Єдиний державний реєстр судових рішень
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 708/1253/15-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретаря ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами,
в с т а н о в и в:
Засуджений ОСОБА_6 27.06.2013 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 23.10.2009 за нововиявленими обставинами, просив скасувати вирок та винести нове рішення з урахуванням його доводів.
В судовому засіданні ОСОБА_6 , його захисник адвокат ОСОБА_7 заяву підтримали, наголосили на обставини, які зазначені в ній як на нововиявлені, крім того як на нововиявлену обставину вказали на незаконний склад суду, яким постановлено вирок, не складання суддями присяги після проголошення незалежності та створення самостійної української держави України, тобто після 24.08.1991, відсутність відомостей про складання присяг народними засідателями, а також вказали на висновки експертного дослідження спеціалістів Національного медичного університету ім. О.Богомольця в галузі судово-медичної експертизи, які, на думку засудженого і його захисника, ставлять під сумнів належність решток кісток ОСОБА_8 (дочки засудженого), а також зауважили на відсутності речових доказів, а саме ребер трупу, які нібито досліджувались під час досудового розслідування.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви, вважає, що зазначені ОСОБА_6 обставини не є нововиявленими у розумінні ч.2 ст. 459 КПК України, просив залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Частина 2 вказаної статті визначає позиції за якими обставини визнаються нововиявленими.
Тобто Закон вказує, що нововоявленими обставинами можуть бути такі обставини, які не були відомі суду під час винесення судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного, або такі, що викликають обґрунтовані сумніви в його законності, обґрунтованості або справедливості.
Суд, заслухавши доводи та заперечення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи по заяві ОСОБА_6 за нововиявленими обставинами, а також за матеріали кримінальної справи, на підставі, яких постановлено вирок відносно останнього, встановив наступне.
Такі твердження ОСОБА_6 про відсутність постанова слідчого про прийняття справи до свого провадження та направлення вказаної постанови прокурору, неправильна кваліфікація слідчим діяння під час порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 115 КК України, проведення слідчих дій 11.02.2008 зокрема його допиту, відтворення обстановки та обставин подій без участі захисника, огляд місця події не можуть бути ново виявленою обставиною так як ці обставини двічі досліджувались під час судового розгляду (а.с. 173 т.2, а.с. 122 т.3), а відповідно надавалась таким документам правова оцінка. При цьому судом такі слідчі дії визнані достовірними та допустимими доказами при ухвалені вироку (а.с. 187 т.3).
Це стосується оцінки відомостей й протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 13.02.2008 з участю ОСОБА_6 та аналізу показань свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які 18.08.2008 допитані в якості свідків (а.с. 162-163 т. 2) з приводу процесу цієї слідчої дії, і що у сукупності не спростувало та не викликало сумнівів у суду щодо достовірності проведення 11.02.2008 відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_6 та їх результатів (а.с. 189 т.3).
Питання щодо здійснення морального і психологічного тиску також судом перевірялось (а.с. 158 т. 2), при цьому підсудний ОСОБА_6 повідомляв суду, що не визнає покази, які давав на досудовому слідстві, так як до нього застосовувалось з боку працівників міліції насильство. Також вказував на незаконні, як на його думку, процесуальні дії, які проводились слідчим ОСОБА_11 , а також його припущення що його дочка жива. З приводу складання процесуальних документів та проведення слідчих дій слідчим ОСОБА_11 , останній був допитаний в суді 02.02.2009 (а.с. 137 т.3).
Під час судового слідства ОСОБА_6 також наголошувалось, що відомості протокол допиту його в якості підозрюваного та обвинуваченого є аналогічними (а.с. 175 т.2), і це також було предметом дослідження.
Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_6 про начебто вбивство свідка ОСОБА_12 з метою неотримання її показань, які могли б виправдати підсудного, так як вони спростовуються інформація КУ Черкаського обласного бюро СМЕ від 26.01.2009 №01-1-17-/19 про смерть ОСОБА_13 , яка настала від раку 12-палої кишки (а.с. 19 т. 3).
Також суд зауважує, що дані протоколу огляду місця поді від 11.02.2008 визнаний судом недопустимим доказом і суд не посилався на нього під час обґрунтування вироку.
Щодо питання наявності або відсутності ребер жертви, на відсутність яких звертає увагу ОСОБА_6 , суд встановив, що за протоколом від 04.03.2009 з імунологічного відділення Черкаського обласного бюро СМЕ відбулась виїмка фрагментів ребер, які були вилучені в ході досудового слідства (а.с. 54 т. 3), а не ребер, про що вказує засуджений.
Як фрагменти ребер в кількості 5 од. були досліджені під час молекулярно-генетичної експертизи від 22.05.2009 №716-03. Це дає підстави вважати, що предметом дослідження під час проведення вказаної експертизи були не самі ребра, а губчаста речовина кісткової тканини ребра (кісткові рештки).
Про залишки ребер, а не цілі ребра вказував під час допиту в суді 02.02.2009 експерт ОСОБА_14 (а.с. 135 т. 3).
Питання щодо наявності та належності ребер ОСОБА_6 ставилось перед судом 01.10.2009 (а.с. 160 т.3), а також ставилось і обговорювалось питання щодо речових доказів, а саме халату, спортивних штанів, светра зі слідами крові (а.с. 159 т.3).
Про фальсифікацію та процесуальні порушення, а також порушення його прав на захист, про протиріччя та неоднозначність висновків експерта щодо встановлення батьківства по залишках кісток, які були виявлені під час огляду місця події, ОСОБА_6 заявлялось в судових дебатах 08.10.2009 (а.с. 163-164 т.3) .
Потерпіла ОСОБА_15 та свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 не допитані в судовому засіданні, а суд у вироку (а.с. 186 т.3) посилався на їх показання, які вони давали на досудовому розслідуванні з посиланням на процесуальні документи із зазначенням відповідного аркушу та тому справи.
Також судом дана оцінка доводам підсудного про начебто фальсифікацію органами досудового слідства доказів по справі, які суд визнав їх безпідставними так як спростованими іншими доказами (а.с. 188 т.3).
Вказані обставини були перевірені касаційним судом, що викладено в ухвалі Верховного Суду України від 23.03.2010 (а.с. 247-249 т.3).
При цьому Верховний Суд дав оцінку твердженням ОСОБА_6 про неповноту та однобічність судового слідства та ту обставину, що суд не допитав свідків, які нібито бачили засудженого з дочкою 08.02.2008 (а.с. 249 т.3), так як їх свідчення не спростовують сукупність доказів, що є у справі та наведені у вироку.
Таким чином всі перелічені вище обставини ОСОБА_6 , які він зазначив у своїй заяві від 27.06.2013, суд не вважає нововиявленими, про їх існування йому було відомо до ухвалення судового рішення, вони піддавались дослідженню судом та оцінені.
З приводу неможливості повторної участі суддів ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у розгляді справи відносно ОСОБА_6 суд встановлює наступне.
Так, 29.08.2008 судова палата в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а також трьох народних засідателів постановила ухвалу про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 за п.13 ч.2 ст. 115 для організації додаткового розслідування.
Ухвалою Верховного Суду України від 14.10.2008 вказану ухвалу скасовано, а справу направлено в той же суд на новий судовий розгляд. При цьому Верховний Суд України (а.с. 201-202 т. 2) справу направив в той же суд без вказівки на інший склад суду.
Таким чином прийняття рішення судом про повернення справи на додаткове розслідування не є остаточним судовим рішенням, а від так повторна участь цих суддів у подальшому розгляду справи не заборонена положеннями ст. ч.1 ст. 55 КПК України (в ред. 1960 року), яка встановлює таку недопустимість лише в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених за його участю. При цьому норми ч. 5 ст. 374 КПК (в ред. 1960), на які наголошував ОСОБА_6 , до цього процесуального рішення не застосовуються.
Щодо складання присяги суддею ОСОБА_18 та іншими членами колегії суду суд встановив наступне.
Відповідно до Закону СРСР №328-I від 04.08.89 «Про статус суддів в СРСР», який наразі є чинним, зокрема ст. 11, вперше обрані судді і народні засідателі приносять присягу. Текст присяги судді і народного засідателя, а також порядок її принесення для суддів судів Союзу РСР визначається Верховною Радою СРСР, а для суддів судів союзних республік - Верховними Радами союзних республік. Тому складання присяги суддею та народними засідателями відповідно до цього Закону є підставою для набуття повноважень суду при здійсненні правосуддя.
З приводу висновків експертного дослідження спеціалістів Національного медичного університету ім. О.Богомольця від 07.06.2017 (а.с. 229-236 т.7), які засуджений ОСОБА_6 вважає нововиявленою обставиною суд встановлює наступне.
Так за результатами експертного дослідження спеціалісти вказали на невиявлення 3 локусів ДНК в тканинах ребра та наявність кумулятивного показника випадкового збігу виявлених ознак, який становить 1,7х10 -5. Тобто вірогідність ідентифікації кісткових рештків за результатами ДНК експертизи №404 від 22.05.2009 вказує, що дане поєднання досліджених генетичних ознак зустрічається у 17 осіб на кожний 1000000 населення, а тому неможливо стверджувати, що рештки кісток, які були виявлені 11.02.2008 у помешканні ОСОБА_6 належать саме ОСОБА_8 , батьком якого є ОСОБА_6 ..
Отже, зазначений висновок спеціалістів вказує на наявність певних недоліків висновку експерта від 22.05.2009, які мають значення при оцінці його повноти і достовірності.
Надаючи оцінку обставинам, викладеним у висновку спеціалістів від 07.06.2017, варто звернути увагу, що основним недоліком експертного висновку від 22.05.2009 є необхідність врахування того, що кумулятивний показник випадкового збігу виявлених ознак свідчить про можливу похибку при формулюванні експертного висновку з питання встановлення особи, якій належали рештки губчастої речовини тканини ребра, та визначення коефіцієнту вірогідності правильності встановлення такої особи. Така похибка складає 0,0017% і з огляду на невиявлення 3 локусів ДНК (із можливих 16) дозволяє дійти висновків про неможливість однозначного ствердження про належність матеріалу, наданого на експертизу (губчаста речовина тканини ребра), конкретній особі ОСОБА_8 .
Разом з тим, суд звертає увагу, що недоліки експертного висновку від 22.05.2009, які відображені у висновку спеціалістів від 07.06.2017, не спростовують належності та допустимості такого доказу в цілому, а лише вказують на ознаки, які мають бути взяті до уваги при оцінці достовірності такого висновку з точки зору достатності та взаємозв`язку з іншими доказами по справі для прийняття відповідного процесуального рішення. Системний аналіз змісту таких недоліків свідчить про наявність коефіцієнту похибки, який має бути взятий до уваги при оцінці складеного експертом висновку від 22.05.2009. Проте ступень значення такої похибки не спростовує загального висновку щодо вірогідності доведеного батьківства («батьківство практично доведене»), враховуючи який у взаємозв`язку з іншими доказами суд дійшов висновку, щодо винуватості засудженого та наявності підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності та призначення покарання.
За таких обставин доводи сторони захисту щодо неправомірності висновку судово-медичної експертизи від 22.05.2009, як підстава для перегляду вироку за нововиявленими обставинами, є помилковими.
З огляду на викладене заява засудженого ОСОБА_6 з доповненнями про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами містить доводи про незгоду з доказами на яких ґрунтується вирок апеляційного суду Черкаської області від 23.10.2009 року, в ній відсутні нововиявлені обставини, які могли вплинути на судове рішення.
Керуючись ст. ст. 372, 459-467 КПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Черкаської області від 23.10.2009 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання через Придніпровський районний суд міста Черкаси апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
