Справа № 2-548, 2008 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Галича Ю.М.,
при секретарі: Яременко І.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в смт Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Розкішнянської сільської ради, про визнання права власності, визнання права на спадщину,
ВСТАНОВИВ:
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 посилаючись на те, що як вбачається з погосподарських книг Розкішнянської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловийАДРЕСА_1належав до майна колгоспного двору.
Право власності на нього було визнане рішенням виконавчого комітету Ставищенської районної ради народних депутатів №153 від 11.10.1988 року, яким було затверджене рішення виконкому Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області №153 від 14.07.1988 року “Про затвердження списків власників будівель по сільській Раді для одержання свідоцтв про право власності” де під №510 значиться власником житлового АДРЕСА_1, ОСОБА_2, що підтверджується архівним витягом №615 від 28.11.2008 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_2 померла, спадщину після смерті якої прийняв він, її син та спадкоємець за заповітом посвідченим 22 листопада 1994 року Розкішнянською сільською радою за реєстром №29, подавши в Ставищенську районну державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.
Вважає, що ОСОБА_2 за життя набула права власності на житловий будинок як на майно колгоспного двору, а тому вказане право в силу статті 1218 ЦК України увійшло до складу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1внаслідок смерті останньої.
Розкішнянська сільська рада свідоцтва про право власності не видала, а відсутність правовстановлювального документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити її спадкові права на будинок в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі.
Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 28043 гривні, загальна площа 64,4 кв. метри, житлова - 36,6 кв. метри. Земельна ділянка на якій розташований вказаний житловий будинок не приватизована, що підтверджується відповідною довідкою.
Позивач просить визнати, за ним, ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1матері на житловийАДРЕСА_1 загальною площею 64,4 кв. метри, житловою площею - 36,6 кв. метри, вартістю 28043 гривні.
В попередньому судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов.
Представник відповідача в попередньому судовому засіданні позов визнав, зробивши про це усну заяву.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, усну заяву відповідача про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем вказаного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відносини власності на нерухоме майно в Україні регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та іншими актами законодавства України.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 331 Цивільного Кодексу України (2003 року) якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість передбачена статтею 182 ЦК України. Пункт 1 частини 1 статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” також передбачає обов'язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, зокрема права власності на нерухоме майно.
В той же час у відповідності з частиною 5 статті 3 вказаного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Згідно зі статтею 25 Цивільного Кодексу України (16.01.2003 року) здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент смерті. Цивільною дієздатністю фізичної особи є зокрема і її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати. Однією із підстав припинення права власності відповідно до статті 346 ЦК України є смерть власника.
У відповідності зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою. Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
При видачі свідоцтва про право на спадщину згідно абз. 4 п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ( затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), нотаріус вимагає, крім правовстановлювального документа, витяг з Реєстру прав власності.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Первинна видача свідоцтв про право власності на ім'я померлих власників вказаним Тимчасовим положенням не передбачена.
Таким чином, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач Розкішнянська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відмова відповідача у видачі свідоцтва про право власності на ім'я померлоїОСОБА_3. була правомірною, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на відповідача не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.
Керуючись ст. ст. 25, 30, 182, 346, 392, 1218, 1220, 1223, 1268, 1270 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 100, 101 ЦК УРСР (1963р.), ст.3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Визнати, за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1матеріОСОБА_2на житловийАДРЕСА_1 загальною площею 64,4 кв. метри, житловою площею - 36,6 кв. метри, вартістю 28043 (двадцять вісім тисяч сорок три) гривні.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
