Справа № 450/4166/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/765/21 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого
адвоката ОСОБА_7 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
встановила:
на розгляді Сихівського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.7, п.12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 304 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.7, п.12 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 121, ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.7, п.12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Ухвалою колегії суддів Сихівського районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_10 строк тримання під вартою без визначення розміру застави на два місяці та відмовлено в задоволенні клопотання його захисника ОСОБА_16 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 на більш м`який.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою без визначення розміру застави на два місяці та відмовлено в задоволенні клопотання його захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 на домашній арешт.
Продовжено ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків на два місяці.
Продовжено ОСОБА_12 та ОСОБА_13 строк дії процесуальних обов`язків, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні терміном на два місяці.
Строк дії ухвали 2 місяці, тобто до 27 вересня 2021 року.
Своє рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою суд мотивував доведеністю прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що ухвала суду є формальною та неаргументованою.
Вважає непідтвердженою належними і допустимими доказами обґрунтованість підозри, на якій наполягає орган досудового розслідування та яка взята до уваги колегією суддів.
Акцентує, що зазначені у рішенні суду ризики є надуманими і недоведеними.
Зазначає, що поза увагою колегії суддів залишилися не тільки кримінально-правові презумпції, а й можливість застосування щодо неповнолітнього підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.
Наголошує, що ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, де має міцні соціальні зв`язки, проживає з батьками і братом, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, є соціально активним.
Просить скасувати ухвалу колегії суддів Сихівського районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою без визначення розміру застави та обрати останньому інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 і законного представника обвинуваченого ОСОБА_9 та пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, думку прокурора про її заперечення і залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Так, ч.2 ст. 392 КПК України Законом України від №1027-ІХ від 02 грудня 2020 року Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, який набрав чинності 14 січня 2021 року, доповнено абзацом другим, відповідно до якого ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
На думку колегії суддів, під час розгляду клопотання прокурора з`ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.
Колегія суддів вважає доведеним прокурором, що ризики заявлені і у клопотанні, які також слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились, а відтак, обґрунтованими є висновки суду про те, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання є недостатнім.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.
Отже, на думку апеляційного суду, виправданим є подальше тримання під вартою ОСОБА_6 , з врахуванням тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених п.7, п.12 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 121, ч.4 ст. 296 КК України, даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин кримінального провадження, мотивів клопотання прокурора, а відтак, є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі Летельє проти Франції).
Що стосується покликання захисника обвинуваченого у апеляційній скарзі про відсутність доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому злочинів та на необґрунтованість підозри, то такі, на думку колегія суддів, є безпідставними, виходячи з наступного.
Так, при вирішенні питання про законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів звертає увагу на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, що обумовлює наявність певних особливостей та істотно відрізняє порядок перевірки судового рішення від аналогічних рішень суду, які ухвалені на стадії досудового розгляду кримінального провадження.
Зокрема, на стадії судового розгляду кримінального провадження, такий стандарт доказування як «обґрунтована підозра» втрачає свою актуальність і при оцінці доказів повинен бути застосований критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Однак, цей критерій може бути застосований тільки під час ухвалення за результатами розгляду кримінального провадження остаточного судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 та зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 27 липня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
