Справа № 2-2164/09 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого - судді Луганського В.І.,
при секретарі - Бірюкової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на гараж, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому зазначила, що проживаючи в будинку, 4 по вулиці Торгової в м. Луганську, користується капітальним гаражем, розташованим за адресою: м. Луганськ, кв. Шевченко, у дворі житлового будинку №40 береже майно і автомобіль.
Гараж був побудований батьком чоловіка позивальниці ОСОБА_3, дозвіл на його споруду був виданий свекру на підставі рішення №37 виконкому ленінської райради депутатів, трудящих м. Ворошиловграда від 09 лютого 1972 р., що підтверджується копією рішення №37 від 09 лютого 1972 р. 20 жовтня 1978 р. батько чоловіка позивальниці помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, виданого ленінським відділом РАЦСа Луганського міського управління юстиції (повторно) 26 жовтня 2006 р.
Після смерті ОСОБА_3 гаражем користувалися, тобто берегли автомобіль позивальниця та її чоловік ОСОБА_4, на підставі рішення ленінської районної ради м. Луганська від 16.06.1998 р. №115/2 про надання її чоловіку в оренду земельної ділянки під гараж площею 0,0034 га. На підставі вказаного рішення ленінський виконком м. Луганська уклав договір №297 від 26.06.1998 р. з її чоловіком на право тимчасового користування землею під гаражем №21. 14 листопаду 1999 р. чоловік позивальниці помер, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть, виданого відділом РАЦСа ленінського райвиконкому м. Луганська 15 листопаду 1999 р.
Після смерті чоловіка позивальниця постійно користується гаражем. У зв’язку із зайнятістю, вона звернулася з проханням до відповідача, своєму сину ОСОБА_2 підготувати документи для укладення від її імені договору оренди землі, на якій знаходиться спірний гараж №21. Через час відповідач повідомив позивальницю, що договір зроблений. Але на даний момент позивальниці стало відомо, що 22 листопаду 2005 р. рішенням районного в місті Луганську поради №248/7 не їй, а відповідачу була передана в тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років земельна ділянка площею 0,0034 га, розташований у дворі житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Шевченко, 40, на якому споруджений капітальний гараж №21, раніше що належав її свекру ОСОБА_3, а потім її чоловіку.
16 січня 2006 р. Ленінський районний в місті Луганську порада уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, на якій споруджений гараж №21, розташований у дворі будинку 40, на кв. Шевченко в м. Луганську, що підтверджується договором оренди №291 від 16.01.2006 р.
Після смерті ОСОБА_3 фактично у володіння і користування гаражем №21 на умовах оренди земельної ділянки у дворі будинку 40 на кв. Шевченко в м. Луганську вступив чоловік позивальниці ОСОБА_4, який проживав з нею постійно до своєї смерті.
В даний час позивальниця користується гаражем і земельною ділянкою на якому зведений гараж №21, розташований у дворі будинку 40, на кв. Шевченко в м. Луганську і фактично вступила в спадок на гараж №21.
Спірний гараж позивальниця використовує для зберігання автомобіля, постійно здійснює його ремонт, підтримує належний його технічний і санітарний стан весь час після смерті свого чоловіка, тобто з листопаду 1999 р. і практично володіє ним на праві приватної власності, постійно оплачує оренду земельної ділянки, на якій зведений гараж №21.
Тому позивач просить суд визнати за нею право власності на гараж №21.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, проживаючи в будинку, 4, по вулиці Торгової в м. Луганську, користується капітальним гаражем, розташованим за адресою: м. Луганськ, кв. Шевченко, у дворі житлового будинку №40 береже майно і автомобіль.
Гараж був побудований батьком чоловіка позивальниці ОСОБА_3, дозвіл на його споруду був виданий свекру на підставі рішення №37 виконкому ленінської райради депутатів, трудящих м. Ворошиловграда від 09 лютого 1972 р., що підтверджується копією рішення №37 від 09 лютого 1972 р.
20 жовтня 1978 р. батько чоловіка позивальниці помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, виданого ленінським відділом РАЦСа Луганського міського управління юстиції (повторно) 26 жовтня 2006 р.
Після смерті ОСОБА_3 гаражем користувалися, тобто берегли автомобіль позивальниця та її чоловік ОСОБА_4, на підставі рішення ленінської районної ради м. Луганська від 16.06.1е998 р, №115/2 про надання її чоловіку в оренду земельної ділянки під гараж площею 0,0034 га. На підставі вказаного рішення ленінський виконком м. Луганська уклав договір №297 від 26.06.1998 р. з її чоловіком на право тимчасового користування землею під гаражем №21. 14 листопаду 1999 р. чоловік позивальниці помер, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть, виданого відділом РАЦСа ленінського райвиконкому м. Луганська 15 листопаду 1999 р.
Після смерті чоловіка позивальниця постійно користується гаражем. У зв’язку із зайнятістю, вона звернулася з проханням до відповідача, своєму сину ОСОБА_2 підготувати документи для укладення від її імені договору оренди землі, на якій знаходиться спірний гараж: №21. Через час відповідач повідомив позивальницю, що договір зроблений. Але на даний момент позивальниці стало відомо, що 22 листопаду 2005 р. рішенням районного в місті Луганську поради №248/7 не їй, а відповідачу була передана в тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років земельна ділянка площею 0,0034 га, розташований у дворі житлового будинку за адресою: м. Луганськ, кв. Шевченко, 40, на якому споруджений капітальний гараж №21, раніше що належав її свекру ОСОБА_3, а потім її чоловіку.
16 січня 2006 р. Ленінський районна у м. Луганську порада уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, на якій споруджений гараж № 21, розташований у дворі будинку 40, на кв. Шевченко в м. Луганську, що підтверджується договором оренди №291 від 16.01.2006 р.
Після смерті ОСОБА_3 фактично у володіння і користування гаражем №21 на умовах оренди земельної ділянки у дворі будинку 40 на кв. Шевченко в м. Луганську вступив чоловік позивальниці ОСОБА_4, який проживав з нею постійно до своєї смерті.
В даний час позивальниця користується гаражем і земельною ділянкою на якому зведений гараж №21, розташований у дворі будинку 40, на кв. Шевченко в м. Луганську і фактично вступила в спадок на гараж №21.
Спірний гараж позивальниця використовує для зберігання автомобіля, постійно здійснює його ремонт, підтримує належний його технічний і санітарний стан весь час після смерті свого чоловіка, тобто з листопаду 1999 р. і практично володіє ним на праві приватної власності, постійно оплачує оренду земельної ділянки, на якій зведений гараж №21.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ст. 1268, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1279, спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить та спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.
За таких обставин суд вважає за необхідне визнати недійсним договір оренди земельної ділянки Ув’язнений між: ленінською районною порадою в м. Луганську і відповідачем, на якому споруджений гараж №21, виданий на підставі договором оренди №291 від 16.01.2006 р. та скасувати дане рішення, та визнати право власності на гараж №21 за позивальницею.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,59,60,130,209,212-215 ЦПК України, ст. ст. 3,15,16,118,119,316,328,1216,1221,1222,1225,1268,1269 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж №21, розташований у дворі будинку №40 в кварталі Шевченка в м. Луганську, що раніше належав ОСОБА_3, а потім її чоловіку ОСОБА_4, який помер 14.11.1999 р.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська заяви про апеляційне оскарження протягом 10-днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20-днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
