ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 537/1473/20 Номер провадження 11-кп/814/2502/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015170000000093, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 із внесеними доповненнями та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_8 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 15 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком суду
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копили, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, інваліда ІІІ групи, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 9 місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання встановлено рахувати з моменту ухвалення вироку та затримання ОСОБА_7 - 15.08.2023.
Задоволено цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.
Вирішено порядок стягнення судових витрат та долю речових доказів.
Не погоджуючисьз вказанимрішенням суду,до апеляційногосуду запеляційними скаргамизвернулись обвинувачений ОСОБА_7 із внесеними доповненнями та в його інтересах захисник адвокат ОСОБА_8 .
До початку апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 звернувся із клопотанням в якому просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає, що обраний за вироком суду запобіжний захід є незаконним, а подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Захисник ОСОБА_8 у своєму клопотанні підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_7 та додатково просив врахувати відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявність у обвинуваченого сім`ї, постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків.
Заслухавши доповідь судді, виступ обвинуваченого ОСОБА_7 на підтримку поданого клопотання, заперечення прокурора ОСОБА_6 проти його задоволення, перевіривши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передували обранню такого виняткового запобіжного заходу, та перевірити можливість зміни запобіжного заходу.
Колегією суддів враховуються дані про особу ОСОБА_7 , який раніше не судимий, є інвалідом ІІІ групи, одружений, не перебуває під диспансерним або консультативним наглядом в психоневрологічному чи наркологічному диспансері, відсутність негативних характеристик.
Наявність відомостей про знаходження на розгляді в районному суді іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч.ч. 3, 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України та спроб обвинуваченого ухилитися від слідства та суду.
Поміж тим, за вироком районного суду, який має переглянути апеляційний суд, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні тяжкого злочину, що спричинив загибель двох осіб та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 9 місяців, яке слід відбувати реально, а тому така обставина збільшує ймовірність того, що обвинувачений може вдатися до спроби переховуватися від суду з метою уникнути покарання, що може перешкодити кримінальному провадженню та судовому розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Таким чином вбачається, що у разі засудження особи до арешту чи позбавлення волі, він має бути взятий під варту, і лише у виключних випадках стосовно такої особи може бути застосований запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою до набрання вироком законної сили.
Стороною захисту не доведено можливість зміни запобіжного заходу та не надано доказів на підтвердження обставин, які б спростовували переконання суду про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час апеляційного розгляду, а тому підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
Враховуючи, що за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 15 серпня 2023 року, законність якого має перевірити суд апеляційної інстанції, ОСОБА_7 засуджений до реального відбування покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого.
Щодо доводів клопотання про те, що обраний за вироком суду запобіжний захід є незаконним, оскільки вирок суду оскаржений в апеляційному порядку та не набрав законної сили, то такі ствердження є безпідставними, позаяк у п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України прямо визначено, що у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається зокрема рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
На переконання колегії суддів, вказаними нормами прямо передбачено обов`язок суду при ухваленні обвинувального вироку вирішити питання про запобіжний захід на власний розсуд, при цьому вмотивуваши своє рішення.
Із лінгвістичного та теологічного тлумачення наведеної вище норми слідує, що дія обраного в такому випадку запобіжного заходу є фактично попереднім ув`язненням особи, на яке не впливає факт оскарження судового рішення та така норма зв`язана з моментом набрання вироком законної сили лише в контексті, що вона з цього моменту втрачає свою силу та особа вважається засудженою та такою що починає видбувати покарання.
Повертаючись до оскарженого вироку, районний суд навів достатньо обгрунтувань на користь рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо засудженого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили, зокрема про те що останній допускав неявку в судове засідання без поважних причин, наявність іншого кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, а тому таке рішення відповідає положенням п. "а" ч. 1 ст. 5 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", та воно відповідає національному законодавству і не свідчить про свавільне позбавлення свободи.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 331 КПК України, обвинувачений має право звертатися із клопотанням щодо недоцільності тримання під вартою, а отже рішення районного суду про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили може бути переглянуто судом апеляційної інстанції протягом всього апеляційного розгляду.
На даний час, стороною захисту не переконано апеляційний суд у тому, що інший більш м`який запобіжний захід зможе перешкодити настанню існуючих ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.
Керуючись гл.18, ст. 331 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
УХВАЛИЛА:
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
