Справа № 1-4/2007р
Справа № 1-4/2007р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2007 року м.Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі :
головуючого - судді Жиганської Н.М.
при секретарі: Гаврош Л.П.
з участю прокурора Чонка О.Ю.
підсудного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Свалява кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та мешканця АДРЕСА_1,
українця, громадянина України, з освітою серед-
ньою спеціальною, не одруженого, не працюючого,
військовозобов”язаного, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 296 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Підсудній ОСОБА_1 28 жовтня 2005 року біля 23.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння та знаходячись в кафе “Золота нива”, розташованого по вул. Головній в м.Свалява, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, і виразилася в нанесенні тілесних ушкоджень, діючи навмисно, наніс три удари скляним кухлем з-під пива по голові ОСОБА_2, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійно-рваних ран( три ) голови, лінійного перелому чоло-тім”яної ділянки кісток справа, забою головного мозку 1 ступеня, які згідно висновку судово-медичного експерта № 356 від 28 листопада 2005 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечність для життя.
В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, в скоєному щиросердечно розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився та подав суду заяву, в якій повідомив, що підсуднім повністю відшкодовано заподіяну шкоду, претензій до підсудного не має, просить не застосовувати відносно нього покарання у вигляді позбавлення волі.
На підставі наведеного, враховуючи, що підсудній повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, суд приходить до висновку про недоцільність допиту свідків під час судового засідання з приводу обставин вчинення злочинів та дослідження письмових доказів по справі. Всі учасники судового процесу також вважають недоцільним допит свідків та дослідження письмових доказів по справі під час судового засідання. Таким чином суд вважає за можливе обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням інших доказів, що характеризують особу підсудного. Наслідки обмеження дослідження фактичних обставин справи учасникам судового процесу зрозумілі.
На підставі викладеного, суд визнає покази підсудного з приводу обставин вчинення злочинів достовірними та такими, що повністю підтверджують вину підсудного у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч 1 та 296 ч.1 КК України та вважає, що органи попереднього слідства вірно кваліфікували його дії за вказаним законом.
Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання за ст.ст. 121 ч.1 та 296 ч.1 КК України, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, дані , що позитивно характеризують особу підсудного.
Як пом”якшуючі покарання підсудного обставини суд враховує щире каяття, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, заподіяну шкоду відшкодував в повному обсязі.
Як обтяжуючі покарання підсудного обставини суд враховує вчинення злочинів в стані алкогольного сп”яніння.
На підставі викладеного, у відповідності до п 1.2. ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що відносно підсудного ОСОБА_1 слід обрати покарання достатнє для виправлення його та попередження нових злочинів та, на цій підставі, обрати відносно нього покарання, не пов”язане з позбавленням волі, та обрати відносно нього покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України - звільнення від покарання з випробуванням.
Відносно підсудного слід також застосувати обмеження, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 за ст. 121 ч.1 КК України - на п”ять років позбавлення волі, за ст. 296 ч.1 КК України - на два роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 п”ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України - звільнити ОСОБА_1 від покарання призначеного цим вироком, якщо він протягом іспитового строку три роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки згідно ст. 76 КК України.
На підставі ст. 76 КК України - зобов”язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку один рік не виїзжати на постійне проживання за межі України без дозволу органу КВС, повідомляти даний орган про зміну місця проживання, періодично з”являтися в органи КВС для реєстрації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, залишивши запобіжний захід підписку про невиїзд відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подано апеляцію протягом п”ятнадцяти днів до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Н.М.ЖИГАНСЬКА
