УХВАЛА
08 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 591/6525/18
провадження № 51-11ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 31 жовтня 2023 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 22 травня 2024 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання вимог цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 427 КПК, якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 50 КПК встановлено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте ОСОБА_5 не додала до касаційної скарги копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Статтею 433 КПК передбачено, зокрема, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі захисника наявні доводи, зокрема щодо відсутності в діянні ОСОБА_4 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України. Водночас зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що аналогічні доводи були предметом перевірки й оцінки суду апеляційної інстанції, який за результатами розгляду не встановив підстав для задоволення зазначених вище вимог, виклавши мотиви такого рішення.
Однак, Верховний Суд зауважує, що обґрунтування вимог у скарзі щодо незгоди з кваліфікацією діяння її підзахисного стосуються лише вироку суду першої інстанції і, відповідно, не містять доводів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду апеляційної інстанції у вказаній частині.
З огляду на те, що касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення недоліків скарги, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги та подання додаткових документів.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3