Справа № 463/2776/14-к Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.
Провадження № 11-кп/811/309/20 Доповідач: Гуцал І. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі :
головуючого-судді Гуцала І.П.,
суддів Березюка О.Г., Урдюк Т.М.,
з участю секретаря Стойка Р.З.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Шпирки Романа Олеговича на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2020 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави ОСОБА_1 , обвинуваченій у кримінальних провадженнях № 12012150080000197 від 7.12.2012 року, № 12015140000000448 від 2.10.2015 року, № 12018140000000188 від 30.03.2018 року, № 12018140000000397 від 25.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190 ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.2 ст. 209 КК України,
з участю прокурора Данилів О.М.,
обвинуваченої ОСОБА_1
та її захисника - адвоката Шпирки Р.О.,
в с т а н о в и л а :
ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2020 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, починаючи з 18.45 год. 26.02.2020 року по 18.45 год. 26.04.2020 року.
Залишено визначену ухвалою Личаківського районного суду від 10 грудня 2019 року обвинуваченій ОСОБА_1 заставу в розмірі 4 758 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 001 316 гривень.
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_1 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_1 покладаються такі обов`язки: прибувати до суду, (а у випадках передбачених КПК України) до слідчого, прокурора за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Львова без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими, їх представниками, свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Роз`яснено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Не погоджуючись з даною ухвалою захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Шпирка Р.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2020 року скасувати та постановити нову ухвалу про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України та в`їзду в Україну, носити електронний засіб контролю.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду є незаконною та необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження та неправильним застосуванням кримінального процесуального закону, оскільки судом не надано правильної оцінки ризикам, що наявні у даному кримінальному провадженні.
В ухвалі суду в порушення вимог чинного кримінального процесуального закону відсутні докази, що підтверджують обставини, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність у випадку перебування ОСОБА_1 на волі таких ризиків, як незаконний вплив на учасників провадження, продовження нею незаконної діяльності, переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначає, що відсутній виклад обставин, які свідчать про те, що раніше встановлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_1 під вартою.
Крім того, в ухвалі суду не обґрунтовано можливість запобігання ризикам, зазначеним в ухвалі, шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, але більш суворого запобіжного заходу, ніж застава.
Вважає, що висновок про наявність ризику вчинення особою інших кримінальних правопорушень може бути зроблений лише стосовно особи, щодо якої є відомості, що вона вчиняє підготовчі дії до вчинення конкретного злочину. Оскільки такі відомості в сторони обвинувачення та суду в межах даного провадження стосовно ОСОБА_1 відсутні, то і доводи, викладені на користь існування ризику вчинення нею інших кримінальних правопорушень, перебуваючи на волі, є необґрунтованими та такими, що суперечать практиці ЄСПЛ.
Заслухавши пояснення обвинуваченої та її захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 2 ст. 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває об`єднане судове провадження щодо розгляду кримінальних проваджень № 12012150080000197 від 7.12.2012 року, № 12015140000000448 від 2.10.2015 року, № 12018140000000188 від 30.03.2018 року, № 12018140000000397 від 25.06.2018 року, № 12018140040001333 від 17.05.2018 року, № 12018140000000577 від 30.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.2 ст. 209 КК України.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27.02.2018 року стосовно ОСОБА_1 змінено раніше обраний запобіжний захід та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави терміном шістдесят днів до 27.02.2018 року.
В подальшому такий було неодноразово продовжено, останній раз ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2019 року.
Підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, продовжувати злочинну діяльність.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що з моменту взяття ОСОБА_1 під варту та до моменту вирішення клопотання прокурора, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.
Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися та не зменшилися.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою, та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
Всі викладені захисником обвинуваченої апеляційні доводи були об`єктом дослідження судом при продовженні останній строку дії запобіжного заходу і ним надана належна оцінка.
Наведені адвокатом Шпиркою Р.О. дані, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_1 , враховані судом першої інстанції, однак такі не можуть визнаватися безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу та не зменшують наявні ризики.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність продовження обвинуваченій ОСОБА_1 строку тримання під вартою для забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, та вважає, що інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти наявним ризикам.
Усупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій дотримався вимог кримінального процесуального закону, розглянув питання доцільності продовження тримання під вартою та постановив ухвалу у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об`єктивної оцінки наявних у суду матеріалів, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Ураховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною й обґрунтованою, відтак підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2020 року, якою обвинуваченій ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 26 квітня 2020 року з визначенням застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Шпирки Романа Олеговича - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
Гуцал І.П. Березюк О.Г. Урдюк Т.М.
