Провадження №11/0390/307/2012 Доповідач Міліщук С.Л.
Категорія: ч.2 ст.186, ч.1 ст.296 КК України
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2012 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого -судді Міліщука С.Л.,
суддів -Хлапук Л.І., Матата О.В.,
з участю прокурора -Старчука В.М.,
захисника ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 28 лютого 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий 27.07.2011 року Луцьким міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України на 150 годин громадських робіт, засуджений:
- за ч. 2 ст.186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
- за ч.1 ст.296 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду від 27.07.2011 року, більш суворим покаранням, яке призначене за даним вироком, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено попередній -тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 постановлено рахувати з 26.08.2011 року.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 06.07.2011 року приблизно о 03 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщені комп'ютерного клубу «Сайбер», що по вул. Воїнів Інтернаціоналістів в м. Луцьку, діючи з хуліганський спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з причин явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, що супроводжувалися особливою зухвалістю, безпричинно пристав до раніше незнайомого ОСОБА_3, який працює адміністратором комп'ютерного клубу «Сайбер», всупереч волі потерпілого вивів його на вулицю, де наніс останньому один удар кулаком в живіт, три удари по спині, спричинивши потерпілому фізичний біль.
Він же, після вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_3, повторно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, виявивши у боковій кишені куртки потерпілого ОСОБА_3 гроші, шляхом ривка, заволодів коштами в сумі 200 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 не погоджуючись з вироком суду просить його скасувати в частині засудження його за ч.2 ст.186 КК України, в решті просить вирок залишити без зміни. Зазначає, що потерпілого не грабував, а гроші в сумі 200 гривень він знайшов після того, як ОСОБА_3 втік від нього.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, захисника ОСОБА_1, який просив задовольнити останню, прокурора, який її та заперечив та просив залишити вирок без зміни, задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи за доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, зазначених у вироку, ґрунтується на зібраних у справі і належно оцінених судом доказах, його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 296, ч.2 ст.186 КК України.
Так, потерпілий ОСОБА_3, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні послідовно пояснював, що 06.07.2011 року, біля 03 год., після вчинення ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, щодо нього хуліганських дій, він також відкрито заволодів і належними йому 200 грн., які знаходились у нього в кишені.
Свої показання ОСОБА_3 підтвердив і при проведенні очної ставки з ОСОБА_2, який не заперечував, що саме він відкрито заволодів 200 грн. які були у потерпілого в кишені.
Дані обставини підтвердили також і свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які показали, що зі слів ОСОБА_3 їм відомо, що саме ОСОБА_2, який приходив в клуб та був в стані алкогольного сп`яніння, після хуліганських дій відкрито забрав у нього з кишені 200 грн.
Оскільки вищенаведені показання потерпілого, свідків та самого ОСОБА_2 повністю узгоджуються між собою та іншими обставинами справи, тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав їх в основу вироку.
Посилання засудженого про те, що він потерпілого не грабував, а гроші в сумі 200 гривень знайшов після того, як ОСОБА_3 втік від нього, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, навівши, при цьому, переконливі мотиви, чому він взяв до уваги одні докази та відхилив інші, в тому числі і вищевказані показання ОСОБА_2
При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, ніде не працює, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, а також його стан здоров'я.
Разом з тим, в якості обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 судом було визнано добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а обставиною, що обтяжує його покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчинення ним нових злочинів.
Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.
Підстав для скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 28 лютого 2012 року щодо нього -без зміни.
Головуючий :
Судді: