Справа № 2-190
2011 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вугледар 08 квітня 2011 року
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючої - судді Биліни Т.І., при секретарі Соколовій Л.М., за участю представника відповідача Вугледарського ВВД ФССНВ Некіпілова М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вугледарі цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до Вугледарського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок пошкодження здоров`я на виробництві,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в наслідок пошкодження здоровя при виконанні трудових обовязків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 10.07.1978 року по 19.09.2008 рік позивач знаходився у трудових відносинах з ДП «ДВЕК»ВП «Шахта Південнодонбаська № 3». При виконанні трудових обовязків 17.03.2005 року отримав виробничу травму, що підтверджено актом про нещасний випадок на виробництві від 19.03.2005 року. Рішенням Медико-соціальної експертної комісії від 24 травня 2005 року позивачу вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності на 10%. Крім зазначеного він отримав виробничу травму 07.10.2007 року та професійне захворювання 15.10.2008 року. З наведених причин позивач просить суд стягнути з Вугледарського ВВД ФССНВ в Донецькій області на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, до судового засідання надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник позивача ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності, в судове засідання не зявився, до судового засідання надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача Вугледарського ВВД ФССНВ в Донецькій області ОСОБА_6, діючий на підставі довіреності, позов не визнав, посилаючись на відсутність права у позивача на відшкодування моральної шкоди, так як висновком МСЕК не встановлена моральна шкода, а також в звязку з тим, що згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року норму закону про відшкодування моральної шкоди скасовано.
Зясувавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно акту про нещасний випадок на виробництві № 17 від 19.03.2005 року позивач, працюючи в ДП «ДВЕК»ВП «Шахта Південнодонбаська № 3», 17.03.2005 року при виконанні трудових обовязків отримав травму середнього пальця лівої кисті.
(а.с.18-20)
Рішенням Медико-соціальної експертної комісії від 24 травня 2005 року позивачу вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності на 10%.
(а.с.48-49)
Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” вступив в законну силу з 01.04.2001 року. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області розпочало свою діяльність з 01.04.2001 року.
У відповідності зі ст. 21 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” \далі Закон\, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Згідно ст. 40 Закону, страхові виплати виплачуються потерпілому з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
З огляду на зазначене вимоги позивача до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області щодо відшкодування моральної шкоди по травмі, яка з ним сталася 17.03.2005 року та визначена стійка втрата працездатності в розмірі 10 %, є обґрунтованими, так як право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача 24 травня 2005 року, тобто під час діяльності Фонду.
Відповідач у відповідності з діючим законодавством відшкодовує позивачеві матеріальну шкоду, завдану пошкодженням здоровя, але відшкодувати моральну шкоду відмовився, що є порушенням прав позивача на відшкодування шкоди з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок пошкодження здоровя, викликаного травмою позивачу завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу погіршення життєвих умов. Позивач внаслідок стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоровя призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 21 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Згідно з п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоровя тощо.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги, що у відповідності зі ст. 34 вказаного Закону сума страхової виплати за моральну шкоду не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоровя, ступінь втрати ним професійної працездатності, дотримуючись принципів домірності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 гривень.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності, та суперечить вимогам ст. 34 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд не може прийняти до уваги травмування позивача в 2007 році та професійне захворювання визначене в 2008 році, так як Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року норму закону про відшкодування моральної шкоди скасовано.
Посилання представника відповідача на необґрунтованість вимог позивача через відсутність висновку МСЕК про наявність моральної шкоди, суд не може прийняти до уваги, так як висновок МСЕК який підтверджує моральну шкоду необхідний тільки у разі відсутності стійкої втрати працездатності, а позивачу завдана стійка втрата працездатності в розмірі 10 % в наслідок травми. Тобто висновок МСЕК існує, а як наслідок є підстава для відшкодування моральної шкоди та для відмови в задоволенні клопотання представника відповідача про проведення додаткового обстеження комісію МСЕК з метою визначення моральної шкоди.
Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про неможливість відшкодування позивачеві моральної шкоди в звязку з тим, що згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року норму закону про виплату моральної шкоди виключено, суд не може, оскільки право на страхову виплату у позивача виникло 24.05.2005 року, тому дія Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року на правовідносини сторін не поширюється, оскільки закон не має зворотної дії у часі.
Згідно ст.81 ЦПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів»з відповідача слід стягнути витрати на інформаційнотехнічне забезпечення в розмірі 15 грн.
На підставі викладеного у відповідності до ст. ст. 21, 34, 40 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, керуючись ст. ст. 60, 209, 212-215 ЦПК, суд,
в и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з Вугледарського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 одноразово 3000 (три тисячі) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя при виконанні трудових обовязків.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 (пятнадцять) гривень.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.
Суддя Вугледарського
міського суду Т.І. Биліна
