"06" червня 2023 р.
Справа № 2-190/2011
Провадження №6/489/74/23
У Х В А Л А
06 червня 2023 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань Назаровою С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню
В С Т А Н О В И В:
Заявниця звернулася до суду з заявою, якою просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва по справі № 2-190/2011. Посилаючись на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.12.2014, стягнуто з неї на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11235678000 від 22.10.2007 у розмірі 93373,38 доларів США, що еквівалентно 718975,01 грн., судовий збір у розмірі 5829,20 грн. та витрати на ІТЗ у розмірі 30,00 грн. Ухвалою суду від 05.04.2017, замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа виданого по справі № 2-190/2011, з ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» на ТОВ «Фінансова компанія «Позика». Станом на 01.09.2021 нею повною мірою виконано зобов`язання за кредитним договором № 11235678000 від 22.10.2007, добровільно передано іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості. Новий кредитор, ТОВ «ФК «Позика» не має будь-яких фінансових та майнових претензій.
Від представника заявниці надійшла заява про проведення судового розгляду без його участі та без участі заявниці.
Представник АТ «Укрсиббанк» подав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності, зазначив, що у зв`язку із відступленням права вимоги за кредитним договором в грудні 2016 року новому кредитору претензій до заявника не має.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.12.2014, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11235678000 від 22.10.2007, в сумі 93 373 (дев`яносто три тисячі триста сімдесят три) доларів США 38 центів, що еквівалентно 718 975 (сімсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 01 коп., що складається з: 88 881 дол. США 22 центи, що еквівалентно 684 385,39 грн. кредитна заборгованість; 4362 дол. США 77 центів, що еквівалентно 33 593,33 грн. заборгованість по процентам; 129 дол. США 39 центів, що еквівалентно 996,29 грн. - пеня за прострочення сплати тіла кредиту та процентів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати: 5829 (п`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 20 коп. - судовий збір та 30,00 грн. - витрати на ІТЗ.
30 січня 2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по справі, який отримано представником позивача 02.02.2015.
Постановою державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2020, виконавче провадження № 46521384 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2/489/200/14, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва від 30.01.2015, закінчено на підставі постанови Верховного Суду від 19.09.2018, яким скасовано рішення суду.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20.04.2015, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2014 року залишено без змін.
Згідно відомостей, долучених до заяви, вбачається, що ОСОБА_2 реєструвала шлюб та змінювала прізвище, зокрема, на « ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ».
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.04.2017, замінено стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2/489/1200/14, виданим на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" на Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика".
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 25.05.2017, ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.04.2017, змінено, зазначивши стороною виконавчого провадження, що змінюється Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив». В іншій частині ухвалу залишено без змін.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2018, заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.
Скасовано рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 27.03.2018, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2018, скасовано, ухвалено по справі нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено та залишено дане судове рішення в силі.
Постановою Верховного Суду від 19.09.2018, постанову апеляційного суду Миколаївської області від 27.03.2018 скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.11.2018, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2018 скасовано, ухвалено по справі нове судове рішення про задоволення позову.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11235678000 від 22.10.2007, яка складається із основного боргу 88881 доларів США 22 центи, що еквівалентно 2467769,30 грн.; заборгованості по процентам 4362 доларів США 77 центів, що еквівалентно 121131,44 грн.; пені 3592,49 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати: 8379,20 грн. судового збору, 30,00 грн. витрат на ІТЗ за розгляд справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
06 лютого 2019 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по справі, який направлено на адресу ТОВ «ФК «Позика» 06.02.2020.
Згідно довідки ТОВ «ФК «Позика» від 01.09.2021 за вих. № ФКП, станом на 01.09.2021 ОСОБА_6 повною мірою виконала зобов`язання за кредитним договором № 11235678000 від 22.10.2007, добровільно передала іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості. Новий кредитор не має будь-яких фінансових та майнових претензій до ОСОБА_6 в частині виконання умов кредитного договору.
Постановою державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2021, виконавче провадження № 62371120 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 8/489/1/18 (2-1490/2011), виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва від 06.02.2020, закінчено на підставі заяви стягувача про повне фактичне виконання виконавчого листа № 8/489/1/18 (2-1490/2011) виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва від 06.02.2020 про стягнення з ОСОБА_5 за кредитним договором № 11235678000.
Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Зазначений принцип закріплений і устатті 18 ЦПК України.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частиниРішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).
Статтею 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Розділом VI ЦПК Україниврегулювано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах.
Згідно частин першою, третьоюстатті 431 ЦПК Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно достатті 432 ЦПК Українисуд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №465/7682/13-ц від 18 грудня 2019 року.
Таким чином, враховуючи імперативні приписистатті 129-1 Конституції України,статті 18 ЦПК Українищодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положеннястатті 432 ЦПК Українивизначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книгип`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті608та609 ЦК України).
Разом з тим, поняття «обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням» за своїми правовою природою та змістом не слід ототожнювати з передбаченимЦивільним кодексом Українипоняттям «припинення зобов`язань», оскільки йдеться про принципово різні сфери правового регулювання: в першому випадку - про публічно-правові відносини, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, в другому - про відносини цивільні.
Застосування такого способу припинення зобов`язання, щодо якого існує рішення суду, яке набрало законної сили і перебуває на стадії примусового виконання, має відбуватись з урахуванням приписівЦПК УкраїнитаЗакону України «Про виконавче провадження».
Законом України «Про виконавче провадження»визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
З урахуванням приписівЦПК УкраїнитаЗакону України «Про виконавче провадження»суд зазначає, що право на стягнення заборгованості, яке підтверджене судовим рішенням і виконавчим листом, який перебуває на примусовому виконанні, повинне бути реалізоване у формах і у спосіб, встановлений законодавством про виконавче провадження.
Тому, зважаючи на те, що виконання судового рішення є невід`ємною стадією судового процесу та цивільний процес по справі повинен завершуватись виконанням рішення суду, що набрало законної сили, то домовленості сторін щодо зміни способу виконання або припинення виконання судового рішення повинні відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеномуЦПК України таЗаконом України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до положень статті частини 2статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Питання затвердження мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання судового рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення, як і питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, встановлення або зміни способу або порядку виконання вирішується виключно судом в порядку, передбаченому статтями434,435 ЦПК України.
Статей 39 Закону України «Про виконавче провадження»містить вичерпний перелік підстав, які надають виконавцю право закінчити виконавче провадження, до таких випадків, зокрема, належить, визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Наведене свідчить,що чиннезаконодавство незабороняє сторонамдосягти домовленостіщодо припиненнязобов`язанняпісля прийняттясудового рішеннята відкриттявиконавчого провадженняз йогопримусового виконання.Разом зцим,вищевказаний ЗаконУкраїни «Провиконавче провадження» містить вимоги, дотримання яких є обов`язковим для закінчення виконавчого провадження у тих випадках, коли судове рішення виконано у спосіб інший, ніж зазначено у виконавчому документі.
З огляду на наведене та враховуючи, що припинення обов`язку боржника ОСОБА_7 відбулося після початку примусового виконання судового рішення, вказане виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним та фактичним виконанням судового рішення, суд вважає відсутні правові підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у розумінні вимогстатті 432 ЦПК України, а тому заява не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтею432 ЦПК України, суд
ухвалив:
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Повний текст судового рішення складено «06» червня 2023 року.
Суддя /підпис/ Н.О. Рум`янцева
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя:
