№2 - 190/2011
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2011 року
Краматорський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді Нейло І.М.
при секретарі Калугіній А.П.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іноземного підприємства “Еолія” про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом до суду. Згідно позовних вимог позивачка просила стягнути заборгованість з заробітної плати за червень та липень 2009 року, середній заробіток за час затримки розрахунку та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату. 04.08.2011 та 18.10.2011 року позивачка змінила розмір позовних вимог та відмовилась від позову в частині стягнення з відповідача заборгованості з заробітної плати за липень 2009 р. /а.с. 76, 103/
Згідно позову позивачка з 02.03.2009 року по 09.07.2009 працювала на посаді юрисконсульта в іноземному підприємстві “Еолія”. Після звільнення відповідач не сплатив частину заробітку за червень 2009 року в розмірі 348, 02 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1І пояснила, що 02.03.2009 була прийнята на посаду юрисконсульта в іноземному підприємстві “Еолія”. Цього ж дня написала заяву про встановлення неповного робочого дня з 09 по 17 годину у зв’язку з доглядом за малолітньою дитиною. В червні 2009 року відпрацювала на підприємстві 22 робочих дня, в тому числі працювала 08.06.2009 та 29.06.2009, які не були вихідними, але заробітну плату було сплачено в меншому розмірі ніж передбачено штатним розкладом. ОСОБА_3 стягнути заборгованість з заробітної плати за червень 2009 року в сумі 348 грн.02 коп., середній заробіток за період затримки з 09.07.2009 по дату розгляду справи судом з розрахунку середньоденної заробітної плати 26 грн. 32 коп. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату 78, 09 грн.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала та в судовому засіданні пояснила, що підприємство повністю розрахувалось з позивачкою за червень 2009 року. Позивачка працювала на підприємстві з 02.03.2009 року з графіком неповного робочого дня. В червні 2009 року у позивачки неповний робочий день складав 4 години., що підтверджується табелем робочого часу. Неповний робочий день позивачці був встановлений на підставі її заяви. Крім того 08.06.2009 та 29.06.2009 були вихідними днями і позивачка не вийшла на роботу. За відпрацьований час в червні 2009 р. позивачці була нарахована та сплачена заробітна палата 350 гр. ОСОБА_3 в позовних вимогах відмовити.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно витягів з наказу № 61-К від 02.03.2009 р. та копії трудового договору, ОСОБА_1 була прийнята на посаду юрисконсульта іноземного підприємстві “Еолія”за строковим трудовим договором на строк до 09.07.2009 р. з графіком неповного робочого дня та з окладом згідно штатного розкладу /а.с.47, 48, 95/
Відповідно ч.3. ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Заробітна плата встановлюється та виплачується на підставі штатного розпису.
Відповідно до копії штатного розкладу іноземного підприємстві “Еолія”оклад юрисконсульта складає 719 грн. /а.с.53/
Як вбачається з п. 5.2, п.5.2.2 колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом іноземного підприємстві “Еолія”, графік робочого часу на рік по підприємству відповідає, графіку затвердженому законодавством України. Вихідними днями на підприємстві є субота та неділя. Робочий день з 9 до 18 годин./а.с.97/
Суд критично ставиться до пояснень позивачки, що вона працювала 08.06.2009 та 29.06.2009 оскільки згідно ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний день після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю в 2009 р. вихідний день у неділю 7 червня був перенесений на понеділок 8 червня а вихідний день у неділю 28 червня переносився на понеділок 29 червня 2009 року. В матеріалах справи відсутні докази, що позивачка залучалась до роботи в вихідні дні 08.06.2009 та 29.06.2009 р.
Суд не приймає до уваги копію табелю робочого часу ОСОБА_1 в частині того, що позивачка працювала на підприємстві “Еолія” в червні 2009 року з чотирьохгодинним робочим днем оскільки ці відомості є безпідставними та нічим не підтверджені./а.с.55/
Згідно зі ст. 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача, що робочий день позивачки в червні 2009 року складав 4 години у зв’язку з встановленням їй неповного робочого дня на підставі поданої заяви. ОСОБА_1, подала заяву від 02.03.2009 р. про встановлення їй неповного робочого дня з 09 до 17 години. /а.с. 94/. Наказом керівника підприємства “Еолія”№ 61-к позивачці з 02.03.2009 р. був встановлений неповний робочий день. /а.с.95/. Як вбачається з довідок відповідача про середню заробітну плату № 1553 від 06.07.2009 та № 1128 від 20.09.2011 зарплата позивачці за період з березня по травень 2009 року сплачувалась за семигодинний неповний робочий день /а.с.5, 86/.
Крім того, згідно табелю робочого часу за червень 2009 р. заробітна плата за 30.06.2009 була нарахована та сплачена позивачці за семигодинний неповний робочий день /а.с.55/.
З аналізу зазначених вище доказів вважаю, що наказом керівника підприємства “Еолія” № 61-к від 02.03.2009 позивачці був встановлений семигодинний неповний робочий день. Відповідач погіршив умови оплати праці ОСОБА_1, нараховуючи заробітну плату в червні 2009р. за 4 години не повідомивши про це позивачку у встановлений Законом строк.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позивачка в червні 2009 року працювала 20 робочих днів з семигодинним неповним робочим днем і їй необхідно було нарахувати заробітну плату 629, 13 грн. (719 грн. тарифна ставка : 160 годин норма робочого часу згідно законодавства х 140 годин відпрацьовано позивачкою у червні = 629, 13 грн.).
Позивачці була недорахована частина заробітної плати за червень 2009 р. в розмірі 258 грн.15 коп. ( 629, 13 грн. зарплата, яку слід було нарахувати –370, 98 грн. було сплачено позивачці за 20 днів (83 години)).
Таким чином, на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача заборгованість по заробітній платі за червень 2009 року в сумі 258 грн. 15 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ст. 117 КЗпП України у випадку затримки розрахунку при звільненні з вини власника, з підприємства на користь працівника стягується середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно копії наказу № 185 –к від 09.07.2009 року позивачка 09.07.2009 року була звільнена згідно п.2 ст. 36 КЗпП у зв’язку з закінченням строку трудового договору ./а.с.49/.
На підставі розрахунку відповідача /а.с.102/, середній заробіток ОСОБА_1 на час звільнення за день складає 26, 32 грн., ( 629, 13 грн. зарплата за травень 2009 р.+ 370, 98 зарплата за червень 2009 р.) : 38 відпрацьованих днів за травень та червень 2009р. = 26, 32 грн.) .
Середній заробіток за період затримки з 09.07.2009 р. (дата звільнення) по 18.10.2011р.(дата рішення суду) складає 15081 грн. 36 коп. ( 573 робочих днів за період затримки х 26, 31 = 15081,36 грн.)
Таким чином на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за затримку виплати зарплати за період з 09.07.2009р по 18.10.2011р в сумі 15081, 36 грн.
Позивачка також має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, як це передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Постановою KM України від 21 лютого 2001 p. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати"
Індекс інфляції за період затримки з 09.07.2009 р. по 18.10.2011р складає: 100,8 х 100,9 х 101,1 х 100,9 х 101,8 х 101,9 х 100,9 х 101,2 х 102,9 х 100,5 х 100,3 х 100,8 х 101,0 х 100,9 х 101,4 х 101,3 х 100,8 х 100,4 х 100,1 = 121,85
Величина приросту споживчих цін = 21,85
Таким чином з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума компенсації за невиплачену за червень 2009 року зарплату, яка складає 56 грн., 41 коп. ( 258,15 заборгованість по зарплаті х 21, 85 величина приросту споживчих цін : 100 = 56,41)
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. 116, 117, 103 КЗпП України, Законом України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", Постановою KM України від 21 лютого 2001 p. № 159 суд, -
В И Р І Ш И В
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Іноземного підприємства “Еолія” про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити частково.
Стягнути з Іноземного підприємства “Еолія” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за червень 2009 року в сумі 258, 15 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 15081, 36 грн. , компенсацію за невиплачену за червень 2009 року зарплату в сумі 56.41 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Іноземного підприємства “Еолія” в доход держави 153 грн. 95 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя:
Рішення ухвалене і видрукуване в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.
Суддя:
