Єдиний державний реєстр судових рішень
СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
іменем України
про продовження строку дії запобіжного заходу
07 липня 2026 року м. Снігурівка
справа №478/507/21
провадження № 1-кп/485/57/26
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
перекладача ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
захисника адвоката ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та громадянина республіки Азербайджан м. Баку, освіта вища, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, фактично проживаючого по АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186, ч.3, 4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,
установив:
Суть питання, що вирішується
07 липня 2026 року прокурор Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 строком на 60 днів, посилаючись на те, що на теперішній час не зменшились ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що продовжують існувати ризики, а саме обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Обставинами, що доводять наявність зазначених ризиків на думку прокурора є те, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.186, ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 КК України, які є тяжкі та особливо тяжкі. За злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Посилається на те, що обвинувачений немає постійного місця проживання. ОСОБА_8 з метою ухилення від покарання може переховуватися від суду. Оскільки обвинувачений обвинувачується у вчиненні різних за складом умисних кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним заволодінням чужим майном та незаконним поводженням зі зброєю, останній може продовжити злочинну діяльність. На думку прокурора, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила суд його задовольнити та продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Представник потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 у судовому засіданні при вирішення клопотання поклався на розсуд суду.
Потерпілі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував щодо клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що в нього немає наміру ухилятися від суду.
Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав свого підзахисного, також просив суд застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у квартирі, яка належить ОСОБА_12 , сестрі співмешканки обвинуваченого. Зазначив, що ризики зазначені прокурором зменшилися. Звернув увагу суду на те, що його підзахисний вже майже 6 років тримається під вартою. Жодний досліджений доказ не доводить його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186, ч.3, 4 ст.187 КК України.
Встановлені обставини
З реєстру матеріалів досудового розслідування та матеріалів кримінального провадження слідує, що ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В ухвалі зазначено, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та існування ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом. Вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2023 року міру запобіжного заходу ОСОБА_8 залишено тримання під вартою. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду своєю постановою від 21 жовтня 2025 року задовольнив частково касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 , вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2024 року в частині засудження ОСОБА_8 скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції, у решті судові рішення залишив без зміни, обрав ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. В постанові суд касаційної інстанції зазначив, що з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК та з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , колегія суддів вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 17 грудня 2025 року продовжив ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 лютого 2026 року включно без визначення розміру застави. Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 09 лютого 2026 року продовжив ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 квітня 2026 року включно без визначення розміру застави. Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 07 квітня 2026 року продовжив ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 червня 2026 року включно без визначення розміру застави. Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 04 червня 2026 року продовжив ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 серпня 2026 року включно без визначення розміру застави.
Судовий розгляд триває, судом досліджуються письмові докази.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
За змістом ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК, якою суд керується в силу положень ч. 2 ст. 331 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 суд оцінює тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцять років, з конфіскацією майна, вік та стан здоров`я обвинуваченого (45 років, стан його здоров`я не перешкоджає утриманню під вартою); суд також враховує відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, у тому числі те, що він хоча і має неповнолітню доньку та жінку з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах, разом з тим, останні не проживають на території України, обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання, є громадянином іншої держави, та те, що ОСОБА_8 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, з метою його уникнення має можливість та може переховуватися від суду, тобто в даному випадку прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
Також, вказані вище дані вказують на те, що продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає, що прокурором доведено продовження існування і ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Більше того, з урахуванням того, що в Україні введений воєнний стан, під час якого можуть виникнути непередбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самого обвинуваченого, так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою обвинуваченого значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу.
Обставини, на які посилається захисник та обвинувачений не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Що стосується посилання сторони захисту на недоведеність вини у кримінальному провадженні, то під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або його продовжені суд враховує тяжкість висунутого обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. На час розгляду клопотання прокурора судом ще не здійснено дослідження доказів у повному обсязі. Жодний доказ не має перевагу над іншими доказами.
З урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_8 , а також того, що судовий розгляд ще не завершений та не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_8 та запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК, а тому суд вважає за необхідне продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 04 вересня 2026 року.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Отже, з урахуванням вказаних обставин, того, що ОСОБА_8 обвинувачується серед іншого у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК суд вважає недоцільним визначати ОСОБА_8 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 176-178,183,193,194,199,331,369,372 КПК України, суд
постановив:
Задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 04 вересня 2026 року включно без визначення розміру застави.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ять днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, направити для виконання до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Повний текст ухвали складений та оголошений 07 липня 2026 року о 17:15.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
