Справа №463/2776/14-к
Провадження №1-кп/463/4/20
УХВАЛА
25 серпня 2020 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10
у м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши об`єднане судове провадження по розгляду кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000197 від 07.12.2012, за №12015140000000448 від 02.10.2015 року, за №12018140000000188 від 30.03.2018 року, №12018140000000397 від 25.06.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України,
в с т а н о в и в :
органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.
Прокурор подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, що застосований до обвинуваченої ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком 60 діб
Клопотання мотивує тим, що вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення підтверджується матеріалами провадження, які є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватою, ОСОБА_7 загрожує тяжке покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; вік та стан обвинуваченої ОСОБА_7 дозволяє застосування до неї запобіжного заходу, пов`язаного із обмеженням особистої свободи; обвинувачена не має міцних соціальних зв`язків в Україні, оскільки її єдина донька та онука проживають на території Республіка Польша; обвинувачена неодноразово не з`являлась в судове засідання без поважних причин, а згодом переховувалася від суду і тривалий час перебувала у розшуку; обвинувачена може впливати на свідків і потерпілих у провадженні, які у судових засіданнях наявного складу суду не допитані; розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями становить 16 035 882,31 грн. та обвинуваченою не вживаються заходи до відшкодування заподіяної шкоди; шахрайське заволодіння коштами потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відбувалось вже під час слухання кримінального провадження, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, остання може вчиняти нові злочини. Оцінюючи особу обвинуваченої та вчинені нею кримінальні правопорушення, вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились і не відпали, оскільки розгляд кримінальних проваджень у суді по суті не закінчився, не допитано ряд потерпілих та свідків, не досліджені письмові докази, перебування обвинуваченою у розшуку, свідчить про порушення нею обов`язків визначених у попередніх ухвалах Личаківського районного суду м. Львова про застосування менш важких запобіжних заходів. Застосування щодо обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.
Обвинувачена та захисник вважають клопотання прокурора необґрунтованим та безпідставним. Обвинувачена ОСОБА_7 зазначає, що прокурор не навів доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачена та захисник вважають, що прокурор маніпулює фактичними даними і безпідставно звинувачує її у невиконанні процесуальних обов`язків, хоч у справі є дані, які вказують на поважність неявки її до суду. Окрім того, обвинувачена вважає, що під час вирішення клопотання про надання дозволу на її затримання та оголошення її в розшук прокурор ввела суд в оману, вона в той час не переховувалася. Тому вважає, що запобіжний захід змінено їй з порушенням законодавства. Вона не з`являлася у судові засідання оскільки перебувала на лікуванні, про що у справі є лікарняні листи.Захисник та обвинувачена посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зазначають, що ризики істотно зменшилися, прокурор не довів, що інший запобіжний захід не може бути застосований до неї, а тому просять застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
У провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває об`єднане судове провадження по розгляду кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000197 від 07.12.2012, за №12015140000000448 від 02.10.2015 року, за №12018140000000188 від 30.03.2018 року, №12018140000000397 від 25.06.2018 року, за №12018140040001333 від 17.05.2018 року, №12018140000000577 від 30.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27.02.2018 року по вказаному вище провадженню щодо ОСОБА_7 змінено раніше обраний запобіжний захід та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави терміном шістдесят діб до 18.45 год. 27.04.2018 року.
Ухвалами судустрок триманняпід вартоюнеодноразово продовжувавсята завершується26.08.2020 року.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання про продовження строк тримання під вартою, суд погоджується з доводами прокурора, про те, що підозра висунута їй обґрунтовано. У розумінні висновків Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Висунуте ОСОБА_7 обвинувачення у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України, по яких їй вміняється заволодіння коштами потерпілих на суму 16 035 882,31 грн., обґрунтовується показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами, частково обставини отримання коштів від потерпілих визнаються самою обвинуваченою. В той же час на цій стадії суд не вправі робити висновки про доведеність вини обвинуваченої.
Також суд погоджується із доводами прокурора, про те що існує ризик переховування обвинуваченої від суду, оскільки обвинувачена підозрюється у скоєнні значної кількості злочинів, і у випадку доведення вини у обвинуваченні їй загрожує покарання до 12 років позбавлення волі. Сама обвинувачена заперечуючи кримінальний характер своїх дій, зазначає про наявність цивільно-правових відносини з потерпілими, не заперечуючи отримання від них значних сум коштів, (за даними обвинувачення це становить більше 16 млн.грн. на час скерування обвинувачення до суду), що вказує на те, що обвинувачена є достатньо забезпеченою людиною, щоб організувати свою втечу та переховування. Окрім того, суд вважає, що перебуваючи на волі вона може впливати на потерпілих та свідків, які не допитані і спростування не вчинення таких дій до цього, не є переконливим, оскільки цьому перешкодою є обраний запобіжний захід.
Також переконливими є доводи прокурора про те, що існує ризик того, що обвинувачена може продовжити протиправну діяльність, оскільки на існування такого ризику прокурор навела конкретні факти, зокрема те, що обвинувачена підозрюється у заволодінні коштами значної кількості громадян, у скоєнні однорідних діянь протягом тривалого часу і в тому, що продовжувала вчиняла ці правопорушення після внесення відомостей до ЄРДР та скерування обвинувального акту до суду. Всі ці обставини є предметом цього судового розгляду.
Окрім цього, суд переконаний, що інший більш м`який запобіжний захід не може забезпечити її процесуальну поведінку, оскільки обвинувачена неодноразово порушувала свої процесуальні обов`язки, скрилася від суду і перебувала тривалий час у міждержавному розшуку.
В черговий раз, як обвинувачена так і захисник обвинуваченої заперечуючи доводи прокурора про те, що обвинувачена не порушувала своїх процесуальних обов`язків, а не з`являлася до суду через наявність хвороби, на що вказує наявний у справі лист непрацездатності та повідомлення адвоката обвинуваченої про причини неявки у судове засідання 23.05.2016 року через її хворобу, а відповідно і безпідставність ухвали суду про оголошення обвинуваченої у розшук, суд вкотре звертаю увагу на те, що обвинувачена не виконала свій процесуальний обов`язок передбачений ч.7 п.1 ст. 42 КПК України - прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
З метою недопущення спотворення даних судового розгляду, суд нагадує обвинуваченій про невиконання нею цих процесуальних обов`язків під час судового засідання 18.04.2016 року (а.с.51 т.16), 23.05.2016 року (а.с.87 т.20), 18.07.2016 року (а.с.196 т.20), за що на неї ухвалою суду від 18.07.2016 року (а.с.196 т.20) було накладено грошове стягнення. В чергове засідання 01.09.2016 року ОСОБА_7 не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, не були відомі причини неявки обвинуваченої до суду і її двом адвокатам. Тому за клопотанням прокурора, до якого долучено копію постанови слідчого у кримінальному провадженні № 12013150080002238 від 28.07.2013 року про оголошення її в розшук від 29.08.2016 року, ухвалою суду від 01.09.2016 року обвинувачену на законних підставах було оголошено у державний розшук, надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 і доставки в суд для вирішення питання зміни запобіжного заходу.
При цьому суд нагадує обвинуваченій, що при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу 27.02.2018 року (а.с.67-69 т.18) обвинувачена ОСОБА_7 визнала, що порушила процесуальні обов`язки і не з`явилася у останнє засідання 01.09.2016 року бо захворіла, але суд про це не повідомила і документів, які підтверджують причини неявки не надала, а згодом оскільки їй були погрози, вона виїхала за межі міста Львова і суд про своє місце перебування не повідомляла. Таку ж позицію вона займала тривалий час під час розгляду клопотань про продовження строку запобіжного заходу, зокрема у власно написаному клопотанні про зміну запобіжного заходу (а.с.165 т.20) вона зазначила, що «… оскільки отримувала загадкові погрози» то залишила постійне місце проживання , в той же час суд про своє місце перебування не повідомила.
Таким чином, наведені обставини підтверджують невиконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків, ухилення від явки до суду, тривале переховування від суду і перешкоджання здійсненню правосуддя.
З врахуванням того, що обвинувачена легко маніпулює вказаними фактами, не усвідомлює скоєння порушень, у суду не має довіри до неї і тому суд погоджується із прокурором, що інший більш м`який запобіжний захід, в тому числі домашній арешт не забезпечить виконання нею процесуальних обов`язків. При цьому суд враховує, що обвинувачена не має стійких соціальних зв`язків в України, т.я. в Україні свого житла не має, квартира у якій вона проживала за борги перейшла до іншої особи, її єдина дочка проживає за кордоном.
А тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є підставним і його слід задоволити, а доводи обвинуваченої і захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт не є переконливими.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд
у х в а л и в :
клопотання прокурора задоволити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надва місяціпочинаючи з18.45год.26.08.2020року по18.45год.26.10.2020року.
Залишити визначену ухвалою Личаківського районного суду від 10 грудня 2019 року обвинуваченій ОСОБА_7 заставу в розмірі 4 758 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10001 316 гривень.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_7 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 покладаються такі обов`язки:
- прибувати до суду, (а у випадках передбачених КПК України) до слідчого, прокурора за першою вимогою;
- не відлучатися за межі міста Львова без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, їх представниками свідками у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали суду, в тому числі в частині носіння електронного засобу контролю покласти на Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та скерувати Львівській установівиконання покарань(№19)Управління Державноїпенітенціарної службиУкраїни уЛьвівській області для відома.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
