ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2020 р. Справа№ 04/14-10/5026/2337/2011
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Скрипки І.М.
за участю секретаря судового засідання: Ковган О.І.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 11.03.2020
розглянувши матеріали апеляційної скарги
ОСОБА_1
на ухвалу
Господарського суду Черкаської області від 01.10.2019
у справі
№04/14-10/5026/2337/2011
за заявою
Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"
про
банкрутство
ВСТАНОВИВ
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 (суддя Скиба Г.М.) у справі №04/14-10/5026/2337/2011 задоволено cкаргу арбітражного керуючого Юдицького О.В. від 09.01.2018 на неправомірні дії гр. ОСОБА_1 на посаді генерального директора ТОВ "Сван-1" та зобов`язано вчинити дії (з урахуванням заяви про зміну предмету позову). Визнано неправомірними дії та бездіяльність гр. ОСОБА_1 на посаді генерального директора ТОВ "Сван-1" в частині. Вчинено інші процесуальні дії.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 повністю, в задоволенні скарги арбітражного керуючого Юдицького О.В. на дії ОСОБА_1 відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.01.2020 для розгляду справи №04/14-10/5026/2337/2011 визначено колегію суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), Гаврилюк О.М., Скрипка І.М.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначено, що суд першої інстанції не повідомив скаржника про розгляд справи. Судом витребувано документи, які в скаржника взагалі відсутні. Громадянин ОСОБА_1 не входить до складу учасників у справі про банкрутство, а тому суд безпідставно застосував до правовідносин норму ст. 40 ЗУ Про банкрутво.
Від ТОВ "СВАН-1" надійшов відзив в якому зазначено, що суд першої інстанції прийняв правомірне рішення та встановив всі обставини справи. Факт виконання ОСОБА_1 . функцій генерального директора підтверджується такими діями, як подання до суду процесуальних документів, укладання правочинів від ТОВ «Сван-1» з розпорядженням майном Товариства. При цьому, ці дії є протиправними, адже на той час не відбулось припинення повноважень Арбітражного керуючого, на якого судовим рішенням було покладено виконання обов`язків керівника боржника.
Представники сторін повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду.
Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
21.10.19 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 №2597-VIII.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.
У випадках колізії нормативних приписів Закону та співвідносних норм інших законів судам слід керуватися роз`ясненнями Конституційного Суду України (далі-КСУ), викладеними в пункті 3 мотивувальної частини його Рішення від 3 жовтня 1997 р. N 4-зп про набуття чинності Конституції України. У цьому Рішенні КСУ роз`яснено: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше". Відповідні роз`яснення КСУ слід застосовувати і до інших законів, приписи яких інакше, ніж Закон, мають протягом визначеного в них строку регулювати окремі питання.
За відсутності суперечностей у змісті норм судам слід застосовувати положення Закону в системному взаємозв`язку з приписами інших законів.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 у даній справі Товариство "Сван-1" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.
В ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис, що станом на 01.11.2017 керівником та підписантом від імені Товариства "Сван-1" з 27.11.2013 є гр. ОСОБА_1 .
Судом першої інстанції було встановлено, що внесення змін до відомостей про юридичну особу стосовно зміни керівника ТОВ "Сван-1" Юдицького О.В. , призначеного на посаду за судовим рішенням, на гр. ОСОБА_1 - здійснено державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Черкаської області 19.12.2013 на підставі протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Сван-1" №26/11/13 від 26.11.2013.
З 27.11.2013 відповідно до ЄДР юридичних осіб та фізичних підприємців ОСОБА_1 був керівником та підписантом від імені ТОВ "Сван-1".
Скарга Арбітражного керуючого агрументовується тим, що після призначення ОСОБА_1 генеральним директором Товариства та внесення відомостей про це до ЄДР юридичних осіб, гр. ОСОБА_1 були вчинені численні дії по перешкоджанню В. о. керівника ТОВ "Сван-1" арбітражному керуючому Юдицькому О.В., а також неправомірні дії, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів.
Задовольняючи скаргу Арбітражного керуючого Юдицького О.В., суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної іні ціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.
Арбітражний керуючий Юдицький О.В. направив лист-вимогу №8047/04-14-10-2337 від 24.04.2014 до Центрального ВДВС Черкаського МУЮ щодо заміни зберігача арештованого майна та фактичної передачі автомобіля легкового МІТSUBISHI ОUТLАNDER.
Всупереч інтересам ТОВ "Сван-І", в інтересах третіх осіб, гр. ОСОБА_1 05.05.2014 до Черкаського окружного адміністративного суду було подано адміністративний позов щодо зобов`язання Центрального ВДВС Черкаського МУЮ (відповідач) утриматися від вчинення певних дій, а саме, які Арбітражний керуючий просив зобов`язати Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 у справі №823/1278/14 адміністративний позов ТОВ "Сван-1" за підписом гр. ОСОБА_1 - задовлено повністю. Зобов`язано Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції утриматися від виконання листа №8047/04-14-10-2337 від 24.04.2014р. за підписом Юдицького О.В. щодо заміни зберігача арештованого майна, а також фактичної передачі легкового автомобіля МІТSUBISHI ОUТLАNDER 2007 року випуску, чорного кольору від ОСОБА_4 до Юдицького О.В .
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 у справі №823/1278/14 апеляційну скаргу представника ТОВ "Сван-1" Тімергаліної Оксани Олександрівни - залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/800/40622/14 від 19.11.2014 касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року скасованою.
Отже, в результаті вчинених дій та бездіяльності ОСОБА_1 в час тині перешкоджання діям В.о . керівника ТОВ "Сван-1", спрямованих на зміну зберігача арештованого майна, невжиття заходів для повернення автомобіля МІТSUBISHI ОUТLАNDER 2007 року випуску, чорного кольору, Товариству (підприємству) нанесені значні збитки.
Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі №925/1607/14 за позовом ТОВ "Сван-1" в особі В.о. керівника Юдицького О.В. до ПП "Ресторан "Чайка" про визнання недійсним договору оренди, апеляційна скарга ТОВ "Сван-1" на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.04.2015 по справі №925/1607/14 задоволена, рішення скасовано, прийнято нове рішення. Визнано недійсним Договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010. Застосовано наслідки недійсності правочину та зобов`язано ЗАТ (ПП) "Ресторан "Чайка" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1" автомобіль марки МІТSUBISHI ОUТLАNDER 2007 року випуску.
ОСОБА_1 всупереч інтересам ТОВ "Сван-1" та в інтересах третіх осіб вчинені протиправні дії щодо транспортних засобів Товариства, які є предметом обтяження, зокрема арештованого автомобіля RANGE RОVЕR, модель Spоrt 4.2, легковий універсал-В, 2007 р.в., колір чорний, номер об`єкта НОМЕР_1 , ДНЗ СА7771АІ.
05 грудня 2013 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції складено акти опису та арешту майна боржника, відповідно до яких, описано та арештовано таке майно, як автомобіль легковий МІТSUBISHI ОUТLАNDER 2007 року випуску, комплекси нежитлових будівель та певні нежилі приміщення.
Вищезазначене майно, передано на відповідальне зберігання Семенишину В.В. пред ставнику ПП "Нива-В.Ш." за довіреністю №1686/13, що видана 05.12.2013 генеральним директором ПП "Нива-В.Ш."
Автомобіль RANGE RОVЕR, модель Spоrt 4.2, легковий універсал-В, 2007 р.в., належний на праві власності ТОВ "Сван-1", не був предметом опису й арешту станом на 05.12.2013.
З матеріалів справи вбачається, що на момент опису майна автомобіль RANGE RОVЕR, модель Spоrt 4.2, легковий універсал-В, 2007 р.в., перебував на території майнового комплексу, який належить ТОВ "Сван-1" на праві власності та ОСОБА_1 не передає автомобіль RANGE RОVЕR, ДНЗ НОМЕР_2 - ліквідатору банкрута та не повідомляє про місце знаходження майна.
Ліквідатором ТОВ "Сван-1" на ім`я ОСОБА_1 направлено додаткову вимогу від 05.01.2018р. вих. №02-01/13033/04-14-10-2337, в якій від останнього вимагається передати перелічені транспорту засоби. Оскільки ОСОБА_1 не виконано обов`язок, покладений на нього Законом та постановою господарського суду Черкаської області щодо передачі бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цін остей банкрута ліквідатору, ліквідатор вимушений звернутися до суду із скаргою, в якій за результаі інвентаризації наявних документів та розрахунків встановлені факти перебування у власності Товариства конкретних основних засобів,
В процедурі розпорядження майном ТОВ "Сван-1" арбітражним керуючим В.о. керівника ТОВ "Сван-1" виготовлено дублікат печатки Товариства, однак всі заяви підписані ОСОБА_1 від імені ТОВ "Сван-1" та скріплені печаткою Товариства, яка вважається втраченою.
Відповідно до ч.17 ст.13 ЗУ "Про відновлення платоспроможності борж ника або визнання його банкрутом" з дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
Відповідно до ч.6 ст.41 Закону протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
В порушення вимог постанови господарського суду Черкаської області по справі №04/14-10/5026/2337/2011, ЗУ "Про відновлення платоспроможності борж ка або визнання його банкрутом" та вимог арбітражного керуючого-ліквідатора Юдицького О.В., ОСОБА_1 не передає ліквідатору банкрута печатку, яку він використовував у своїй діяльності.
Підроблена печатка ТОВ "Сван-1" може і в подальшому використовуватись ОСОБА_1 або іншими особами всупереч інтересам ТОВ "Сван-1" для вчинення правочинів або інших протиправних дій. Тобто ОСОБА_1 порушуються вимоги Закону та вчиняються дії, що порушують права та законні інтереси ТОВ "Сван-1".
Оскільки жодних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ "Сван-1" арбітражному керуючому Юдицькому О.В. передано не було, ліквідатор банкрута обгрунтвоано вважає, що, бухгалтерські та інші документи, матеріальні та інші цінності ТОВ "Сван-1" передані колишніми керівниками та (або) засновниками (учасниками) Товариства ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Юдицький О.В. вимагав від ОСОБА_1 передати документи, печатки, штампи та матеріальні цінності банкрута 22.11.2017 за адресою: м.Черкаси, вул.П.Комуни (Кривалівська), 65 а.
Вимога арбітражним керуючим Юдицьким О.В. направлена на адресу ОСОБА_1 рекомендованим та цінним листом з описом вкладення ще 15.11.2017, однак ОСОБА_1 вимоги ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або ви знання його банкрутом" щодо передачі ліквідатору банкрута бухгалтерських та інших документів банкрута, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей - добровільно виконані не були.
Ліквідатором ТОВ "Сван-1" та представником Товариства за довіреністю Федоренко О.І., які 22.11.2017 прибули за адресою: вул. П.Комуни (вул. Кривалівська), 65-А у м.Черкасах для отримання документів, печаток, штампів та матеріцінностей Товариства; було складено Акт за результатами виконання вимоги арбітражного керуючого Юдицького О.В. - ліквідатора ТОВ "Сван-1" до ОСОБА_1 про негайну передачу документів, печатки та матеріальних цінностей ТОВ "Сван-1".
Акт свідчить про невиконання ОСОБА_1 останнім вимог ліквідатора банкрута.
Крім того, місцевим господарським судом вірно встановлено, що гр. ОСОБА_1 , всупереч інтересам ТОВ "Сван-1" та в інтересах третіх осіб, до господарського суду Черкаської області були подані заяви про відмову від позовів про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочину, поданих ТОВ "Сван-1" в особі В.о. керівника Товариства Юдицького О.В., а саме:
Заява №20/01 про відмову від позову у справі №925/10/14 від 20.01.2014,
Заява №20/01 про відмову від позову у справі №925/8/14 від 20.01.2014,
Заява №20/01 про відмову від позову у справі №925/1/14 від 20.01.2014,
Заява №20/01 про відмову від позову у справі №925/4/14 від 20.01.2014,
Заява №15/01 про відмову від позову у справі №925/5/14 від 15.01.2014,
Заява №20/01 про відмову від позову у справі №925/6/14 від 20.01.2014,
Заява №20/01 про відмову від позову у справі №925/7/14 від 20.01.2014,
Заява №20/01 про відмову від позову у справі №925/11/14 від 20.01.2014,
Заява №19/03 про відмову від позову у справі №925/12/14 від 19.03.2014р., що підтверджується зокрема постановами Вищого господарського суду України у справах №925/1894/13 від 19.03.2014 та №925/8/14 від 26.06.2014.
Згідно відомостей, що містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ "Сван-1" з 27.11.2013.
Бухгалтерська та інша документація фінансово-господарської діяльності банкрута ТОВ "Сван-1", створена ОСОБА_1. з моменту його призначення на посаду генерального директора Товариства (з 27.11.2013); документація, створена та передана ОСОБА_1 за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також, матеріальні та інші цінності підприємства, які перебувають на балансі станом на 01.11.2017 тощо, мали бути передані ОСОБА_1 Арбітражному керуючому-ліквідатору Юдицькому О.В., відповідно до вимог до ч. 6 ст.41 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних докумен та, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Станом на 09.01.2018 вимога ліквідатора ТОВ "Сван-1" гр. ОСОБА_1 не виконана.
Всі викладені та описані обставини стали підставою звернення ліквідатора банкрута ТОВ "Сван-1" до суду для захисту порушеного права банкрута та відновлення становища боржника шляхом примусу на вчинення дій гр. ОСОБА_1 по передачі товариству "Сван-1" бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей у примусовому порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Ліквідатора банкрута та висновками місцевого господарського суду, що гр. ОСОБА_1 є учасником справи про банкрутство ТОВ "Сван-1", а виконання ОСОБА_1 від імені ТОВ "Сван-1" організаційно-розпорядчих та господарських функцій та вчинення від імені Товариства під час провадження у справі про банкрутство дій після призначення на посаду В.о.керівника боржника розпорядника майна Арбітражного ке руючого Юдицького О.В. ухвалою суду від 09.02.2012 у справі №10/5026/2337/2011 - є протиправними діями.
Ухвала господарського суду Черкаської області по справі №10/5026/2337/2011 від 09.02.2012 є чинною, а рішення суду, яке набрало законної сили - обов`язкове для виконання на всій території України. Повноваження арбітражного керуючого Юдицького О.В. як В.о. керівника ТОВ "Сван-1" не були припинені рішенням суду. Повноваження ж гр. ОСОБА_1 на посаді генерального директора Товариства не підтверджені рішенням суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Сван-1".
Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України в своїх постановах у справах №925/1894/13 від 19.03.2014, №925/8/14 від 26.06.2014, №925/2059/13 від 09.07.2014, та Верховний Суд України в постанові від 06.10.2015.
Крім того, Господарським судом Черкаської області в ухвалі від 05.12.2017 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 встановлено, що Генеральним директором товариства "Сван-1" ОСОБА_1 , як представником позивача, 10.08.2015 відповідно до ст.ст. 23, 81 ч.1 п.1 ГПК України подано заяву про залишення позову без розгляду з мотивів подання позову неуповноваженим представником. Суд у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду відмовив з підстав відсутності повноважень ОСОБА_1 .
Згідно з ч.15 ст.13 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012 - призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Поряд з цим, у зв`язку з порушенням провадження у справі про банкрутство борж ника, існують деякі особливості та обмеження у реалізації органами управління боржника своїх повноважень з управління підприємством. Такі особливості визначені, зокрема, норма ми ч.ч. 11 -16 ст.13 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Водночас, ч.2 ст.12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012р. встановлює порядок вжиття господарським судом заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, зокрема шляхом відсторонення керівника боржника (який також відноситься до органів управління боржника) від посади з покладенням його обов`язків на розпорядника майна. При цьому, таке питання вирішується виключно господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, шляхом ухвалення відповідного судового рішення (ухвали).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що питання щодо повноважень керівника ТОВ "СВАН-1" було вирішено господарським судом у межах справи банкрутство. Відповідна ухвала суду у справі про банкрутство ТОВ "СВАН-1" не скасована, набрала законної сили та є обов`язковою до виконання на всій території України в силу приписів ст. 124 Конституції України як норми прямої дії.
Тому відсторонення керівника боржники у справі про банкрутство було здійснено господарським судом як захід забезпечення вимог кредиторів, який, в силу ч.3 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", діє до дня введення щодо боржника наступної судової процедури, передбаченої ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Положення цієї статті також надають господарському суду право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься відповідна ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.
Отже, до скасування у встановленому законом порядку у справі про банкрутство заходу щодо забезпечення вимог кредиторів, здійснених ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 у справі №10/5026/2337/2011, у порядку, встановленому ст.12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна Юдицький О.В. є єдиним повноважним керівником позивача ТОВ "СВАН-1".
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що викладені в скарзі заявником Юдицьким О.В., та не спростовані гр. ОСОБА_1 обставини свідчать про протиправну діяльність ОСОБА_1 на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" як особи, повноваження якої не підтверджені рішенням суду в межах справи №04/14-10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ "Сван-1".
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 ГПК України ліквідатор ТОВ "Сван-1" правомірно звернувся до господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Ст. 40 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що період часу з моменту порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними. Частиною 1 ст. 20 Закону про банкрутство, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин або дії директора щодо відчуження ним майна боржника може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.
Якщо правочини у цей період вчиняються із заінтересованими особами, повинна діяти правова презумпція сумнівності, оскільки заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб передбачених у ст. 1 Закону про банкрутство, де визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.
Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ОСОБА_1 у період часу з моменту порушення банкрутства повинен був дотримуватись принципу правової презумпції сумнівності та утриматись від правочинів та інших дій які можуть нести шкоду боржнику.
З матеріалів справи вбачається, що керівник ТОВ "Сван-1" гр. ОСОБА_1 , як зацікавлена особа та учасник справи, належно був повідомлений про час і місце розгляду скарги. Він був обізнаний з вимогами до нього, він же подавав заяву на ознайомлення з документами у справі, про що свідчить його розписка на заяві. Натомість гр. ОСОБА_1 відзиву за заяву не подав, вимоги не заперечив, пропозиції по врегулюванню спору не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того ОСОБА_1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, розглянувши подану ліквідатором скаргу на дії гр. ОСОБА_1 на посаді генерального директора ТОВ "Сван-1" та зобов`язання вчинити дії в сукупності з матеріалами справи, заслухавши пояснення ліквідатора та присутніх представників кредиторів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вказаної скарги.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент.
У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення незначних правил при розгляді та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 залишити без змін.
Матеріали оскарження у справі №04/14-10/5026/2337/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді О.М. Гаврилюк
І.М. Скрипка
повний текст виготовлено 18.03.2020
