Справа № 2-190/2011
РІШЕННЯ
Іменем України
23 березня 2011 року. Березівський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Прібилова В.М.,
за участю секретаря - Музики О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання заповіту дійсним, -
в с т а н о в и в
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області в якому просив визнати дійсним заповіт, складений 08 вересня 2004 року померлим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на його ім’я та посвідчений секретарем Ставківської сільської ради Березівського району Одеської області.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 07 квітня 2008 року помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,00 га, розташовану на землях Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області. Відповідно до ст. 1222 ЦК України позивач являється спадкоємцем померлого за заповітом, оскільки 08 вересня 2004 року ОСОБА_3 склав на його ім'я заповіт, яким заповідав позивачу усе майно, яке у нього було на час смерті де б воно не знаходилося і у чому б не заключалось. Зазначений заповіт був посвідчений секретарем Ставківської сільської ради Березівського району Одеської області.
Після смерті спадкодавця, позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про видачу йому свідоцтва про прийняття спадщини, але державним нотаріусом йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки в заповіті мають місце дописки, закреслення, які не виправлені належним чином та йому рекомендовано було звернутися до суду..
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 повністю підтримала доводи викладені в позовній заяві, додатково пояснила, що в заповіті, складеним батьком позивача дійсно мають місце виправлення та дописки, а саме у другому рядку зверху „восімого” закреслено та виправлено на „восьмого”, таке виправлення міститься і на зворотній сторінці заповіту. Також в заповіті має місце дописка „ІНФОРМАЦІЯ_1”. Вважає, що заповіт є дійсним, оскільки він складений у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт підписаний дієздатною особою, волевиявлення батька було вільним і відповідало його волі, заповіт посвідчений уповноваженою на те посадовою особою органу місцевого самоврядування –секретарем Ставківської сільської ради Березівського району Одеської області. Після смерті свого батька, відповідно до заповіту він прийняв частину спадщини, шляхом отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку, яке було видано нотаріусом, однак в подальшому нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право власності на інше майно, мотивуючи зазначене тим, що в заповіті маються вищезазначені недоліки. Крім того, заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за № 45187655 від 31.07.2008 року. На підставі викладеного, позивач просить визнати дійсним заповіт, складений 08 вересня 2004 року померлим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на його ім’я та посвідчений секретарем Ставківської сільської ради Березівського району Одеської області.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, проте подала до суду заяву в якій зазначила, що позов визнає у повному обсязі, просила позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі та просила розглянути справу за її відсутності.
Представник Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, проте подав до суду заяву в якій зазначив, що позов визнає у повному обсязі, не заперечує проти його задоволення та просить суд слухати справу за його відсутності.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала секретарем Ставківської сільської ради Березівського району Одеської області. 08 вересня 2004 року до неї прийшов ОСОБА_3 і повідомив, що хоче скласти заповіт на свого сина ОСОБА_1 На прохання ОСОБА_3 вона посвідчила заповіт, в якому він заповідав своєму синові ОСОБА_1 все належне йому майно. При складанні заповіту нею дійсно були допущені деякі помилки, які вона виправила та зробила запис „закреслене не читати”. Волевиявлення спадкодавця при складанні заповіту було вільним, ні фізичного ні психологічного тиску на нього не чинилося та він чітко усвідомлював свої дії.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він знає позивача і знав його покійного батька. Так, у 2004 році зі слів ОСОБА_3 йому стало відомо, що він має намір скласти заповіт на ім’я свого сина ОСОБА_1, яким хоче заповідати все належне йому майно. Потім, через деякий час, ОСОБА_3 повідомив йому, що він склав в сільській раді заповіт на ім’я свого сина.
Вислухавши пояснення позивача, врахувавши думку відповідачів, викладену ними в їх заявах, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами.
Відповідно до ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Як було встановлено у судовому засіданні, 07 квітня 2008 року помер батько позивача - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1,00 га, розташовану на землях Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області. 08 вересня 2004 року ОСОБА_3 склав на ім'я позивача заповіт, яким заповідав позивачу усе майно, яке у нього було на час смерті де б воно не знаходилося і у чому б не заключалось. Після смерті спадкодавця, позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про видачу йому свідоцтва про прийняття спадщини, прийняв частину спадщини по заповіту, а в подальшому державним нотаріусом йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва на іншу частину спадщини, оскільки в заповіті мають місце дописки, закреслення, які не виправлені належним чином.
В заповіті мають місце виправлення та дописки, а саме у другому рядку зверху „восімого” закреслено та виправлено на „восьмого”, таке виправлення міститься і на зворотній сторінці заповіту. Також в заповіті має місце дописка „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Враховуючи ті обставини, що заповіт складений у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт підписаний дієздатною особою, волевиявлення спадкодавця було вільним і відповідало його волі, заповіт посвідчений уповноваженою на те посадовою особою органу місцевого самоврядування –секретарем Ставківської сільської ради Березівського району Одеської області, суд вважає, що даний заповіт відповідає вимогам чинного законодавства та приймаючи до уваги надані в судовому засіданні свідчення свідків та досліджених матеріалів справи вважає зазначений заповіт дійсним.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 60, 79, 213, 215, 256-258 ЦПК України, Березівський районний суд, -
в и р і ш и в
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання заповіту дійсним –задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати дійсним заповіт, складений 08 вересня 2004 року ОСОБА_3, померлим 07 квітня 2008 року, на ім’я ОСОБА_1, який посвідчений секретарем Ставківської сільської ради Березівського району Одеської області.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через суд, що його постановив.
Суддя В. М.Прібилов.