УХВАЛА
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 363/3965/15-ц
провадження № 61-3338зно24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Краснощокова Євгенія Віталійовича, Крата Василя Івановича, Дундар Ірини Олександрівни, Русинчука Миколи Миколайовича, від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Національний банк України, про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені скасовано і у задоволенні позову у цій частині відмовлено. Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у частині зменшення розміру стягнутих процентів за користування грошовими коштами та розміру загальної суми стягнення змінено, зменшено розмір стягнутих процентів до 381 369,84 грн та розмір загальної суми стягнення до 9 391 969,60 грн. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судового збору змінено, зменшено розмір судового збору до 6 090,00 грн. В іншій оскарженій частині постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 15 397,96 грн судових витрат на сплату судового збору.
06 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 07 березня 2024 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В., судді, які входять до складу суду: Крат В. І. , Русинчук М. М., Антоненко Н. О., Дундар І. О.
Розпорядженням від 08 березня 2024 року № 368/0/226-24 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відставкою судді Антоненко Н. О.
Згідно з повторним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 березня 2024 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В., судді, які входять до складу суду: Крат В. І., Гудима Д. А., Дундар І. О., Русинчук М. М.
Лупейко О. В. подав заяву про відвід суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І., Дундар І. О., Русинчука М. М., в якій заявив відвід вказаним суддям. У заяві ОСОБА_1 зазначив, що при розгляді заяви, за можливості, використати системи штучного інтелекту для оцінки його доводів в контексті Висновку Консультативної ради європейських суддів № 26 (2023).
Заява про відвід обґрунтована тим, що при прийнятті постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у вказаній справі допущена правова помилка. Посилається на те, що суд касаційної інстанції мав ухвалити судове рішення про передачу справи на розгляд до Печерського районного суду м. Києва для нового розгляду, що дозволило б йому у суді першої інстанції змінити предмет позову з урахуванням новітніх правових позицій суду касаційної інстанції. З метою ухвалення правильного по суті рішення на підставі частини третьої статті 400 ЦПК України Верховний Суд міг вийти за межі вимог касаційної скарги, проте не здійснив цього. ОСОБА_1 вважає, що об`єктивний розгляд його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду можливий лише іншим складом суду. Посилається на звернення із скаргою на суддів, яким заявлено відвід, до Вищої ради правосуддя.
Разом з цим ОСОБА_1 зазначає, що постанова від 23 лютого 2022 року прийнята не у цей день, а 04 квітня 2022 року - «заднім числом». Вказує, що 23 лютого 2022 року ним подано три документи, які є значними за обсягом і потребували певного часу для вивчення, і вони були оцінені у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року. Отже, на думку заявника, є підстави вважати, що колегія судів допустила службове підроблення, а у діях суддів є ознаки злочину, передбаченого частиною другою статті 366 КК України. Вважає, що у суддів, яким заявлено відвід, існує конфлікт інтересів.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І., Дундар І. О., Русинчука М. М. необґрунтованою та передано іншому судді для вирішення питання про відвід суддів в порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 14 березня 2024 року касаційну скаргу передано судді Синельникову Є. В.
Згідно з частиною першою статті 427 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.
Наявність безсторонності (відсутність упередженості або необ`єктивності) відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію необхідно зазначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях. Фактичні обставини мають підтверджуватися доказами.
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді, проте визначає, що такі обставини повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В., Крата В. І., Дундар І. О., Русинчука М. М., вважаю, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В., Крата В. І., Дундар І. О., Русинчука М. М. при розгляді у касаційному порядку заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року за нововиявленими обставинамит у справі № 363/3965/15-ц.
Заявник фактично не погоджується з прийнятою Верховним Судом постановою у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року,що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу колегії суддів.
Необхідно зазначити, що ОСОБА_1 подавав раніше заяви про відвід колегії суддів, частково з аналогічних підстав, які розглянуті ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2023 року, від 03 жовтня 2023 року та визнані необґрунтованими. Ухвалами Верховного Суду від 06 квітня 2023 року та від 09 жовтня 2023 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено.
Посилання заявника на те, що постанова від 23 лютого 2022 року прийнята не у цей день, а 04 квітня 2022 року, є безпідставними, враховуючи те, що справу розглянуто судом касаційної інстанції у порядку письмового провадження. Водночас, необхідно взяти до увагу те, що 24 лютого 2022 року держава-агресор розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Звернення заявника до Вищої ради правосуддя з відповідними скаргами не є підставою для відводу суддів від участі у розгляді справи.
Виходячи з вищенаведеного, обставин, які б могли свідчити про упередженість або особисту зацікавленість суддів Верховного СудуКраснощокова Є. В., Крата В. І., Дундар І. О., Русинчука М. М. при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не встановлено.
Заява ОСОБА_1 про відвідвід участі у розгляді справи суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В., Крата В. І., Дундар І. О., Русинчука М. М. є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Краснощокова Євгенія Віталійовича, Крата Василя Івановича, Дундар Ірини Олександрівни, Русинчука Миколи Миколайовича від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Національний банк України, про стягнення коштів за договором банківського вкладу та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников
