"17" квітня 2012 р. Справа № 2-718/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2012 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого -судді Божок С.К.
при секретарі -Багінській Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про озірвання шлюбу
Встановив :
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить розірвати шлюб між ними, мотивуючи свої вимоги тим, що сімейне життя не склалося по тій причині, що під час сумісного проживання часто виникали сварки на грунті не розуміння і не бажання розуміти один одного . Більше трьох років не живують однією сім»єю , не підтримують шлюно-сімейні відносини.
У судовому засідання позивач доводи позовної заяви підтримала та додала , що з 2009 р. вони не проживають однією сім»єю, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, у кожного свій бюджет, проживають у одній квартирі, оскільки іншого житла не має , але фактично не спілкуються та не мають спільних інтересів. Втрачено почуття поваги та любові один до одного , сім»я існує формально. Від шлюбу є двоє дітей, які на даний час є повнолітні , мають свої сім»ї. Наполягала на розлученні. У неї перший шлюб. Відповідач не бажає вирішити питання розірвання шлюбу у органах Загсу.
Відповідач в судове засідання не з»явився. Про день, час слухання справи повідомлений у встановленому порядку. Надав судуд заяву щодо розгляду справи за його відсутності , зазначивши, що підстав для розірвання шлюбу не має.
За таких обставин, з урахуванням думки позивача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача , перевіривши її доводи доказами, суд дійшов висновку про наступне .
18 липня 1981 р. сторони уклали шлюб, зареєстрований Вишгородським райвідділом ЗАГСу Київської області , актовий запис за № 83.
Від шлюбу народилося двоє дітей
З 2009 р. сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, мають різні бюджети, не ведуть спільного господарства, втрачено почуття любові та поваги один до одного. Позивач наполягала на розлученні. Зберегти сім»ю неможливо.
У сторін перший шлюб.
Відповідно до ч. 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про те, подальше спільне життя подружжя неможливе, збереження сім»ї суперечить інтересам сторін. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що після реєстрації шлюбу позивач залишається на прізвищі «ОСОБА_2 «.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягнення судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. Суду не доведено про те, що відповідач має пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст.. 5 Закону України «Про судовий збір «.
Керуючись статтями 3, 10, 60, 212, 213, 215,88 ЦПК України, статтями 110, 112,113 Сімейного Кодексу України , суд
Вирішив :
Позовну заяву задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Вишгородським райвідділом ЗАГСу Київської області , актовий запис за № 83.
Після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища : їй - «ОСОБА_2 «, йому - « ОСОБА_2 «.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. на користь держави.
На рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя
