих суперечностей не усунув. Також жоден зі свідків прямо не підтверджував, що саме ОСОБА_6 погрожував ОСОБА_34 . При цьому, місцевим судом не було взято до уваги показання свідків сторони захисту.
Захисник зазначив, що обвинувачені ОСОБА_41 , ОСОБА_8 ,, ОСОБА_9 , були затримані працівниками прикордонної служби близько 14.00 години (адміністративне затримання), надалі близько 16.30 - були передані працівникам поліції, однак протоколи про їх затримання були складені лише вночі.
Адвокат вважає, що показання свідка ОСОБА_42 є суб`єктивними та не підтверджують, що вбивство замовив ОСОБА_6 . Щодо показань свідка ОСОБА_43 (поліцейського), то він вказував, що при зупинці автомобіля він не бачив та не фіксував в автомобілі інших людей, казав, що ніби чув якісь голоси.
Також захисник послався на наявність неточностей у протоколах огляду місця події (рукописному і друкованому), та не відкриття рукописного протоколу стороні захисту в порядку ст.290 КПК, про що також зазначалось в апеляційних скаргах інших захисників
Крім того, апелянт зазначив, що місцевим судом не надано належної оцінки неодноразовим усним повідомленням обвинуваченого щодо тиску на нього з боку працівників поліції. У вироку не згадано про висновок службової перевірки, адже згідно цього висновку показання обвинувачених в суді щодо застосування до них фізичного та психічного тиску насильства з боку працівників поліції не спростовані.
Захисник покликався на те, що відеозапис зустрічі 06.02.2019 ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_44 на залізничному вокзалі м.Рівне був без звуку, та він не підтверджує, що обвинувачені тоді домовлялись саме про вбивство ОСОБА_22 . При цьому, навіть прокурор не звертав увагу на те, що на дослідженому відео ОСОБА_6 показав механізм нанесення ударів та застосування вогнепальної зброї.
Також адвокат вважає недопустимими доказами протоколи слідчих експериментів за участю ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та ряд інших письмових доказів.
На думку захисника, місцевий суд, вказавши, що ОСОБА_34 не тримав в руках автомат вийшов за межі своїх повноважень, порівнявши результати дослідження зразка крові ОСОБА_22 із даними генетичних ознак клітин у змивах поверхонь автомата, тобто дав відповідь на питання, що може бути вирішене лише шляхом проведення експертизи.
Адвокат зазначив, що наявність на руках ОСОБА_8 порохових газів пояснюється тим, що він здійснював постріли у лісовому масиві із наявного у нього пістолета, який був вилучений у нього, однак не підтверджує його причетності до вбивства потерпілого.
Не погоджується захисник і з тим, що перебування мобільних телефонів ОСОБА_6 і ОСОБА_8 у зоні дії однієї базової станції мобільного зв`язку підтверджує попередню домовленість на вбивство ОСОБА_34 . Крім того, наявність на ключах мотоцикла ознак букального епітелію ОСОБА_8 спростовує висновки про те, що даний мотоцикл надав ОСОБА_6 .
На думку апелянта, матеріали провадження не містять доказів як наявності умислу в обвинувачених саме на вбивство ОСОБА_22 , так і наявності доказів створення організованої злочинної групи.
При цьому, захисник заявив клопотання про повторне дослідження ряду письмових доказів.
Обвинувачений ОСОБА_9 в апеляційній скарзі, з підстав, аналогічних викладеним в апеляційних скаргах сторони захисту, просить вказаний вирок скасувати та закрити стосовно нього кримінальне провадження за відсутності в його діях складу кримінальних правопорушень.
Крім того, обвинувачений заявив клопотання про повторне дослідження відеозапису на території залізничного вокзалу м.Рівне від 06.02.2019.
Заслухавши суддю-доповідача, думку потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та їх представників адвокатів ОСОБА_18 . І ОСОБА_17 , які підтримали свою апеляційну скаргу і скаргу прокурора, та просили відмовити у задоволенні апеляційних вимог сторони захисту, обвинуваченого ОСОБА_6 і його захисника-адвоката ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_9 і його захисника-адвоката ОСОБА_14 , обвинуваченого ОСОБА_8 і його захисника-адвоката ОСОБА_13 , обвинуваченого ОСОБА_7 і його захисників-адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на підтримання усіх апеляційних скарг сторони захисту та відмову у задоволенні апеляційних вимог прокурора та представника потерпілих, прокурорів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги сторони обвинувачення та представника потерпілих, а також про безпідставність апеляційних вимог сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно вимогч.1ст.404Кримінального процесуальногокодексу України(далі-КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 3 ст.404 КПК передбачено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Так, сторона захисту у своїх апеляційних скаргах заявляла клопотання про повторне дослідження ряду доказів, у тому числі матеріалів відеофіксації із залізничного вокзалу м.Рівне з підстав, що ці докази викладені у вироку неправильно.
Однак, заявляючи дані клопотання про повторне дослідження доказів, встановлених під час судового розгляду, апелянтами не вказано як ці вимоги кореспондуються з приписами ч.3 ст.404 КПК не зазначено, які саме порушення були допущені судом першої інстанції при дослідженні доказів або які докази не були ним досліджені. Незгода сторони захисту із висновками суду, зробленими на підставі досліджених доказів, не є підставою для повторного дослідження тих самих доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хайров проти України» (Khayrov v. Ukraine no. 19157/06, § 89, 15 November 2012) суд зауважив, що право обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення, яке гарантоване пунктом (d) параграфу 3 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може бути обмеженим в інтересах належного відправлення правосуддя.
Хоча це положення втілює принцип, що перед тим, як обвинувачений буде визнаний винним, всі докази проти нього мають зазвичай бути представлені в його присутності на публічному слуханні для надання можливості їх спростувати «Буткевич проти Росії» (Butkevich v. Russia, no. 5865/07, § 90, 13 February 2018), однак воно не вимагає повторного дослідження доказів і фактичних обставин, що були досліджені в змагальному процесі в суді першої інстанції.
Питання про повторне дослідження доказів і фактичних обставин апеляційним судом може постати, лише якщо суд першої інстанції не забезпечив можливість обвинуваченого дослідити докази під час змагальної процедури в суді першої інстанції. Частина третя статті 404 КПК, власне, і забезпечує таку можливість, зобов?язуючи суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження фактичних обставин справи, якщо суд першої інстанції дослідив ці обставини неповно або з порушенням.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ч.3 ст.404 КПК, приймає до уваги докази, безпосередньо досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 як організатора умисного протиправного заподіянні смерті іншій людині ОСОБА_22 , вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та у незаконному поводженні зі зброєю і бойовими припасами, тобто носінні, зберіганні, придбанні, передачі вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненому організованою групою, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та кваліфікації його дій за ч.3ст27,ч.3ст28,п.п.11,12ч2ст.115,ч.3ст27,ч.3ст28,ч.1ст263КК,а такожу доведеностівинуватості ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 як виконавців умисного протиправного заподіянні смерті іншій людині - ОСОБА_22 , вчиненому з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої групи, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та умисному, незаконному поводженні зі зброєю і бойовими припасами, тобто носінні, зберіганні, придбанні, передачі вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненому організованою групою, тобто в готуванні яких та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та кваліфікації їх дій за ч.3 ст.28, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.
Зокрема, згідно показань потерпілої ОСОБА_16 , а також свідків ОСОБА_45 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , наданими ними при допиті у місцевому суді, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово погрожував фізичною розправою потерпілому ОСОБА_22 , між ними існували давні неприязні стосунки. При цьому, свідки ОСОБА_45 та ОСОБА_47 зазначали, що у ОСОБА_6 була наявна зброя, навіть у соціальній мережі в Інтернет ОСОБА_49 розмістив своє фото зі зброєю.
Усі вказані особи перед допитом були попереджені місцевим судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і підстав оговорювати обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового розгляду встановлено не було.
Таким чином, колегія суддів вважає встановленим, що обвинувачений ОСОБА_6 мав умисел на вчинення організації вбивства потерпілого ОСОБА_22 , та вказані дії були вчинені ним з мотиву особистих неприязних відносин до потерпілого.
Стосовно доводів сторони захисту про відсутність доказів створення ОСОБА_6 організованої групи, до складу якої входили ОСОБА_9 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 як виконавці, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, ч.3 ст.28 КК встановлює, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об?єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об?єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Ознаками організованої групи є: 1) наявність декількох осіб (трьох або більше); 2) попередня їх зорганізованість у спільне об?єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів; 3) стійкість такого об?єднання; 4) об?єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану; 5) обізнаність всіх учасників такої групи з цим планом.
Колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг, погоджується з висновками місцевого суду, зробленими на підставі досліджених доказів, зокрема протоколу огляду речей від 12 лютого 2019 року з додатками, а також листа УОАЗОР ГУНП в Рівненській області №116/25/01-2019 від 11 лютого 2019 з додатками, листа УОАЗОР ГУНП в Рівненській області №124/25/01-2019 від 13 лютого 2019 року, щодо утворення саме 06 лютого 2019 року біля залізничного вокзалу м.Рівне ОСОБА_6 як організатором організованої групи, до складу якої входили ОСОБА_8 , ОСОБА_7 і ОСОБА_9 .
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що зафіксоване на зазначеному відео невербальне спілкування обвинуваченого ОСОБА_6 з іншими обвинуваченим, тобто його характерні жести, рухи руками, навіть за відсутності звуку, свідчать про те, що ОСОБА_6 при вказаній зустрічі довів до відома інших обвинувачених план вчинення вбивства ОСОБА_22 із нанесенням йому ударів та застосуванням вогнепальної зброї.
Вказані обставини, зафіксовані на відео із камер спостереження залізничного вокзалу м.Рівне, об`єктивно узгоджуються із обставинами, встановленими під час проведених слідчих експериментів за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зокрема підозрювані зазначали, що зустрілись з ОСОБА_6 на залізничному вокзалі, де останній запропонував їм побити людину за плату, на що вони ( ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ) погодились. ОСОБА_6 сказав їм чекати його у кафе на вокзалі, що він їх відвезе до с.Старе Село, однак пізніше передзвонив та сказав їм добиратися самостійно.
Також відповідно до довідки управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Рівненській області №961/18/02-2019 від 10.05.2019, напередодні вчинення злочину 05.02.2019, 06.02.2019 зафіксовано з`єднання абонентського номеру, яким користувався ОСОБА_6 з абонентськими номерами, якими користувалися ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також з`єднання між абонентськими номерами, яким користувались ОСОБА_9 , ОСОБА_7 .
Окрім того, про ретельну підготовку обвинувачених до вчинення вбивства ОСОБА_22 свідчить те, що ними було підготовлено не лише вогнепальну зброю та біти, але й газовий балон «Кобра 1Н», кайданки, мотузка, яка з обох сторін містить петлі та пристосована для удушення людини, обмеження її рухів, а також при вчиненні злочину використовувались засоби маскування балаклави, які вони пізніш викинули, що стверджується протоколами проведення слідчих експериментів, огляду місця події, обшуку затриманої особи.
Також ОСОБА_6 було ретельно сплановано втечу з місця вчинення злочину виконавців після вбивства ОСОБА_22 , для чого ОСОБА_6 був наданий ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мотоцикл, а також за вказівкою ОСОБА_6 . ОСОБА_8 видалив у своєму мобільному телефоні усю інформацію, яка б могла викрити діяльність їх організованої групи, що стверджується протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 .
Крім того, ОСОБА_6 використовувався автомобіль марки «BMW 5201» на іноземній реєстрації для перевезення обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до місця проживання ОСОБА_22 задля вбивства останнього.
Колегія суддів наголошує на тому, що під час слідчих експериментів, проведених 09 лютого 2019 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (кожен окремо) детально розказали та відтворили усі обставини вчинених злочинів. Зокрема, підозрювані показали, що їм ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ) ОСОБА_6 замовив побити людину, відвіз їх спочатку до с.Старе Село, потім до місця вчинення злочину, забезпечив їх знаряддям та вогнепальною зброєю для вчинення злочину, надав детальні вказівки щодо їх подальших дій для втечі. В ході проведення слідчих експериментів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (кожен окремо) у деталях розповіли як вони дістались до м.Сарни, як ОСОБА_6 доставив їх із АДРЕСА_4 , надав їм будинок для тимчасового перебування, де вони очікували, як вчили вбивство ОСОБА_22 , як тікали після вчиненого злочину, де сховали мотоцикл, зброю та інші знаряддя.
При цьому, згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 лютого 2019 року, підозрюваний ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка запропонувала їм побити людину, надав знаряддя та зброю для вчинення злочину, а також інші вказівки щодо подальших дій після вчинення злочину.
Колегія суддів вважає вказані протоколи слідчих експериментів від 09 лютого 2019 року, проведених за участі підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_50 , належними і допустимими доказами та погоджується з висновком місцевого суду щодо їх покладення в основу обвинувального вироку.
Зокрема, сторона захисту просила визнати їх недопустимими з тих підстав, що до підозрюваних під час проведення цих слідчих дій, а також під час їх перебування у відділі поліції, застосовувались з боку працівників поліції незаконні методи слідства психологічний та фізичний тиск.
Так, за заявами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, було проведене досудове розслідування кримінального провадження №62022240030000004 від 11.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК, а саме щодо можливого вчинення кримінального правопорушення співробітниками ГУНП в Рівненській області відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 застосування фізичного та психологічного насильства при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019180190000069 від 08.02.2019.
Постановою слідчого третього СВ (з дислокацією у м.Рівному) ТУ ДБР у м.Хмельницькому ОСОБА_51 від 01 березня 2022 року закрито кримінальне провадження №62022240030000004 від 11.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Як убачається з мотивувальної частини цієї постанови, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вказують на те, що до них співробітниками поліції застосовувалося фізичне та психологічне насильство у ході здійснення досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні. Однак проведеним досудовим розслідуванням та зібраними матеріалами кримінального провадження не вдалось встановити доказів, що свідчать про наявність у діях окремих працівників поліції ГУНП в Рівненській області перевищення службових повноважень, які містять склад злочину, передбачений ч.2 ст.365 КК.
Окрім того, з висновку судової психологічної експертизи №19/23/2/2/21-СЕ/19 від 29 листопада 2019 року вбачається, що у відеозаписі слідчого експерименту від 09 лютого 2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 ознак здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні цієї слідчої дії, в основному не виявленому.
При цьому, перевіривши досліджені місцевим судом докази, колегія суддів погоджується, що в обвинувачених був умисел саме на вбивство ОСОБА_22 , а не на нанесення йому тілесних ушкоджень.
Так,теоріякримінального прававизначає,що об?єктивнасторона злочинуумисного вбивства,характеризується 1)діянням -посяганнямна життяіншої особи;)наслідками увигляді фізіологічноїсмерті потерпілого;)причинним зв`язкомміжвказаними діяннямта наслідками.Прицьому,його суб`єктивнасторонахарактеризується виноюу форміумислу. Питання про умисел слід вирішувати виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_22 №26 від 27 квітня 2019 року, встановлені на трупі ОСОБА_22 вогнепальні сліпі кульові поранення грудної клітки справа та здухвинної ділянки зліва, що проникали в грудну та черевну порожнини з ушкодженням внутрішніх органів і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з фактом настання смерті. Враховуючи локалізацію, характер вогнепальних ушкоджень, напрямки раневих каналів можна вважати, що під час отримання цих ушкоджень потерпілий міг знаходитися у вертикальному (близько до такого) положенні тіла і був обернений передньою поверхнею тіла до зброї сильного бою, з якої було скоєно постріли. Не виключена можливість (враховуючи наявність ушкоджень в ділянці передніх поверхонь колінних суглобів, а також приймаючи до уваги особливості напрямків раневих каналів), що під час отримання цих ушкоджень потерпілий міг знаходитися і в положенні «стоячи на колінах». Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_22 явилися сліпі, проникаючі вогнепальні (кульові) поранення грудної клітки справа, здухвинної ділянки зліва та живота з ушкодженням органів грудної та черевної порожнини, поперекового відділу хребта, тазу зліва. Ушкодження в ділянці голови виникли внаслідок двох ударів та є небезпечним для життя.
При цьому, висновком додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_22 №26 від 25 травня 2019 року встановлено, що показання підозрюваного ОСОБА_9 , дані ним під час допиту у якості підозрюваного та проведення слідчого експерименту (09.02.19р.), в цілому не суперечать судово-медичним даним в частині заподіяння певних тілесних ушкоджень (в ділянці голови, лівого надпліччя ударна дія тупим твердим предметом, в ділянці передньої поверхні тулубу потерпілого вогнепальні поранення) потерпілому ОСОБА_22 (за анатомічним розташуванням ушкоджень та за механізмом спричинення травматичних дій).
При допиті у суді першої інстанції судово-медичний експерт ОСОБА_52 роз`яснила висновки проведених нею судово-медичних експертиз, вказавши, що перед проведенням додаткової судово-медичної експертизи вона також була попереджена про кримінальну відповідальність, хоча її підпису немає у відповідній графі.
Висновками судової медико-криміналістичної експертизи №24-мк від 29 березня 2019 року, судової медико-криміналістичної експертизи речових доказів №23-мк від 01 березня 2019 року встановлено, що виявлені на тілі ОСОБА_22 рани без супутніх факторів пострілу, що можливо або при пострілах з неблизької відстані (для різних видів ручної зброї становить від 50-200 см та більше), або пострілах через перешкоду (предмети одягу та інше).
Таким чином, враховуючи знаряддя вчинення злочину, зокрема дерев`яні біти та бойовий нарізний автомат конструкції Калашнікова, моделі АКС-74У, калібру 5,45х39 мм, нанесення потерпілому зі значною силою ударів дерев`яними бітами в область голови, а також вчинення пострілів з близької відстані в область черевної порожнини, тобто нанесення усіх ушкоджень в ділянки, де знаходяться життєво важливі органи, свідчить про наявність умислу в обвинувачених саме на вбивство ОСОБА_22 .
Так, колегія суддів зауважує, що умисне вбивство може бути вчинено не лише з прямим умислом, але й непрямим умислом, тобто коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Таким чином, вбивство, яке було наслідком дії особи, котра хоча й не ставила собі за мету позбавлення життя, але байдуже ставилася до такого наслідку, можливість якого вона свідомо допускала, має кваліфікуватися як умисне вбивство. Відповідальність за умисне спричинення смерті настає і у випадках, коли винний, умисно завдаючи шкоду потерпілому, не передбачає конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускаючи можливість будь-якої шкоди, в тому числі й смерті, яка фактично настає.
Умисне поранення життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.
При цьому, слід врахувати і посткримінальну поведінку обвинувачених - виконавців злочину, які усвідомлюючи характер своїх дій, після втечі з місця злочину не викликали швидку медичну допомогу та жодним іншим чином не намагались врятувати життя потерпілого.
Крім того, вищевказані висновки судових експертиз, у сукупності з протоколами проведення слідчих експериментів з ОСОБА_9 , та ОСОБА_8 , а також висновком експерта №2.1-214/19 від 25 червня 2019 року, згідно якого на змивах з рук ОСОБА_22 не виявлено слідів продуктів згоряння, об`єктивно спростовують версію сторони захисту, що ОСОБА_7 перебував у стані необхідної оборони та вистрелив у ОСОБА_6 випадково, коли забирав у нього автомат.
При цьому, колегія суддів, аналізуючи зміну показань ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо обставин вчиненого злочину протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, вважає, що це обрано стратегія захисту. А тому до показань обвинувачених, наданих ними під час слідчих експериментів, в частині того, що ОСОБА_6 запропонував їм лише «побити» людину, слід ставитись критично.
Щодо доводів про порушення права на захист при затриманні ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , то вони не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Зокрема, як вбачається з протоколів про адміністративне затримання від 08 лютого 2019 року, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були затримані інспекторами прикордонної служби 08 лютого 2019 року близько 14 год. 00 хв. на термін до трьох діб на південній околиці с.Березове Рокитнівського району Рівненської області за порушення прикордонного режиму, а саме знаходились в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу, чим вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст.202 КУпАП, у зв`язку з чим на кожного з них було складено протокол про адміністративне правопорушення та постановами накладено адміністративне стягнення. Окрім того, при проведені огляду речей, у ОСОБА_8 був виявлений пістолет для відстрілу гумових куль та 9 патронів до нього.
Показаннями допитаного місцевим судом в якості свідка виконувача обов`язків першого заступника начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_53 стверджується, що затримані ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були передані працівникам поліції саме у зв`язку з виявленням у них пістолета.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.02.2019, вбачається, що 08 лютого 2019 року о 18 год. 15 хв. було затримано ОСОБА_7 в порядку ст.208 КПК та було призначено йому захисника адвоката ОСОБА_54 . В подальшому, усі слідчі дії з підозрюваним ОСОБА_7 проводились з участю захисника.
Зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.02.2019, вбачається, що 08 лютого 2019 року о 21 год. 05 хв. було затримано ОСОБА_8 в порядку ст.208 КПК та йому було призначено захисника адвоката ОСОБА_55 , усі подальші слідчі дії проводились у присутності захисника.
Також, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.02.2019, вбачається, що 08 лютого 2019 року о 21 год. 05 хв. було затримано ОСОБА_9 в порядку ст.208 КПК та було йому призначено захисника адвоката ОСОБА_56 , усі подальші слідчі дії проводились у присутності захисника.
Таким чином, з моменту затримання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 працівниками прикордонної служби та до моменту їх затримання у порядку ст.208 КПК, вказані особи перебували під адміністративним затриманням, а після їх затримання як осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, їм було забезпечено усі права та гарантії, передбачені КПК. При цьому, слід зауважити, що адміністративне затримання не передбачає права вільного пересування затриманої особи, про обмеження чого вказувала сторона захисту. Крім того, як протоколи про адміністративне затримання, так і протоколи затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, не містять жодних скарг чи зауважень з боку затриманих осіб.
Також колегія суддів констатує, що відібрання біологічних зразків для експертизи, а також освідування особи ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 проводилось на підставі відповідних постанов прокурора та за участі їх захисників. При цьому, підозрювані добровільно погодились пройти вказані процедури. Тому, жодних підстав визнавати вказані докази недопустимими, про що просили захисники, апеляційний суд не вбачає.
Крім того, колегія суддів не може погодитись з доводами сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 08 лютого 2019 року з тих підстав, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення огляду за адресою АДРЕСА_4 , а фактично проведено огляд за адресою АДРЕСА_4 .
Зокрема, згідно зі змістом протоколу огляду місця події, проводився огляд домогосподарства за адресою: АДРЕСА_4 . Водночас, з ілюстративних таблиць до цього протоколу вбачається, що вказаний огляд було проведено на території подвір`я, яке є спільним для двох домогосподарств, які розташовані поруч АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , жодні розмежувальні знаки чи паркани на фототаблицях відсутні. Також, зазначений огляд місця події був проведений з дозволу та в присутності батьків потерпілого ОСОБА_22 , які проживають саме по АДРЕСА_5 , та які стверджували, що їх будинок та будинок їх сина розташований на території домогосподарства, що є спільним для обох будинків.
Окрім того, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчим було проведено у присутності двох понятих огляд речей, які, згідно із заявою, добровільно видав на огляд працівникам поліції ОСОБА_26 5 стріляних гільз, мобільний телефон марки «Iphone 7», одну переламану бейсбольну биту, результати чого було зафіксовано у протоколі огляду місця події від 08.02.2019. При цьому, у вище згадуваній ухвалі слідчого судді було надано дозвіл на огляд з метою виявлення та вилучення саме тих речей, які надав ОСОБА_26 . Для підтвердження обставин виявлення ОСОБА_26 вказаних предметів, з його участю було проведено слідчий експеримент, під час якого він детально показав та відтворив де саме ним ці предмети були виявлені. Вказані слідчі дії проводились за участі двох понятих, які також були допитані місцевим судом для підтвердження обставин видачі ОСОБА_26 знайдених ним предметів.
Також колегія суддів враховує, що місцевим судом було надано належну оцінку наявності двох протоколів огляду місця події від 08 лютого 2019 року рукописного (чорнового) та друкованого. Зокрема, судом було детально досліджено обидва варіанти протоколу та встановлено, що вони не відрізняються між собою щодо змісту і порядку проведення цієї слідчої дії. Вказане узгоджується та підтверджується показаннями старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_32 та старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_27 , які були допитані місцевим судом з приводу наявності двох варіантів протоколу огляду місця події.
Таким чином, колегією суддів не встановлено істотних процесуальних порушень при проведенні зазначених слідчих дій, які б ставили під сумнів належність і допустимість отриманих за їх результатами доказів.
Також апеляційний суд не вбачає підстав для визнання недопустимими доказів, які зібрані слідчими ОСОБА_32 , ОСОБА_27 , ОСОБА_57 . Зокрема, постановою про створення слідчої групи для проведення досудового розслідування від 08 лютого 2019 року заступник начальника слідчого управління ГУНП в Рівненській області ОСОБА_58 як керівник органу досудового розслідування доручив здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадження №12019180190000069 групі слідчих, у тому числі старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_32 , заступнику начальника СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_57 , старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_27 , тобто саме з 08 лютого 2019 року вказані слідчі мали процесуальне право, тобто були уповноважені на здійснення слідчих, розшукових дій у даному провадженні.
Зважаючи на те, що вбивство ОСОБА_22 було організоване ОСОБА_6 з мотиву особистих неприязних відносин, що було встановлено місцевим судом та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, тому колегія суддів вважає правильним виключення з обвинувачення ОСОБА_6 кваліфікуючої ознаки вбивство з корисливих мотивів, оскільки ці два мотиви є взаємовиключними.
Щодо відсутності доказів вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК, то колегія суддів зауважує, що об?єктивна сторона вказаного злочину може бути виконана шляхом здійснення альтернативних суспільно-небезпечних діянь: 1) носіння; 2) зберігання; 3) придбання; 4) виготовлення; 5) ремонт; 6) передача; 7) збут. Всі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного дозволу.
Тому, зважаючи на те, що в ході судового розгляду місцевим судом було достеменно встановлено, що саме ОСОБА_6 як організатор надав виконавцям злочину ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,вогнепальну зброю, а також враховуючи положення ч.1 ст.30 КК, згідно якої організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі кримінальні правопорушення, вчинені організованою, якщо вони охоплювалися його умислом, тому колегія суддів вважає, що у діях ОСОБА_6 наявний склад інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК.
Згідно імперативного припису ч.1 ст.337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Оскільки жоден із обвинувачених у цьому кримінальному провадженні не обвинувачується за ст.257 КК (бандитизм), то доводи апеляційної скарги потерпілих не заслуговують на увагу, оскільки позбавлені підстав.
Також колегія суддів вважає, що покарання, призначене обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (кожному окремо) відповідає як особам обвинувачених, так і ступеню тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень.
Так, відповідно до вимог ст.65 КК, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а згідно з частиною 2 ст.50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Так згідно припису ч.2 ст.65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При цьому ч.1 ст.64 КК передбачає, що довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
Місцевий суд, обираючи вид та міру покарання кожному із обвинувачених, належним чином дотримався вказаних вимог закону.
Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_6 , судом було враховано вчинення ним особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину у складі організованої групи, його роль як організатора, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання. Також враховано дані про особу винного, зокрема те, що він на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, негативно характеризується за місцем проживання, у відповідності до ст.89 КК, не має судимостей. Сукупність вказаних обставин стала підставою для призначення ОСОБА_6 максимального строкового покарання, передбаченого санкціями інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (кожному окремо) покарання, наближеного до максимальної межі строкового покарання, передбаченого санкціями інкримінованих їм кримінальних правопорушень - злочинів, місцевий суд врахував вчинення кожним з них як співвиконавцем у складі організованої групи особливо тяжкого та тяжкого злочинів. Водночас щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було враховано відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, дані про особу винних характеристики за місцем їх проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , місцевим судом було встановлено відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання рецидив злочину, а також взято до уваги дані про особу винного характеристики за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При цьому, колегія суддів зауважує, що викладені в апеляційній скарзі потерпілих доводи щодо необхідності призначення обвинуваченим, в тому числі ОСОБА_6 , покарання у виді довічного позбавлення волі, не обґрунтовані жодними доказами. Не змогли надати належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції потерпілі та їх представники і під час апеляційного розгляду.
Обставини, на які вказувала сторона обвинувачення, мотивуюче своє прохання про призначення обвинуваченим покарання у виді довічного позбавлення волі, вже були враховані місцевим судом та їм була надана належна оцінка.
Тому, з огляду на встановлені обставини кримінального провадження, враховуючи роль кожного з обвинувачених у вчинених злочинах, а також їх молодий вік, колегія суддів вважає, що обрані вид та міра покарання кожному з обвинувачених є достатніми для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
Апеляційні доводи стосовно неправильності вирішення місцевим судом заявленого судді відводу, апеляційний суд визнає позбавленими підстав, оскільки його було вирішено судом у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Разом із тим, слушними є доводи апеляційної скарги в частині неправильного вирішення цивільного позову потерпілих.
Так, відповідно до ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до припису ч.1 ст.129 КПК, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Частинами 4, 5 ст.128 КПК передбачено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Загальними вимогами цивільного процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
У частині 3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, ст.185 ЦПК України, встановлює право суду залишити позовну заяву без руху, якщо вона подана без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу. Про вказані вимоги закону зазначено і в окремій думці судді - члена колегії суду першої інстанції при постановленні рішення про прийняття до судового розгляду у цьому провадженні цивільного позову потерпілих.
Однак вказаних вимог закону при розгляді цивільного позову потерпілих місцевим судом належним чином дотримано не було.
Зокрема, відмовляючи у задоволенні цивільного позову потерпілих в частині відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правничу допомогу, місцевий суд покликався на недоведеність цивільними позивачами своїх вимог.
Разом з тим, приймаючи до розгляду під час підготовчого судового засідання вказаний цивільний позов, місцевий суд залишив поза увагою, що його зміст не відповідає вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, а саме не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, слід зауважити, що п.5 ч.2 ст.315 КПК встановлено, що з метою підготовки до судового розгляду суд може вчиняти інші дії, необхідні до підготовки до судового розгляду.
Таким чином, місцевий суд, знехтувавши своїм правом залишити вказаний цивільний позов без руху з наданням можливості потерпілим долучити докази на підтвердження своїх вимог та доводів, в подальшому відмовивши у його задоволенні саме з цих підстав тим самим позбавив їх можливості отримати відшкодування матеріальних витрат, а також витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку із вбивством їх близької людини.
Колегія суддів також не може погодитись з рішенням місцевого суду щодо відмови у стягненні з обвинувачених відшкодування моральної шкоди з тих підстав, що потерпілі є братом та сестрою потерпілого, а тому не є суб`єктами такого відшкодування.
Так, ч.1 ст.23 ЦК імперативно встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Зважаючи на те, що ОСОБА_15 і ОСОБА_16 визнані потерпілими у даному кримінальному провадженні, а місцевим судом було встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що їх брат ОСОБА_22 був вбитий внаслідок незаконних злочинних дій обвинувачених, тому, у разі доведення наявності у них душевних страждань внаслідок смерті їх брата, моральна шкода потерпілим повинна бути відшкодована.
Разом з тим враховуючи, що потерпілі та їх представники під час апеляційного розгляду не заявляли клопотань про дослідження доказів, не долучали жодних доказів на підтвердження своїх вимог, то колегія суддів позбавлена можливості вирішити їх цивільний позов по суті та надати іншу оцінку обставинам, встановленим місцевим судом.
Водночас колегія суддів зауважує, що порушення судом першої інстанції вимог ст.370 КПК та загальних засад судочинства не відноситься до переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбаченого ч.1 ст.415 КПК. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК, у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.7 КПК верховенство права, законність, та одночасно обґрунтованість і вмотивованість судового рішення, що передбачено як обов`язкові вимоги у ст.370 КПК. Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що вказаний вирок в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з призначенням у цій частині нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, як це передбачено ч.1 ст.412 КПК.
Інших істотних порушень процесуального та матеріального права при розгляді судом першої інстанції даного кримінального провадження, які б слугували підставами для зміни чи скасування вироку в частині кваліфікації дій обвинувачених та призначеної їм міри покарання, апеляційним судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_18 задовольнити частково, у задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_14 , обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_21 відмовити.
Вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_15 і ОСОБА_16 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в той самий строк з дня отримання її копії.
С у д д і :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
