Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 1-кп/537/8/2023
Справа № 537/1473/20
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.08.2023 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
захисника - адвоката ОСОБА_12 ,
обвинуваченого - ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10.03.2015 року за №12015170000000093, по обвинуваченню
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копили Полтавського району Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який не працює, одружений, інвалід ІІІ групи, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, -
у с т а н о в и в :
10.03.2015 року близько 17 годин, у світлий час доби, ОСОБА_13 , керуючи автомобілем «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_14 , рухався по правій смузі для руху в напрямку з м. Харкова до м. Полтави по автошляху сполученням «Київ-Харків-Довжанський», який має по дві смуги руху в кожному напрямку. В автомобілі знаходилися пасажири: на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_15 та на задньому пасажирському сидінні ОСОБА_16 .
У цей же час у попутньому напрямку по цій же правій смузі рухався автомобіль «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , який належав Харківський філії ТОВ «Фоззі Фуд», під керуванням водія ОСОБА_17
ОСОБА_13 , проїжджаючи в районі 342 км +200 м вказаного автошляху «Київ-Харків-Довжанський», тобто на території Полтавського району Полтавської області, діючи зі злочинною самовпевненістю, в порушення вимог п. 13.1. ПДР, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, унаслідок чого допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , з лівою задньою частиною напівпричепу «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , який з автомобілем «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався попередну нього по правій смузі в попутному напрямку.
Після зіткнення автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_13 , з автомобілем «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричипом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_17 , автомобіль «Toyota Corolla» розвернуло та відкинуло на ліву смугу для руху у попутному напрямку, де відбулося ще зіткнення у праву бокову частину автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , належний ОСОБА_18 , під керуванням водія ОСОБА_19 , що рухався в цей час у попутньому напрямку по лівій смузі для руху.
У наслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно смерть ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - пасажирам автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_13 .
Так, у наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за критерієм загрози для життя, що потягли його смерть, а саме: крововиливи в м`які покрови голови в лобно-тім`яно-скроневих ділянках справа і зліва; багатоскалкового перелому кісток черепу з утворенням більше 15-ти фрагментів; розрива твердої мозкової оболонки в проекції переломів кісток черепу; прямого перелому 1, 2 ребер з обох сторін по середньо-ключичній лінії з крововиливами в оточуючі м`які тканини; крововиливів у вушок серця; масивних прикореневих крововиливів на поверхні легенів; рани обличчя. Причиною смерті стало грубе зруйнування голови.
Також у наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, що потягли його смерть, а саме: рани, садна та синець голови; крововиливи у м`які покрови голови зі сторони їхньої внутрішньої поверхні; крововилив під м`яку мозкову оболонку темно-червоного кольору, локалізований переважно в борознах по базальній та конвекситальній поверхні обох півкуль; по базальній поверхні ділянці моста та з переходом у простір між соскоподібними тілами, ніжками мозку, задньої пронизаної речовини та хіазму, визначаються згортки крові темно-червоного кольору, блискучі, об`ємом близько 15 мл; в бокових, 3-му та 4-му шлуночках близько 15 мл рідкої крові, множинні переломи кісток обличчя. Причиною смерті стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонку та в речовину головного мозку.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм ОСОБА_13 п.13.1. ПДР. ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, а саме уникнути зіткнення, для чого у нього не було жодних перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати вимоги п.13.1. ПДР.
Таким чином ОСОБА_13 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.286 КК України, а саме порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб.
Дослідивши подані докази, суд встановив наступне.
В судовому засіданні ОСОБА_13 не визнав свою вину у вчиненні інкримінуємого йому злочину. Разом з тим ОСОБА_13 повідомив суду, що 10.03.2015 року він на виконання законного наказу працівника міліції ОСОБА_16 , керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , переслідував автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_20 , який порушив ПДР та не зупинився на вимогу працівників поліції. Так на автошляху Київ-Харків-Довжанський в напрямку від Харкова на Полтаву в Полтавському районі на "Копилянській горі" сталася ДТП за участі трьох транспортних засобів: автомобіля «Rang Rover Vogue», автомобіля «Toyota Corolla», автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_17 . В наслідок ДТП ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження, а його пасажири ОСОБА_15 та ОСОБА_16 померли на місці. ОСОБА_13 вважав, що ДТП сталося з вини водія автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_20 , який з метою приховування своєї злочинної діяльності рухався з порушенням обмежень швидкості, не зупинився на вимогу працівників поліції, а щоб уникнути переслідування під час руху по лівій смузі автошляху на "Копилянській горі" виконав різкий маневр вправо, таким чином вдарив в ліву задню частину автомобіль «Toyota Corolla», який рухався по правій смузі руху під його керуванням, від чого його автомобіль відкинуло під напівпричеп « НОМЕР_5 », який рухався по допоміжній смузі руху з права, під керуванням водія ОСОБА_17 .
Разом з тим вина водія ОСОБА_13 , який керував транспортним засобом, у порушенні Правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб, - підтверджуються наступними доказами.
Листом УОАЗОР ГУНП в Полтавській області від 09.01.2023 року №29/115/25/01-2023 повідомлено, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" 10.03.2015 року до Полтавського РВ від чергового ОРДПС Теслі надійшло повідомлення про те, що на автошляху Київ-Харків-Довжанський поблизу с. Копили сталася ДТП з потерпілими (ЄО №1179 від 10.03.2015 року 17:20:00 Відділ поліції №2 (м. Полтава) Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області - колишній Полтавський РВ УМВС України в Полтавській області). (т.8 а.с 183).
Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.03.2015 року, старший слідчий ОСОБА_21 , за участі слідчого ОСОБА_22 , експерта автотехніка ОСОБА_23 , понятих ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , із застосування фотоапарату Olympus SP-350, провели огляд місця ДТП, 10.03.2015 року в денний час доби з 18:35 год. до 19:05 год. при штучному освітленні. Під час огляду температура повітря +110С, без опадів. До початку огляду обстановка не змінилася. Під час огляду було встановлено, місце ДТП знаходиться на 343 км автошляху Київ-Харків-Довжанський в напрямку з м. Харків до м. Полтава., автошлях - підйом по ходу огляду, пряма в плані, з частковим заокругленням в праву сторону по ходу огляду. Вид та стан покриття - асфальтоване, сухе, однорідне. Дорожнє покриття для двох напрямків руху. Число смуг в напрямку огляду - 2, їх ширина - 3,8 м, 8,4 м. Число смуг руху на зустрічному напрямку руху - 2. На проїзній частині нанесені лінії повздовжньої дорожньої розмітки 1.5, що поділяє проїзну частину на смуги руху, та 1.1, що позначає край проїзної частини. До проїзної частини примикають: праворуч - узбіччя, ліворуч - узбіччя. Далі за узбіччям: праворуч - кювет, за яким нахилена гора, ліворуч кювет, за яким нахилена гора. Загальний стан видимості дороги не обмежений. Видимість конкретної перешкоди не обмежена.
Положення транспотних засобів на місці пригоди: 1) автомобіль «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться на правій смузі руху, передньою частиною в напрямку м. Полтава; 2) автомобіль «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричипом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходиться на правій смузі руху в напрямку м. Полтава передньою частиною; 3) автомобіль «Rang Rover», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходиться на правому по ходу огляду узбіччі, передньою частиною в напрямку м. Полтава, детальне розташування зафіксовано на схемі.
Слідів гальмування не виявлено. Лише сліди бокового ковзання та слід шин автомобіля «Rang Rover», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , детальне розташування зафіксовано на схемі.
Ознаки напрямку руху транспортного засобу встановили по формі сліду та розташуванню транспортних засобів.
Наявний осип фрагментів скла, пластмаси, фарби, фрагментів частин автомобілів. Розлив мастила та охолоджуваної рідини, розташування яких зафіксовано на схемі.
Не виявлено наявність слідів зіткнення транспортного засобу з навколишніми предметами.
В автомобілі «Toyota Corolla» виявлені плями бурого кольору. Щодо виявлених в автомобілі «Toyota Corolla» трупів складено окремий протокол.
Автомобіль «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , повністю пошкоджений, крім лівої передньої та задньої дверки з двома центрами деформації, передня права сторона та задня ліва сторона.
Автомобіль «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричипом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , має пошкодження задньої лівої частини причепа, розбитий блок габаритів, деформовано задню балку з лівої сторони, ліві дверцята задню причепа, відірваний бризговик задній лівий причепа.
Автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , має пошкодження: деформовано задній край переднього правого крила, деформовано передні праві та задні праві дверцята, відірвана декоративна нижня деталь правої сторони.
Модель шин, малюнок протектора, їх зношеність та пошкодження: дорожній, знос в нормі у всіх транспортних засобів. Положення передніх коліс щодо транспортного засобу: паралельно транспортним засобам.
Характер вантажу, його вага, габарити і спосіб ув`язки: 1) автомобіль «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , - 2 пасажира; 2) автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , - 2 пасажира; 3) автомобіль МАЗ з причепом - вантаж 14 тонн.
Стан рульового управління: автомобіль «Rang Rover Vogue» та автомобіль МАЗ - в робочому стані, автомобіль «Toyota Corolla» - відсутня можливість перевірити.
Стан гальмівної системи: автомобіля «МАЗ-54323» та автомобіля «Rang Rover Vogue» - в робочому стані; автомобіля «Toyota Corolla» - відсутня можливість перевірити через механічні пошкодження внаслідок ДТП.
Стан освітлювальних приборів, сигнальних приладів: автомобіль «Rang Rover Vogue» та автомобіля «МАЗ-54323» - все вимкнено; автомобіля «Toyota Corolla» - неможливо перевірити.
Положення перемикачів габаритних вогнів - все вимкнено.
Положення важелів ручного гальма та переключення передач: автомобіля «МАЗ-54323» та автомобіля «Rang Rover Vogue» - нейтральна, парковка; автомобіля «Toyota Corolla» - не можливо встановити.
З місця пригоди вилучені: з автомобіля «Toyota Corolla» - фрагмент подушки безпеки водія з РБК.
По закінченню огляду транспортні засоби направлено на майданчик ТТ Полтавського РВ УМВС.
Заяв та зауважень осіб, які брали участь в огляді, - не надходило. Протокол прочитаний в голос, підписаний слідчими, понятими, спеціалістом. (т.2 а.с. 170-198).
Згідно з протоколом огляду місця події від 10.03.2015 року, проведеного з 18:00 до 19:00 на підставі повідомлення чергового слідчим СВ Полтавського РВ УМВС України в Полтавській бласті Бологова, в присутності понятих ОСОБА_26 , ОСОБА_27 із застосуванням фотографування. Місце огляду автошлях Київ-Харків-Довжанський 343 км між селами Гора та Нижні Млини в Полтавському районі, де знаходиться автомобіль «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , на смузі руху в напрямку м. Полтава. У вказаному автомобілі деформовано дах, деформація кузова спереду назад, з права на ліво, а також задньої частини з ліва. Капот та дах відсутні, залишки деформації з права назад. В салоні автомобіля «Toyota Corolla»: 1) на правому пасажирському сидінні першого ряду виявлено труп чоловіка ОСОБА_15 з тілесними ушкодженнями, 2) на задньому пасажирському сидінні за місцем водія виявлено труп чоловіка ОСОБА_16 з тілесними ушкодженнями. Описано розташування трупів в автомобілі, виявлені у них зовнішні тілесні ушкодження, сліди крові та плоті в автомобілі, положення автомобіля та його решток у просторі. Трупи направлено у морг для проведення експертизи. (т.2 а.с. 199-204).
Згідно з протоколом огляду автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , від 10.03.2015 року, проведеного з 18:15 год. до 19:35 год. слідчим СВ Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_28 на підставі повідомлення чергового, в присутності понятих ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , за участі та дозволу власника/володільця ОСОБА_29 , спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області - ОСОБА_30 , оглянуто автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , за свідоцтвом про державну реєстрацію належний ОСОБА_18 , 1990 р.н., який знаходиться на автошляху Харків-Київ - Довжанський 343 км, Полтавський район, стоїть на правому узбіччі. Передні колеса направлені прямолінійно осі автомобіля. На дисках автомобіля встановлені шини марки Yokohama ADVAN S.T, розміром 265/50/R20 111W, літня, зношеність близько 30%. Всі шини на автомобілі ідентичні. Диски автомобіля по правій стороні передній та задній мають пошкодження у вигляді потертостей та подряпин, спрямованих по ходу обертання диску у напрямку вперед. Ліва сторона автомобіля без пошкоджень, капот без пошкоджень. Передня частина автомобіля без пошкоджень, дах автомобіля без пошкоджень, задня частина автомобіля без пошкоджень. Права сторона автомобіля має пошкодження у вигляді деформації переднього крила, правих пасажирських дверцят передньої та задньої. Разом з тим супроводжується потертості вказаних частин кузова, спрямованих так, як і деформація, спереду назад. Також є пошкодження на передньому правому крилі у вигляді розбиття повторювача показника повороту правого та у вигляді пошкодження декоративної накладки крила "руйнування", та пошкодження декоративної накладки правих передніх пасажирських дверцят у вигляді її відірвання від місця кріплення (відсутня). Пошкодження правої нижньої бокової підніжки у вигляді від`єднання від місця кріплення і знаходиться неподалік, в кюветі. Початок деформації на правому передньому крилі знаходиться на відстані 0,95 м. від переднього зрізу автомобіля (бамперу) та на максимальній висоті 0,98 м. від поверхні. В салоні автомобіля пошкоджень немає. Показання спідометра 197210 км. В автомобілі виявили одяг, спортивні сумки, предмети особистої гігієни, електричний компресор, чохол циліндричної форми коричневого кольору із складним кийом для гри в більярд, м`яка іграшка білого кольору. В автомобілі не виявлено предметів, заборонених для вільного обігу. Огляд автомобіля «Rang Rover Vogue» проведено за письмової згоди ОСОБА_29 . В ході огляду вилучено автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , а виявлені інші речі - повернули володільцю ОСОБА_29 (т.2 а.с. 205-208).
Листом Служби автомобільних доріг у Полтавській області №01-06/15 від 13.01.2023 року повідомлено, що станом на 10.03.2015 року автомобільна дорога загального користування державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 342+200 (територія Полтавського району Полтавської області) мала параметри Іб категорії, тобто по дві смуги руху в кожному напрямку шириною по 3,75 м та укріплені узбіччя з конструкцією дорожнього одягу по типу основного проїзду. (т.8 а.с.195).
Згідно з актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги, складеним 10.03.2015 року о 17:05 год. комісією у складі начальника філії «Копилянська ДЕД» ОСОБА_31 , командира взводу ДПС ДАІ ОСОБА_32 , інженера з ОДР роти ДПС ДАІ ОСОБА_33 , обстежили місце, де сталося ДТП, в якій загинуло 2 чоловіка на автошляху Київ-Харків Довжанський (М-03) 342 км+450 м. Зазначена ділянка автошляху є дорогою державного значення І категорії. Погодні умови: сухо, без опадів, температура повітря +100С. Ділянка дороги горизонтальна, крива в плані радіусом 1000 м., вершина підйому, повздовжній ухил проїзної частини 50%. Покриття проїзної частини - асфальтобетон. Коефіцієнт зчеплення 0,4. Висота насипу земляного полотна праворуч 0,7 м., ліворуч 0,7 м. Закладання укосів праворуч 1:5, ліворуч 1:5. Ширина проїзної частини 21.6 м. Стан проїжджої частини сухий. Ширина смуги праворуч 8,0 м, ліворуч 8,0 м. Поперечний ухил проїжджої частини праворуч 20%о, ліворуч 20%о. Ширина узбіч праворуч 3,5 м, ліворуч 3,5 м. Поперечний ухил узбіч праворуч 40%о, ліворуч 40%о. Укріплення узбіч за типом основного покриття, ширина укріпленої смуги узбіччя праворуч 1,5 м., ліворуч 1,5 м. Забезпечено нормативні трикутники видимості. Дорожні знаки не передбачені, лінії дорожньої розмітки ліворуч та праворуч 1.1, 1.5. Не виявлено недоліки в утриманні дороги. (т.2 а.с. 209).
Згідно з висновком судово-медичного експерта №274 від 11 березня-10 квітня 2015 року, висновком судово-медичного експерта №274-а від 12 березня-12 квітня 2015 року, причиною смерті ОСОБА_15 стало грубе зруйнування голови, про що свідчить комплекс макроскопічних ознак і дані лабораторних методів дослідження. На трупі ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження: крововиливи в м`які покрови голови в лобно-тім`яно-скроневих ділянках справа і зліва; багатоскалкового перелому кісток черепу з утворенням більше 15-ти фрагментів; розриви твердої мозкової оболонки в проекції переломів кісток черепу; прямі переломи 1, 2 ребер з обох сторін по середньо-ключичній лінії з крововиливами в оточуючі м`які тканини; крововиливи у вушок серця; масивні прикореневі крововиливи на поверхні легенів; рани обличчя. Вищевказаний комплекс тілесних ушкоджень носить прижиттєвий характер, утворився від дії тупих предметів, можливо при травматизації пасажира автомобіля в момент дорожньо-транспортної пригоди, стосовно живої особи, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть. Вказаний комплекс тілесних ушкоджень носить прижиттєвий характер, утворилися від дії тупих предметів, можливо при травматизації пасажира автомобіля в момент дорожньо-транспортної пригоди. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_15 не виявлено етиловий спирт. (т.3 а.с. 152-160)
Згідно з висновком судово-медичного експерта №273 від 11 березня-10 квітня 2015 року, згідно з висновком судово-медичного експерта №273-а від 13 березня-10 квітня 2015 року встановлено причина смерті ОСОБА_16 - закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, про що свідчить: рани, садна та синець голови; крововилив у м`які покрови голови зі сторони їхньої внутрішньої поверхні; крововилив під м`яку мозкову оболонку темно-червоного кольору, локалізований переважно в борознах, по базальній та конвекситальній поверхні обох півкуль; по базальній поверхні в ділянці моста та з переходом у простір між соскоподібними тілами, ніжками мозку, задньої пронизаної речовини та хіазму, визначаються згортки крові темно-червоного кольору, блискучі, об`ємом близько 15 мл; в бокових, 3-му та 4-му шлуночках близько 15 мл рідкої крові, ректичні крововиливи в м`яких мозкових оболонках та речовині головного мозку, набряк головного мозку, множинні переломи кісток обличчя.
При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_16 на його тілі виявлено тілесні ушкодження, які умовно ділять на дві групи: 1) Рани, садна та синець голови; крововилив у м`які покрови голови зі сторони їхньої внутрішньої поверхні; крововилив під м`яку мозкову оболонку темно-червоного кольору, локалізований переважно в борознах, по базальній та конвекситальній поверхні обох півкуль; по базальній поверхні в ділянці моста та з переходом у простір між соскоподібними тілами, ніжками мозку, задньої пронизаної речовини та хіазму, визначаються згортки крові темно-червоного кольору, блискучі, об`ємом близько 15 мл; в бокових, 3-му та 4-му шлуночках близько 15 мл рідкої крові, множинні переломи кісток обличчя, що мають ознаки прижиттєвості, утворилися незадовго до настання смерті від дії тупих предметів чи при ударі об такі, з достатньою силою прикладення для їхнього утворення, якими могли бути виступаючи частини салона автомобіля, могли утворитися у пасажира при дорожньо-транспортній пригоді можливо у строк та обставинах вказаних слідчим, стосовно живої особи несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їхнього спричинення; 2) рани, садна та синці кінцівок, що утворилися незадовго до настання смерті від дії тупих предметів, з достатньою силою прикладення для їхнього утворення, стосовно живої особи та несуть ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу ОСОБА_16 не виявлені етиловий, метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий спирти. (т.3 а.с. 160-166).
Згідно висновку судово-медичного експерта №1369 від 15.09 - 22.09. 2015 року проведеного за наданою медичною документацією, у ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню з запаленням забою головного мозку в обох лобних долях, субдуральної гематоми, травматичного субарахноїдального крововиливу, підвивіху С1-С2 хребців, забійних ран голови, які утворились від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути і виступаючи частини салону автомобіля, можливо в строк та при обставинах, вказаних у постанові слідчого, кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я. При токсикологічному дослідженні №282 від 12.03.2015 року крові ОСОБА_13 - не виявлено етанол. (т.3 а.с. 210-212).
Факт смерті ОСОБА_15 та ОСОБА_34 на місці ДТП підтверджено, копіями картки викликів швидкої медичної допомоги від 10.03.2015 року, де зазначено, що від невідомого прийняли виклик о 16:51 год. про ДТП на "Кобилянській горі", бригада прибула на місце о 17:00 год., де виявила два трупи чоловіків в автомобілі на передньому та задньому сидінні, а також лікарським свідоцтвом №308 від 12.03.2015 року про смерть ОСОБА_15 та лікарським свідоцтвом №303 від 11.03.2015 року про смерть ОСОБА_16 (т.3 а.с. 212-216).
Згідно з висновком експерта №490 від 21-24 квітня 2015 року, кров трупа ОСОБА_15 належить до АВ (ІV) групи, який властиві антигени А та В. Кров трупа ОСОБА_16 належить до Вб (ІІІ) групи, який властивий антиген В та ізоглеманоютинін анти-А. На фрагменті тканини подушки безпеки водія автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , наданому на дослідження, знайдена кров людини А (ІІ) групи. Походження цієї крові від ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , - виключається. (т.3 а.с.45-47).
На момент ДТП водій ОСОБА_17 виконував свої трудові обов`язки водія ТОВ «Фоззі-Фуд», перевозив вантаж на автомобілі «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , належними ТОВ "Фоззі-Фуд", які були застраховані АТ "СК "АХА Страхування", що підтверджено полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7520161 від 23.10.2014 року, полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/9204806 від 20.03.2014 року, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , наказом про прийняття на роботу №13/УТЛ К від 01.04.2014 року, товарно-транспортними накладними від 10.03.2015 року, подорожними листами вантажного автомобіля. (т.3 а.с. 221-236).
На момент ДТП ОСОБА_13 мав посвідчення водія серії НОМЕР_8 категорії "В", видане 11.06.1997 року Полтавським ВРЕВ, що підтверджено листом Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Полтави та Полтавського району, УДАІ УМВС України в Полтавській області №905 від 13.03.2015 року. ОСОБА_13 керував транспортним засобом «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_14 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , видане Чутівським ВРЕВ, на підставі довіреності, посвідченої 28.11.2014 року приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу ОСОБА_35 ). Згідно поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АІ /7009521 від 11.10.2014 року, цивільно-правова відповідальність за автомобіль «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ "СК "Провідна". (т.3 а.с.238, т.4 а.с.15-19).
На момент ДТП автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , належав ОСОБА_18 , цивільно-правова відповідальність власника була застрахована у ПАТ "СК "Оранта-Січ", що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , виданим Пологівським ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/0897255 від 13.01.2015 року (т.3 а.с. 235).
Свідок ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дав суду показання, що декілька років тому (точний час не пам`ятає), він їхав із Запоріжжя на Київ через Полтаву, керуючи транспортним засобом «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , належним ОСОБА_29 . Час був ближче до вечора, але світло, день сонячний, дорога суха. При цьому в автомобілі були пасажири ОСОБА_29 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, та ОСОБА_36 , який сидів позаду. Сина ОСОБА_29 не було в автомобілі. ОСОБА_19 на той час проживав у м. Запоріжжя, працював тренером, мав посвідчення водія, номер та дату видачу посвідчення не пам`ятає, бо на момент допиту отримав нове посвідчення водія, водійський стаж більше 10-15 років. ОСОБА_19 вважав, що керував транспортним засобом з дотриманням Правил дорожнього руху, рухався на автошляху поза межами населенних пунктів зі швидкістю близько 90 км/год, не помічав, щоб його зупиняли працівники поліції, не бачив перед м. Полтава посту ДАІ, міліції. Перед м. Полтава ОСОБА_19 керував транспортним засобом «Rang Rover Vogue» по автошляху, який мав два напрямку руху, в кожному напрямку по дві смуги для руху. При цьому в напрямку на м. Полтава у правій смузі рухався вантажний транспортний засіб, й ОСОБА_19 мав намір випередити його, а тому рухався по лівій смузі. ОСОБА_19 не бачив інший транспортний засіб, яким керував ОСОБА_13 . Коли ОСОБА_19 по лівій смузі наближався (але був ще позаду) до вантажівки, яка рухалася по правій смузі, то почув удар транспортного засобу під керуванням ОСОБА_13 об задню частину вантажівки, яка рухалася по правій смузі, від чого розлетілися детали, осколки від автомобілів. Після чого відчув, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_13 відкинуло на транспортний засіб під його керуванням, тобто на ліву смугу руху. ОСОБА_19 зрозумів, що ОСОБА_13 спробував скерувати свій транспортний засіб так, щоб здійснити обгін вантажівки, яка рухалася в правій смузі, та проїхати перед транспортним засобом «Rang Rover Vogue» під його керуванням, який рухався по лівій смузі. Від удару в дорожньо-транспортній пригоді автомобіль під керуванням ОСОБА_13 був майже вщент знищений. А автомобіль «Rang Rover Vogue», яким керував ОСОБА_19 , отримав пошкодження: була відірвана права передня пасажирська сходинка, пом`ято переднє праве крило та пасажирські двері. Пошкоджень автомобіля МАЗ він не пам`ятав. В ході ДТП ОСОБА_19 розгубився, тому зупинився одразу, але не на місці зіткнення, а припаркувався до краю автошляху. ОСОБА_19 не притягували до відповідальності після ДТП, лише повезли на експертизу для перевірки стану сп`яніння.
Свідок ОСОБА_37 повідомив суду, що у березні 2015 року проходив службу на посаді старшого сержанта у Батальйоні міліції патрульної служби "Полтава". У березні 2015 року (точної дати не пам`ятає) ОСОБА_37 стояв на посту на трасі Київ-Харків в сторону Харкова на виїзді з м. Полтава. Всього було 6 осіб: з їх батальойну ще ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ще одна особа, прізвище якої він не пам`ятав, а також 2 працівника ДАІ, прізвища яких він не знав, бо вперше з ними заступили на службу. В обов`язки працівників Батальйону входило посилювати працівників ДАІ. Автомобіль працівників ДАІ стояв поряд з ними на автошляху на виїзді з м. Полтава, а самі працівники ДАІ стояли на протилежному боці автошляху. В той день біля працівників ДАІ зупинився автомобіль «Toyota Corolla». Через хвилину зі сторони м. Харкова на м. Полтаву на великій швидкості їхав автомобіль «Rang Rover Vogue», який не зупинився на вимогу працівника ДАІ. Тоді працівник ДАІ сів в автомобіль «Toyota Corolla» на заднє пасажирське сидіння з правої сторони, і під керуванням водія цього автомобіля, який був приватною особою, вони поїхали за автомобілем «Rang Rover Vogue» в сторону м. Полтава. ОСОБА_37 не чув розмов, які були між працівниками ДАІ та водієм автомобіля «Toyota Corolla». Через декілька хвилин до них під`їхали інші особи, які повідомили, що через пару км від нас на автошляху в сторону м. Полтава сталося ДТП за участі вантажівки, автомобіля «Toyota Corolla», автомобіля «Rang Rover Vogue». Тоді ОСОБА_37 разом з іншими працівниками міліції виїхав на місце ДТП, де побачив в напрямку м. Полтава спочатку автомобіль «Toyota Corolla», потім вантажівку, потім на узбіччі автомобіль «Rang Rover Vogue». При цьому автомобіль «Toyota Corolla» мав значні механічні пошкодження, в ньому було два трупа: працівника міліції та пасажира. Вантажівка та автомобіль «Rang Rover Vogue» мали незначні механічні пошкодження. ОСОБА_37 бачив біля автомобіля «Rang Rover Vogue» двох осіб (водія та пасажира). ОСОБА_37 не знав, щоб автомобіль «Rang Rover Vogue» зупиняли раніше на інших постах ДАІ.
Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні повідомив, що в березні 2015 року проходив службу на посаді сержанта у Батальйоні міліції патрульної служби "Полтава" та дав показання, аналогічні свідку ОСОБА_42 .
Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні повідомив, що в березні 2015 року проходив службу у Батальйоні міліції патрульної служби "Полтава" та дав показання, аналогічні свідку ОСОБА_42 .
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні дав показання, що у березні 2015 року проходив службу старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ УМВС України в Полтавській області, розслідував кримінальне провадження щодо ОСОБА_13 . Так, 10.03.2015 року ОСОБА_22 був черговим, близько 17:20 год отримав повідомлення про ДТП на автошляху Київ-Харків-Довжанський у Полтавському районі. Разом зі слідчим ОСОБА_21 виїхали на місце події 342 км. + 200 м., де побачили, що автомобіль «Toyota Corolla» в`їхав в задню частину напіврпричепа вантажівки, після чого його відкинуло на автомобіль «Rang Rover Vogue». Провели невідкладну слідчу дію огляд місця події, склали протоколи огляду місця події, план-схему, зафіксували всю наявну слідову інформацію, в подальшому - протоколи огляду транспортних засобів, проводив допити ОСОБА_13 , свідків, слідчі експерименти, за отриманими результатами призначав експертизи.
З аналізу наведених доказів суд вважає встановленим, що 10.03.2015 року близько 17:00 год. на автошляху сполученням «Київ-Харків-Довжанський» приблизно на 342 км + 200 м, тобто на території Полтавського району на підйомі на «Копилянську гору» сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій зіткнулися три транспортні засоби, що рухалися в попутньому напрямку з м. Харкова до м. Полтави, а саме: 1) автомобіль «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_17 , який рухався по правій смузі руху; 2) автомобіль «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_13 , який рухався по правій смузі руху; 3) автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_19 , який рухався по лівій смузі руху. Внаслідок ДТП на місці загинули два пасажира автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_13 , а саме ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Також внаслідок ДТП водій ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Ухвалами слідчих суддів Октябрського суду м. Полтави від 17.03.2015 року у справі №554/3116/15-к, провадження 1-кс/554/1636/2015, від 13.03.2015 року у справі №554/3115/15-к, провадження 1-кс/554/1635/2015, від 17.03.2023 року у справі №554/3114/15-к, провадження 1-кс/554/1634/2015, старшому слідчому ВР ДТП СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_22 надано дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення речей, які знаходяться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області, а саме: 1) автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричипом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , виданого 19.06.2014 року центром ДАІ 3214 та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого 25.06.2014 року центром ДАІ 3214, належить ТОВ "ФОЗЗІ-Фуд"; 2) автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 , виданого 24.10.2012 року Пологівським ВРЕВ УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області належить ОСОБА_18 ; 3) автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно облікової картки № НОМЕР_11 від 02.12.2014 року, виданої ВРЕВ ДАІ м. Кобеляки Полтавської області належить ОСОБА_14 . (т.2 а.с. 210-212, т.4 а.с.15-16).
Згідно з висновком комісійної судової автотехнічної експертизи №350 від 12.05.2015 року судові експерти ОСОБА_44 та ОСОБА_45 за матеріалами кримінального провадження, а також безпосереднім дослідженням автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , встановили, що на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться у непрацездатному стані і не могло виконувати свої основні функції. Рульове керування автомобіля «Toyota Corolla» втратило свої основні функції через деформацію передньої панелі зі зміщенням вала керма та деформацію підвіски правого переднього колеса, що унеможливлювало обертання керма в повному обсязі. Виявлені несправності носять аварійний характер, не експлуатаційний характер і виникли в момент дорожньо-транспортної пригоди. На момент експертного дослідження ходова частина автомобіля «Toyota Corolla» знаходиться у непрацездатному стані і не могла виконувати свої основні функції. Ходова частина автомобіля «Toyota Corolla» знаходилася у непрацездатному стані через деформації підвіски правого переднього колеса та розгерметизації його шини. Виявлені несправності мають не експлуатаційний, а аварійний характер, виникли в момент дорожньо-транспортної пригоди. На момент експертного дослідження робоча гальмова система автомобіля «Toyota Corolla» знаходилася у працездатному стані і могла виконувати свої основні функції. (т.2 а.с. 213-241).
Згідно з висновком експертизи технічного стану транспортного засобу №108 від 24.04.2015 року, виконаної експертом НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_23 , встановлено, що рульове керування автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , до моменту дорожньо-транспортної пригоди знаходилась у працездатному стані. Ходова частина автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , до моменту дорожньо-транспортної пригоди знаходилась у працездатному стані. Робоча гальмова система автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , до моменту дорожньо-транспортної пригоди знаходилась у працездатному стані. (т.3 а.с. 64-75).
Згідно з висновком комісійної судової автотехнічної експертизи №351 від 12.05.2015 року судові експерти ОСОБА_44 , ОСОБА_45 за матеріалами кримінального провадження, а також безпосереднім дослідженням автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , встановили, що на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходиться у працездатному стані і могло виконувати свої основні функції. На момент експертного дослідження ходова частина автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходиться у працездатному стані і могла виконувати свої основні функції. На момент експертного дослідження робоча гальмова система автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходилася у працездатному стані і могла виконувати свої основні функції. (т.3 а.с.1-14).
Згідно з висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу №109 від 13.03.2015 року, виконаного експертом НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_46 , встановлено, що на момент огляду рульове керування автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходилося у працездатному стані. На момент огляду ходова частина автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходилася у працездатному стані. На момент огляду робоча гальмівна система автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходилася у працездатному стані. (т.3 а.с.86-93).
Згідно з висновком комісійної судової автотехнічної експертизи №351 від 12.05.2015 року судові експерти ОСОБА_44 , ОСОБА_45 за матеріалами кримінального провадження, а також безпосереднім дослідженням автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , встановили, що на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходилася у працездатному стані і могло виконувати свої основні функції. На момент експертного дослідження ходова частина автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходилася у несправному, але працездатному стані і могла виконувати свої основні функції. На момент експертного дослідження робоча гальмова система автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходилася у несправному, але працездатному стані і могла виконувати свої основні функції. Відсутність малюнку протектора на одному з коліс напівпричипа «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , при наявності такого на всіх інших колесах автомобіля і напівпричепа в межах достатньої норми не впливало на гальмові характеристики автомобіля, що не могло привести до втрати курсової стійкості в процесі руху автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 . Відсутність штоку гальмової камери правого переднього колеса автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , носить не аварійний, а експлуатаційний характер і виникла задовго до пригоди. Виявлена несправність не могла впливати на курсову стійкість автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , в процесі руху під час гальмування. Виявлені несправності гальмової системи та ходової частини автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , та напівпричепа «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , з технічної точки зору не знаходилися в причинному зв`язку з подією ДТП. Виявлені несправності гальмової системи та ходової частини автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , та напівпричепа «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , можливо було виявити за візуальними ознаками при перевірці перед виїздом на лінію як особою, що відповідальна за випуск транспортного засобу на лінію, так і самим водієм в процесі експлуатації транспортного засобу. (т.3 а.с.15-44).
Згідно з висновком судової експертизи технічного стану транспортних засобів №110 від 07.04.2015 року, проведеної експертом НДЕКЦ УМВС України ОСОБА_46 , встановлено, що на момент огляду рульове керування автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходилося у працездатному стані. На момент огляду ходова частина автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходилася не в справному стані. Несправність полягала у тому, що показники залишкової глибини протектора шин автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме заднього лівого внутрішнього колеса, та показники шин напівпричепа «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , а саме першого правого колеса, не відповідають вимогам ПДР, зокрема п.31.4.5. «а». Дана несправність виникла до ДТП під час експлуатації. На момент огляду робоча гальмівна система автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходилася у працездатному стані. (т.3 а.с. 75-85).
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №182 від 22.06.2015 року, експерт НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_47 встановив, що в умовах даної події водій автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.13.1 ПДР, для чого у нього не було жодних перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 вбачаються невідповідності з вимогами п.13.1 ПДР, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної події. Технічна можливість запобігання даної пригоди не залежала від односторонніх дій водія ОСОБА_17 , а цілком визначалася діями водія ОСОБА_13 . У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_17 жодних невідповідностей з вимогами ПДР, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, - не вбачається. Оскільки у постанові про призначення експертизи та у матеріалах кримінального провадження відсутні вихідні дані (а саме не вказано момент виникнення небезпеки для водія автомобіля «Rang Rover Vogue», не вказано віддалення цього автомобіля від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки), то неможливо вирішити експертним шляхом чи мав можливість водій автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_19 технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_13 в даних дорожніх умовах, а також чи були невідповідності вимогам ПДР в діях водія автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_19 , які знаходяться у причинному зв`язку з виникненням ДТП. Вказані додаткові вихідні дані можливо отримати шляхом проведення слідчого експерименту з участі осіб, причетних до ДТП. (т.3 а.с. 48-55).
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №193 від 02.07.2015 року, виконаного експертом НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_48 , встановлено, що в заданій дорожній обстановці, водій автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_19 , шляхом застосування своєчасного гальмування, тобто виконання вимог п.12.3. ПДР, не мав технічної можливості уникнути зіткнення автомобілем «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 . В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_19 не вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. (т.3 а.с.56-63).
Згідно з висновком транспортно-трасологічної експертизи №111 від 28.04.2015 року, виконаної експертом НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_47 , що враховуючи розташування слідової інформації, зафіксованої в протоколі огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди та схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.03.2015 року, та фотоілюстрацій місця ДТП, встановлено, що місце зіткнення транспортних засобів розташоване на проїзній частині дороги Київ-Харків-Довжанський на 342 км на смузі в напрямку руху м. Полтава, місце зіткнення автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться на правій смузі руху перед початком подряпин, початком осипу (позначений (2) умовні позначення) та фотоілюстрація №2.
Враховуючи розташування слідової інформації, зафіксованої в протоколі огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди та схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.03.2015 року, та фотоілюстрацій місця ДТП, встановлено, що місце зіткнення транспортних засобів розташоване на проїзній частині дороги Київ-Харків-Довжаснький на 342 км на смузі в напрямку руху м. Полтава, місце початком осипу скла (позначений (2) умовні позначення) та фотоілюстрація №2, а місце зіткнення автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться на лівій смузі перед розташуванням накладки на поріг автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та уламків частин заднього лівого ліхтаря автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , (позначений (8, 9, 10, 11, 12) умовні позначення) та фотоілюстрація №3.
В процесі аналізу та порівняльного дослідження механічних пошкоджень транспортних засобів максимально співпадаючих формою та розмірами і розташуванням відносно поверхні землі і габаритів автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , в передній частині було визначено, що у момент первинного контакту кут між їх повздовжними вісями складав близько 00 +/- 5 градусів.
В процесі аналізу та порівняльного дослідження механічних пошкоджень транспортних засобів максимально співпадаючих формою та розмірами і розташуванням відносно поверхні землі і габаритів автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , в задній частині було визначено, що у момент первинного контакту кут між їх повздовжними вісями складав близько 25 +/- 5 градусів.
В категоричній формі у вигляді геометричної точки вказати розташування місця зіткнення автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , відносно меж проїзної частини не видається можливим у зв`язку з відсутністю необхідної слідової інформації.
В категоричній формі у вигляді геометричної точки вказати розташування місця зіткнення автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , відносно меж проїзної частини не видається можливим у зв`язку з відсутністю необхідної слідової інформації. (т.3 а.с. 94-104)
Згідно з висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №349 від 12.06.2015 року, виконаної експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідженого інституту ім.. засл. проф.. М.С. Бокаріуса - ОСОБА_44 за матеріалами кримінального провадження, шляхом огляду транспортних засобів та проведення натурного зіставлення контактуючих пар та пошкоджень транспортних засобів, врахування слідів на місці ДТП, встановлено, що зіткнення автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , з врахуванням похибки при проведених замірах відбулося під кутом близько 180 …270.
Зіткнення автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , відбулося під кутом близько 200 …250.
У момент зіткнення на напівпричепі «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , утворилися пошкодження у вигляді деформації упора безпеки, руйнування лівого ліхтаря та деформацій лівих дверей в лівій нижній частині.
У момент зіткнення на автомобілі «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , утворилися пошкодження у вигляді деформацій переднього бампера справа, передньої панелі, правого переднього крила, підсилювача бампера, правого переднього бризковика, капота, правої передньої, середньої, задньої стійок, правих передніх та задніх дверей, даху та лівого заднього крила з задньою панеллю, руйнування лівого заднього ліхтаря.
У момент зіткнення на автомобілі «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , утворилися пошкодження у вигляді деформації правого переднього крила в задній частині та подряпини на зовнішніх панелях правих передніх і задніх дверей.
Згідно наявних в протоколі огляду, схемі, фото, об`єктивних даних, місце зіткнення автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилося на початку подряпин, позначених маркером «2» на відстані 2,2 м. від дорожньої розмітки, яка розділяє зустрічні потоки транспорту в поперечному напрямку і 25.9 м за початком сліду ковзання транспортного засобу, який позначено маркером «1».
Згідно наявних в протоколі огляду, схемі, фото, об`єктивних даних, місце зіткнення автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , знаходилося на смузі зустрічного руху по напрямку руху транспортних засобів на відстані 1.8 м від лінії дорожньої розмітки, яка розділяє зустрічні потоки транспорту в поперечному напрямку і 35,2 м за початком сліду ковзання транспортного засобу, який позначено маркером «1».
Визначити експертним шляхом розташування автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , у момент зіткнення відносно меж проїзної частини не можливо у зв`язку з відсутністю необхідної слідової інформації. У момент зіткнення автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , своєю передньою правою частиною контактував с задньою лівою частиною напівпричепа «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 .
Визначити експертним шляхом розташування автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , у момент зіткнення відносно меж проїзної частини не можливо у зв`язку з відсутністю необхідної слідової інформації. У момент зіткнення автомобіль «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , своєю лівою задньою частиною контактував с правою боковою частиною автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 . (т.3 а.с.105-151).
Оцінивши досліджені докази, суд вважає встановленим, що до моменту ДТП автомобіль «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , знаходилися у працездатному стані. Автомобіль «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , знаходилися у працездатному стані, могли виконувати свої функції, виявлені недоліки технічного стану носять експлуатаційний, а не аварійний характер, не могли впливати на курсову стійкість транспортного засобу.
Місце зіткнення транспортних засобів розташоване на проїзній частині дороги Київ-Харків-Довжанський на 342 км +200 м на території Полтавського району на підйомі на «Копилянську гору», на смузі руху в напрямку м. Полтава, а саме: 1) місце зіткнення автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , та автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться на правій смузі руху перед початком подряпин, початком осипу (позначений (2) умовні позначення) та фотоілюстрація №2; 2) місце зіткнення автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться на лівій смузі перед розташуванням накладки на поріг автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та уламків частин заднього лівого ліхтаря автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , (позначений (8, 9, 10, 11, 12) умовні позначення) та фотоілюстрація №3
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 вбачаються невідповідності з вимогами п.13.1 ПДР, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної події. Водій ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.13.1 ПДР, для чого у нього не було жодних перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_17 жодних невідповідностей з вимогами ПДР, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, - не вбачається. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_49 не вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.
За таких обставин суд вважає доведним, що водій ОСОБА_13 , який керував транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.286 КК України.
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_13 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_13 повідомив наступні обставини ДТП, що сталася 10.03.2015 року за його участі. Так, 10.03.2015 року він на виконання законного наказу працівника міліції ОСОБА_16 , керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , переслідував автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_20 , який порушив ПДР та не зупинився на вимогу працівників поліції. Автомобіль «Rang Rover Vogue» рухався по лівій смузі руху автошляху Київ-Харків-Довжанський в напрямку від Харкова на Полтаву на "Копилянській горі". ОСОБА_13 скерував свій автомобіль «Toyota Corolla» по правій смузі руху в попутньому напрямку для автомобіля «Rang Rover Vogue». При цьому права смуга, по якій рухався ОСОБА_13 була вільна від інших транспортних засобів, а попереду ще правіше від його напрямку руху по допоміжній (третій) смузі рухався автомобіль «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_17 . Так, ОСОБА_13 , розуміючи, що попереду нього вільна смуга руху, скерував автомобіль «Toyota Corolla» на випередження автомобіля «Rang Rover Vogue», при цьому працівник поліції ОСОБА_16 виглядав у ліве вікно с заднього пасажирського сидіння та давав вказівку зупинитися водію автомобіля «Rang Rover Vogue». У відповідь водій автомобіля «Rang Rover Vogue» виконав різкий маневр з лівої смуги руху вправо, й таким чином своєю правою боковою частиною вдарив в задню ліву частину автомобіль «Toyota Corolla», під керуванням ОСОБА_13 , який рухався по правій смузі руху. Від такого удару автомобіль «Toyota Corolla» відкинуло під автомобіль «МАЗ-54323» з напівпричепом « НОМЕР_5 », який рухався попереду правіше по допоміжній смузі руху (фактично окремій третій полосі для руху). Таким чином від удару об напівпричеп «Мetaco 334» автомобіль «Toyota Corolla» отримав механічні пошкодження, був зруйнований, а пасажири ОСОБА_15 з ОСОБА_16 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли на місці, водій ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження, був госпіталізований, по теперішній час хворіє та змушений лікуватися. Місце зіткнення транспортних засобів було на правій сузі руху на автошляху від м. Харкова до м. Полава на 342-343 км на території Полтавського району. За таких обставин ОСОБА_13 вважав себе невинуватим у даній ДТП. ОСОБА_13 вважав, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля «Rang Rover Vogue» ОСОБА_18 Правил дорожнього руху, коли він з лівої смуги руху здійснив різкий маневр вправо, чим вдарив у задню ліву частину автомобіль «Toyota Corolla», який рухався під керуванням ОСОБА_13 по правій смузі руху, і від цього удару автомобіль став некерованим, відлетів під вантажівку на правій смузі руху. Проте працівники поліції сфальсифікували матеріали кримінального провадження, щодо винуватця ДТП знищили матеріали по факту керування автомобілем «Rang Rover Vogue» водієм ОСОБА_50 , а невинувату особу ОСОБА_13 безпідставно притягають до кримінальної відповідальності. При цьому працівники поліції навіть не вручили йому підозру, не вручили йому обвинувальний акт, не ознайомили його з матеріалами кримінального провадження, звернулися до суду з обвинувальним актом після закінчення строку досудового розслідування, а щоб скрити від суду цей факт, вилучили зі справи процесуальні документи, зокрема ухвали суду, якими обвинувальний акт повертався прокурору в підготовчому засіданні, а також безпідставно оголосили його в розшук, достовірно знаючи його місце проживання, а потім про факт його затримання та утримання в СІЗО по іншій справі. Недоліки досудового розслідування знайшли підтвердження під час судового розгляду, проте не були усунуті судом.
Аналогічні показання щодо обставин дорожнього-транспортної пригоди (механізму зіткнення транспортних засобів) дали в судовому засіданні дружина обвинуваченого ОСОБА_51 та їх друзі ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , які стверджували, що 10.03.2015 року були очевидцями ДТП, а саме ОСОБА_51 рухалася в автомобілі під керуванням ОСОБА_54 за автомобілем «Toyota Corolla», яким керував її чоловік ОСОБА_13 , за розпорядженням працівника міліції переслідуючи правопорушників в автомобілі «Rang Rover», а ОСОБА_52 поверталася в мікроавтобусі перевізника "Зелений Слон" з м. Харкова у м. Полтаву. При цьому з показань ОСОБА_51 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 вбачається, що вони рухалися в різних транспотних засобах за автомобілем «Toyota Corolla», яким керував ОСОБА_13 , проте бачили його автомобіль безпосередньо, бачили його зіткнення з автомобілем «Rang Rover», й стверджували, що інших авто між їх транспортними засобами та автомобілем «Toyota Corolla» не було, хоча детально не могли повідомити якими частинами транспортні засоби контактували в момент їх зіткнення.
Разом з тим, на досудовому розслідуванні під час проведення слідчого експерименту 16.07.2015 року, свідок ОСОБА_52 вказувала інші обставини ДТП, що сталася 10.03.2015 року. Тоді на місці ДТП на автошляху Київ-Харків-Довжанський за с. Копили приблизно на 343 км свідок ОСОБА_52 показала слідчому, що їхала в мікроавтобусі з м. Харкова на м. Полтаву. Попереду бачила, що автомобіль «Toyota Corolla», який рухався по середині проїзної частини дороги, різко з`їхав праворуч і зіткнувся із задньою частиною вантажівки, а автомобіль «Rang Rover» різко змістився з середни правої смуги руху ліворуч і поїхав далі. При цьому вона не бачила контактування між автомобілем «Rang Rover» та автомобілем «Toyota Corolla». В ході слідчого експерименту ОСОБА_52 показала на проїзній частині де рухалися зазначені транспортні засоби в момент їх зіткнення, що було замірено слідчим та складено схему їх розташування. Слід зазначити, що під час слідчого експерименту ОСОБА_52 повідомила, що бачила як автомобіль «Rang Rover» рухався по правій смузі проїзної частини за автомобілем «Toyota Corolla», а після їх зіткнення у ДТП виїхав на ліву смугу для руху. (т.10 а.с. 171-174).
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №273 від 25.09.2015 року, виконаної експертом НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_46 , встановлено, що показання свідка ОСОБА_56 в частині того, що автомобіль «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , змістився праворуч на відстань 1,55 м (в поперечному напрямку) на відрізку шляху 13,3 м, є технічно неспроможними. Показання свідка ОСОБА_56 в частині того, що автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , змістився ліворуч на відстань 4,6 (в поперечному напрямку) на відрізку шляху 15,9 м, є технічно неспроможними. (т.10 а.с. 177-180).
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту визнати недопустимим доказом висновок судової автотехнічної експертизи №273 від 25.09.2015 року, з огляду на правову позицію Великої палати ВС у постанові від 31.08.2022 року у справі № 756/10060/17 (провадження №13-3кс22). Тим більш в судовому засіданні свідок ОСОБА_52 змінила свої показання щодо механізму зіткнення транспортних засобів, і тому суд надає оцінку її показанням, які сприймав безпосередньо.
В судовому засіданні 12.09.2022 року був допитаний експерт ОСОБА_44 , який роз`яснив висновки проведених ним у 2015 році експертиз. Роз`яснив та показав наглядно обставини ДТП, механізм зіткнення (первинний контакт) транспортних засобів у ДТП, який відповідає змісту обвинувального акту. Пояснив, що механізм зіткнення транспортних засобів, кут їх зіткнення, встановлений в ході експертизи шляхом аналізу та порівняльного дослідження механічних пошкоджень транспортних засобів максимально співпадаючих формою та розмірами і розташуванням відносно поверхні землі і габаритів транспортних засобів, співставленням їх контактної взаємодії. Експерт пояснив, що первинний контакт автомобіля «Toyota Corolla» та напівпричепа вантажівки МАЗ стався під кутом між їх повздовжними вісями, тобто удар був позацентровий, а саме передньою правою частиною автомобіля «Toyota Corolla» в задню ліву частину напівпричепа вантажівки МАЗ. Таким чином в ході руху транспортного засобу «Toyota Corolla» від позацентрового удару на нього подіяли сили за межами його центру ваги, тому й виник обертовий момент, в наслідок якого задня частина «Toyota Corolla» стала розвертатися вліво, і таким чином опинилася на лівій смузі руху, де вдарила в праву бокову частину автомобіль «Rang Rover», який в цей момент їхав поряд по лівій смузі руху. Далі рух транспортних засобів продовжувався в динаміці та по інерції до зупинки. На питання сторони захисту про вплив на висновки експертизи щодо механізму зіткнення транспортних засобів факту переміщення транспортних засобів після їх зіткнення, експерт відповів, що механізм зіткнення транспортних засобів був встановлений в ході проведення експертизи по первинному контакту транспортних засобів з огляду на наявні у них механічні пошкодження, їх порівняння та співставлення, а не по кінцевому розташуванню транспортних засобів, яке зазначено слідчим у схемі ДТП. На питання суду щодо можливості з технічної зору механізму зіткнення транспортних засобів, на який вказував допитаний в судовому засіданні при експерті свідок ОСОБА_53 , експерт відповів, що такий механізм зіткнення не відповідає об`єктивним даним, а саме виявленим на транспортних засобах механічних пошкодженнях, на підставі співставлення та аналізу яких було встановлено кути між їх повздовжними вісями у момент їх первинного контакту. Так, в разі зміни напрямку руху автомобілем «Rang Rover» з лівої смуги руху на праву смугу, щоб пошкодити ліву задню частину автомобіля «Toyota Corolla», то у автомобіля «Rang Rover» мали утворитися механічні пошкодження передньої правої частини, а саме бамперу, фари. Проте у автомобіля «Rang Rover» відсутні пошкодження передньої правої частини, а наявні лише пошкодження правої бокової частини, а саме задньої частини правого крила, праві пасажирські дверцята. За виявленими у автомобіля «Toyota Corolla» пошкодженнями задньої лівої частини та у автомобіля «Rang Rover» пошкоджень бокової правої частини шляхом співставлення було встановлено кут їх первинного контактування між повздовжними вісями, який складав приблизно 25 +/- 5 градусів, з чого вбачається, що зазначений свідком ОСОБА_53 механізм зіткнення транспортних засобів не відповідає об`єктивним даним та не можливий з технічної точки зору.
В обґрунтування показань обвинуваченого ОСОБА_13 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, 27.04.2023 року сторона захисту подала суду висновок судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №7909 від 01.09.2020 року, виконаної експертом Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса ОСОБА_57 за замовленням ОСОБА_13 (т.10 а.с.181-191).
Зі змісту висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №7909 від 01.09.2020 року вбачається, що він виконаний за заявою обвинуваченого ОСОБА_13 , шляхом оцінки наданих ним показань та наданої ним інформації на флешнакопичувачі, перелік якої не зазначено, хоча у висновку є лише посилання на протокол огляду місця події від 10.03.2015 року. Експертом при проведенні експертизи не досліджувалися матеріали кримінального провадження, не було оглянуто транспортні засоби - учасники ДТП: автомобіль «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіль «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 . При проведенні експертизи не було враховано локалізацію та характер механічних пошкоджень автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , не враховано кути первинного контактування між повздовжними вісями транспортних засобів, встановленими в раніше проведених експертизах. А також не було враховано показання водія ОСОБА_19 про те, що на момент ДТП він рухався прямо по лівій смузі проїзної частини дороги та не змінював напрямку свого руху. Не враховано слідову інформацію з протоколу огляду місця події від 10.03.2015 року, а саме розташування відламаних деталей з правого боку автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та відламаних деталей задньої лівої частини автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , на лівій смузі руху проїзної частини, що очевидно вказує на факт їх зіткнення (контактування) на лівій смузі руху проїзної частини, що було підтверджено висновками експертів №111 від 28.04.2015 року та №349 від 12.06.2015 року. Не враховано об`єктивну інформацію про те, що механічні пошкодження автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , розташовані лише з правого боку в районі пасажирських дверей, а передня частина автомобіля є неушкодженою, в той час як за показаннями ОСОБА_13 автомобіль «Rang Rover» ударив у ліву задню частину його автомобіль «Toyota Corolla», і встановлені в експертизах №111 від 28.04.2015 року №349 та від 12.06.2015 року за пошкодженнями названих транспортних засобів кути їх контактування. І вказані об`єктивні факти підтверджують правдивість показань водія ОСОБА_19 , що він рухався прямо по лівій смузі для руху, коли відчув удар з правої сторони в бокову частину свого автомобіля, оскільки на нього відкинуло автомобіль «Toyota Corolla» після зіткнення з задньою частиною напівпричепом «Мetaco 334», який рухався з автомобілем «МАЗ-54323». При цьому експерт ОСОБА_58 зробив висновки лише на підставі показань обвинуваченого ОСОБА_13 , які в порушення ч.4 ст.69 КПК України сам і зібрав для проведення експертизи (обвинувачений ОСОБА_13 не давав показань на досудовому розслідуванні, був допитаний судом лише в 2023 році). Зміст досліджених експертом показань ОСОБА_13 відповідає, даним ним показанням в судовому засіданні про те, що 10.03.2015 року на трасі Київ-Харків-Довжанський в напрямку м. Полтава ОСОБА_13 рухався в правій смузі на автомобілі «Toyota Corolla» зі швидкістю 110 км/год. Автомобіль «Rang Rover» рухався в попутньому напрямку посередині лівої смуги руху зі швидкістю 90 км/год. Вантажний автомобіль рухався в попутньому напрямку на дуже малій швидкості ближче до правого краю проїзної частини правої смуги руху, ширина якої була 8 м. Коли автомобілі «Toyota Corolla», під керуванням ОСОБА_13 порівнявся з автомобілем «Rang Rover», то водій автомобіля «Rang Rover» несподівано різко змінив свій напрямок руху вправо та вдарив автомобіль «Toyota Corolla», від удару ОСОБА_13 втратив керування, крутив кермо, щоб не виїхати в кювет, а його автомобіль відкинуло вправо, після чого він відчув потужний удар в передню праву частину свого автомобіля. Ескперт без обґрунтування та технічних розрахунків, без врахування наведених вище об`єктивних обставин, слідової інформації на місці ДТП, механічних пошкоджень усіх трьох транспортних засобів, зробив висновок, що в цілому показання водія ОСОБА_13 про механізм розвитку ДТП не позбавлений технічної спроможності, тому прийняв їх для проведення подальших досліджень. При цьому експерт не врахував, що за показаннями ОСОБА_13 місце зіткнення керованого ним автомобіля «Toyota Corolla» з автомобілем «Rang Rover» було на правій смузі руху проїзної частини, куда на нього нібито виїхав водій ОСОБА_19 , що очевидно не відповідає об`єктивним даним слідової інформації, виявленої на місці ДТП, інформації огляду транспортних засобів та проведення натурного зіставлення контактуючих пар та пошкоджень транспортних засобів, з яких інші експерти двох експертних установ зробили висновки щодо місця зіткнення транспортних засобів, щодо кута зіткнення транспортних засобів. Незважаючи на наведене, експерт ОСОБА_58 взяв за основу механізму ДТП показання обвинуваченого ОСОБА_13 , з чого прийшов до висновку, що зафіксована в протоколі огляду місця події та на схемі ДТП слідова інформація не узгоджується з механізмом розвитку ДТП, вказаним ОСОБА_13 . Виходячи з показань водія ОСОБА_13 про механізм розвитку ДТП, експерт зробив висновок, що водій автомобіля «Rang Rover» ОСОБА_59 перед початком виконання маневру праворуч повинен був переконатися в безпеці даного маневру та дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, тобто мав діяти у відповідності до пимог п.10.1 та 10.3 ПДР, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Виходячи з показань ОСОБА_13 експерт прийшов до висновку, що в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Rang Rover» ОСОБА_49 не відповідали вимогам п.10.1. та п.10.3 ПДР та з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому експерт проігнорував, що водій ОСОБА_19 рухався прямо по лівій смузі руху, на якій за слідовою інформацією сталося зіткнення, а відповідно не виконував маневру на праву смугу руху для необхідності виконувати вимоги п.10.1., п.10.3. ПДР. Також експерт з показань водія ОСОБА_13 прийшов до висновку, що механізм розвитку ДТП мав для нього аварійний характер, й тому оцінка його дій виходить за межі компетенції експерта-автотехніка, може бути проведена органом, який розглядає справу самостійно, з врахуванням, що він не мав технічної можливості шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР знизити швидкість руху керованого ним автомобіля до швидкості руху автомобіля «Rang Rover» без контакту з останнім.
За наведених вище обставин відповідно до ч.10 ст.101 КПК України суд не погодився з висновком судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №7909 від 01.09.2020 року, відмовив в задоволенні сторони захисту в призначенні повторної судової авто-технічної та транспортно-трасологічної експертизи, оскільки в даній справі такі експертизи проводилися двічі по кожному питанню експертами двох різних установ, а тому суд з врахуваням висновків експертиз, проведених під час досудового рослідування двома різними експертними установами, які є обгрунтованими, відповідають об`єктивним обставинам справи, зокрема виявленим механічним пошкодженням транспортних засобів, не містять суперечностей, вирішив, що показання в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_13 , його дружини ОСОБА_51 , їх друзів ОСОБА_56 та ОСОБА_54 щодо механізму зіткнення транспортних засобів не відповідають фактичним обставинам справи, з технічної точки зору є неспроможними, відповідно є неправдивими, направленими на уникнення ОСОБА_13 відповідальності за скоєний злочин, а клопотання сторони захисту про призначення повторно судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи направлені на затягування розгляду справи з метою закінчення визначених законом строків притягнення до відповідальності, а відповідно і уникнення обвинуваченим відповідальності за скоєний злочин.
Посилання ОСОБА_13 на повідомлення журналістів з телебачення, на повідомлення пресс-служби поліції щодо обставин ДТП - є безпідставними, оскільки дані особи не були очевидцями події, не приймали участь в розслідуванні справи, не допитувалися безпосередньо судом в якості свідків з повідомленням про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України, й відповідне клопотання стороною захисту не заявлялось.
Твердження ОСОБА_13 про те, що на момент ДТП ОСОБА_19 не керував транспортним засобом «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , оскільки не мав посвідчення водія. А вказаним транспортним засобом керував його власник ОСОБА_18 , що скривалося поліцією, оскільки дана особа займалася злочинною діяльністю, - є надуманими та безпідставними, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_19 , протоколом огляду транспортного засобу. Допитані судом працівники поліції, й навіть свідки сторони захисту в судовому засіданні не вказували, що бачили як ОСОБА_18 керував транспортним засобом, був на місці ДТП.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_13 про вчинення іншими особами правопорушення, зокрема керування свідком ОСОБА_19 транспортним засобом без права керування, - не є предметом доказування даного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, оскільки з технічної точки зору не знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної події дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, а крім того і не знайшли свого підтвердження.
В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтвердив, що на момент ДТП керував транспортним засобом «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , після ДТП пред`явив працівникам міліції посвідчення водія НОМЕР_12 , видане 06.08.2002 року ДАІ ГУ УМВС України у м. Запоріжжя, з якого працівники міліції зробили копії та додали до матеріалів справи. (т.3 а.с. 235).
Посилання обвинуваченого ОСОБА_13 на лист Головного сервісного Центру МВС №31/616АЗ-8105-2023 від 20.04.2023 року про відсутність посвідчення водія у ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - є безпідставним, оскільки запит був зроблений захисником адвокатом ОСОБА_12 на іншу особу, а не на свідка в даному кримінальнальному провадженні ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.10 а.с.192).
Одразу після ДТП за згодою володільця ОСОБА_29 , який надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , видане Пологівським ВРЕР УДАІ ГУ МВС Украни в Запорізькій області (копія в матеріалах справи т.3 а.с. 235), працівники поліції оглянули вказаний автомобіль, проте не виявили речей, заборонених в обігу, що підтверджено протоколом огляду від 10.03.2015 року. Також працівники поліції оглянули ділянку місцевості в Полтавському районі на автошляху Київ-Харків-Довжанський від 347 км (с. Копили) до 342 км (поблизу м. Полтава) та узбіччях до нього, проте не виявили заборонених в обігу речей, що підтверджено протоколом огляду місця події від 13.03.2015 року. (т.3 а.с. 193-195).
Щодо відмови в призначенні за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_13 судової психіатричної експертизи.
Суд відмовив обвинуваченому ОСОБА_13 в задоволенні клопотання про призначення судової психіатричної експертизи, оскільки з матеріалів справи, в якій зібрана медична документація про стан його здоров`я, вбачається, що він не перебуває на обліку у лікаря психіатра, не звертався до нього зі скаргами за медичною допомогою, тобто були відсутні відомості, які викликали сумніви щодо його осудності, обмеженої осудності, а з поведінки обвинуваченого в судовому засіданні у суду не виникало сумніву, що він усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати.
КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського" Полтавської обласної ради листом №04-04/1030 від 10.05.2022 року повідомило суд, що ОСОБА_13 не має хвороб, які унеможливили його тримання під вартою. (т.6 а.с. 176-280, т. 7 а.с.1-118).
Наявність у обвинуваченого ІІІ групи інвалідності, визначеної на певний строк до 01.05.2024 року з підстав загального захворювання, вказують лише на обмеження функціонування організму в помірному стані, а тому не викликає сумніви щодо його осудності, обмеженої осудності, а лише підтверджує наявність стійкого порушення, в силу якого його працездатність помірно обмежена. (т.11 а.с. 27).
Щодо законності складу суду, який розглянув справу.
Підсудність кримінального провадження, що зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10.03.2015 року за №12015170000000093, по обвинуваченню ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України саме Крюківському суду м. Кременчука Полтавської області визначена Полтавським апеляційним судом ухвалами від 29.04.2020 року та від 25.06.2020 року. (т.1 а.с. 211-212, 222-223).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 07.07.2020 року визначено суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 (т.1 а.с.215).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2021 року відмовлено в задоволенні заяви судді ОСОБА_1 про самовідвід з підстав порушення встановленого у ст.35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи. (т.4 а.с. 165-171).
Ухвалами Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.04.2022 року, від 18.05.2022 року, від 01.06.2022 року, від 13.06.2022 року відмовлено в задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_13 та його захисника адвоката ОСОБА_12 про відвід судді ОСОБА_1 (т. 6 а.с.136-137, т.7 а.с. 179-180).
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_13 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, з підстав виконання ним законного розпорядження працівника міліції, вчинення дій у стані крайньої необхідності (ст.39 КК України).
Так, за наведеним у ст. 39 КК України визначенням крайньої необхідності, не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. (ч.1 ст.39 КК України).
Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_13 та інші досліджені докази, суд не вбачає підстав вважати, що невиконання водієм автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , вимоги працівника міліції про зупинку з підстав перевищення ним швидкості руху - є небезпекою, що безпосередньо загрожувала ОСОБА_13 чи його охоронюваним законом правам або правам інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, і що небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами. Суд не вбачає підстав вважати, що в даній обстановці наведені дії водія автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , стали непереборною силою, чи будь-якою іншою загрозою життю чи здоров`ю ОСОБА_13 або інших осіб.
В даній дорожній обстановці ОСОБА_13 мав виконувати вимоги Правил дорожнього руху (в редакції чинній станом на момент ДТП 10.03.2015 року), а саме:
п. 1.3. ПДР - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
п. 1.4. ПДР - кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
п. 1.5. ПДР - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
п.2.3. «д» ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
У п. 2.7. ПДР зазначено, що водій, крім водіїв транспортних засобів дипломатичних та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, оперативних і спеціальних транспортних засобів, повинен надавати транспортний засіб: а) працівникам міліції та охорони здоров`я для доставки до найближчого лікувального закладу осіб, які потребують негайної медичної допомоги; б) працівникам міліції для виконання непередбачених і невідкладних службових обов`язків, пов`язаних із переслідуванням правопорушників, доставкою їх у міліцію, та для транспортування пошкоджених транспортних засобів.
За п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В розділі 16 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.03.2009 року N 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за N576/16592 (в редакції чинній станом на 10.03.2015 року) визначені дії працівників підрозділів ДПС під час переслідування транспортних засобів
Так у п.16.1. Інструкції встановлено, що працівниками підрозділів ДПС допускається переслідування транспортних засобів з особами, що підозрюються в скоєнні злочину, водіїв, які не виконали вимогу працівника міліції про зупинку або зникли з місця ДТП, а також водіїв, що своїми діями наражають на небезпеку життя чи здоров`я інших учасників дорожнього руху.
Відповідно до п. 16.3. Інструкції, з метою забезпечення під час переслідування власної безпеки і безпеки інших учасників дорожнього руху працівник підрозділу ДПС повинен, зокрема: 16.3.2. Використовувати гучномовний пристрій патрульного автомобіля для попередження інших учасників дорожнього руху про можливу небезпеку. 16.3.3. Під час переслідування постійно тримати ввімкненими ближнє світло фар, спеціальні звукові і світлові сигнали, встановлені на патрульному автомобілі. 16.3.4. Обирати безпечну швидкість руху автомобіля (мотоцикла) виходячи з конкретних умов, з урахуванням забезпечення максимальної безпеки інших учасників дорожнього руху. 16.3.5. Бути максимально уважним до дій водія та пасажирів переслідуваного транспортного засобу та інших учасників дорожнього руху, запобігати створенню аварійних обстановок. 16.3.6. При переслідуванні правопорушника водій патрульного автомобіля безпосередньо контролює дорожню обстановку, враховує поведінку переслідуваного автомобіля, забезпечуючи при цьому максимально можливу безпеку інших учасників руху. Працівник підрозділу ДПС, який перебуває на пасажирському сидінні, контролює рух автомобіля правопорушника (напрямок руху, маршрут), веде переговори з черговим по радіозв`язку, інформує водія про зміну дорожньої обстановки.
У п. 16.3.9. Інструкції встановлено, що не проводиться переслідування водіїв, які допустили незначні порушення правил або коли небезпека порушення минула. У таких випадках про порушення повідомляється на наступний за напрямком руху порушника маршрут патрулювання (пост). Про вчинене правопорушення складається рапорт, який по закінченні роботи передається до підрозділу з адміністративної практики для відповідного реагування.
Відповідно до п. 16.4. Інструкції, категорично забороняється переслідування на службових автомобілях (автобусах, мотоциклах), які не мають спеціальних світлових та звукових пристроїв, на власних або приватних транспортних засобах.
Прокуратура Полтавської області доручила в порядку ст. 30 ЗУ «Про прокуратуру» провести повну всебічну службову перевірку дій підпорядкованих працівників міліції за викладеним фактом смерті у ДТП старшого інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №1 Полтавського окремого взводу ДПС УМВС України в Полтавській області лейтенанта міліції ОСОБА_16 , у тому числі з надання оцінки законності діяльності з організації роботи посту в с. Копили Полтавського району, переслідування автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , та залучення до цього переслідування цивільних осіб, а саме водія ОСОБА_13 , який керував транспортним засобом «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , з пасажирами ОСОБА_16 та ОСОБА_15 (т.4 а.с. 204-205).
Згідно з висновком службового розслідування за фактом загибелі старшого інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №1 роти ДПС ДАІ УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_16 , складеного комісією УМВС, затвердженим начальником УМВС України в Полтавській області полковник поліції ОСОБА_62 , в результаті службового розслідування встановлено, що загибель старшого інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №1 роти ДПС ДАІ УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_16 у відповідності до п. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції сталася при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю. Так, в ході розслідування було встановлено, що згідно з наказом УМВС від 06.03.2015 року №205, керівництву УДАІ та БПСМОП "Полтава" поставлено завдання забезпечити виставлення цілодобових нарядів із числа працівників підпорядкованих підрозділів на блок-постах, у т.ч. с. Копили. Згідно з постовою відомістю розстановки нарядів ДПС, Книгою ф.№5, станом на 10.03.2015 року у період з 07:00 год. до 19:00 год. на службовому автомобілі "Тойота", н.з. НОМЕР_13 , на маршруті №2 несли службу капітан міліції ОСОБА_63 та лейтенант міліції ОСОБА_64 , їм було вручено табельну вогнепальну зброю. Згідно з робочим зошитом оперативного чергового роти ДПС ДАІ УМВС (інв. №2444) о 16:55 зареєстровано інформацію заступника командира 1 взводу про незупинку в с. Копили автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , о 17:05 інформацію з тел "103" про ДТП ("Копилянська гора") - ЖЄО Полтавського РВ від 10.03.2015 року №1179. Узагальнюючи викладене, зазначено, що лейтенант міліції ОСОБА_16 загинув під час виконання службових обов`язків в результаті ДТП. Однак, службові обов`язки лейтенант міліції ОСОБА_16 виконував у заборонений спосіб (згідно з Інструкцією категорично забороняється переслідування на приватних транспортних засобах). Враховуючи, що вказаний працівник на момент події знаходився в автомобілі в якості пасажира, порушення службової дисципліни з боку лейтенанта міліції ОСОБА_16 не є безпосереднім фактором, що призвів до його загибелі. Однією з причин, що призвела до надзвичайної події, стало недбале ставлення до виконання службових обов`язків в частині контролю за діями підлеглого його безпосереднім начальником старшим наряду ДПС, у складі якого ніс службу лейтенант міліції ОСОБА_16 (в якості пасажира приватного автомобіля) при переслідуванні правопорушника. . (т.4 а.с.206 - 220).
З врахуванням наведених вимог ПДР та Інструкції, враховуючи дорожню обстановку, водій автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , допустив незначне порушення ПДР (перевищив швидкість, не зупинився на вимогу працівника поліції), тому правильним було з боку працівників поліції не переслідувати його, а повідомити про порушника на наступний за напрямком його руху маршрут патрулювання (пост). Працівникам підрозділів ДПС допускалося переслідування транспортних засобів водіїв, які не виконали вимогу працівника міліції про зупинку, але на патрульному автомобілі, з гучномовцем, ввімкненими спеціальними звуковими та світловими сигналами, обираючи безпечну швидкість руху автомобіля, запобігати створенню аварійних обстановок, забезпечуючи при цьому максимально можливу безпеку інших учасників руху. Категорично забороняється переслідування на власних або приватних транспортних засобах, тим більш при керуванні транспортним засобом під час переслідування цивільною особою.
З огляду на наведене, доводи обвинуваченого ОСОБА_13 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, з підстав крайньої необхідності - не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а переслідування ним (цивільною особою) автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , шляхом керування ним приватним транспортним засобом, - не відповідають наведеним положенням ПДР та Інструкції.
Щодо доводів сторони захисту про звернення до суду з обвинувальним актом після закінчення строку досудового розслідування.
Доводи сторони захисту про істотне порушення стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону, яке, на думку захисника, полягає у складенні обвинувального акту та направленні його до суду після закінчення строку досудового розслідування, є неспроможними з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3, ч.2 ст.214 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.
За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч.3 ст.214, ч.8 ст.223, ст.219 КПК).
У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). (ч. 3 ст. 214 КПК).
Окрім того, закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив`язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.
У ст.219 КПК України (в редакції чинній на момент вчинення злочину 10.03.2015 року та на момент направлення до суду обвинувального акту 21.04.2016 року), визначено строки досудового розслідування. Так, досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину . Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 10.03.2015 року о 21:07:06 год. були внесені відомості до реєстру про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286 КК України, по факту ДТП, що сталося 10.03.2015 року близько 16:35 год на автошляху Київ-Харків-Довжанський на території Полтавського району 342 км + 200 м., за участі транспортних засобів, які зіткнулися, коли рухалися в сторону м. Полтава в попутньому напрямку, а саме: автомобіля «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричипом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , який належав Харківський філії ТОВ «Фоззі Фуд», під керуванням водія ОСОБА_17 , який рухався в правій смузі; автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_19 , який рухався в лівій смузі; автомобіля «Toyota Corolla», тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_13 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження, а його пасажири ОСОБА_16 та ОСОБА_15 загинули на місці події. (т.7 а.с. 248).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, отриманих від Полтавської обласної прокуратури, офісу Генерального прокурора, 24.02.2016 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру; 19.03.2016 року слідчим відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення; 21.04.2016 року складений обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України, який в цей же день направлено до Полтавського районного суду Полтавської області. (т.7 а.с. 247-250).
За таких обставин, строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10.03.2015 року за №12015170000000093, по обвинуваченню ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, закінчився 21.04.2016 року, коли в межах строків досудового розслідування, визначених ст.219 КПК України (в редакції, чинній на момент проведення процесуальних дій) обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України був вперше направлений до суду.
Наведені висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суд, викладеній у постанові від 17.02.2021 року у справі № 344/6630/17, провадження № 51-4852 км 20.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, визначені у статті 291 КПК.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
У цій справі ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2016 року, яка залишена в силі постановою Апеляційного суду Полтавської області від 29.06.2016 року, в підготовчому засідання суд повернув обвинувальний акт прокурору для усунення його недоліків.
В подальшому 14.07.2016 року обвинувальний акт в-друге направлений до суду. Проте ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.12.2016 року, яка залишена в силі постановою Апеляційного суду Полтавської області від 27.02.2017 року, в підготовчому засідання суд повернув обвинувальний акт прокурору для усунення його недоліків. Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що у підготовчі судові засідання обвинувачений ОСОБА_13 неодноразово не з`являвся, а згідно постанови прокурора у іншому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 , останній оголошений у міжнародний розшук, тому обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
02.03.2017 року справа надійшла в прокуратуру, в цей же день прийнята до провадження слідчим ОСОБА_21 , який зупинив провадження з підстав оголошення у розшук обвинуваченого ОСОБА_13 .
20.11.2019 року відновлено кримінальне провадження з підстав виявлення обвинуваченого ОСОБА_13 , в цей же день оголошено про відкриття матеріалів.
23.01.2020 року після усунення недоліків складено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України, який вручений обвинуваченому та його захиснику, що підтверджено їх розписками, та в цей же день обвинувальний акт направлений до суду (т.1 а.с. 1-12).
Слід зазначити, що після повернення судом обвинувального акту прокурору для усунення його недоліків, в кримінальному провадженні не проводилися слідчі дії, а лише усувалися недолікі обвинувального акту, зазначені в судових рішеннях, а саме було встановлено місце перебування обвинуваченого, відкрито матеріали кримінального провадження стороні захисту, усунуто недолікі обвинувального акту, після чого його обуло вручено стороні захисту, що підтверджено розписками обвинуваченого та його захисника. (т.1 а.с.12).
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 року у справі №686/10785/16 зазначає, що відновлення уже завершеного досудового розслідування КПК не передбачено. Діючий КПК чітко відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 року. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу. Крім того, в Пояснювальній записці до проекту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування … стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також … скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування».
У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта. Строки усунення недоліків КПК не визначені, тому діють загальні норми щодо їх розумності.
Така позиція суду узгоджується також з висновками Верховного Суду висловленими в постановах від 04 жовтня 2018 року у справі № 752/4900/15-к (провадження № 51-3742км18) та від 18 жовтня 2022 року у справі № 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21).
У контексті викладеного, доводи сторони захисту про те, що повернення обвинувального акту прокурору фактично поновлює стадію досудового розслідування є помилковим.
Щодо доводів сторони захисту про не набуття ОСОБА_13 статусу підозрюваного, обвинуваченого з підстав не вручення йому повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 42 КПК України (в редакції чинній на момент проведення процесуальної дії 24.02.2016 року), підозрюваним є особа, якій: 1) у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, 3) або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч.2 ст. 42 КПК України (в редакції чинній на момент проведення процесуальної дії 21.04.2016 року),, обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
У ст. 276 КПК України наведені випадки повідомлення про підозру .
Так, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів ; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. (ч.1 ст.276 КПК України).
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. (ч.2 ст.276 КПК України).
У ст. 278 КПК України наведено порядок вручення письмового повідомлення про підозру .
Так, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. (ч.1 ст.278 КПК України).
Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. (ч.2 ст.278 КПК України).
У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. (ч.3 ст.278 КПК України).
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. (ч.4 ст.278 КПК України).
Визначеність у питанні законності способу повідомлення про підозру потребує врахування низки чинників.
У КПК не конкретизовано випадки, про які йдеться в ч. 1 ст. 278 КПК, тобто не сформульовано причини, з яких вручення повідомлення про підозру можна вважати неможливим. Але в разі наявності таких випадків закон передбачає можливість вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (статті 111 та 135 КПК).
Разом з тим у ч.1 ст. 42 КПК «Підозрюваний, обвинувачений» встановлено, що статусу підозрюваного особа набуває внаслідок вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, лише в одному випадку - якщо складене повідомлення про підозру неможливо вручити через не встановлення місцезнаходження особи.
Тому, якщо місцезнаходження особи встановлене, тобто в сторони обвинувачення (слідчого, прокурора) є точні відомості про місце роботи, місце проживання або тимчасового перебування особи, то вручати їй повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, не можна.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження. 24.02.2016 року старшим слідчим СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_21 за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Полтавської області ОСОБА_65 , складено підозру ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, до якої докладено пам`ятку про права та обов`язки підозрюваного (т.10 а.с.117-121). Для забезпечення права ОСОБА_13 бути повідомленим про підозру, слідчий встановив, що в цей день 24.02.2016 року ОСОБА_13 перебував на стаціонарному лікуванні в Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського, отримав відповідь від керівництва медичної установи №04-03/453 від 23.02.2016 року про те, що ОСОБА_13 знаходиться на лікуванні з 22.02.2016 року, його стан задовільний, можливо проводити з ним слідчі дії в умовах нейрохірургічного відділення (т.10 а.с.116). Суд врахував твердження ОСОБА_13 в судовому засіданні, що під час лікування з 22.02.2016 року у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського він звертався до лікарів та керівництва, щоб до нього не впускали працівників поліції. Також суд врахував, що на повідомленні про підозру ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, складеному 24.02.2016 року, пам`ятці про права та обов`язки підозрюваного, протоколі допиту підозрюваного від 24.02.2016 року є підпис адвоката ОСОБА_66 про те, що ОСОБА_13 відмовився від отримання та підпису вказаних документів (т.10 а.с.117-123). Постановою слідчого від 12.03.2015 року було залучено до участі у кримінальному провадженні захисника адвоката ОСОБА_66 , від якого ОСОБА_13 відмовився лише 20.01.2020 року (т.10 а.с.113-114, 168).
За таких обставин, суд вважає доведеним, що слідчий вчинив всі необхідні дії для вручення ОСОБА_13 повідомлення про підозру в день складення, в той час як ОСОБА_13 відмовився від його отримання, диспозитивно розпорядившись своїми правами. Разом з тим, оскільки місцезнаходження ОСОБА_13 було достовірно встановлено слідчим, тому у слідчого були відсутні підстави вжити заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відомості про повідомлення ОСОБА_13 24.02.2016 року були внесені до ЄРДР.
Суд враховує, що вручення повідомлення про підозру має повідомчий характер для забезпечення прав особи, зазначених у ч.3 ст.42 КПК України.
Законом встановлено єдиний наслідок не вручення особі повідомлення про підозру - негайне звільнення після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Оскільки вручення повідомлення про підозру носить для особи лише повідомчий характер про її кримінальне переслідування, а в подальшому ОСОБА_13 та його захисникам були відкриті матеріали кримінального провадження, вручений обвинувальний акт, що безумовно підтверджує належне повідомлення його про кримінальне переслідування. (т.10 а.с. 124-170, т.1 а.с. 12).
Враховуючи, що ОСОБА_13 відмовився від вручення йому слідчим повідомлення про підозру в день його складення 24.02.2016 року, відомості про повідомлення йому підозри за ч.3 ст.286 КК України були негайно внесені до ЄРДР, в подальшому ОСОБА_13 та його захисникам були відкриті матеріали кримінального провадження в установленому законом порядку, було вручено обвинувальний акт, допущено до участі у справі його захисників, суд вважає, що ОСОБА_13 набув статусу підозрюваного 24.02.2016 року, а визначені у ст.42 КПК України його права як підозрюваного були забезпечені. Тому суд вважає безпідставними твердження ОСОБА_13 про істостні порушення його прав з підстав невручення йому повідомлення про підозру у день її складення 24.02.2016 року, оскільки він відмовився отримати повідомлення про підозру в цей день.
Щодо доводів сторони захисту про неповноту проведення судового розгляду.
У ст. 22 КПК України встановлений принцип змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
У ст. 321 КПК України встановлено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, злочин був вчинений ОСОБА_13 10.03.2015 року, а суд розглядав справу по обвинуваченню ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України протягом більше 3 років. Суд неодноразово роз`яснював як стороні обвинувачення, так і стороні захисту про необхідність виконання ними обов`язків забезпечити в судове засідання явку свідків, яких вони просили допитати в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.23, ч.2 ст.327 КПК України. Суд сприяв сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки свідків шляхом здійснення судового виклику, оголошення приводу, а також шляхом надання судового доручення про встановлення їх місця проживання.
Проте сторони так і не забезпечили явку в судове засідання свідків, про допит яких заявили клопотання, а тому суд вважав за можливе розглянути справу по суті без допиту свідків, явку яких не можливо забезпечити в судове засідання.
Разом з тим суд вважає, що показання свідків, які не були допитані в судовому засіданні, не могли вплинути на повноту розгляду кримінального провадження та встановлення істини у справі по обвинуваченню ОСОБА_13 за ч.3 ст.286 КК України, оскільки висновки суду про його вину обґрунтовані об`єктивними даними, а саме наявними механічними пошкодженнями транспортних засобів, з аналізу яких експертами було встановлено кут зіткнення транспортних засобів, а відповідно і механізм їх зіткнення.
Зокрема, судом не було допитано свідка ОСОБА_17 , який на момент ДТП керував автомобілем «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 . Так, свідок ОСОБА_17 станом на момент ДТП проживав у м. Харків, проте під час воєнного стану встановити його місце проживання та забезпечити його явку до суду не виявилося можливим.
Разом з тим, суд врахував висновки судової автотехнічної експертизи №182, що була виконана 22.06.2015 року експертом НДЕЦК УМВС України в Полтавській області ОСОБА_47 , при проведенні якої встановлено, що у даній дорожній обстановці водій «МАЗ-54323», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом «Мetaco 334», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_17 рухався по крайній правій смузі для руху прямолінійного напрямку, руху не змінював, не міг і не повинен був передбачити, що водій автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 не прийме завчасно заходів безпечного керування автомобілем. Крім того рух автомобіля «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , проходив поза зоною видимості водія ОСОБА_17 . Отже технічна можливість запобігання даної пригоди не залежала від односторонніх дій водія ОСОБА_17 , а цілком визначалася діями водія ОСОБА_13 (т.3 а.с.52-55).
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_13 та його захисника адвоката ОСОБА_12 про необхідність допиту свідка ОСОБА_18 для встановлення факту керування ним автомобілем «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , на момент ДТП.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_18 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , тому очевидно, що під час воєнного стану встановити його місце проживання та забезпечити його явку до суду не виявилося можливим.
Разом з тим, суд врахував висновок судової автотехнічної експертизи №193 від 02.07.2015 року, де встановлено, що в заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , не вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.
Тому суд вважає, що допит свідка ОСОБА_18 не мав істотного значення для встановлення істини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. (т.3 а.с.56-63).
Суд відмовив в задоволенні клопотання сторони захисту про допит в якості свідків працівників поліції з приводу обставин проведення ними слідчих та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні. Відповідно до положень ст.321 КПК України суд усунув з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження, оскільки дані особи не були учасниками чи очевидцями дорожньо-транспортної пригоди, що є предметом дослідження у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а суд має в нарадчій кімнаті оцінити складені ними процесуальні документи, які є в матеріалах справи, були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, на їх допустимість, належність та достатність як доказів.
Разом з тим для повного та об`єктивного розгляду справи, встановлення обставин виявлення та фіксації кримінального правопорушення Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.12.2022 року витребувано у ГУ НП у Полтавській області інформацію щодо часу надходження на лінію 102 повідомлення про ДТП, яке сталося за участі водія ОСОБА_13 10.03.2015 року на автошляху сполучення "Київ-Харків-Довжанський" в районі 342 км + 200 м на території Полтавського району Полтавської області, в наслідок якого настала смерть працівника поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 .
Ухвалами Крюківського районного суду м. Кременчука від 21.06.2022 року та від 27.04.2023 року за клопотанням сторони захисту витребувано у Полтавської обласної прокуратури, в Офісі Генерального прокурора України інформацію по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2015 року за № 12015170000000093, за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а саме: 1) повний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 2) інформацію з Картки про рух кримінального провадження.
Суд відмовив в задоволенні клопотання сторони захисту про повторний допит свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_19 , які раніше були допитані в судовому засіданні, під час першого допиту надали відповіді на питання, які мали бажання повторно їм задати обвинувачений та його захисник. Таке клопотання сторони захисту суд вважав безпідставним, направленим на затягування строку розгляду справи з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин за закінченням строку притягнення до відповідальності.
Суд сприяв стороні захисту для забезпечення за їх клопотанням виклику в судове засідання понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_67 , ОСОБА_27 , ОСОБА_68 , які брали участь при проведенні огляду місця події. Проте забезпечити явку в судове засідання вдалося лише одного понятого ОСОБА_68 , з показань якого вбачалося, що він не пам`ятав обставин проведення слідчих дій - огляду місця події від 10.03.2015 року, оскільки сплинув тривалий час. Проте підтвердив, що приймав участь в проведенні слідчої дії разом з іншими понятими, в його присутності працівники міліції оглядали місце ДТП, робили заміри, складали документи та схеми за результатами огляду, зауважень щодо проведення слідчої дії не було. Забезпечити явку інших понятих в судове засідання не виявилося можливим, проте вони не були очевидцями ДТП, тому їх показання не можуть вплинути на встановлення істини у справі.
Суд відмовив в задоволенні клопотання сторони захисту про допит вказаного ними свідків ОСОБА_69 - начальника дорожньої служби, Бродського - командира взводу ДПС, ОСОБА_33 - інженера з ОДР ДПС ДАІ, які провели акт обстеження автошляху на місці ДТП для встановлення обставин організації дорожнього руху на місці ДТП, тобто на "Копилянській горі" в Полтавському районі на автошляху Київ-Харків-Довжанський. Оскільки суд вважав, що доведення зазначених обставин доводиться не допитом свідків, а тому для забезпечення істини у справі суд витребував відповідну інформацію про стан автошляху Київ-Харків-Довданський в Полтавському районі на 342 км +200 м станом на 10.03.2015 року у Служби автомобільних доріг у Полтавській області (регіональний підрозділ Державної служби автомобільних доріг України, «Укравтодор»). ( Ухвала Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.12.2022 року).
Суд відмовив в задоволенні клопотання сторони захисту про оголошення протоколів допиту свідків при проведенні досудового розслідування, оскільки за ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.
Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.
З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст.6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).
Суд, оцінюючи докази у даному кримінальному провадженні, не встановив, що при їх зібранні були допущені порушення конвенційних, конституційних прав ОСОБА_13 чи інших осіб, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотань сторони захисту про визнання недопустимими зібраних у справі доказів, поданих стороною обвинувачення.
В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, від якого настала смерть двох осіб, що безумовно є тяжкими наслідками.
На підставі ст.50, ст.65 КК України, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який раніше не судимий, є інвалідом ІІІ групи на визначений строку до 01.05.2024 року, проте не має захворювань, які б унеможливили відбуття ним покарання у виді тримання під вартою, що підтверджено листом КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського" Полтавської обласної ради листом №04-04/1030 від 10.05.2022 року, працює, одружений, не перебуває під диспансерним або консультативним наглядом в психоневрологічному чи наркологічному диспансері. Суду не подані негативні характеристики ОСОБА_13 .
Обставини, які в силу ст.66 КК України пом`якшують покарання, - відсутні.
Обставини, які в силу ст.67 КК України обтяжують покарання, - відсутні.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_13 покарання (основне і додаткове) в межах санкції закону за вчинене ним кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
В даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_13 не застосовувалися запобіжні заходи.
З метою забезпечення виконання вироку суду, з врахуванням особи обвинуваченого, який в даному кримінальному провадженні ухилявся від слідства і суду, у зв`язку з чим оголошувався в розшук, допускав не явку в судове засідання без поважних причин, що підтверджено висновком службової перевірки наданої обвинуваченим суду медичної документації про наявність у нього захворювань, проведеної комісією фахівців Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОВА, також не проживає за місцем своєї постійної реєстрації, обвинувачується ще у вчиненні інших умисних злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.4 ст.187, ч.4 ст.189, ч.3 ст.355 КК України, по яких справа розглядається Крюківським районним судом м. Кременчука, що вказує на наявність ризиків, наведених у п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд вважає за необхідне для упередження наведених ризиків та для забезпечення виконання вироку застосувати щодо ОСОБА_13 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили, що відповідає положенням п. «а» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Строк відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з дня ухвалення вироку та його затримання.
У кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_70 заявив цивільний позов до ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 грн., завданої вчиненим ним кримінальним правопорушенням, внаслідок якого настала смерть його сина ОСОБА_16 , що стало для нього непоправимою втратою. (т.1 а.с. 116-120).
Вирішуючи цивільний позов, суд керувався такими положеннями Закону.
В ст. 127 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Статтею 129 КПК України врегульовано порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні. Так, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Тобто моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала в інших випадках, встановлених законом.
Положення ч.4 ст.23 ЦК України прямо вказує на те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана із розміром цього відшкодування.
Виходячи з положення статті 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.
В ст.1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
В п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95 року (далі - Постанова Пленуму ВСУ) дано роз`яснення, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
В п. 5 Постанови Пленуму ВСУ дано роз`яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Керуючись наведеними положенням Закону, суд вважає за необхідне задовольнити у кримінальному провадженні цивільний позов ОСОБА_71 до ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненим ним кримінальним правопорушенням, внаслідок якого настала смерть сина потерпілого ОСОБА_16 , що є непоправимою втратою, а тому очевидно поніс психічні страждання, і змінив звичний спосіб життя. Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_71 заподіяну моральну шкоду в розмірі 300000 грн.
Питання про речові докази у справі вирішити з дотриманням положень ст.100, 174 КПК України.
Відповідно до ст.124 КПК України, стягнути з ОСОБА_13 процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 17712,68 грн.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
у х в а л и в :
ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 9 (дев`ять) місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Застосувати до ОСОБА_13 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту негайно в залі суду.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_13 з моменту ухвалення вироку та його затримання 15.08.2023 року.
Відповідно до ст.124 КПК України, стягнути з ОСОБА_13 процесуальні витрати на залучення експертів 17712 (сімнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 68 коп.
Цивільний позов ОСОБА_72 до ОСОБА_13 про стягнення моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_72 моральну шкоду в розмірі 300000 (триста тисяч) грн. 00 коп.
На підставі ст.100, ст.174 КПК України, речові докази: Автомобіль «Toyota Corolla» тимчасовий д.н.з. НОМЕР_1 , який за постановою ст. слідчого СУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_73 від 23.03.2015 року зберігається на майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів, - повернути власнику. Автомобіль «Rang Rover Vogue», д.н.з. НОМЕР_4 , який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_29 , - вважати повернутим. (т.3 а.с.167, 168).
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду у строк 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту його отримання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 .
