Справа № 2 - 548
2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2008 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді : ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.
при секретарі : КОНОНОВОЇ Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати не відповідною дійсності, такою, що порочить його честь і гідність інформацію, висловлену відповідачкою в її заяві на ім'я голови опікунської ради Ялтинського міськвиконкому про те, що він нібито впродовж тривалого часу періодично проводить будівництво по сусідству з її квартирою і своїми діями постійно намагається ущемити житлові права її неповнолітніх дітей, зобов'язавши відповідачку надіслати на ту ж адресу рекомендованою кореспонденцією лист з вибаченням про розповсюдження недостовірної інформації, а також стягнути моральну шкоду в сумі 1000 гривень.
Вимоги мотивує тим, що його сину на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. В нього є всі необхідні документи на виробництво її реконструкції, проте через неприязні відносини з сусідкою - відповідачкою по справі, численних судових розглядів, виробництво будівельних робіт він припинив і вже тривалий час, з 2004 року, не здійснює. Разом з тим, відповідачка продовжує звертатися зі скаргами в різні інстанції, що він нібито продовжує вести будівельні роботи. Зокрема, 10 жовтня 2006 року вона написала заяву голові опікунської Ради, яка послужила підставою для проведення відносно нього нової перевірки, його викликали для дачі пояснень в Управління головного архітектора. Вважає, що відповідачка навмисно розповсюдила відносно нього недостовірну інформацію, чим зганьбила його честь і гідність, знехтувала загальновизнаними принципами моралі. Також стверджує, що в результаті неправомірних дій відповідачки йому були заподіяні моральні страждання, які він оцінює в 1000 гривень.
Відповідачка позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що вона є матір'ю двох неповнолітніх дітей. Впродовж багатьох років в неї з позивачем тягнуться численні судові розгляди через реконструкцію квартири, яку виконує ОСОБА_1. Будівельні роботи їм виконуються періодично і ущемляють житлові права її і її неповнолітніх дітей. В ході чергового судового розгляду вона скористалася своїм правом і звернулася до опікунської Ради з клопотанням про представлення в суді інтересів її дітей. За її заявою службою зі справ неповнолітніх була проведена перевірка, за наслідками якої вони звернулися до Ялтинського міського суду з клопотанням про залучення їх до участі в справі для представлення інтересів неповнолітніх дітей. Стверджує, що в управління головного архітектора зі скаргою на ОСОБА_1 вона не зверталася і чому його викликали туди для дачі пояснень, їй невідомо.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в позові слід відмовити.
Честь і гідність людини, відповідно до ст. 3 Конституції України, визнаються вищими соціальними цінностями. Кожна людина згідно із законом має право на пошану його честі, гідності і ділової репутації, які є недоторканними, і право звернутися до суду за їх захистом.
Згідно ст. 32 Конституції України, ніхто не може піддаватися втручанню в його особисте і сімейне життя.
Не допускається збір, зберігання, використовування і розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди, окрім випадків, визначених законом. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї і права вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.
Статтею 277 ЦК України передбачається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.
Як встановлено судом, між позивачем і відповідачкою склалися особисті неприязні відносини, які вилилися в численні судові розгляди з приводу здійснення ОСОБА_1 реконструкції квартири АДРЕСА_2
Під час розгляду судом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, її неповнолітніх дітей ОСОБА_3. і ОСОБА_4. про встановлення сервітута (цив. справа № 2-72\07), 10 жовтня 2006 року ОСОБА_2звернулася із заявою до Голови опікунської Ради, в якій вказала, що впродовж тривалого часу її сусід ОСОБА_1 періодично проводить будівництво по сусідству з її квартирою і своїми діями намагається ущемити житлові умови її неповнолітніх дітей, у зв'язку з чим вона просила розглянути обставини справи і знайти можливість клопотати в суді в захист неповнолітніх дітей (а.с. 6).
На підставі даної заяви, службою зі справ неповнолітніх виконавчого комітету Ялтинської міської Ради було проведено обстеження умов проживання неповнолітніх ОСОБА_4. і ОСОБА_3. і вирішено клопотати перед судом про залучення їх у якості третьої особи по цивільній справі на стороні неповнолітніх (цив. справа № 2-72\07 а.с. 36-37).
При розгляді цивільної справи, 21 лютого 2007 року представник служби зі справ неповнолітніх був допущений до участі в справі у якості зацікавленої особи на стороні неповнолітніх (цив. справа № 2-72\07, а.с. 68).
Згідно ч. 1 ст. 19 СК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейний прав і інтересів до органу опіки і піклування.
Звернення за захистом до органу опіки і піклування є правом особи, яка має право на таке звернення. Висновок органу опіки і піклування є рекомендаційним і може бути не прийнятий судом, або іншими органами до уваги.
Полякова, як мати двох неповнолітніх дітей, мала право на звернення до органу опіки і піклування за захистом своїх та їх прав, які вона вважала порушеними.
Крім того, згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства, регулюючого захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій» від 28 вересня 1990 року, до відомостей, які порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці або думці окремих громадян з погляду дотримання законів, загальновизнаних правил і принципів людської моралі.
Разом з тим, суд вважає, що в заяві ОСОБА_2 від 10 жовтня 2006 року ніякої образливої або такої, що порочить честь та гідність ОСОБА_1 в громадській думці або думці окремих громадян інформації, крім того, що він проводить будівельні роботи, і у провадженні суду знаходиться цивільна справа, по якій вона просить орган опіки представляти інтереси її дітей, не міститься.
Що стосується обгрунтувань своїх позовних вимог ОСОБА_1 в частині того, що він вимушений був давати пояснення за даною заявою в управлінні головного архітектора, яким і було встановлено, що будівельні роботи їм не здійснюються, то судом було встановлено, що безпосередньо в управління головного архітектора ОСОБА_2 не зверталася, ніяких відомостей про позивача не поширювала, чого він сам не заперечував в судовому засіданні, а тому не може нести за це відповідальність.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 32 Конституції України, ст. 277 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 217, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в строки та порядку, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя:
