ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/227/19
Головуючийпо 1 інстанції
Категорія:
СередаЛ. В.
Доповідачв апеляційній інстанції
БондаренкоС. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2019 року Черкаський апеляційний суд в складі:
суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги, на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2019 року, постановлену під головуванням судді Середи Л.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, -
в с т а н о в и в :
У січні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2019 року задоволено частково заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено посадовим особам, що виконують функції державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо реєстрації переходу права власності у будь-якій формі та будь-який спосіб, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено ОСОБА_4 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо продажу, дарування, міни, реалізації, звернення стягнення та відчуження і зміни власника у будь-який спосіб щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Заяву обґрунтовувала тим, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не може бути предметом поділу майна подружжя, оскільки була реалізована у встановлений законом спосіб, як предмет іпотеки в рахунок погашення боргових зобов`язань подружжя перед позикодавцем. Квартира була передана на реалізацію в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення боргу. На момент передачі вказаної квартири на електронні торги, були відсутні будь-які заборони щодо її примусового продажу та звернення стягнення на неї. ОСОБА_1 придбала з електронних торгів дану квартиру та повністю оплатила її. Проте, збереження арешту майна перешкоджає їй отримати свідоцтва про придбання квартири з електронних торгів предмету іпотеки, здійснення державної реєстрації свого права власності, як добросовісного набувача, порушує її права та охоронювані законом інтереси.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та ухвалити нову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що їй було відмовлено в скасуванні заходів забезпечення позову, оскільки вона не є учасником справи, при цьому питання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача судом не вирішувалось. Також зазначає, що про вирішення заяви вона судом повідомлена не була.
У відзиві представник ОСОБА_3 – ОСОБА_5 просив подану апеляційну скаргу залишити без задоволення.
5 вересня 2019 року до апеляційного суду звернувся із заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 . Заяву обґрунтував тим, що 31 травня 2019 року Придніпровським районним судом м.Черкаси було ухвалено рішення яким встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, починаючи з 1 травня 2012 року, тому спірна квартира була придбана ОСОБА_1 з електронних торгів 4 лютого 2019 року під час спільного проживання і є спільною сумісною власністю. На підставі викладеного просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2019 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що заява про скасування заходів забезпечення позову подана особою, яка не є учасником у справі, що порушує процесуальний порядок, встановлений для розгляду такого клопотання.
Згідно вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи може забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Процесуальним законодавством України, зокрема положеннями ст. 158 ЦПК України, передбачений порядок вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову. У відповідності до частини 1 наведеної норми заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом або з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином скасування судом заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України за ініціативою (заявою) особи, що не була учасником справи, не відповідає положенням процесуального закону.
Частиною 1 ст. 42 ЦПК України визначено склад учасників справи та вказано, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у справі є позивач ОСОБА_3 і відповідач ОСОБА_4 , та жодної особи не залучено до участі у справі в якості третьої особи.
ОСОБА_1 подавала до суду заяви про залучення її в якості третьої особи проте, судом першої інстанції, вона не була залучена, а відтак не набула статусу учасника справи.
Вказане питання відноситься до компетенції суду першої інстанції і не може вирішуватись судом апеляційної інстанції.(ч.5 ст.53 ЦПК України)
Отже, ОСОБА_1 не є учасником справи, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні її заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Посилання ОСОБА_1 на те, що питання про скасування заходів забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, є необґрунтованим, оскільки положення ст. 158 ЦПК України не передбачають розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову з обов`язковим викликом чи повідомленням учасників справи, окрім цього як зазначалось вище, ОСОБА_1 не набула статусу учасника у справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Оскаржувана ухвала суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення, оскільки на підставі викладених в ній мотивів суд прийняв законне рішення.
За таких обставин, апеляційний суд, не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду.
Керуючись: ст.ст.374,375, 381-384 , суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги - залишити без задоволення, а ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 11 жовтня 2019 року.
Судді :
в с т а н о в и в :
п о с т а н о в и в :
