Справа №463/2776/14-к
Провадження №1-кп/463/3/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2018 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
представники потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_11
представника потерпілих ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19
у м. Львові
у відкритому підготовчому судовому засіданні,
розглянувши об`єднане судове провадження по розгляду кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000197 від 07.12.2012, за №12015140000000448 від 02.10.2015 року, за №12018140000000188 від 30.03.2018 року про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України,
в с т а н о в и в :
органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.
Клопотання обґрунтовує тим, що наявні докази вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватою, ОСОБА_8 загрожує тяжке покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; вік та стан обвинуваченої ОСОБА_8 дозволяє застосування до неї запобіжного заходу, пов`язаного із обмеженням особистої свободи; обвинувачена, перебуваючи на волі, може ухилитись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності; обвинувачена може впливати на свідків і потерпілих у провадженні; розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями становить 13 251 145,25 грн. та 3370 грн. та обвинуваченою не вживаються заходи до відшкодування заподіяної шкоди. Просить врахувати, що шахрайське заволодіння коштами потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 продовжувалось до 25.03.2015, тобто відбувалось під час слухання по суті Личаківським районним судом м. Львова кримінального провадження №12012150080000197 відносно ОСОБА_8 за ч.ч.2,3,4 ст.190 КК України, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, остання продовжувала вчиняти нові злочини. Вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились і не відпали, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення вищевказаного покарання обвинувачена може переховуватися від суду, оскільки така не має постійного місця проживання, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З метою забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на неї процесуальних обов`язків, як обвинуваченої, щодо неї необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Застосування щодо неї більш м`яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Обвинувачена та захисники вважають клопотання прокурора необґрунтованим та безпідставним, оскільки прокурор перераховує ризики, однак їх не обґрунтовує і докази в їх існування не наводить. Такі ризики прокурор наводить тривалий час, а отже таке клопотання не відповідає вимогам КПК України. Окрім того захисники вважають, що дане клопотання не відповідає вимогам КПК України, оскільки на стадії підготовчого провадження суд не вправі продовжувати дію запобіжного заходу.
Окрім того обвинувачена та її захисник ОСОБА_22 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу. Захисник, посилаючись на практику ЄСПЛ, зазначає, що є підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки обвинувачена має неповнорідного брата, який отримав перелом стегнової кістки та потребує допомоги та догляду, інших родичів в Україні немає. Єдина племінниця останнього перебуває у Республіці Польща та не може повернутись у зв`язку із народженням дитини 02.11.2017 року. Вказані обставини також вказують на наявність соціальних зв`язків за місцем вчинення злочину. Також брату належить квартира, у якій обвинувачена може проживати. Окрім цього, в обвинуваченому акті у кримінальному провадженні №12013150080002238 від 28.07.2013 року зазначено місце реєстрації у АДРЕСА_1 , що відомо прокурору. Також, жодних нових ризиків не виникло, як і обставин, які б вказували на те, що ризики продовжують існувати, що дає підстави стверджувати про зменшення ризиків, які існували на час зміни запобіжного заходу.
Обвинувачена в своєму клопотанні посилається на те, що прокурором не надано належних доказів вчинення нею злочину, між нею та потерпілими існували виключно цивільно-правові відносини, кошти вона частково повертала. Обраний запобіжний захід є надто суворим. Ризики незаконного впливу на потерпілих та свідків взагалі відсутні, з 2012 року про такий не заявлялось. Щодо порушення процесуальних обов`язків повторно зазначила, що такі допущені у зв`язку із наявності загрози її життю. також, вона є хворою, потребує лікування, яке установа виконання покарань забезпечити не може. Також, її брат є тяжко хворим, потребує догляду. У зв`язку із наведеним просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, дослідивши подані документи стороною захисту та обвинуваченою, суд приходить до наступного.
В провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває об`єднане судове провадження по розгляду кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000197 від 07.12.2012 року та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140000000448 від 02.10.2015 року та за №12018140000000188 від 30.03.2018 року про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 КК України.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27.02.2018 року по вказаному вище провадженню щодо ОСОБА_8 змінено раніше обраний запобіжний захід та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави терміном шістдесят діб до 18.45 год. 27.04.2018 року. Ухвалою суду від 27.04.2018 року строк тримання під вартою продовжено до 18.45 год. 26.06.2018 року.
Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При цьому суд враховує, що у даному провадженні тривав судовий розгляд, однак через заміну членів колегії суддів, з врахуванням думки сторін, суд лише в цьому засіданні вирішив питання про повернення на стадію підготовчого провадження.
Тому доводи захисту про те, що суд не вправі розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою з посиланням на положення ст.314 КПК України не заслуговують на увагу, оскільки у провадженні тривав судовий розгляд і лише в даному засіданні суд повернувся до стадії підготовчого провадження у зв`язку із заміною колегії.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні значної кількості епізодів заволодіння майном потерпілих шляхом шахрайства на суму, шо перевищує 13млн. гривень, а також у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.209 КК України. При цьому, органи досудового слідства доводять винуватість обвинуваченої показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами, в тому числі розписками про отримання коштів.
У відповідності до п.«С» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у справі «К.-Ф. проти Німеччини» 27.11.1997 року (заява №144/1996/765/962) ЄСПЛ знову наголошував, що обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід`ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного арешту й затримання й що це передбачено п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила правопорушення.
Сама обвинувачена не заперечує фінансові відносини із потерпілими, разом з тим не вважає, що такі містять ознаки кримінального правопорушення. Тому суд враховуючи надані матеріали провадження переконаний, що підозра яка висунута обвинуваченій ОСОБА_8 є достатньо обґрунтованою, оскільки неведені у обвинувальному акті докази дають підстави вважати об`єктивному спостерігачу, що обвинувачена ймовірно вчинила ці правопорушення. На цій стадії суд не має права робити висновок про доведеність вини обвинуваченої, в тому числі приймати її посилання на докази її невинуватості, оскільки ці обставини будуть перевірятись в ході судового слідства.
При вирішення питання продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом враховується, що на даний час у зв`язку із заміною члена колегії розгляд справи розпочинається спочатку, не допитано потерпілих, свідків, не досліджено письмові докази. Тому суд погоджується із доводами прокурора про те, що існують ризики незаконного впливу на потерпілих чи свідків.
Також враховується, що обвинувачена грубо порушила обов`язки визначені ухвалою суду про обрання запобіжного заходу не пов`язаного із утриманням під вартою, що встановлено ухвалою від 27.02.2018 року, внаслідок чого не виконала процесуальні обов`язки, передбачені ст.177 КПК України. Вказані факти є беззаперечним доказом того, що обвинувачена достовірно знаючи про обраний відносно неї запобіжний захід у виді застави і покладені на неї обов`язки, вчинила дії направлені на уникнення відповідальності і переховування від суду, умисно порушила встановлені їх обмеження у виді залишати місце проживання, обов`язки по забезпеченню явки до суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання, змінила своє місце проживання у іншу область і тривалий час переховувалася від суду. Ризик переховування обвинуваченої від суду та уникнення відповідальності, є обґрунтований, підтверджений фактичними обставинами справи і він вже настав та існує об`єктивно. Доводи обвинуваченої про те, що вона буде дотримуватися процесуальних обов`язків, не буде переховуватися від суду та з`являтися за викликом до суду не є переконливими, оскільки її репутацію істотно погіршена.
Доводи захисту про те, що обвинувачена має ряд захворювань, її брат потребує постійного догляду, який має вона надавати та інші наведені у клопотанні обставини не спростовують висновок суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій. Лікування їй має бути забезпечене по місцю утримання. При відсутності рідних у брата і необхідності такого догляду тяжко-хворій людині, такий догляд може надаватися державою через безкоштовну медико-соціальну допомогу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд
у х в а л и в:
клопотання прокурора задоволити. Клопотання обвинуваченої ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відхилити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на два місяці починаючи з 18.45 год. 26.06.2018 року по 18.45 год. 26.08.2018 року без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та скерувати Львівській установівиконання покарань(№19)Управління Державноїпенітенціарної службиУкраїни уЛьвівській області для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
