ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/15043/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю:
приватного виконавця Чепурного В.М.,
приватного виконавця Телявського А.М.,
представників:
ТОВ "Ветсинтез- Віп" - Кіншова Д.С.,
ТОВ "Агроспектр Україна" - Ялов О.О.
ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" - Шпортило Я.І.
ТОВ "Комплекс Агромарс" - Борух В.А.
ТОВ "МСС "ТіДіСі -Дальнобой" - Рибчинчук Д.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК-ІНВЕСТ 2021", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп", приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспектр Україна", приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021
у справі №910/15043/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - ТОВ "Комплекс Агромарс", боржник); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (далі - ТОВ "Буддевелопмент Київ", ініціюючий кредитор) до боржника у розмірі 158 570 465,96 грн (152 182 344,84 грн - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн - штрафні санкції); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Сердюк М.М.
ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2021, прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 у справі №910/15043/21.
Водночас, ініціюючим кредитором - ТОВ "Буддевелопмент Київ" подано заяву про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі шляхом зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 66915348, 66045748, 67093447; заборони Державному підприємству "Сетам" проведення електронних торгів (аукціону) та подальшої реалізації за лотами, переданими на реалізацію приватними виконавцями в межах виконавчих проведень №№ 66915348, 66045748, 67093447; заборони Державному підприємству "Сетам", державним та приватним виконавцям з моменту порушення провадження у справі про банкрутство виставляти на реалізацію та проводити торги рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".
Заява мотивована тим, що кредитору стало відомо про те, що в межах виконавчих проваджень приватними виконавцями було описано та арештовано майно боржника з подальшою передачею на реалізацію такого майна.
Втім, на переконання ініціюючого кредитора, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів. Після введення мораторію у справі про банкрутство усі дії щодо індивідуального задоволення вимог кредитора, які вчиняються поза межами процедур банкрутства, мають припинятись негайно і на будь-якій стадії такого процесу з метою передання майна боржника під контроль суду у справі про банкрутство.
Отже, з метою дотримання інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну, існує об`єктивна необхідність у вжитті заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 заяву ТОВ "Буддевелопмент Київ" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задоволено.
Вжито наступні заходи забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21:
- зобов`язано зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні: приватного виконавця Телявського А.М. у ВП №66915348, приватного виконавця Чепурного В.М. у ВП №66045748, приватного виконавця Лановенко О.О. у ВП №67093447;
- заборонено Державному підприємству "Сетам" проведення електронних торгів (аукціону) та подальшу реалізацію за:
- лотами, переданими на реалізацію в межах виконавчого провадження №66915348;
- лотами, переданими на реалізацію в межах виконавчого провадження №66045748;
- лотами, переданими на реалізацію в межах виконавчого провадження №67093447 (згідно з даними ДП "Сетам" зазначено № 67118999);
- заборонено Державному підприємству "Сетам", державним та приватним виконавцям виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".
Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги обставини:
- здійснення оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, яке містить, зокрема відомості про ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2021 про відкриття провадження у справі №910/15043/21 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
- здійснення в межах виконавчих проваджень №№ 66915348, 66045748, 67093447 в системі електронних торгів арештованим майном "СЕТАМ" публікації про аукціон за низкою лотів з реалізації у виконавчому провадженні майна боржника, а саме рухомого (транспортні засоби) та нерухомого майна боржника, без скасування цих аукціонів станом на 13.10.2021,
дійшов висновку про незаконність подальшого - після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - вчинення приватними виконавцями виконавчих дій в межах виконавчих проваджень №№ 66915348, 66045748, 67093447, з публікацією оголошень про проведення аукціонів з продажу майна боржника після відкриття справи про банкрутство, через поширення застосованого щодо боржника у цій справі мораторію на задоволення вимог кредиторів на спірні правовідносини.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
До Верховного Суду надійшли касаційні скарги: приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК-ІНВЕСТ 2021", - приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспектр Україна", приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича.
Приватний виконавець Чепурний Віталій Миколайович звернувся до Верховного Суду з касаційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 про задоволення заяви ТОВ «Буддевелопмент Київ» про забезпечення вимог кредиторів; постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення вимог кредиторів відмовити.
В обґрунтування доводів зазначає, що апеляційний господарський суд, всупереч вимогам, встановленим чинним законодавством України, без урахування правових висновків, висловлених Верховним Судом у своїх постановах, повністю та об`єктивно не дослідивши докази, без належного обґрунтування ризиків забезпечення вимог кредиторів, постановив ухвалу із неправильним застосуванням норм матеріального права, не надав належної правової оцінки поняттю та «процедурі» мораторію та не встановив меж правового регулювання електронних аукціонів, що проводяться Державним підприємством «СЕТАМ»; не оцінив фактичні обставини справи та не встановив підстави, за яких на день подання заяви про забезпечення вимог кредиторів, наявні активні електронні торги, а на час перебування арештованого майна на стадії примусової реалізації (першому або повторних аукціонах) дії мораторію відповідно до приписів статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на задоволення вимог кредиторів не розповсюджуються.
Також зазначає, що апеляційним господарським судом не були встановлені обставини, за яких скарги на дії виконавців щодо виставлення майна на торги були відхилені трьома складами судів.
В касаційній скарзі ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі №910/15043/21 повністю, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Буддевелопмент Київ» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у повному обсязі.
В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням статей 40, 41 КУзПБ та статей 73, 74, статей 136, частини 12 статті 137 ГПК України, з неправильним застосуванням статей 10, 18, 48, 56, 61 Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831, та суперечить висновкам про застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/1787/18.
На думку скаржника, висновок апеляційного господарського суду не відповідає положенням КУзПБ та статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження не підлягає зупиненню в частині майна, що перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
ТОВ "СПК-ІНВЕСТ 2021" в касаційній скарзі просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Буддевелопмент Київ» про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні: приватного виконавця Телявського А.М. у ВП №66915348, приватного виконавця Чепурного В.М. у ВП №66045748, приватного виконавця Лановенко О.О. у ВП №67093447, а також заборони Державному підприємству "Сетам" проведення електронних торгів (аукціону) та подальшої реалізації за лотами, переданими на реалізацію в межах виконавчих проваджень.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження зазначає про:
- невірне застосування приписів статей 40, 41, 141 КУзПБ;
- незастосування апеляційним судом висновків щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/1787/18 щодо умов, за яких нормами Закону України "Про виконавче провадження" та Кодексу України з питань банкрутства дозволено державному чи приватному виконавцю передавати на реалізацію майно під час примусового виконання рішень судів про стягнення, яке є предметом забезпечення в період дії мораторію;
- невірне застосування приписів статті 137 ГПК України, зокрема частини 12.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна у поданій касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 910/15043/21 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Буддевелопмент Київ» про забезпечення вимог кредиторів.
Підставами касаційного оскарження визначено неправильне застосування в оскаржуваній ухвалі норм матеріального права, а саме: частини З статті 41 та частин 1, 2 статті118 КУзПБ у взаємозв`язку з положеннями статті 137 ГПК України за відсутності правових висновків Верховного Суду щодо питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та є підставою для касаційного оскарження згідно пункту З частини 2 статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з п.п. а), пункту 2 частини З статті 287 ГПК України в частині можливості фактичного поширення, всупереч положенням частини З статті 41 КУзПБ, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів за рахунок майна, яке перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж шляхом забезпечення вимог кредиторів в межах процедури банкрутства.
ТОВ "Ветсинтез-Віп" у поданій касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі №910/15043/21 про задоволення заяви ТОВ «Буддевелопмент Київ» про забезпечення вимог кредиторів; постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ТОВ «Буддевелопмент Київ» про забезпечення вимог кредиторів відмовити повністю.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, вказує на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права», оскільки апеляційним господарським судом не були оцінені фактичні обставини справи та не було встановлено підстави, за яких на день подання заяви про забезпечення вимог кредиторів, наявні активні електронні торги; не були встановлені обставини, за яких скарги на дії виконавців щодо виставлення майна на торги були відхилені трьома складами судів.
Крім того вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню ще й з тих підстав, що судом не надано належної правової оцінки поняттю на «процедурі» мораторію та не було встановленого меж правового регулювання електронним аукціонам, що проводяться Державним підприємством «СЕТАМ».
ТОВ "Агроспектр Україна" у касаційній скарзі (з урахування уточненої касаційної скарги) просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі №910/15043/21 скасувати, прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ТОВ «Буддевелопмент Київ» про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів відмовити.
Вважає, що при ухвалені оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме вимоги статей 40, 41 КУзПБ, неправильно застосовано норми статей 10, 18, 48, 56, 61 Закону України "Про виконавче провадження", Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831 та порушено норми процесуального права, а саме статей 73,74, 136, частини 12 статті 137 ГПК України.
З посиланням на значний обсяг нерухомого майна, ринкова вартість якого повністю покриває заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором, на думку ТОВ "Агроспектр Україна", суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів достатніх аргументів та не зазначив посилання на наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення вимог кредиторів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Приватний виконавець Телявський Анатолій Миколайович у поданій касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 910/15043/21; постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ТОВ «Буддевелопмент Київ» про забезпечення вимог кредиторів відмовити повністю.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права; застосовані заходи забезпечення вимог кредиторів не відповідають передбаченим процесуальним законом меті, підставам та критеріям для їх застосування, тому вжиття таких заходів суперечить приписам статей 40, 41 КУзПБ, статей 136, 137, 234 ГПК України та правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм.
Крім того, вказує, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали вказано застосовані норми закону (статті 40, 41 КУзПБ, статтю 137 ГПК України) без аргументації, чому саме вони підлягали застосуванню; взагалі не зазначено ані про встановлені судом обставини, ані про докази, на підставі яких судом прийнято рішення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ТОВ «Буддевелопмент Київ» у поданому до суду відзиві на касаційні скарги приватного виконавця Чепурного В.М., ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", ТОВ "СПК-ІНВЕСТ 2021", приватного виконавця Лановенко Л.О., ТОА "Ветсинтез-Віп", ТОВ "Агроспектр Україна", приватного виконавця Телявського А.М. заперечує проти їх вимог, вважає, що наведені в касаційних скаргах твердження жодним чином не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, яку було прийнято з огляду на об`єктивну необхідність захистити права учасників справи про банкрутство, в тому числі боржника та кредиторів.
ТОВ «Буддевелопмент Київ» до Верховного Суду подані клопотання про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами приватного виконавця Чепурного В.М., ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", ТОВ "СПК-ІНВЕСТ 2021", ТОВ "Ветсинтез-Віп", приватного виконавця Лановенко Л.О., ТОВ "Агроспектр Україна", приватного виконавця Телявського А.М. на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі №910/15043/21 від 08.12.2021 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів на підставі пункту 3 частини 1 статті 296 ГПК України, посилаючись на те, що скаржниками не було доведено того факту, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання про їх права та обов`язки.
ТОВ "Комплекс Агромарс" подало клопотання про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами приватного виконавця Чепурного В.М., ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", ТОВ "СПК-ІНВЕСТ 2021", ТОВ "Ветсинтез-Віп", приватного виконавця Лановенко Л.О., ТОВ "Агроспектр Україна", приватного виконавця Телявського А.М. на підставі частини 1 статті 296 ГПК України з аналогічним обґрунтуванням.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Розгляд клопотань
Розглянувши клопотання ТОВ «Буддевелопмент Київ» та ТОВ "Комплекс Агромарс" про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі №910/15043/21 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про її права, інтереси та (або) обов`язки.
Зважаючи на те, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції містить висновки про права, інтереси та обов`язки приватних виконавців Телявського А.М., Чепурного В.М., Лановенко Л.О. щодо зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, а ТОВ "СПК-ІНВЕСТ 2021", ТОВ "Агроспектр Україна", ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", ТОВ "Ветсинтез-Віп" є учасниками цих виконавчих проваджень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань про закриття касаційного провадження.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності вжиття судом апеляційної інстанції заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" (код 30160757).
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 було відкрито провадження у справі №910/10741/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" (код 30160757), визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, вирішено інші процесуальні питання.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/10741/21 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс".
Вказана постанова оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Провадження у справі, що розглядається, №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" (код 30160757) відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 у справі №910/15043/21.
Ініціюючий кредитор звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій просив вжити заходів забезпечення вимог кредиторів у справі шляхом зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 66915348, 66045748, 67093447; заборони Державному підприємству "Сетам" проведення електронних торгів (аукціону) та подальшої реалізації за лотами, переданими на реалізацію приватними виконавцями в межах виконавчих проведень №№ 66915348, 66045748, 67093447; заборони Державному підприємству "Сетам", державним та приватним виконавцям з моменту порушення провадження у справі про банкрутство виставляти на реалізацію та проводити торги рухомого та нерухомого майна ТОВ "Комплекс Агромарс".
Заява мотивована тим, що кредитору стало відомо про те, що в межах виконавчих проваджень приватними виконавцями було описано та арештовано майно боржника з подальшою передачею на реалізацію такого майна.
Втім, на переконання ініціюючого кредитора, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів. Після введення мораторію у справі про банкрутство усі дії щодо індивідуального задоволення вимог кредитора, які вчиняються поза межами процедур банкрутства, мають припинятись негайно і на будь-якій стадії такого процесу з метою передання майна боржника під контроль суду у справі про банкрутство.
Отже, з метою дотримання інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута, з метою реалізації за найвищу ціну, існує об`єктивна необхідність у вжитті заходів до забезпечення вимог кредиторів.
З матеріалів справи апеляційним судом встановлено обставини:
- здійснення оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, яке містить, зокрема відомості про ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 про відкриття провадження у справі №910/15043/21 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
- здійснення в межах виконавчих проваджень №№ 66915348, 66045748, 67093447 в системі електронних торгів арештованим майном "СЕТАМ" публікації про аукціон за низкою лотів з реалізації у виконавчому провадженні майна боржника, а саме рухомого (транспортні засоби) та нерухомого майна боржника, без скасування цих аукціонів станом на 13.10.2021.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про незаконність подальшого - після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - вчинення приватними виконавцями виконавчих дій в межах виконавчих проваджень №№ 66915348, 66045748, 67093447, з публікацією оголошень про проведення аукціонів з продажу майна боржника після відкриття справи про банкрутство, через поширення застосованого щодо боржника у цій справі мораторію на задоволення вимог кредиторів на спірні правовідносини.
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
З моменту відкриття справи про банкрутство стосовно боржника боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.
Відповідно до частини першої статті 40 КУзПБ господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, застосований апеляційним судом захід забезпечення (зобов`язання зупинити виконавчі дії у виконавчих провадженнях №№ 66915348, 66045748, 67093447; заборони ДП "Сетам" проведення електронних торгів (аукціону) та подальшу реалізацію за лотами, переданими на реалізацію приватними виконавцями в межах виконавчих проведень №№ 66915348, 66045748, 67093447; заборона ДП "Сетам", державним та приватним виконавцям з моменту порушення провадження у справі про банкрутство виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном ТОВ "Комплекс Агромарс") не належать до визначеного статтею 40 КУзПБ переліку спеціальних заходів, та за змістом і спрямованістю відповідає заходам забезпечення позову відповідно до статті 137 ГПК України.
Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173).
Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N910/13208/19).
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України (в редакції, чинній на час вжиття заходів забезпечення позову ) позов забезпечується, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
З наведених норм права вбачається, що суд може вжити заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
З наведених норм права вбачається, що звернення виконавцем стягнення на майно боржника та його реалізація, в тому числі шляхом проведення торгів, є виконавчою дією, яка здійснюється на примусове виконання виконавчого документа. Зупинення такої виконавчої дії здійснюється виконавцем шляхом винесення постанови відповідно до вимоги пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Системне розуміння норм пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України, статті 10, пункту 2 частини першої статті 34, частини першої статті 48, частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє дійти висновку, що внаслідок забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа виконавець має зупинити всі виконавчі дії з примусового виконання такого виконавчого документа, в тому числі звернення стягнення на майно боржника шляхом його примусової реалізації на торгах.
Водночас, відповідно до частини дванадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії.
Колегія суддів зазначає, що у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебувала справа №380/5217/20, предметом спору у якій є визнання протиправними дій та бездіяльності приватного виконавця у виконавчому провадженні, в якому винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та призначено електронні торги, на які передано земельну ділянку та будівлі лазні-пральні і котельні, за рахунок реалізації яких позивач мав намір задовольнити свої майнові вимоги до боржника у виконавчому провадженні, відкритому на виконання рішення суду.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив: 1) заборонити приватному виконавцю вчиняти будь-які дії, в тому числі виконавчі дії щодо боржника у виконавчому провадженні, направлені на реалізацію через систему прилюдних (електронних) торгів «СЕТАМ» нерухомого майна; 2) заборонити Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії з проведення електронних торгів та оформлення результатів електронних торгів з реалізації наступного нерухомого майна в межах виконавчого провадження.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 з питань забезпечення позову скасовано. Заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов у справі №380/5217/20
Постановою Касаційного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №380/5217/20 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі № 380/5217/20 скасовано повністю. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 380/5217/20 залишено в силі.
Касаційний адміністративний суд зазначив, що відповідно до частини 6 статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
При цьому, статтею 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
На переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зі змісту наведених норм вбачається, що електронні торги, що проводяться в межах виконання судового рішення, є такими, що проводяться уповноваженою державою особою і саме від імені держави. Отже, на вимоги, заявлені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, розповсюджуються імперативні приписи процесуального закону, а саме норми частини 6 статті 151 КАС України щодо неможливості зупинення судом процедури проведення електронних торгів.
Касаційний адміністративний суд визнав доводи касаційної скарги в цій частині обґрунтованими та вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на наявність прямої заборони вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову. При цьому судом апеляційної інстанції помилково не враховано частину 6 статті 151 КАС України, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.
Водночас, Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто касаційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Насіння» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №910/11552/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Насіння» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюпон Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Авторгов Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На розгляд Великої Палати було винесено питання щодо застосування норм пункту 5 частини першої та частини дванадцятої статті 137 ГПК України (аналогічні положенням частину 6 статті 151 КАС України) та щодо відступу від висновків Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.06.2021 року у справі №380/5217/20.
Відтак, вирішуючи питання щодо забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.11.2021 у справі №910/11552/20.
Велика Палата зазначила, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа безпосередньо не полягає та не має наслідком зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта.
Забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа має наслідком зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій, яке здійснюється шляхом винесення ним відповідної постанови, в тому числі про зупинення звернення стягнення на майно боржника шляхом його примусової реалізації на торгах.
Отже, саме зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій шляхом винесення відповідної постанови має наслідком зупинення торгів з примусової реалізації майна боржника.
Такий запроваджений законодавцем механізм зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа суттєво відрізняється від обмежень припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави або територіальної громади, передбачених частиною дванадцятою статті 137 ГПК України.
Тому очевидно, що норми пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України, пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та частини дванадцятої статті 137 ГПК України регулюють різні відносини та призначені для різних випадків проведення конкурсів, аукціонів, торгів, тендерів чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави чи територіальної громади, в тому числі їх зупинення.
Поширення обмежень, передбачених частиною дванадцятою статті 137 ГПК України, на заходи забезпечення судом позову, встановлені пунктом 5 частини першої статті 137 ГПК України, призвело б до повного припинення застосування судом такого способу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, та унеможливило б ефективний захист або поновлення порушених прав позивачів у разі незаконної видачі виконавчого напису нотаріуса та продажу належного їм майна на його примусове виконання.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, дія норми частини дванадцятої статті 137 ГПК України не розповсюджується на відносини забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що передбачене нормою пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України (пункт 51 постанови).
Відтак, з огляду на мету та цілі КУзПБ щодо забезпечення збереження майнових активів боржника після відкриття провадження у справі з метою подальшого задоволення вимог кредиторів на засадах конкурсу, колегія суддів Касаційного господарського суду, враховуючи наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11552/20, а також встановлені у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції обставини, погоджується з висновком апеляційного суду про наявність правих підстав для застосування норми частини 5 статті 137 ГПК України при задоволенні заяви про забезпечення позову в частині зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями №66915348, № 66045748, №67093447.
Водночас, суд звертає увагу на невідповідність вжитих апеляційним судом заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом зобов`язання зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні: приватного виконавця Телявського А.М. у ВП приватного виконавця Чепурного В.М. у ВП №66045748, приватного виконавця Лановенко О.О. у ВП №67093447 (пункт 2.2 резолютивної частини ухвали) положенням частини 5 статті 137 ГПК України.
У зв`язку з цим ухвалу суду апеляційної інстанції в цій частині слід змінити з викладенням пункту 2.2 резолютивної частини ухвали щодо обрання заходів забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21 в редакції, яка відповідає положенням пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України.
Щодо вимог заяви про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів в частині заборони Державному підприємству "Сетам" проведення електронних торгів (аукціону) та подальшу реалізацію за лотами, переданими на реалізацію в межах виконавчих проваджень, а також заборони Державному підприємству "Сетам", державним та приватним виконавцям виставляти на реалізацію та проводити торги рухомого та нерухомого майна ТОВ "Комплекс Агромарс" (код ЄДРПОУ 30160757) колегія суддів зазначає про таке.
Під час розгляду справи №910/11552/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновків Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 10.06.2021 у справі №380/5217/20.
Відповідно до частини дванадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Згідно з частиною шостою статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Велика Палата зазначила, що указані норми права ГПК України та КАС України однаково врегульовують відносини забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, тому мають тлумачитись однаково.
За таких обставин, враховуючи висновки Вищого адміністративного суду в складі Верховного Суду, викладених у постанові від 10.06.2021 року у справі №380/5217/20, для відступу від яких Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав, на вимоги, заявлені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони Державному підприємству "Сетам" проведення електронних торгів (аукціону) та подальшу реалізацію за лотами, переданими на реалізацію в межах виконавчих проваджень, а також заборони Державному підприємству "Сетам", державним та приватним виконавцям виставляти на реалізацію та проводити торги рухомого та нерухомого майна ТОВ "Комплекс Агромарс", розповсюджуються імперативні приписи процесуального закону, а саме частини 12 статті 137 ГПК України щодо неможливості зупинення судом процедури проведення електронних торгів.
Касаційний господарський суд визнає доводи касаційних скарг в цій частині обґрунтованими та вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони Державному підприємству "Сетам" в проведенні електронних торгів (аукціону) та подальшої реалізації за лотами, переданими на реалізацію в межах виконавчих проваджень № 66915348, № 66045748: № 67093447, а також заборони Державному підприємству "Сетам", державним та приватним виконавцям виставляти на реалізацію та проводити торги рухомого та нерухомого майна ТОВ "Комплекс Агромарс" (пункти 2.3, 2.4 резолютивної частини ухвали) з огляду на наявність прямої заборони вжиття запропонованих ініціюючим кредитором заходів забезпечення позову. При цьому судом апеляційної інстанції помилково не враховано положення частини 12 статті 137 ГПК України.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції в цій частині (пункти 2.3, 2.4 резолютивної частини) підлягає скасуванню.
Водночас, аргументи касаційних скарг про незастосування апеляційним судом до спірних правовідносин висновків щодо застосування норм права які викладені у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/1787/18 колегія суддів вважає необґрунтованими.
Колегія судів, не зважаючи на процесуальні положення щодо набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили з дня її прийняття, в даному конкретному випадку, вважає, що результати касаційного перегляду у справі №910/10741/21 з висновками щодо наявності/відсутності підстав відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" (код 30160757) і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, можуть вплинути на визначення дати відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.
Вказане, в свою чергу, враховуючи зміст поняття "стадія продажу майна", впливає на вирішення питання щодо поширення на спірні правовідносини мораторію на задоволення вимог кредиторів, і як наслідок, на встановлення наявності/відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях в період дії мораторію у справі, що розглядається.
Доводи скаржників про відсутність в оскаржуваній ухвалі достатніх аргументів з посиланням на встановлені судом обставини, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, а також доказів, на підставі яких судом прийнято рішення, зводиться до необхідності встановлення нових обставин, що перебуває за межами повноважень суду касаційної інстанції відповідно до положень імперативної норми статті 300 ГПК України.
Водночас, колегія суддів зауважує, що за наявності окремих юридичних фактів, які спростовують наявність підстав для застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у справі, що розглядається, заявники касаційних скарг не позбавлені права звернутися до відповідного суду з клопотання про їх скасування у відповідності до положень статті 145 ГПК України.
При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду висновки суду апеляційної інстанції про незаконність вчинення приватними виконавцями виконавчих дій в межах виконавчих проваджень №№ 66915348, 66045748, 67093447 вважає передчасними та такими, що виходять за межі розгляду заяви про забезпечення, ураховуючи, що предметом дослідження суду є встановлення наявності/відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №910/15043/21. Нормами ГПК України передбачений окремий порядок оскарження дій органів, що здійснюють примусове виконання рішень.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає касаційні скарги частково обґрунтованими та погоджується з тими доводами скаржників, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Ураховуючи наведені положення законодавства, висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, а також обставини, встановлені господарським судом, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про необхідність часткового задоволення касаційних скарг щодо оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, а саме,
- щодо зміни пунктів 1, 2, 2.2 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі №910/15043/21;
- щодо скасування пунктів 2.3 - 2.4 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі №910/15043/21.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги
- Приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна"
- Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК-ІНВЕСТ 2021"
- Приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп"
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспектр Україна"
- Приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича
задовольнити частково.
2. Пункти 1, 2, 2.2 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 910/15043/21 змінити, виклавши їх в такій редакції:
« 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів у виконавчих провадженнях: приватного виконавця Телявського А.М. у виконавчому провадження №66915348, приватного виконавця Чепурного В.М. у виконавчому провадженні №66045748, приватного виконавця Лановенко О.О. у виконавчому провадженні №67093447».
3. Пункти 2.3 - 2.4 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 910/15043/21 скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.
