Справа № 1-394
2010р.
ВИРОК
Іменем України
14 вересня 2010 року Кам'янець Подільський міськрайонний суд
в складі: головуючого судді Драча І.В.
при секретарі - Бєлік О.Б.
з участю прокурора: Косідла В.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янці Подільському справу про обвинувачення:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Джанкой, Автономної Республіки Крим, українки, громадянки України, розлученої, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, зареєстрованої в АДРЕСА_1, тимчасово проживаючої у АДРЕСА_2, матері неповнолітньої дитини, в силу ст. 89 КК України не судимої,
за ч.2 ст. 302 КК України, -
встановив:
ОСОБА_2 у березні 2010 року в м.Камянці-Подільському, з корисливою метою, виступила посередником для розпусти, підшукуючи осіб, які займаються проституцією та осіб, які користуються їх послугами, за що отримувала матеріальну винагороду.
Так, 11 березня 2010 року, о 18 год., ОСОБА_2., умисно, з метою наживи, виступаючи посередником в звідництві для розпусти, на території Камянець-Подільського автовокзалу, що у м.Кам»янець-Подільському, по вул. Князів Коріатовичів, 19, познайомила легендованих закупників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для розпусних дій з ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які готові були надати послуги проституток, з якими ОСОБА_2. була знайома, отримавши за це від ОСОБА_3 грошову винагороду в сумі 100 гривень.
15 березня 2010 року, о 20 год., ОСОБА_2., повторно, з метою наживи, виступаючи посередником у звідництві для розпусти, в приміщенні кафе «Старий друг», що у м.Кам»янець-Подільському, вул.Князів Коріатовичів-16, познайомила легендованих закупників ОСОБА_7. та ОСОБА_8. для вчинення розпусних дій з особами, які могли надати послуги проститутки, а саме з ОСОБА_5. та ОСОБА_6., з якими ОСОБА_2. була знайома, отримавши за це від ОСОБА_7. грошову винагороду в сумі 100 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_2. вину визнала, щиро покаялася, показала, що 11 березня 2010 року до неї на мобільний телефон зателефонував незнайомий чоловік, який сказав, що є робота для повії. Оскільки вона знаходилась у с.Маків, Дунаєвецького району, то домовились про зустріч ввечері. Вона зателефонувала ОСОБА_5 і сказала, що є клієнти, яким потрібно надати послуги сексуального характеру. Ввечері цього ж дня вона неподалік автовокзалу зустрілась з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яку привезла ОСОБА_5, зателефонувала на номер з якого телефонував незнайомий і повідомила, що вони вже його чекають біля автовокзалу. Через декілька хвилин туди підїхав автомобіль, з якого вийшов чоловік, підійшов до неї і сказав, що візьмуть з собою лише ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Оскільки в неї було важке матеріальне становище, вона сказала невідомому, що за знайомство потрібно заплатити і той дав 100 грн. 15 березня 2010 року на мобільний телефон до неї зателефонував інший незнайомий і повідомив, що на вечір є робота для дівчат. Вона зрозуміла, що потрібно проституток і спитала скільки чоловік буде, на що хлопець відповів, що двоє. Вони домовились про зустріч о 19 годині в кафе «Старий друг», і в призначений час в кафе вона зустрілась з клієнтами. Далі, вона зателефонувала ОСОБА_5 і запропонувала їй зайнятись проституцією з декількома клієнтами. ОСОБА_5 погодилась і сказала, що приїде з ОСОБА_6 в кафе «Зустріч у Юлії». Зустрівшись там, вони пішли до бару «Старий друг» де з хлопцями разом розпивали спиртне, а коли всі вийшли, вона сказала одному з них, що вони можуть не брати її, але за виклик дівчат їй потрібно заплатити 100 грн. Гроші вона брала, оскільки її мати тяжко хвора і потрібні були ліки на операцію. Коли незнайомий вийшов з кафе, працівники міліції затримали її та вилучили 100 грн.
Допитана в суді ОСОБА_5. підтвердила показання ОСОБА_2 та пояснила, що тривалий час займається проституцією і знає ОСОБА_2, яка займається тим же. Вони підтримували дружні стосунки. В грудні 2009 року їй стало відомо, що за знайомство з клієнтами з нею ОСОБА_2 брала у них гроші. 11 березня 2010 року о 17 год. до неї зателефонувала ОСОБА_2. і сказала, що є клієнти, яким потрібно надати послуги сексуального характеру, при цьому сказала ОСОБА_5, щоб вона брала з собою ще одну дівчину, оскільки клієнтів є двоє. Приїхати потрібно було до автовокзалу. Будучи там, ОСОБА_2. зателефонувала і через деякий час до них підїхав автомобіль червоного кольору, в якому сидів знайомий таксист по імені ОСОБА_9 та клієнт. ОСОБА_9 вийшов з автомобіля і повідомив, що двоє клієнтів відмовились. В присутності дівчат ОСОБА_9 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 100 гривень і подякував за те, що вона викликала дівчат. Він сказав їй та ОСОБА_6 сісти у автомобіль, але ОСОБА_6 не хотіла тому вони сіли у маршрутку і поїхали в село до ОСОБА_6. Де ОСОБА_9 доганав їх і забрав. ОСОБА_6 відмовила надавати послуги проститутки, а вона поїхала, оскільки ОСОБА_9 і невідомий заплатили ОСОБА_2 за це 100 грн. 15 березня 2010 року, після 19 год. ОСОБА_2 знову подзвонила їй і попросила приїхати оскільки є клієнти. Вона з ОСОБА_6 попросили ОСОБА_2 прийти у кафе «Старий друг». В той час вона з ОСОБА_6 були в кафе «Зустріч у Юлії» і ОСОБА_2 прийшла та забрала їх до себе для знайомства з клієнтами.
ОСОБА_2 познайомила їх з клієнтами і ОСОБА_10 сказав ОСОБА_5, що ОСОБА_2 старша віком і вона їм не подобається тому їхати з ними не буде. Вона погодилась і запропонувала поїхали на турбазу. Хлопці дали ОСОБА_2 100 грн., а їй та ОСОБА_6 по 200 грн., а коли виходили з готелю, то були затримані працівниками міліції.
На таких же показаннях ОСОБА_5. наполягала і під час очної ставки з підсудною (а.с.90) на досудовому слідстві.
Аналогічні показання дала в суді і свідок ОСОБА_6.
З оголошених у суді матеріалів кримінальної справи вбачається, що свідки ОСОБА_3., ОСОБА_4. 11 березня 2010 року (а.с.6-11) та свідки ОСОБА_7. та ОСОБА_8 15 березня 2010 року (а.с. 24-29) були залучені працівниками міліції, як легендовані особи для документування звідництва повій, яке вчиняла ОСОБА_2.
Допитані під час досудового слідства під вигаданими прізвищами ОСОБА_3. та ОСОБА_4. підтвердили факт вчинення ОСОБА_2 звідництва 11 березня 2010 року (а.с.74, 77). При цьому їх показання підтвердили свідки, залучені в якості понятих. Так, з оголошених у суді показань свідка ОСОБА_11. (а.с.78) вбачається, що він та ОСОБА_12 були понятими при вручені ОСОБА_3. грошей, які він заплатив 11 березня 2010 року підсудній за знайомство з повіями. Аналогічні показання давав органу досудового слідства і свідок ОСОБА_12 (а.с.89), показання якого оголошені в суді.
Свідок ОСОБА_13. підтвердив у суді, що він та ОСОБА_14. були понятими при вручені закупнику повій грошей, які він заплатив 15 березня 2010 року підсудній за знайомство з повіями. Аналогічні показання органу досудового слідства давав свідок ОСОБА_14. (а.с.80), показання якого оголошені в суді.
Вилучені у ОСОБА_6. та ОСОБА_5. по 200 грн. підтверджують факт звідництва (а.с. 38, 42) і є речовими доказами у справі (а.с. 48-50).
Про вчинені злочини ОСОБА_2. написала явки з повинною (а.с. 17,34)
Суд, оцінюючи наведені докази в їх сукупності, вважає, що ОСОБА_2. підшуковувала учасників розпусних дій, схиляла повій до розпусти, тому вчинила звідництво. Оскільки підсудна отримувала за це матеріальну винагороду у вигляді грошей, ці дії вона вчиняла з метою наживи.
Таким чином, умисними діями, які виразились в звідництві для розпусти, ОСОБА_2. вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 302 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є дії, вчинені з метою наживи.
При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину повторно.
ОСОБА_2 вчинила злочин середньої тяжкості, в силу ст. 89 КК України вважається не судимою (а.с. 56-61), за місцем реєстрації позитивно характеризується (а.с. 62-64). На утримані має неповнолітню дитину та хвору матір. Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики та наявність на утримані неповнолітньої дитини суд визнає обставинами, які помякшують покарання.
З врахуванням викладеного, особи винної, суд вважає за можливе призначити покарання у межах санкцій ч. 2 ст. 302 КК України у виді позбавлення волі, а з врахуванням тяжкості злочину, особи винної, яка позитивно характеризується, щиро кається, на утриманні має неповнолітню дитину та допомагає хворій матері (інваліду 2-ї групи), суд вважає за можливе прийняти рішення про звільнення підсудної від покарання з випробуванням, поклавши на неї встановлені законом обовязки.
Зважаючи на покарання, яке суд вважає за необхідне призначити, підсудній слід змінити запобіжний захід на підписку про невиїзд.
Цивільний позов у справі не заявлено, судові витрати відсутні.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст.ст. 81 та 330 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбаченому ч. 2 ст. 302 КК України та призначити їй покарання, за вказаною нормою у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2. від призначеного покарання у виді двох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, зобовязавши їй повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятись для реєстрації в ці органи.
Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши її з під варти в залі суду.
Речові докази: гроші в сумі 500 грн., повернути в Кам»янець-Подільський МВ УМВС України в області.
Вирок можна оскаржити через суд, який його постановив, до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб.
Суддя
