Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №463/2776/14-к
Провадження №1-кп/463/4/19
УХВАЛА
18 квітня 2019 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
представника потерпілих ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ОСОБА_15
у м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши об`єднане судове провадження по розгляду кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000197 від 07.12.2012, за №12015140000000448 від 02.10.2015 року, за №12018140000000188 від 30.03.2018 року, №12018140000000397 від 25.06.2018 року, за №12018140040001333 від 17.05.2018 року, №12018140000000577 від 30.10.2018 року, №12018140000000642 від 14.12.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України,
в с т а н о в и в :
органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_16 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, які він захисник ОСОБА_6 та обвинувачена підтримали в судовому засіданні.
Клопотання мотивує тим, що в частині епізодів інкримінованих кримінальних правопорушень сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. Так, по епізодах заволодіння коштами ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 станом на 2015 рік сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності; по епізоду заволодіння коштами ОСОБА_13 строки давності притягнення до кримінальної відповідальності сплили станом на листопад 2017 року, по епізоду заволодіння коштами ОСОБА_11 - 23.07.2018 року, по епізоду заволодіння коштами ОСОБА_23 та ОСОБА_14 станом на жовтень 2018 року. Також станом на квітень 2019 року сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності по епізодах заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .
Дане клопотання захисник обґрунтовує наступники доводами. У відповідності до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.
Постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 29 серпня 2016 року ОСОБА_7 оголошено в державний розшук. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2016 року ОСОБА_7 оголошено в державний розшук. 23 лютого 2018 року ОСОБА_7 затримано в м. Одеса. Таким чином, ОСОБА_28 перебувала у державному розшуку загалом 1 рік 5 місяців та 25 днів.
При цьому посилається на те, що науковці у своїх наукових працях, а також узагальнена практика Верховного Суду України вказують на те, що в теорії права існує виключно одне бачення щодо переривання строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності передбачене ч.3 ст. 49 КПК України, яке виражається в тому, що поняття вчинення злочину невід`ємно пов`язане з презумпцією невинуватості і має підтверджуватися виключно обвинувальним вироком суду, а наявність обвинувальних актів чи інших процесуальних документів щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не є достатніми для переривання строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки не підтверджує факту вчинення особою злочину.
Оскільки вироку суду по вказаних епізодах не постановлялося і вина ОСОБА_7 у встановленому законом порядку не встановлена, тому на його думку, інкримінування ОСОБА_7 діянь передбачених ст.ст.190 ч.3,ч.4 КК України не вказує на переривання строків давності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності по вказаних епізодах. Окрім цього, вважає, що відповідно до положень ст. ст. 284. 285, 286 КПК України та ст. 49 КК України встановлення зазначених у цих статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про притягнення особи до кримінальної відповідальності, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Прокурор проти клопотання заперечив. Вважає, що вказане клопотання є безпідставним. Так, зокрема, заволодіння коштами ОСОБА_22 відбувались ОСОБА_7 одним способом за однакових обставин, при цьому умисел її не був конкретизованим, її дії слід кваліфікувати залежно від розміру фактично викраденого, тобто як заволодіння коштами ОСОБА_22 в особливо великих розмірах на загальну суму 379 000 грн. Початковим моментом спливу давності є день, коли злочин був вчинений, строк давності починає обчислюватись з моменту завершення суспільно небезпечного діяння. Строк давності щодо триваючих злочинів обчислюється з дня фактичного припинення дії, а стосовно продовжуваних злочинів - з дня вчинення останнього тотожного діяння з числа тих, що об`єднані єдиним злочинним наміром і складають продовжуваний злочин. Відповідно до пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, шахрайське заволодіння коштами ОСОБА_29 в особливо великому розмірі на суму 407 тис. грн. відбулось упродовж 2011 року - лютого 2013 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_30 в особливо великому розмірі на суму 634036 грн. відбулось упродовж серпня-листопада 2012 року, заволодіння коштами родини ОСОБА_31 в особливо великому розмірі на суму 935 580 грн. продовжувалось з травня 2012 року по березень 2015 року. Крім цього у 2012 році відбулось шахрайське заволодіння коштами ОСОБА_32 у великому розмірі та коштами ОСОБА_9 в особливо великому розмірі. Відтак перебіг давності по зазначених у клопотанні адвоката кримінальних правопорушеннях було перервано. В період з 01.09.2016 по 23.02.2018 обвинувачена ОСОБА_7 була оголошена у державний розшук та затримана 23.02.2018 ОСОБА_7 . Наведене свідчить про те, що перебіг давності у вказаних у клопотанні захисника кримінальних правопорушеннях був зупинений з вересня 2016 року по лютий 2018 року, тому підстав для задоволення клопотання захисника, немає.
Потерпілі ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_33 , представники потерпілих ОСОБА_34 , ОСОБА_15 в судових засіданнях проти клопотання захисника заперечили. Решта потерпілих по епізодах по який захист просить закрити провадження у справі подали до суду заяви та заперечили проти такого клопотання.
Обвинувачена ОСОБА_7 клопотання захисника підтримала, пояснила, що вона вину у скоєнні інкримінованих злочинів по цих епізодах заперечує, але свою згоду на закриття провадження надає.
Заслухавши думку учасників судового провадження, думку обвинуваченої, яка вину у інкримінованих діяннях не визнала, але після роз`яснення наслідків звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав дала згоду на закриття провадження з підстави визначених ст.49 КК України, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
В провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває об`єднане судове провадження по розгляду кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000197 від 07.12.2012 року, за №12015140000000448 від 02.10.2015 року, за №12018140000000188 від 30.03.2018 року, №12018140000000397 від 25.06.2018 року, за №12018140040001333 від 17.05.2018 року, №12018140000000642 від 14.12.2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.209, ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України.
Дійсно, у відповідності до положень п.1 ч.2 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до положень ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ст.44КК Українивизначено правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч.1 ст.49 КК України передбачено, що особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею злочинуі додня набраннявироком законноїсили минулитакі строки: 1)два роки-у разівчинення злочинуневеликої тяжкості,за якийпередбачене покаранняменш суворе,ніж обмеженняволі; 2)три роки-у разівчинення злочинуневеликої тяжкості,за якийпередбачене покаранняу видіобмеження абопозбавлення волі; 3)п`ятьроків -у разівчинення злочинусередньої тяжкості; 4)десять років-у разівчинення тяжкогозлочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Положеннями ч.2 ст.49 КК України визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.
Положеннями ч.3 ст.49 КК України визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
При вирішенні даного клопотання, суд виходить із наступного.
Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості 3) не ухилення особи від слідства або суду. При цьому строки давності диференційовані залежно від виду вчиненого злочину, а щодо злочинів невеликої тяжкості - від виду передбаченої у санкції статті покарання. У разі, коли особа одночасно вчинила декілька злочинів, строки давності стосовно кожного із діянь, які складають ідеальну сукупність злочинів, обраховуються. Переривання перебігу строку давності відбувається тоді, коли до закінчення вказаних у законі строків давності, особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. У такому разі частина строку давності, яка мала місце до вчинення нового злочину, втрачає своє юридичне значення, і обчислення строку давності за перший злочин починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин і поглиненню та складанню не підлягають. Окрім того, суд врахує, що моментом, з якого починається перебіг строків давності, для: злочинів з матеріальним і формальним складом злочину є завершення суспільно небезпечного діяння; триваючих злочинів - фактичне припинення діяння з волі або поза волею особи; продовжуваних злочинів - учинення останнього тотожного діяння з числа тих, що об`єднані злочинним наміром і складають продовжуваний злочин.
Як вбачається із об`єднаного судового провадження ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в групі осіб, в період з лютого 2003 року по серпень 2010 року шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_17 на загальну суму 9000 Євро, що згідно курсу НБУ становила 65700 грн.; а також в тому, що за період з вересня 2010 року по листопад 2012 року шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_18 на загальну суму 9000 Євро, що згідно курсу НБУ становило 85070 грн. Окрім того, що 20.04.2010 року в такий же спосіб заволоділа грошовими коштами ОСОБА_35 в розмірі 3000 Євро, що згідно курсу НБУ становило 31800 грн. Окрім того, упродовж 2010 року ОСОБА_7 шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_20 в розмірі 6000 Євро, що згідно курсу НБУ становило 60 450 грн. А також, в тому, що в період часу з липня 2010 року по березень 2012 року ОСОБА_7 шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_23 на загальну суму 6310 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 49918 грн. Окрім того, в тому, що впродовж 2011 року шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 на загальну суму 16000 грн. Окрім того, в тому, що в період з жовтня 2010 року по грудень 2012 року шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_21 в сумі 5800 грн. Окрім того, в тому, що в період з 2003 року по травень 2012 року шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 на загальну суму 2870 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 15211 грн. та 3500 Євро, що згідно курсу НБУ становило 37594 грн., а всього на загальну суму 52805 грн. а також в тому, що в продовж 2003 року по липень 2012 року у такий же спосіб заволоділа коштами ОСОБА_24 на загальну суму 120636 грн., в продовж часу з 15.11.2011 року по 16.05.2012 року в такий же спосіб заволоділа коштами потерпілої ОСОБА_25 ,в період часу з 15.09.2012 року по 12.10.2012 року у такий же спосіб заволоділа коштами потерпілої ОСОБА_26 , 03.09.2012 року в такий же спосіб заволоділа коштами потерпілого ОСОБА_27 , 07.10.2012 року в такий же спосіб заволоділа коштами потерпілої ОСОБА_36 в сумі 4000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 31600 грн, Ці епізоди обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України.
Окрім того, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в такий же спосіб заволоділа коштами ОСОБА_14 за період з травня 2005 року по січень-лютий 2007 року в сумі- 7500 євро, що згідно курсу НБУ становило - 57000 та 2000 євро, що згідно курсу НБУ становило 12200 грн. і даний епізод кваліфіковано за ч.3 ст.190 КК України.
Окрім того, що в період часу з 10.11.2011 року по 31.05.2012 року шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_22 в розмірі 10 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 80 000 грн., 10 000 Євро, що згідно курсу НБУ становило 119 000 гривень, та 100000 грн., на загальну суму 299 000 грн. і таке діяння кваліфіковано за ч.4 ст.190 КК України.
Окрім того, що в період 2005-2007 шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_14 в сумі 6900 Євро, що згідно курсу НБУ становило 43 925 грн., 1500 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 7 575 грн., а всього на загальну суму 51 500 грн. Дані дії обвинуваченої кваліфіковані за ч.3 ст.190 КК України.
Окрім того, в тому, що в період з 10.11.2011 року по 31.05.2012 року шляхом обману повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_22 в розмірі 10000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 80000 грн., 10000 Євро, що згідно курсу НБУ становило 119000 гривень, та 100000 грн., на загальну суму 299000 грн. Дані дії обвинуваченої кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України.
При вирішення цього клопотання суд виходить із наступних доводів.
У відповідності до ч.1 ст.49 Кримінального кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.
Постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 29 серпня 2016 року ОСОБА_7 оголошено в державний розшук.
Ухвалою Личаківськогорайонного судум.Львова від01вересня 2016року ОСОБА_7 оголошено вдержавний розшук.23лютого 2018року ОСОБА_7 затримано вм.Одеса.Таким чином, ОСОБА_7 перебувала у державному розшуку загалом 1 рік 5 місяців та 25 днів.
В той же час, у відповідності до положень ч.3 ст.49 КК України визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
З матеріалів об`єднаного провадження вбачається, що органом досудового слідства ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у скоєнні злочинів передбачених ч.2.ч.3, ч.4 КК ст.190 КК України. Дійсно, виходячи із строків визначених ч.2 ст.49 КК України строк давності по вказаних у клопотанні епізодах за ч.2 ст.190 КК України закінчилися. Разом з тим, за об`єднаним обвинуваченням, яке розглядає суд, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні злочинів передбачених ч.3 та ч.4 ст.190 КК України, які вчинені у той же період, або пізніше, але до закінчення строків визначених ч.2 ст.49 КК України. Також слід враховувати, що орган досудового слідства кваліфікує як триваючий злочин епізод заволодіння коштами ОСОБА_22 і по цьому епізоду дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України, що є особливо тяжким злочином і строк давності по ньому становить 15 років.
З врахуванням всіх обвинувальних актів, які об`єднані у одне провадження, орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_7 у останньому епізоді злочинної діяльності - заволодіння коштами потерпілих ОСОБА_31 , яке мало місце в березні 2015 року.
Крім цього, суд враховує те, що ОСОБА_7 в період часу з 01.09.2016 року по 23.02.2018 року перебувала у розшуку, а тому строк давності зупинявся.
Отже, з врахуванням наведених обставин, суд приходить до переконання, що строки давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України та по епізоду заволодіння коштами ОСОБА_14 за ч.3 ст.190 КК України не сплили, оскільки переривались та зупинялись на час розшуку, а тому клопотання слід відхилити.
Окрім того, суд враховує, що ОСОБА_7 заперечує свою винуватість у скоєнні інкримінованих злочинів, хоч і дає згоду на закриття кримінального провадження.
При таких обставинах, суд вважає, що заперечення вини обвинуваченою по цих епізодах вказує фактично на те, що обвинувачена не надає своєї згоди на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. А відтак, у відповідності до положень ч.5 ст.74 КК України вона може бути звільнена від покарання . Таку позицію висловлював не раз у судових рішенням ВС України, зокрема у справі № 740/4935/15-к, провадження 51-273ск17, рішення від 27.12.2017 року та №51-9847/18, провадження №51-9847км18 від 05.02.2019 року
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 372 КПК України, суд
у х в а л и в :
в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 ОСОБА_6 про закриття провадження у справі у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності в частині спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності відмовити за безпідставністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
