ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 695/319/19
номер провадження 2-зз/695/2/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2019 року
м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді – Середи Л.В.
за участю секретаря – Бреуса В.С.,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Золотоноша заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, –
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 29.01.2019 р. Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову та заборонив ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо продажу, дарування, міни, реалізації, звернення стягнення та відчуження і зміни власника у будь-який спосіб щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вказане забезпечення позову ОСОБА_1 вважає незаконним, а тому звернулась до суду із даною заявою, якою просить скасувати заходи забезпечення позову, визначені ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2019 року та скасувати заборону ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти дії щодо продажу, дарування, міни, реалізації, звернення стягнення та відчуження і зміни власника у будь-який спосіб щодо вказаної квартири.
Представник позивача по справі ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням відповідно до якого зазначав, що заявник ОСОБА_1 не є стороною по справі, а тому, посилаючись на норми чинного законодавства, а також на практику Верховного Суду заперечував проти задоволення вказаної скарги. Окрім того ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_2.
Інші учасники по справі в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у порядку визначеному чинним законодавством.
Суд вивчивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Нормами ст. 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.
Таким чином із норм визначених вище вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову можуть бути ним скасовані з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Тобто цивільним процесуальним законодавством України визначено чіткий порядок скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, і такий порядок не може бути змінено.
Однією із умов, визначених ст. 158 ЦПК України, є скасування заходів забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника по справі.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є стороною по справі, а тому, згідно з нормами ЦПК України, у неї відсутнє процесуальне право на звернення до суду з подібними вимогами та заявлене нею клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у своїй постанові від 22.10.2018р. у справі № 463/732/17 Верховний Суд зазначив, що оскаржити ухвалу суду про забезпечення позову чи просити скасувати заходи забезпечення позову може лише учасник справи (частина перша статті 158 ЦПК України).
Проте особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до роз'яснень, даних у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З огляду на те, що справа по суті не розглянута, а заява про скасування заходів забезпечення позову подана особою, яка не є учасником по справі, що в свою чергу порушує процесуальний порядок, встановлений для розгляду справ подібної категорії, суд приходить до обґрунтованого висновку, що вказана заява не може бути задоволена.
Підстав для скасування заходів забезпечення позову з власної ініціативи судом не встановлено, та з матеріалів справи не вбачається.
Відповідно до норм ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст., 151, 152, 153, 158 ЦПК України, –
УХВАЛИВ:
ОСОБА _1 у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя – відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Середа Л.В.
