ВИРОК
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2008 р. Печерський районний суд м. Києва
в складі: Головуючого: Фінагєєва В.О.
при секретарі: Алєксандрову В.Е.
за участю прокурора: Менчиц С.Є.
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого
у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 17.10.2007 p., знаходячись в ігровому клубі «Трініті», що розташований по вул. Патріса Лумумби, 19 в м. Києві, попросив у свого знайомого ОСОБА_3 його телефон для того, щоб зробити телефонний дзвінок. Останній на його прохання погодився і передав добровільно йому свій мобільний телефон «Нокіа N72». Отримавши телефон, ОСОБА_1 вийшов на вулицю, після чого зробив телефонний дзвінок, і зайшовши до приміщення, повернув його ОСОБА_3 Перебуваючи в ігровому клубі в нього виник умисел зловживаючи довірою ОСОБА_3 попросити в черговий раз його мобільний телефон для того, щоб заволодіти ним і не повернути власнику. Приблизно о 13 год. 30 хв., вказаного дня, з метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 і, зловживаючи довірою останнього попросив у нього мобільний телефон. ОСОБА_3 не підозрюючи про його злочинні наміри, добровільно надав йому свій мобільним телефон. Отримавши телефон, ОСОБА_1 заволодів вказаним чужим майном, що належить ОСОБА_3, а саме мобільним телефоном «Нокіа N72», вартістю 1250 грн., в середині якого перебувала сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 150 грн., а всього загальною вартістю 1425 грн., після чого вийшов на вулицю, та непомітно втік із місця вчинення злочину, а майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Крім того, він же, 24.01.2008 p., приблизно о 17 год., перебуваючи на пл. Либідській в м. Києві підійшов до своєї знайомої ОСОБА_7, яка працювала в одному із газетних кіосків. Знаходячись поруч із ОСОБА_7, в нього виник злочинний умисел попросити в останньої її мобільний телефон для того, щоб згодом його не повертати, тобто повторно заволодіти чужим майном шляхом зловживання довірою. З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_1 зловживаючи довірою ОСОБА_7, попросив у останньої її мобільний телефон, мотивуючи це тим, що йому потрібно терміново зателефонувати. ОСОБА_7, не підозрюючи про його злочинний умисел, добровільно надала йому свій мобільний телефон. Отримавши мобільний телефон ОСОБА_1 почав імітувати набір номера. Через декілька хвилин до ОСОБА_7 підійшло двоє невідомих громадян в результаті чого вона відволікла від нього увагу. Скориставшись відсутністю контролю зі сторони ОСОБА_7, ОСОБА_1 повторно заволодів вказаним чужим майном, що належить ОСОБА_7, а саме мобільним телефоном «Нокіа 6230І» вартістю 800 грн., який перебував у силіконовому чохлі вартістю 30 грн., в середині якого перебувала карта пам'яті вартістю 70 грн., а всього загальною вартістю 900 грн., після чого непомітно втік з місця вчинення злочину, а майном розпорядився на власний розсуд.
Крім того, він же, 29.10.2007 p., приблизно о 08 год., знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, підійшов до прикроватної тумби та, скориставшись тим, що ОСОБА_4 спить, а також тим, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігав, повторно таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4, а саме мобільний телефон «Самсунг Е250», вартістю 900 грн., в середині якого перебувала сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 12 грн., а всього загальною вартістю 937 грн. Після чого ОСОБА_1 з викраденим залишив місця вчинення злочину, а майном розпорядився на власний розсуд.
Крім того, він же, 07.12.2007 року, приблизно о 16 год., знаходячись на східцях будинку АДРЕСА_1 попросив у ОСОБА_2його мобільний телефон для того, щоб зателефонувати, після чого останній добровільно надав йому мобільний телефон. Отримавши мобільний телефон від ОСОБА_2 в нього виник злочинний умисел повторно, відкрито викрасти чуже майно, що належить ОСОБА_2 Реалізуюче свій злочинний умисел він почав спускатися по східцях вниз із мобільним телефоном «Нокіа 7610». ОСОБА_2 викривши його злочинні дії намагався затримати його. ОСОБА_1, не реагуючи на прохання ОСОБА_2 повернути телефон, повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме мобільний телефон «Нокіа 7610», вартістю 1000 грн., в середині якого перебувала сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 15 грн., на рахунку якої було 15 грн., карта пам'яті вартістю 100 грн., шнурок вартістю 15 грн., а всього загальною вартістю 1140; грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим втік.
Крім того, він же, 14.02.2008 p., приблизно 0 19 год. 00 хв., знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, з метою повторного, відкритого викрадення чужого майно, підійшов до ОСОБА_5, та поросив у неї її мобільний телефон. Остання не підозрюючи про його злочинні наміри, добровільно надала йому свій мобільний телефон «Нокіа 6080». ОСОБА_1 імітуючи телефонну розмову почав відходити у сторону із мобільним телефоном, після чого з місця злочину з викраденим втік, чим самим повторно, відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме мобільний телефон «Нокіа 6080» вартістю 500 грн.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинених злочинах визнав частково, підтвердив вчинення ним злочину при вище викладених обставинах, за винятком відкритого викрадення чужого майна, у вчиненому щиро розкаявся та суду показав, що він 17.10.2007 p., знаходячись в ігровому клубі «Трініті», що розташований по вул. Патріса Лумумби, 19 в м. Києві, попросив у свого знайомого ОСОБА_3 його телефон для того, щоб зробити телефонний дзвінок. Отримавши телефон, він вийшов на вулицю, після чого зробив телефонний дзвінок, і зайшовши до приміщення, повернув його ОСОБА_3 Перебуваючи в ігровому клубі в нього виник умисел зловживаючи довірою ОСОБА_3 попросити в черговий раз його мобільний телефон для того, щоб заволодіти ним і не повернути власнику. Після цього він підійшов до ОСОБА_3, попросив у нього мобільний телефон. Отримавши телефон, він заволодів вказаним майном, після чого вийшов на вулицю, та непомітно втік із місця вчинення злочину, а майном в подальшому розпорядився на власний розсуд. 24.01.2008 p., приблизно о 17 год., перебуваючи на пл. Либідській в м. Києві підійшов до своєї знайомої ОСОБА_7, яка працювала в одному із газетних кіосків. Знаходячись поруч із ОСОБА_7, в нього виник намір попросити в останньої її мобільний телефон для того, щоб згодом його не повертати, З метою реалізації умислу, він зловживаючи довірою ОСОБА_7, попросив у останньої її мобільний телефон, мотивуючи це тим, що йому потрібно терміново зателефонувати. Отримавши мобільний телефон він почав імітувати набір номера. Скориставшись відсутністю контролю зі сторони ОСОБА_7, він заволодів вказаним майном, після чого непомітно втік з місця вчинення злочину, а майном розпорядився на власний розсуд. 29.10.2007 p., приблизно о 08 год., він знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, підійшов до прикроватної тумби та, скориставшись тим, що ОСОБА_4 спить, а також тим, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4, а саме мобільний телефон «Самсунг Е250», після чого з викраденим залишив місця вчинення злочину, а майном розпорядився на власний розсуд. 07.12.2007 року, приблизно о 16 год., знаходячись на східцях будинку АДРЕСА_1 попросив у ОСОБА_2 його мобільний телефон для того, щоб зателефонувати, після чого останній добровільно надав йому мобільний телефон. Отримавши мобільний телефон від ОСОБА_2 він почав спускатися по східцях вниз із мобільним телефоном «Нокіа 7610», щоб подзвонити. Скориставшись, тим, що ОСОБА_2 за ним не спостерігає він втік з місця вчинення злочину з телефоном потерпілого. 14.02.2008 p., приблизно 0 19 год. 00 хв., він знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, з метою повторного, відкритого викрадення чужого майно, підійшов до ОСОБА_5, та поросив у неї її мобільний телефон. Остання не підозрюючи про його злочинні наміри, добровільно надала йому свій мобільний телефон «Нокіа 6080». Він імітуючи телефонну розмову почав відходити у сторону із мобільним телефоном, після чого з місця злочину з викраденим втік.
Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину в заволодінні майном потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою, та в таємному викраденні майна потерпілої ОСОБА_4 - його вина повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні суду показала, що вона спала в себе вдома. Коли прокинулася то виявила, що її телефону немає. В неї одна кімната на двох з підсудним ОСОБА_1 і окрім нього в кімнаті нікого не було і це він вкрав її телефон.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні суду показав, що підсудний ОСОБА_1 взяв в нього його телефон подзвонити, але потім не повернув його. Ввечері він був змушений звернутись до міліції. Претензій до підсудного не має. Просить його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 14 лютого 2008 року вона була на Хрещатику в м. Києві. ОСОБА_1 попросив в неї мобільний телефон подзвонити. Вона йому його дала. Через декілька хвилин він повернув телефон, а через деякий час знову попросив подзвонити. Вона знову дала телефон ОСОБА_1 і він почав дзвонити. До неї підійшов її знайомий і вона трошки відволіклась. Коли подивилась за ОСОБА_1 то побачила, що він пішов. Його звати та доганяти вона не стала так як думала, що знайде його на Хрещатику. Потім через годину написала заяву в міліцію.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовму засіданні суду показав, що йому в двері подзвонив сусід ОСОБА_1 і попросив мобільний телефон щоб подзвонити. Отримавши телефон ОСОБА_1 сказав, що йому погано чути і що він спуститься вниз. Коли ОСОБА_1 спустився він зрозумів, що його обманули. Він його позвав, але ОСОБА_1 не було. Потім він пішов до його квартири, але ОСОБА_1 там теж не було. Телефоен віддав сам добровільно і претензій до ОСОБА_1 не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в ході досудового розслідування даної кримінальної справи він відбирав явки з повинною в підсудного ОСОБА_1 Він добровільно давав пояснення в ході звернення з явкою з повинною. Ніякого тиску на нього здійснено не було.
Протоколом усної заяви про злочин потерпілого ОСОБА_2 від 07.12.2007 року відповідно до якої потерпілий повідомив правоохоронні органи про те, що 07.12.2007 року приблизно в 16-10 год. на порозі АДРЕСА_3 ОСОБА_1 шляхом обману забрав його мобільний телефон Нокіа 7610 (т. 1 а.с. 12), протоколом явки з повиною від 15.02.2008 року, згідно з яким ОСОБА_1 добровільно повідомив працівників міліції про заволодіння ним мобільним телефоном ОСОБА_2(т. 1 а.с. 22), протоколом усної заяви про злочин гр. ОСОБА_9, відповідно до якого він повідомляє правоохоронні органи про те, що 14.02.2008 року в 19-00 год. м. Києві по вул. Хрещатик у його доньки ОСОБА_5 знайомий шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном Нокіа 6080 (т. 1 а.с. 55), протоколом усного повідомлення про злочин від 29.10.2007 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 повідомила правоохоронні органи про те, що 29.10.2007 року біля 10-30 год. в місці свого проживання виявила відсутність свого мобільного телефону «Самсунг Е-250» (т. 1 а.с. 123) та протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_1 від 16.02.2008 року в якому підсудний ОСОБА_1 добровільно повідомляє працівників міліції, що це ним вчинення викрадення телефону в потерпілої ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 127), протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_1 від 18.02.2008 року відповідно до якого підсудний добровільно повідомляє, що це ним вчиненно заволодіння шляхом зловживання довірою, телефоном «Нокіа» 6230і» (т. 2 а.с. 4), протоколом усної заяви про злочин від 20.02.2008 року потерпілої ОСОБА_7, яка повідомляє про заволодління її мобільним телефоном «Нокіа 6230і» шляхом зловживання довірою, підсудним ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 9), протоколо усної заяви про злочин від 17.10.2007 року потерпілого ОСОБА_3 в якому він повідомляє правоохоронні органи про те, що 17.10.2007 року в приміщенні комп'ютерного клубу він дав свій мобільний телефон зателефонувати своєму знайомому. Отримавши телефон він зник. (т. 2 а.с. 40), протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_1 від 19.02.2008 року в якому він добровільно визнає, що це ним вчинено заволодіння шляхом зловживання довірою телефоном потерпілого ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 52) та іншими матеріалами кримінальної справи.
Таким чином оцінюючи в судовому засіданні зібрані докази суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_1 обвинувачення в частині відкритого викрадення чужого майна, а саме мобільних телефонів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а винність підсудного у вчинені заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою та у вчиненні таємного викрадення чужого майна повністю доведеною дослідженими в судовому засіданні доказами.
А тому дії підсудного ОСОБА_1., які виразились в заволодінні, шляхом зловживання довірою мобільними телефонами потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, вчиненим повторно слід кваліфікувати по ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Дії підсудного ОСОБА_1., які виразились в таємному викраденні мобільного телефону потерпілої ОСОБА_4 слід кваліфікувати по ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує ступень тяжкості вчинених злочинів, а саме, що підсудним вчинено злочини середньої тяжкості, особу винного, а саме що ОСОБА_1 по місцю проживання, роботи та проходження військової служби характеризується позитивно, не одружений, раніше не судимий, не працюючий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
В якості обставин, що пом'якшують покарання підсудного, у відповідності до ст. 66 КК України суд враховує з'явлення зі зізнанням та щире каяття у вчинені злочину.
Обставин, що обтяжує покарання підсудного, у відповідності до ст. 67 КК України в ході судового розгляду справи не встановлено.
Враховуючи особу підсудного, обставини, що пом'якшують покарання підсудного, з урахування конкретних обставин справи, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання передбачене санкцією статей 190 ч. 2, 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання по цій статті у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання по цій статті у вигляді позбавлення волі строком на два роки.
Згідно з ст. 70 КК України остаточне покарання підсудному ОСОБА_1 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді двох років позбавлення волі.
Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_1 рахувати з моменту взяття його під варту, тобто з 15.02.2008 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно підсудного залишити попередній - тримання під вартою.
Речовий доказ по справі мобільний телефон «Нокіа 6080» залишити за належністю у потерпілої ОСОБА_5
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва, через Печерський районний суд протягом 15 днів з часу оголошення вироку.
Суддя:
