Ухвала
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 2-190/2011
провадження № 61-13549 ск23
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2023 рокута постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконаннюу справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 06 лютого 2020 року № 8/489/1/18 (2-190/2011), виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором від 22 жовтня 2007 року у загальному розмірі 93 373,38 дол. США, що еквівалентно 718 975,01 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення заяви.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,колегія суддів дійшла висновку про відмову увідкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішенняз таких підстав.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ураховуючи викладене, ухвала Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2023 рокущодо відмови у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка віднесена до категорії ухвал, вказаних у пункті 25 частини першої статті 353 ЦПК України, після її перегляду в апеляційному порядку, не входить до переліку ухвал, які є предметом оскарження у касаційному порядку.
Не може бути предметом перегляду у касаційному порядку постанова апеляційного суду від 14 серпня 2023 року, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, яка не підлягає касаційному оскарженню (в силу вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконаннюу справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
