Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 755/18777/20
Провадження № 1-кп/752/1290/21
УХВАЛА
02 березня 2021 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін та інших учасників судового провадження:
прокурорівОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченогоОСОБА_5 ,захисниківОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілихОСОБА_8 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву про відвід прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020000000000267 від 11 березня 2020 року,
встановив:
До Голосіївського районного суду м. Києва з Київського апеляційного суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) направлено для розгляду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 376-1 (в редакції Закону № 1475-VI від 05.06.2009), ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив відвід прокурору ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК. В якості обставин, які викликають сумніви в неупередженості прокурора, послався на відсутність, на думку обвинуваченого, повноважень у прокурора на вручення повідомлення про підозру, вчинення прокурором процесуальних дій під час перебування ОСОБА_5 на лікуванні, обмеження прокурором часу для ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК, не відкриття доказів, які можуть бути використані стороною захисту для доведення невинуватості ОСОБА_5 , а також неналежне виконання прокурором своїх повноважень у цьому та інших кримінальних провадженнях. До заяви обвинувачений ОСОБА_5 додав документи та відеоматеріали, які, на його думку, підтверджують упередженість прокурора ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.
Захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_6 підтримали заяву обвинуваченого про відвід прокурора і просили її задовольнити. Вказали про перевищення прокурором ОСОБА_4 повноважень під час вчинення процесуальних дій, в тому числі під час збирання доказів щодо стану здоров`я ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення заяви про відвід, мотивуючи тим, що діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень за відсутності особистої заінтересованості у результатах кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви про відвід, вказавши на відсутність підстав сумніватися в неупередженості прокурора ОСОБА_4 .
Представник потерпілих ОСОБА_8 також заперечила проти задоволення заяви про відвід прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши заяву про відвід та додані до неї документи, переглянувши долучене до зави відео процесуальних дій за участю прокурора ОСОБА_4 , суд вважає, що у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні слід відмовити.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КПК прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1)якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2)якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані у результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
У заяві обвинувачений ОСОБА_5 не зазначив підстав, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 77 КПК, які б безумовно виключали участь прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.
При цьому обставини, на які обвинувачений послався як на підставу відводу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК, не викликають у суду обґрунтованих сумнівів у неупередженості прокурора.
Згідно наданих прокурором в судовому засіданні пояснень, він діяв виключно в межах наданих йому процесуальним законом повноважень, при цьому жодного особистого інтересу не переслідував. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 згідно вимог процесуального закону здійснював за дорученням заступника Генерального прокурора. Інформацію про стан здоров`я ОСОБА_5 запитував з метою з`ясування можливості проведення процесуальних дій за участю останнього, а також для доказування обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК. Відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту здійснювалось у відповідності з приписами ст. 290 КПК.
Достатніх доказів, які би спростовували пояснення прокурора щодо відсутності особистої заінтересованості у результатах кримінального провадження, стороною захисту не надано. Заява про відвід, долучені до заяви документи та відео підтверджують вчинення прокурором ОСОБА_4 процесуальних дій у кримінальному провадженні. При цьому сама по собі незгода з процесуальними діями чи рішеннями прокурора не може беззаперечно свідчити про його упередженість та бути підставою для відводу. У випадку встановлення на стадії судового розгляду порушення прокурором порядку проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні, вказане може мати наслідком визнання відповідних доказів недопустимими на підставі ст. 86, ст. 87 КПК. При цьому дії прокурора у іншому кримінальному провадженні не є предметом перевірки суду в межах даного провадження та не можуть бути підставою для відводу прокурора.
Обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_4 та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК виключали участь прокурора у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , не встановлено.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись статтями 77, 80, 81 КПК,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
