ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 листопада 2013 року
Справа № 1-23-32/135-08-4825
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Плюшка І.А.,
суддів:
Бакуліної С.В.,
Владимиренко С.В.,
Демидової А.М.,
Мирошниченка С.В.
розглянувши заяву
Арбітражного керуючого Лісєєва Кирила Юрійовича
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за заявою до про
Вищого господарського суду України від 25.06.2013 №1-23-32/135-08-4825 Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2008 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси порушено провадження у справі №1-23-32/135-08-4825 про банкрутство Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (далі - ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод").
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2012 у справі №1-23-32/135-08-4825 залучено Головне управління юстиції в Одеській області до участі у справі про банкрутство ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод"; задоволено клопотання Головного управління юстиції в Одеській області від 27.04.2012 та Міністерства юстиції України від 21.05.2012; усунено арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю. від виконання обов'язків керуючого санацією ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод"; призначено керуючим санацією ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну; зобов'язано арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю. у десятиденний строк передати керуючому санацією ДП "Одеський автомобільний ремонтний завод" арбітражному керуючому Фоменко М.С. всю реєстраційну, бухгалтерську та іншу документацію, майно боржника, печатки, штампи; продовжено строк процедури санації та строк повноважень керуючого санації арбітражного керуючого Фоменко Мілени Сергіївни до 07.05.2013; відмовлено в задоволенні клопотань керуючого санацією про скасування та припинення обмежень дій боржника щодо розпорядження майном від 21.10.2011 та про скасування обмежень щодо використання майна боржника у процедурі санації від 08.08.2012; зобов'язано керуючого санацією надати документи, підтверджуючі виконання обов'язків та повноважень, передбачених статтею 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) в процедурі санації.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 у справі №1-23-32/135-08-4825 ухвалу господарського суду Одеської області від 07.11.2012 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2013 у даній справі ухвалу господарського суду Одеської області від 07.11.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 залишено без змін.
Арбітражний керуючий Лісєєв Кирил Юрійович звернувся до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.06.2013 у справі №1-23-32/135-08-4825, у якій просить скасувати дану постанову та ухвалити нове рішення.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2007 у справі №7/136-04, від 31.01.2007 у справі №01/2759, від 07.11.2007 у справі №8/471, від 14.05.2008 у справі №12/52б мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2013 у справі №1-23-32/135-08-4825, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про усунення арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю. від виконання обов'язків керуючого санацією підприємства з огляду на неналежне виконання ним своїх обов'язків, що порушують права та законні інтереси кредиторів та боржника, та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Фоменко М.С. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що арбітражним керуючим Лісєєвим К.Ю. не виконано вимоги суду першої інстанції, а саме не подано докази: прийняття в господарське відання майна боржника та організацію проведення його інвентаризації; відкриття спеціального рахунку для проведення санації та розрахунків з кредиторами; докази організації ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності; здійснення заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; відомості щодо подачі від імені боржника позовів про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність; розгляду вимог кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; повідомлення у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали державний орган з питань банкрутства про своє призначення; забезпечення визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки; схвалення на засіданні комітету кредиторів плану санації; чинності ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та можливості виконання обов'язків керуючого санацією.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 31.01.2007 у справі №01/2759, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання про припинення повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Копильця П.М., оскільки судом першої інстанції не встановлено наявність підстав для його звільнення та доказів порушення вимог чинного законодавства при виконанні покладених на нього обов'язків, та не зазначено в чому полягало невиконання або неналежне виконання ним обов'язків керуючого санацією боржника, яким чином були порушені права та інтереси кредиторів по справі його неналежною роботою, які саме пропозиції та зауваження комітету кредиторів не були враховані в новій редакції плану санації товариства.
У постанові від 31.01.2007 у справі №7/136-04, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України дійшов висновку щодо зміни постанови суду апеляційної інстанції в частині зобов'язання арбітражного керуючого Яблонського В.В. виконувати обов'язки керуючого санацією боржника до призначення в установленому порядку належної кандидатури керуючого санацією, оскільки підприємство боржника в процедурі санації не може перебувати без керівника з огляду на особливості справи про банкрутство.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.
Крім того, постановами Вищого господарського суду України від 07.11.2007 у справі №8/471 та від 14.05.2008 у справі №12/52б (в частині, що стосується доводів заявника), скасовано прийняті у них судові рішення судів попередніх інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
Відтак, відсутні умови, визначені статтею 11116 ГПК України, для допуску до провадження даної справи.
Керуючись статями 86, 11114, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Арбітражному керуючому Лісєєву Кирилу Юрійовичу у допуску справи №1-23-32/135-08-4825 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя
І.Плюшко
Судді
С.Бакуліна
С.Владимиренко
А.Демидова
С.Мирошниченко
