УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про розгляд заяви кредитора з грошовими вимогами
"22" жовтня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/491/17
за заявою Минда Юрій Васильович (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність боржника
фізичної особи
Суддя Ремецькі О.Ф.
За участю представників:
від боржника - не з`явився
від кредитора ОСОБА_2 - ОСОБА_2
від кредитора ОСОБА_3 - ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_2 виданий 15.06.10р.)
від кредитора ОСОБА_4 - не з`явився
від кредитора ОСОБА_5 - не з`явився
від кредитора ОСОБА_6 - не з`явився
від кредитора ГУ ДПС у Закарпатській області - Подойма Н.В., представник за довіреністю від 19.09.2020 року № 14/07-16-05-05
від кредитора Чинадіївської селищної ради - Носова Г.В., адвокат, ордер серія АО №1017429 від 22.10.2020 року
від кредитора ПАТ "АК Промінвестбанк" - Кузка С.О. (дов. № 09/12/388 від 19.12.2019 року)
арбітражний керуючий - Чорній М.В.
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), оскільки останній має заборгованість в розмірі 3.473.988,09 грн.
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018р. у даній справі визнано банкрутом фізичну особу Минду Юрія Васильовича, зареєстрованого 22.02.2006р. суб`єктом підприємницької діяльності та відкрито ліквідаційну процедуру в межах строку, передбаченого ч.1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (суддя Ушак І.Г.).
Господарським судом Закарпатської області 18.10.17 здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, за результатами якого автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство визначено Бабенка Едуарда Вадимовича (ліцензія арбітражного керуючого АГ 580364 від 16.08.11, свідоцтво арбітражного керуючого № 1105 від 05.07.13) арбітражним керуючим у даній справі про банкрутство (суддя Ушак І.Г.).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.18 постанову господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018р. у справі №907/491/17 скасовано, а справу передано на розгляд по суті до Господарського суду Закарпатської області.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.18 справу №97/491/17 передано на розгляд судді Васьковському О.В.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2018 року прийнято справу№907/491/17 до провадження для розгляду по суті. Враховуючи наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявні необхідні ознаки неплатоспроможності боржника, з якими Закон про банкрутство пов`язує можливість подальшого провадження у справі про банкрутство врегульовано ст. 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2018 року, 17.08.2018 року, 29.08.2018 року, 10.09.2018 року, 21.09.2018 року, 23.10.2018 року, 20.11.2018 року судове засідання, у якому має бути вирішено питання про визнання боржника - фізичної особи Минди Юрія Васильовича банкрутом було відкладено.
Призначене на 07.12.2018 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Васьковського О.В. у щорічній основній відпустці.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2018р. у справі №907/491/17 судове засідання, у якому має бути вирішено питання про визнання боржника - фізичної особи Минди Юрія Васильовича банкрутом та призначено судове засідання на 26.12.2018 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.12.2018 року судове засідання, у якому має бути вирішено питання про визнання боржника - фізичної особи Минди Юрія Васильовича банкрутом було відкладено.
Супровідним листом від 11.01.2019 матеріали справи №907/491/17 було надіслано до Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ФОП Минди Ю.В. на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2018 у справі №907/491/17, у зв`язку з чим розгляд справи про банкрутство №907/491/17 відкладено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Закарпатської області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019, справу №907/491/17 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.
27.05.2019 року від боржника до господарського суду Закарпатської області надійшла заява №02-17/544 від 24.05.2019 про надання згоди на зняття обтяжень, заборон відчуження та арештів, накладених на майно боржника.
28.05.2019 року боржником подано клопотання про зняття арештів, обтяжень та заборон відчуження з майна ФОП Минди Ю.В. для подальшої реалізації цього майна за цінами не нижче оціночної вартості та проведення розрахунків з усіма кредиторами в добровільному порядку.
Ухвалою суду від 03.06.2019 справу №907/491/17 прийнято до провадження та призначено до розгляд у засіданні на 13.06.2019.
Ухвалою суду від 13.06.2019 відкладено судове засідання на 22.07.2019.
Ухвалою суду від 22.07.2019 призначено судове засідання для вирішення питання визнання боржника банкрутом на 13.08.2019.
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2019 у порядку вимог ст.ст. 1, 16, 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано фізичну особу - підприємця Минда Юрія Васильовича (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чорній Мар`ян Володимирович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 509 від 15.03.2013); оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання фізичної особи - підприємця Минда Юрія Васильовича (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) банкрутом.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Бабенка Е.В. задоволено частково, скасовано постанову Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2019 по справі №907/491/17 в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Чорнія М.В. Зобов`язано господарський суд призначити ліквідатора боржника із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих. Зобов`язано арбітражного керуючого Чорнія М.В. виконувати обов`язки ліквідатора боржника до призначення ліквідатора в порядку передбаченому законом. Змінено п. 6 резолютивної частини постанови з вказанням строку настання виконання усіх грошових зобов`язань з 14.08.2019. В іншій частині постанову залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2020 касаційну скаргу арбітражного керуючого Бабенка Едуарда Вадимовича залишено без задоволення, постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та постанову Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2019 щодо визнання боржника банкрутом у справі № 907/491/17 залишено без змін.
11.10.2019 через відділ діловодства суду від ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у сумі 700.032,48 грн.
Ухвалою суду від 01.10.2020 призначено до розгляду у засіданні суду 22.10.2020 заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника.
Заявник свого повноважного представника у засідання суду не направив. Разом з тим, до судового засідання від заявника надійшло клопотання про приєднання до справи копії розписки боржника щодо отримання коштів за договором позики від 09.01.2014.
Ліквідатор у засіданні суду просить при вирішенні заяви кредитора врахувати рішення ліквідатора та боржника щодо розгляду вимог даного кредитора. Зокрема, вказує на те, що за вимогами кредитора сплив строк позовної давності, у зв`язку з чим, згідно поданого суду розрахунку визнає вимоги частково. Так, ліквідатором проведено перерахунок суми заборгованості по Договору позики б/н від 09.01.2014 та встановлено, що розмір заборгованості ФОП Минда Ю. В. перед ОСОБА_6 становить 10 500,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 05.10.2019 дорівнює 261 209,55 грн. Строки позовної давності на стягнення пені по вимогах в розмірі 8 000,00 доларів США (дата платежу: не пізніше 09-го січня 2015 року) та в розмірі 8 000,00 доларів США (дата платежу: не пізніше 09-го січня 2016 року) - сплили. Відтак, ліквідатором здійснено перерахунок суми пені за невиконання умов договору позики, а саме: 261 209,55 грн. * 5 % дорівнює 13 060,48 грн.
Присутні кредитори своєї письмово викладеної позиції по суті вимог ОСОБА_6 суду не подали.
На день судового засідання боржником подано заяву від 21.10.2020, згідно якої боржник визнає вимоги кредитора частково в сумі 26500,00 дол. США (691122,65грн.), а в частині вимог про стягнення пені просить відмовити з мотивів, наведених у ній.
Дослідивши заяву ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) з грошовими вимогами до боржника, судом зазначається наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2014 року між ОСОБА_6 (Позикодавець) та ФОП Миндою Ю. В. (Позичальник) укладено договір позики б/н від 09.01.2014. Згідно п. 1 цього Договору. Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі 26 500,00 доларів США, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю зазначені вище кошти у порядку та в строки, що передбачені нижче:
- не пізніше 09-го січня 2015 року - 8 000,00 доларів США;
- не пізніше 09-го січня 2016 року - 8 000,00 доларів США;
- не пізніше 09-го січня 2017 року ~ 8 000,00 доларів США;
- не пізніше 09-го січня 2018 року - 2 500,00 доларів США.
У підтвердження передачі позикових коштів заявником подано суду копію розписки від 09.01.2014.
Відповідно до п. 2 Договору, Позикодавець має право дострокового витребування всієї неповернутої суми цієї позики при простроченні Позичальником сплати будь-якого із поточних платежів більш на 1 місяць. Якщо прострочення платежів Позичальником перевищить 6 місяців Позикодавець має право звернутися до суду.
Таким чином, Договором передбачено обов`язок Позичальника повернути весь борг частинами із зазначенням дати кожного чергового траншу.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 599, 629 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ст. ст. 610-611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Стаття 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Так, сторонами договору позики є позикодавець та позичальник. При цьому позикодавцем може виступати лише власник відповідних грошових коштів. Момент переходу права власності на предмет позики залежить від того, що саме передається позичальникові за договором. Право власності на готівкові грошові кошти виникає у позичальника в момент фактичної передачі йому таких коштів позикодавцем.
За умовами договору, погашення позики, повинно здійснюватися Позичальником частинами не пізніше дев`ятого січня кожного наступного року, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником цих зобов`язань, а саме: - по вимозі в розмірі 8 000,00 доларів США (дата платежу: не пізніше 09-го січня 2015 року); по вимозі в розмірі 8 000,00 доларів США (дата платежу не пізніше 09-го січня 2016 року); - по вимозі в розмірі 8 000,00 доларів США (дата платежу: не пізніше 09-го січня 2017 року) та вимозі в розмірі 2 500.00 доларів США (дата платежу: не пізніше 09-го січня 2018 року).
Ліквідатор у поданому суду рішенні просить врахувати строк позовної давності до вимог кредитора в порядку вимог ст. 267 ЦК України.
Аналізуючи вимоги кредитора, ліквідатора та учасників справи про банкрутство щодо застосування строку позовної давності, суд констатує наступне.
Відповідно до вимог п.2 ч. 1 статті 263 ЦК України, перебіг позовної давності зупиняється в разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2017 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та згідно пункту 2 резолютивної частини даної ухвали (на день розгляду вимог кредитора не скасована та не змінена в установленому законом порядку) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відтак, з дня призначення мораторію (29.06.2017) зупинено перебіг строку позовної давності за вимогами до боржника.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 192 ЦК України встановлено, що гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
У статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Частиною другою статті 23 Закону про банкрутство унормовано, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Разом з тим, враховуючи те, що постановою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2019 визначено, що строк виконання зобов`язань боржника настав з 14.08.2019, вимоги ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) до боржника на суму 26500,00 доларів США (що за курсом НБУ станом на 13.08.2019 складає 25,1584 грн. за 1 долар США) складає суму 666 697,60грн. підлягають визнанню судом із включенням таких вимог до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. При цьому, судом враховано те, що за вимогами кредитора розрахунок суми грошового зобов`язання зроблено ним не на день подання заяви з грошовими вимогами, а на день прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом. При розгляді вимог кредитора у суду відсутні права виходу за межі позовних вимог.
Щодо розгляду вимог в розмірі 1325,00дол. США (еквівалентно 33 334,88 грн.) пені у розмірі 5 % за невиконання умов договору позики, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 5 Договору позики, за прострочення виконання своїх зобов`язань. Позичальник повинен сплатити на користь Позикодавця неустойку у вигляді пені в розмірі 5 % (п`ять відсотків) від суми простроченого зобов`язання.
Пунктом 3 частини першої статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (пункти 53 - 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України:
« 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.»
Відтак, за результатами аналізу вимог кредитора в частині включення до вимог кредиторів у сумі 1325,00дол. США (еквівалентно 33 334,88 грн.) пені у розмірі 5 % за невиконання умов договору позики, суд вважає за необхідне констатувати, що за свою суттю вимога про стягнення суми 5% від суми невиконаного грошового зобов`язання є штрафом, а не пенею.
Відтак, вимоги ОСОБА_6 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) до боржника на суму 1325,00 доларів США (що за курсом НБУ станом на 13.08.2019 складає 25,1584 грн. за 1 долар США) складає суму 33334,88грн. підлягають визнанню судом із включенням таких вимог до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства під грошовим зобов`язанням слід розуміти зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитором відповідно до указаної норми слід розуміти юридичну або фізичну особу, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. При цьому, конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна.
Статтею 133 Кодексу передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
В свою чергу, статтею 113 Кодексу встановлено особливості провадження у справі про неплатоспроможності фізичних осіб, за вимогами якої провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи- підприємця здійснюється в порядку визначеному цим Кодексом для юридичних осіб з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Разом з тим, враховуючи те, що банкрутом є фізична особа - підприємець, яка у своїй підприємницькій діяльності використовувала найману працю, має зобов`язання по розрахунках по заробітній платі, суд вважає за необхідне застосувати для визначення порядку задоволення вимог кредиторів положення статті 64 Кодексу.
У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Відповідно до ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
У відповідності до вимог статті 48 Кодексу учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий.
Заслухавши учасника провадження у справі, дослідивши подані докази, суд ухвалив визнати грошові вимоги ОСОБА_6 на загальну суму 703 874,48 грн, з яких: 3 842,00 грн - вимоги першої черги; 666 697,60 грн - вимоги четвертої черги, 33 334,88грн. - вимоги шостої черги.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області -
У Х В А Л И В:
1. Визнати конкурсним кредитором фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - фізичну особу ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на загальну суму 703 874,48 грн, з яких: 3 842,00 грн - вимоги першої черги; 666 697,60 грн - вимоги четвертої черги, 33 334,88грн. - вимоги шостої черги.
2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Повний текст ухвали складено 28.10.2020
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі
