13.02.2012
Справа № 2/0825/266/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2012 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
при секретарі Насальській Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа Хортицький відділ ДВС Запорізького міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
У позові вказав, що за кредитним договором № 6757712 від 26.08.2008 року він отримав кредит у ПАТ «перший український міжнародний банк»на придбання автомобіля. Виконання зобов»язань за вказаним договором забезпечив передачею в заставу автомобіля CHEVROLET, модель AVEO SF69Y3HГ, 2008 року випуску. У 2009 році виникла заборгованість по оплаті кредиту і 30.08.2010 року за заявою банку приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила виконавчий напис, а саме звернула стягнення на заставний автомобіль. Вважає, що не було підстав для вчинення такої нотаріальної дії та при її вчиненні була порушена процедура звернення стягнення на майно, тому просив суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того, суду пояснив, що нотаріусом і банком порушено вимоги щодо безспірності суми, яка вказана у вчиненому виконавчому написі. На момент вчинення виконавчого напису у позивача існувала заборгованість за кредитним договором у сумі 191 долара США, по відсоткам у сумі 200 доларів США. Іншого боргу не було. Просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, бо при його вчиненні суттєво порушено вимоги діючого законодаства.
Представник відповідача ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» проти задоволення позову заперечує. Суду пояснив, що з умовами кредитування та графіком погашення кредиту позивач був ознайомлений, підписав кредитний договір, у забезпечення виконання якого передав у заставу автомобіль. Згодом позивач перестав виконувати умови укладеного договору, банк направив боржнику вимогу щодо дострокового повернення кредиту, відсотків. На час направлення вимоги у боржника була заборгованість за тіло кредитом у сумі 283,41 долар США, по відсоткам- 191, 51 долар США. Також було вказано, що якщо ці суми не будуть виплачені, ОСОБА_1 повинен повернути банку 13045,39 доларів США, суму кредиту, яка залишилася не сплаченою. ОСОБА_1 отримав вимогу, але борг не сплатив, тому 30.08.2010 року за заявою банку було вчинено виконавчий напис, у якому було вказано: борг за кредитним договором- 12887, 49 доларів США, по відсоткам- 1144, 87 доларів США, а також штрафні санкції у сумі 15826 грн. 86 коп. і штраф за порушення умов договору. Про всі суми, на які було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом, боржника не попереджали і вимогу щодо їх погашення йому не направляли. Вважає, що боржник належним чином не виконував умови укладеного кредитного договору, вчинення виконавчого напису є правомірним, тому просить позов залишити без задоволення.
Відповідач- приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, будучи повідомленою про час і місце слухання справи, у судове засідання не з»явилася, направивши суду копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис та клопотання про розгляд справи у її відсутності, тому, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності відповідача.
Представник третьої особи Хортицького ВДВС ЗМУЮ у судове засідання не з»явився, про слухання спрви сповіщений належним чином, тому, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності вказаного представника.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд вважає позов підлягаючим задоволенню у зв»язку з наступним.
За кредитним договором № 6757712 від 26.08.2008 року, позивач ОСОБА_1 отримав кредит у ПАТ «Перший український міжнародний банк»на придбання автомобіля.
Виконання зобов»язань за вказаним договором забезпечив передачею в заставу автомобіля CHEVROLET, модель AVEO SF69Y3HГ, 2008 року випуску. У 2009 році у ОСОБА_1 виникла заборгованість по оплаті кредиту і 30.08.2010 року за заявою банку приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила виконавчий напис, а саме звернула стягнення на заставний автомобіль.
Укладеним Договором передбачено, що погашення кредиту повинно здійснюватись у строки і порядку передбаченому договором.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно з вимогами ст.. ст. 536, 599 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, таке зобов»язння припиняється виконанням проведеним належним чином.
У забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту був укладений договір застави майна, предметом якого став автомобіль CHEVROLET, модель AVEO SF69Y3HГ, який зареєстрований на ім'я позивача.
Як встановлено, борг не повернуто, а тому права та обов'язки за цим договором продовжують існувати.
В силу ст.572 ЦК Кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рі шенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
При укладення правочинів сторони домовились, що звернення стягнення може бути здійснено за виконавчим написом нотаріуса ( п. 5. 2.3).
Таким чином питання щодо порядку звернення стягнення на за ставлене майно врегульовано законодавством про заставу.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст.87,88 Закону України "Про нотаріат", ст.20 Закону України "Про заставу", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.35.1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на під ставі виконавчих написів нотаріусів", а також вимогами Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Ук раїни", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, зареєстрованого в МЮ України 03.03.2004 року за №28 3/8882, а також наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 року »2368/5.
Як вбачається дії нотаріуса і вчинений ним виконавчий напис не відповідають зазначеним вимогам закону.
Згідно до вимог ст.87 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року (з наступними змінами) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
За змістом ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, а також на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до п. 284 Інструкції "Про порядок вчинення но таріальних дій нотаріусами" заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
За змістом п. 1 Переліку документів, за якими стягнення за боргованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 року №1172 для виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає право звернення стягнення на заставлене майно і документи, що підтверджу ють безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочен ня виникнення зобов»язання.
Із матеріалів справи вбачається, що виконання вимог ст..ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріусу для вчинення виконавчого напису Банком були направлені: заява банку про вчинення виконавчого напису, копія кредитного договору, графік повернення кредиту і відсотків, договір застави транспортного засобу, вимога дострокового повернення кредиту.
Проте, на підтвердження безспірності заборгованості, нотаріусу не була надана вимога Банку про погашення заборгованості за кредитним договором і, що ця вимога не оспорюється, саме на ту суму, на яку вчинено виконавчий напис.
Отже, виконавчий напис від 30.08.2010 року, вчинений но таріусом ОСОБА_3 не відповідає за своїм змістом і формою вимогам ст.87 Закону України "Про нотаріат", ст.20 Закону України "Про заставу", вимогам пунктів 283, 284, 286, 287 Інструкції "Про поря док вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", п. 1 Переліку, а також наказу Міністерства юстиції України
від 21.12.2008 року №2368/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 року за №1325/16016 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства".
Крім того, згідно з п. 1.3 зазначеного договору застави предметом цього договору є рухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинним з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних i фізичних ociб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими i перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та iнші нормативно- правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині|, що не суперечить цьому Закону.
Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторівв та реєстрації обтяжень є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положения Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині|, що не суперечить Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реестрацію обтяжень".
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реестрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових cnocoбів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:
- передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;
- продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі|-продажу з іншою особою -покупцем або на публічних торгах;
- відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
- переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі| в порядку договірного списания, у разі,якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реестрацію обтяжень", яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд вважає, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки його вчинено щодо рухомого майна, а ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реестрацію обтяжень" не передбачае звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Аналогічну правову позицию про те, що відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", підстав для звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису немає, викладено у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року у справі № 19/164.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що нотарі ус, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, не дотримався вимог за кону, а тому, позовні вимоги позивача, суд вважає обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про заставу», ст..ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 1344, вчинений 30.09.2010 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3про звернення стягнення на автомобіль CHEVROLET, модель AVEO SF69Y3HГ, 2008 року випуску, тип ТЗ- легковий седан, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_2, чорного кольору, об»єм двигуна 1498, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 та задоволення за рахунок реалізації зазначеного автомобіля вимог ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» у сумі 14 032, 36 доларів США і 24 051 грн. 80 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.
Суддя: Г.Є. Гнатик
