ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/15043/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
ТОВ "Мережа сервісних станцій ""ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" - Рибчинчука Д.А.,
Приватного виконавця Лановенко Л.О. - Коваля Р.О.,
ТОВ "Комплекс Агромарс" - Герасименка М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" та Приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022
у справі №910/15043/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - ТОВ "Комплекс Агромарс", боржник).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс". Визнано грошові вимоги ТОВ "Буддевелопмент Київ" до ТОВ "Комплекс Агромарс" у розмірі 158 570 465,96 грн (152 182 344,84 грн - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Комплекс Агромарс". Зобов`язано здійснити оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс". Призначено розпорядником майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражну керуючу Сердюк Марину Миколаївну.
ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулося до Господарського суду міста Києва з скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О., в якій просило суд:
1. Визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. з визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна, складених за результатами за переліком майна, викладеним у скарзі;
2 Визнати такою, що не відповідає чинному законодавству України оцінку майна (відповідно до переліку);
3. Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. використання звітів про оцінку майна (відповідно до переліку);
4. Зупинити реалізацію майна ТОВ "Комплекс Агромарс" та зобов`язати ДП "Сетам" зупинити проведення електронних торгів (аукціону) за лотами (відповідно до переліку);
5. Заборонити ДП "Сетам", державним та приватним виконавцям з моменту порушення провадження у справі про банкрутство (з 13.10.2021) виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном ТОВ "Комплекс Агромарс";
6. Зобов`язати приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах виконавчого провадження №67093447.
У запереченнях на скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" приватний виконавець Лановенко Л.О. зазначав про дотримання вимог закону при проведені виконавчих дій, відсутності у скаржника права оскаржувати процесуальні дії виконавця щодо оцінки майна, ухилення його від виконання рішень суду.
Обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанції
У провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни перебуває зведене виконавче провадження №67118999, до якого входять:
- виконавче провадження № 67093447 з примусового виконання наказу №910/18930/20 від 20.07.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «НЕОВАК» 5655292,69 грн боргу, 123 898,68 грн пені, 30 974,67 грн 3% річних, 56 377,12 грн інфляційних втрат, 87 998,15 грн судового збору, 1051,00 грн судового збору за забезпечення позову;
- виконавче провадження № 67118800 з примусового виконання наказу №910/20888/20 від 30.07.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «МСС "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" заборгованості у загальному розмірі 1 520 506,00 грн, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 71 787,82 грн, 3 % річних у загальному розмірі 17946,96 грн, втрати від інфляції у загальному розмірі 42 947,68 грн, витрати на сплату судового збору у розмірі 24 797,82 грн;
- виконавче провадження № 67136380 з примусового виконання наказу №910/20888/20 від 28.09.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «МСС "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- виконавче провадження № 67136317 з примусового виконання наказу №910/8777/21 від 08.10.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «МСС "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" 18246,07 грн 3 % річних, 72 690,64 грн інфляційних та 2270,00 грн. судового збору.
08.10.2021 стягувачем ТОВ «НЕОВАК» надано приватному виконавцю інформацію щодо належного боржнику ТОВ «Комплекс Агромарс» майна - транспортних засобів.
08.10.2021 у межах виконавчого провадження № 67093447 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме транспортних засобів.
Вказана постанова надіслана 08.10.2021 рекомендованим листом №0209425003506 та отримана боржником 12.10.2021.
08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти на всіх відкритих рахунках боржника, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 6 347 392,98 грн.
Крім того, 08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця - 6 347 392,98 грн.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби від 08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. встановлено наявність у боржника відкритих рахунків у банківських установах, у зв`язку з чим сформовано та скеровано платіжні вимоги щодо безспірного стягнення коштів з рахунку боржника на погашення вимог виконавчого документа до банківських установ, які були повернуті на адресу приватного виконавця без виконання внаслідок наявності вже накладеного арешту постановами інших виконавців або через відсутність коштів на рахунках.
11.10.2021 стягувач ТОВ «НЕОВАК» надав приватному виконавцю Лановенко Л.О. заяву про недосягнення згоди з боржником щодо вартості описаного майна та призначення суб`єкта оціночної діяльності.
У зв`язку з цим, приватним виконавцем Лановенко Л.О. 11.10.2021 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Також, 11.10.2021 винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №67093447, № 67118800 у зведене виконавче провадження № 67118999.
11.10.2021 ТОВ «Приватна експертна служба» надала складені звіти про оцінку майна боржника.
Листом від 12.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. повідомлено боржника та стягувачів про визначення вартості описаного майна боржника.
Також, 12.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. подано заявки на реалізацію арештованого майна.
18.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67093447, окрім пов`язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу та оприлюднена інформація про його продаж, а також дій, пов`язаних із розподілом стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), проведення процедури звернення стягнення на майно боржника, що перебуває на примусовій реалізації (Організатор торгів - Державне підприємство «СЕТАМ», на веб-сайті електронних торгів https://setam.net.ua/).
Як встановив апеляційний господарський суд, 08.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. винесла 23 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до яких було описано та накладено арешт на транспортні засоби, належні боржнику, із передачею їх на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , в присутності представника стягувача ТОВ "Неовак" Шилова В.В., понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Так постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 були описані та арештовані наступні транспортні засоби (далі - Перелік майна):
1. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_1 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 Загальна характеристика: модель: SKO 24 , категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_2 ;
2. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_3 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 Загальна характеристика: модель: FТХF 105.460Т, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2008, номер шасі НОМЕР_4 ;
3. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_5 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_6 ;
4. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_7 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_8 ;
5. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_9 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2017, номер шасі НОМЕР_10 ;
6. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_11 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2017, номер шасі НОМЕР_12 ;
7. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_13 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_14 Загальна характеристика: модель: SKO 24L, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_14 ;
8. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_15 Найменування: FLIEGL VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_16 Загальна характеристика: модель: SZS 300, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: ЧОРНИЙ, рік виробництва: 2015, номер шасі НОМЕР_16 ;
9. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_17 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_18 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_18 ;
10. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_19 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_20 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_20 ;
11. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_21 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_22 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2013, Номер кузова: НОМЕР_22 ;
12. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_23 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_24 Загальна характеристика: модель: FT CF 85, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2001, номер шасі НОМЕР_24 ;
13. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_25 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_26 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_26 ;
14. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_27 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_28 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_28 ;
15. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_29 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_30 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2017, номер шасі НОМЕР_30 ;
16. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_31 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_32 Загальна характеристика: модель: SKO 24, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2007, номер шасі НОМЕР_32 ;
17. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_33 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_34 Загальна характеристика: модель: SKO 24, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2007, номер шасі НОМЕР_34 ;
18. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_35 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_36 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_36 ;
19. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_37 Найменування: SCHMITZ VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_38 Загальна характеристика: модель: SKO 24, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2007, номер шасі НОМЕР_38 ;
20. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_39 Найменування: МАЗ VIN/Номер шасі (кузова, рами): 144 Загальна характеристика: модель: 93802, категорія: НАПІВПРИЧІП, колір: ЧЕРВОНИЙ, рік виробництва: 1994, номер шасі НОМЕР_40 ;
21. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_41 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_42 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.410, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2012, номер шасі НОМЕР_42 ;
22. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_43 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_44 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2016, номер шасі НОМЕР_44 ;
23. Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_45 Найменування: DAF VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_46 Загальна характеристика: модель: FT CF 85.460, категорія: ВАНТАЖНИЙ, колір: БІЛИЙ, рік виробництва: 2013, номер шасі НОМЕР_46 .
11.10.2021 стягувач ТОВ "Неовак" подав приватному виконавцю заяву про недосягнення згоди з боржником щодо вартості описаного майна та призначення суб`єкта оціночної діяльності.
11.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. винесла постанову про призначення ТОВ "Приватна експертна служба" суб`єктом оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
11.10.2021 ТОВ "Приватна експертна служба" були складені звіти про оцінку майна боржника та 12.10.2021 звіти надані приватному виконавцю.
Також, 11.10.2021 винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №67093447, № 67118800 (стягувач ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой") у зведене виконавче провадження № 67118999.
Листом від 12.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. повідомила боржника та стягувачів про визначення вартості описаного майна боржника.
12.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. подала до Державного підприємства "СЕТАМ" заявки на реалізацію майна боржника, що було описане та арештоване на підставі постанов від 08.10.2021.
13.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. отримала від боржника повідомлення про відкриття провадження у справі № 910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2021.
18.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. прийняла постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67093447 у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство до закінчення зазначених обставин, окрім вчинення виконавчих дій, пов`язаних із реалізацією майна, яке вже перебуває на стадії продажу та оприлюднена інформація про його продаж, а також дій пов`язаних із розподілом стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), проведення процедури звернення стягнення на майно боржника, що перебуває на примусовій реалізації (Організатор торгів - Державне підприємство "СЕТАМ", на веб-сайті електронних торгів https://setam.net.ua/).
Звернувшись зі скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. ТОВ «Комплекс Агромарс» стверджувало, що приватний виконавець систематично вчиняв дії, які суперечать вимогам чинного законодавства та свідчать про упередженість та нерозумність вчинення дій у виконавчому провадженні. На переконання боржника, у виконавчому провадженні були порушені його права на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення (частина 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження"), право боржника за погодженням із стягувачем передати йому арештоване майно (частина 8 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження»), право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу (частина 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження»), право визначити вартість майна боржника за взаємною згодою зі сторонами виконавчого провадження (частина 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).
Не забезпечивши наведені права боржника у виконавчому провадженні, приватний виконавець передав все описане та арештоване майно на реалізацію, про що свідчать публікації оголошень від 13.10.2021 про продаж майна на офіційному вебсайті ДП "СЕТАМ".
За твердженням боржника, приватний виконавець порушив вимоги статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" щодо черговості стягнення на майно боржника, враховуючи, що у власності боржника перебуває достатньо майна на суму що перевищує 20 млн. грн, яке не задіяне у виробничій діяльності підприємства, та на яке повинно бути першочергово звернуто стягнення.
Крім того, приватний виконавець не дотримавшись порядку та строків погодження вартості арештованого майна сторонами виконавчого провадження, що встановлені статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", самостійно провів оцінку арештованого майна та виставив його на продаж.
Також, боржник зазначав про порушення при складанні звіту про оцінку арештованого майна його права на оскарження проведеної оцінки, що виявилась у подальшій передачі на примусову реалізацію арештованого майна.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. у виконавчому провадженні №67093447.
Відмовляючи у задоволенні скарги місцевий господарський суд виходив з того, що:
- доводи про не повідомлення боржника про відкриття зведеного виконавчого провадження спростовується матеріалами виконавчого провадження № 67093447, з яких слідує, що постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про арешт коштів боржника, постанова про арешт майна боржника та виклик приватного виконавця направлені на адресу боржника рекомендованим поштовим відправленням № 0209425003506, та вручені за довіреністю 12.10.2021.
- мирова угода укладається на будь-якій стадії виконання судового рішення, а відтак відкриття виконавчого провадження не позбавляє боржника можливості скористатися відповідним процесуальним правом;
- частина 8 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" не містить положень щодо обов`язковості надання виконавцем боржнику строку на погодження зі стягувачем вартості майна. Відповідним правом боржник може скористатися відразу після накладення арешту, що спростовує доводи про порушене право боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна;
- представник скаржника не скористався правом бути присутнім при проведенні 08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. опису та арешту майна та запропонувати види майна, які необхідно реалізувати в першу чергу. Норми Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють послідовність стягнення заборгованості за виконавчими провадженнями за рахунок різних джерел, а сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його (майна) вилучення, реалізації або передачі стягувану;
- за відсутності доказів визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, твердження скаржника про порушення його права шляхом призначення суб`єкт оціночної діяльності є безпідставними;
- оскільки в своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним та виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, у той час як його дії щодо оцінки майна відповідали положенням частин 1 - 3, 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", вимоги про визнання неправомірними дій та бездіяльності приватного виконавця щодо визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна є безпідставними;
- відхиляючи доводи боржника про порушення приватним виконавцем порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію вказав, що матеріали зведеного виконавчого провадження № 67118999 містять докази направлення скаржнику та стягувачам інформації про визначення вартості описаного майна боржника в день отримання самим приватним виконавцем звітів про оцінку майна та про повідомлення стягувача про недосягнення згоди з боржником щодо вартості описаного майна;
- відхиляючи вимогу про визнання такою, що не підлягає чинному законодавству України оцінку майна, з огляду на її заниження та проведеною за відсутністю всіх необхідних відомостей щодо об`єктів оцінювання, помилкового застосування порівняльного методичного підходу при складанні звіту, замість дохідного підходу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що звіти про оцінку майна містять всі необхідні відомості, згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1, а належним способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту, який не поданий боржником.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" задоволено.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/15043/21 скасовано.
Прийнято нове рішення.
«Скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни у виконавчому провадженні № 67093447 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. щодо:
- визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна складених за їх результатами за переліком майна:
1.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, рік випуску - 2013, VIN: НОМЕР_22 , ДНЗ: НОМЕР_21 , колір - білий;
2.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.410, рік випуску - 2012, VIN: НОМЕР_36 , ДНЗ: НОМЕР_35 , колір - білий;
3.напівпричіп SCHMITZ SKO 24, днз НОМЕР_31 , VIN НОМЕР_32 , колір - білий, рік випуску - 2007;
4.напівпричіп-рефрижератор SCHMITZ SKO 24, ДНЗ: НОМЕР_33 , VIN: НОМЕР_34 , колір - білий, рік випуску - 2007;
5.напівпричіп-бортовий МАЗ 93802, ДНЗ: НОМЕР_39 , колір - червоний, рік випуску - 1994;
6.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85, рік випуску - 2001, VIN: НОМЕР_24 , ДНЗ: НОМЕР_23 , колір - білий;
7.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_37 , VIN НОМЕР_38 , колір - білий, рік випуску - 2007;
8.напівпричіп FLIEGL, модель SZS 300, державний номер НОМЕР_15 , VIN НОМЕР_16 , колір - чорний, рік випуску - 2015;
9.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , колір - білий, рік випуску - 2012;
10.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 , колір - білий, рік випуску - 2012;
11.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_41 , VIN НОМЕР_42 , колір - білий, рік випуску - 2012;
12.автомобіль вантажний DAF FT CF 85.410, ДНЗ: НОМЕР_27 , VIN: НОМЕР_28 , колір - білий, рік випуску - 2012;
13.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_25 , VIN НОМЕР_26 , колір - білий, рік випуску - 2012;
14.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_17 , VIN НОМЕР_18 , колір - білий, рік випуску - 2012;
15.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_19 , VIN НОМЕР_20 , колір - білий, рік випуску - 2012;
16. автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_45 , VIN НОМЕР_46 , колір - білий, рік випуску - 2013;
17. напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24L, днз НОМЕР_13 , VIN НОМЕР_14 , колір - білий, рік випуску - 2012;
18.автомобіль вантажний DAF, модель FТХF 105.460Т, державний номер НОМЕР_3 VIN НОМЕР_4 , колір - білий, рік випуску - 2008;
19.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , колір - білий, рік випуску - 2012;
20.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, VIN: НОМЕР_44 , ДНЗ: НОМЕР_43 , колір - білий, рік випуску - 2016;
21.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_29 , VIN НОМЕР_30 , колір - білий, рік випуску - 2017;
22.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_9 , VIN НОМЕР_10 , колір - білий, рік випуску - 2017;
23.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_11 , VIN НОМЕР_12 , колір - білий, рік випуску - 2017;
- порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення, права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна;
- порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника;
- порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію.
Скасувати постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження № 67093447.
Зобов`язати приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження № 67093447, а саме:
1.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, рік випуску - 2013, VIN: НОМЕР_22 , ДНЗ: НОМЕР_21 , колір - білий;
2.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.410, рік випуску - 2012, VIN: НОМЕР_36 , ДНЗ: НОМЕР_35 , колір - білий;
3.напівпричіп SCHMITZ SKO 24, днз НОМЕР_31 , VIN НОМЕР_32 , колір - білий, рік випуску - 2007;
4.напівпричіп-рефрижератор SCHMITZ SKO 24, ДНЗ: НОМЕР_33 , VIN: НОМЕР_34 , колір - білий, рік випуску - 2007;
5.напівпричіп-бортовий МАЗ 93802, ДНЗ: НОМЕР_39 , колір - червоний, рік випуску - 1994;
6.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85, рік випуску - 2001, VIN: НОМЕР_24 , ДНЗ: НОМЕР_23 , колір - білий;
7.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_37 , VIN НОМЕР_38 , колір - білий, рік випуску - 2007;
8.напівпричіп FLIEGL, модель SZS 300, державний номер НОМЕР_15 , VIN НОМЕР_16 , колір - чорний, рік випуску - 2015;
9.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , колір - білий, рік випуску - 2012;
10.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 , колір - білий, рік випуску - 2012;
11.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_41 , VIN НОМЕР_42 , колір - білий, рік випуску - 2012;
12.автомобіль вантажний DAF FT CF 85.410, ДНЗ: НОМЕР_27 , VIN: НОМЕР_28 , колір - білий, рік випуску - 2012;
13.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_25 , VIN НОМЕР_26 , колір - білий, рік випуску - 2012;
14.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_17 , VIN НОМЕР_18 , колір - білий, рік випуску - 2012;
15.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.410, державний номер НОМЕР_19 , VIN НОМЕР_20 , колір - білий, рік випуску - 2012;
16. автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_45 , VIN НОМЕР_46 , колір - білий, рік випуску - 2013;
17. напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24L, днз НОМЕР_13 , VIN НОМЕР_14 , колір - білий, рік випуску - 2012;
18.автомобіль вантажний DAF, модель FТХF 105.460Т, державний номер НОМЕР_3 VIN НОМЕР_4 , колір - білий, рік випуску - 2008;
19.напівпричіп SCHMITZ, модель SKO 24, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , колір - білий, рік випуску - 2012;
20.вантажний сідловий тягач-Е DAF FT CF 85.460, VIN: НОМЕР_44 , ДНЗ: НОМЕР_43 , колір - білий, рік випуску - 2016;
21.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_29 , VIN НОМЕР_30 , колір - білий, рік випуску - 2017;
22.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_9 , VIN НОМЕР_10 , колір - білий, рік випуску - 2017;
23.автомобіль вантажний DAF, модель FT CF 85.460, державний номер НОМЕР_11 , VIN НОМЕР_12 , колір - білий, рік випуску - 2017;
В решті вимог скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни в межах виконавчого провадження №67093447 відмовити».
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий господарський суд безпідставно не встановив, не дослідив та не надав правової оцінки обставинам справи, обмежившись лише посиланням на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця. Не з`ясування обставин, що мають значення для справи у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 277 ГПК України є беззаперечною підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та частково задовольняючи скаргу ТОВ «Комплекс Агромарс» Північний апеляційний господарський суд вказав наступні підстави:
- установивши, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником 12.10.2021, а приватний виконавець 08.10.2021 одночасно звернув стягнення як на грошові кошти так і на інше майно боржника шляхом його виставлення на реалізацію вже 12.10.2021, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення порядку черговості звернення стягнення на майно боржника згідно з частиною 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження";
- лише після встановлення обставин, які свідчать про відсутність грошових коштів у боржника, приватний виконавець має право вчиняти інші дії з примусового виконання виконавчого документа, зокрема, звертати стягнення на інше майно боржника, при цьому з урахуванням черговості згідно з частиною 6 статті 52 Закону;
- встановивши, що відповідні постанови про опис та арешт майна не містять підпису представника боржника, відхилив заперечення приватного виконавця про обізнаність боржника про проведення опису й арешту майна;
- з посиланням на положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав боржника у виконавчому провадженні буде не лише визнання неправомірними дій приватного виконавця, а й скасування його рішення у формі постанови про опис і арешт майна боржника;
- відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів звернення або стягувача до боржника або божника до стягнувача з пропозицією погодження відповідної оцінки спростовує висновок суду першої інстанції в частині доведення факту недосягнення згоди сторін щодо вартості майна;
- розпочавши виконавчі дії з визначення оцінки описаного та арештованого майна 11.10.2021 шляхом винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, тобто через три дні з дня винесення постанови про арешт майна боржника за умов відсутності доказів про погодження сторонами оцінки майна, приватний виконавець порушив частину 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим його дії з визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна складених за їх результатами визнав неправомірними.
Короткий зміст касаційних скарг
До Верховного Суду надійшли касаційні скарги ТОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" та Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни, в яких скаржники просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 за результатами розгляду скарги ТОВ «Комплекс Агромарс» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни у зведеному виконавчому провадженні № 67093447.
ТОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" (скаржник 1) в обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права:
- положень частин 1, 2, 5 статті 48 у взаємозв`язку з абзацом З частини 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», неврахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 10.04.2018 у справі №904/9386/14, від 10.01.2020 у справі №759/15306/17-ц;
- частини 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо строку на досягнення згоди стягувана та боржника на визначення вартості арештованого майна у взаємозв`язку з фактичними обставинами справи та правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 27.04.2022 у справі №372/2183/15-ц та 10.08.2022 у справі № 2-2262/12;
- частин 1, 6 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо арешту майна на суму, яка перевищує суму зобов`язань боржника за виконавчими провадженнями, всупереч висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 13.03.2018 у справі №910/18299/16 та від 27.08.2020 у справі № 295/11078/14-ц;
- порушення норм процесуального права, а саме, частини 2 статті 343 ГПК України та застосування відповідної норми без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.11.2021 у справі № 908/3994/14, від 25.06.2021 у справі № 905/2214/14-908/5734/14, від 15.07.2021 у справі №924/408/19; об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження приватний виконавець Лановенко Л.О. (скаржник 2) вказав обставини, визначені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України - неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах.
Скаржник 2 зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать фактичним обставинам справи, нормам чинного законодавства, а саме, частинам 1, 2, 5 статті 48 у взаємозв`язку з положеннями абзацу З частини 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», не відповідають правовій позиції Верховного Суду по застосуванню вказаних норм права, викладеній у постановах від 10.04.2018 у справі №904/9386/14, від 10.01.2020 у справі №759/15306/17-ц .
Скаржник 2 вважає, що Північний апеляційний господарський суд скасувавши своїм рішенням постанови приватного виконавця Лановенко Л.О. про опис та арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №67093447 від 08.10.2021 порушив норми процесуального права, а саме статті 343 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції, відхиляючи та не беручи до уваги заяви стягувачів про недосягнення згоди щодо визначення вартості майна з боржником, в оскаржуваному рішенні дійшов до помилкового висновку, що приватний виконавець Лановенко Л.О. не надала часу стягувачу та боржнику для погодження вартості майна, чим порушила норми частини 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
В решті постанова Північного апеляційного господарського суду від 31,08.2022, на думку приватного виконавця, взагалі невмотивована, судом зазначено лише про «похідний» характер від нібито порушення приватним виконавцем черговості звернення стягнення на майно боржника (майно не було реалізовано чи передано стягувану).
Узагальнений виклад позиції учасників у справі
ТОВ «Комплекс Агромарс» подало відзив на касаційні скарги, в якому заперечує проти викладених в них підстав та вимог, просить касаційні скарги ТОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. залишити без задоволення, залишити без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021, яка прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
У додаткових поясненнях боржник з урахуванням того, що заявники касаційної інстанції в даній справі обґрунтовували свої заперечення в тому числі з підстав неналежності способу захисту прав боржника шляхом скасування постанов приватного виконавця, просить звернути увагу суду на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/7310/20, яка покликана належним чином врегулювати, зокрема, вказане спірне питання.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції в оскарженій постанові норм матеріального та процесуального права в межах вимог та доводів касаційних скарг, колегія суддів касаційної інстанції зазначає про таке.
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Аналогічне право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця закріплене в статті 339 ГПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.
Відповідно до статті 3 Закону України ?Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів? завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадження
Положеннями статті 18 вказаного Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, під час розгляду скарг на дії/бездіяльність, судам необхідно, серед іншого, перевіряти законність вчинення/невчинення останнім відповідних дій, тобто досліджувати діяльність виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства.
Предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій є скарга боржника - ТОВ «Комплекс Агромарс» на дії та бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. у зведеному виконавчому провадженні № 67093447.
Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою апеляційний суд скасувавши ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця Лановенко Л.О., прийняв нове рішення про її задоволення, визнавши неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О. щодо:
- визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна складених за їх результатами за переліком майна;
- порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення,
- права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна;
- порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника;
- порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію;
- скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження № 67093447 та зобов`язання приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження №67093447.
Розглядаючи встановлені оскаржуваною постановою порушення суд касаційної інстанції зазначає про таке.
Щодо визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна, складених за їх результатами за переліком майна, права боржника погодити із стягувачем вартість арештованого майна
Правила, за якими має здійснюватися визначення вартості майна боржника та його оцінка, встановлені статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Частини перша та друга цієї статті передбачають, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Згідно із частиною 3 статті 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (частина 4 статті 57 Закону).
Аналіз статті 57 Закону дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін, про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що державний виконавець після прийняття рішення про визначення результатів оцінки майна має повідомити про таке рішення сторін виконавчого провадження.
В свою чергу, сторони у разі незгоди з оцінкою майна, визначеною державним виконавцем, можуть подати заперечення щодо такої оцінки чи оскаржити вказане рішення суб`єктам владних повноважень до суду.
Апеляційний суд, розглядаючи вказані вимоги скаржника, зокрема дотримання строку для досягнення згоди сторонам виконавчого провадження щодо вартості майна, без належної правової оцінки та аналізу залишив обставини призначення суб`єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку майна боржника постановою від 11.10.2021, тобто в той же день, коли приватним виконавцем була винесена постанова про об`єднання виконавчих проваджень; а також складення в той й день суб`єктом оціночної діяльності звітів про оцінку майна боржника - 11.10.2021.
Дані обставини, враховуючи певну тривалість часу, необхідного для проведення незалежної оцінки арештованого майна боржника, додатково зумовлюють необхідність ретельної перевірки правомірності дій приватного виконавця при встановленої вартості майна боржника у відповідних звітах про оцінку.
При цьому апеляційним суд належним чином не досліджувалось, чи може вважатися недосягненням згоди сторонами виконавчого провадження щодо вартості такого майна у розумінні положень статті 57 зазначеного Закону та бути підставою для самостійного визначення вартості майна виконавцем наявна в матеріалах справи лише заява стягувача про відсутність наміру досягти згоди з боржником щодо вартості майна за відсутності пояснень/заяви з цього приводу самого боржника.
Встановлення наведених обставин з урахування визначеного вказаною вище нормою Закону строку, протягом якого сторони виконавчого провадження можуть досягти згоди щодо вартості майна боржника, прямо впливає на висновки суду щодо дотримання строку, визначеного статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності, правомірності/неправомірності його дії з визначення вартості майна та використання звітів про оцінку майна складених за їх результатами.
Крім того, обставини справи щодо дотримання сторонами виконавчого провадження процесуальних дій з реалізації права боржника за погодженням із стягувачем передати йому в рахунок погашення боргу майно або реалізувати таке майно та передати кошти стягувачам (частина 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження») або запропонувати ті види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу (частина 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження») також залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.
Щодо порушення права боржника на укладення мирової угоди щодо порядку виконання судового рішення
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Конструкція вищевказаної норми Закону не містить жодних вимог щодо часу укладення мирової угоди сторонами. Окрім того, мирову угоду у виконавчому провадженні має затвердити суд, який видав виконавчий документ.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції не досліджувались обставини справи, позиції стягувачів та боржника у зведеному виконавчому провадженні щодо можливого примирення за зведеним виконавчим провадженням як на стадії судового розгляду справи, так і після відкриття виконавчих проваджень.
Скасувавши ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги в частині зазначених вимог з прийняттям нового рішення про її задоволення, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 282 ГПК України, жодним чином не спростував висновку суду першої інстанції про необґрунтованість наведеної скарзі підстави, не мотивував задоволення цієї вимоги боржника з посилання на докази, надані на підтвердження порушеного права в цій частині.
Щодо порушення розміру та обсягу звернення стягнення на майно боржника
Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Одночасно, частиною 5 статті 48 Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
За положеннями статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Відповідно до приписів частин 1 - 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
В частині 5 статті 52 Закону закріплено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Частиною 6 статті 52 Закону встановлено, що у разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:
1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо);
2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Зазначені норми Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють послідовність стягнення заборгованості за виконавчими провадженнями за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх відсутності чи недостатності - за рахунок іншого майна, що належить боржнику. Тобто, законом закріплено пріоритет погашення боргу по виконавчих документах за рахунок коштів, а не майна боржника.
Не заперечуючи доводи касаційних скарг щодо відсутності заборони накладення виконавцем арешту одночасно на грошові кошти та майно боржника, колегія суддів зауважує, що накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішень) та звернення стягнення на майно є різними виконавчими діями, відповідно такі дії мають різні правові наслідки.
У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.10.2021 приватний виконавець Лановенко Л.О. винесла 23 постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до яких було описано та накладено арешт на транспортні засоби, належні боржнику.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби від 08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. встановлено наявність у боржника відкритих рахунків у банківських установах, у зв`язку з чим сформовано та скеровано платіжні вимоги щодо безспірного стягнення коштів з рахунку боржника на погашення вимог виконавчого документа до банківських установ.
Також, приватний виконавець здійснив виклик керівника шляхом оформлення Виклику приватного виконавця, у якому зобов`язав керівника ТОВ "Комплекс Агромарс" з`явитись до виконавця 14.10.2021 щодо сплати боргу за виконавчим документам або надання підтверджуючих документів про сплату, подати відомості про майно боржника тощо.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Отже, накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно, такі дії мають різні правові наслідки.
Водночас, не дочекавшись виконання платіжної вимоги, не отримавши від керівника відповідних пояснень щодо належного боржнику майна, тобто за відсутності доказів вважати, що у боржника недостатньо коштів для покриття вимог стягувача, приватний виконавець 12.10.2021 виставив рухоме майно на реалізацію шляхом подання відповідних заяв.
За таких обставин, не дослідження обставин дотримання сторонами виконавчого провадження процесуальних дій з реалізації права боржника за погодженням із стягувачем передати йому в рахунок погашення боргу майно або реалізувати таке майно та передати кошти стягувачам, за відсутності аналізу доказів вжиття приватним виконавцем заходів щодо виявлення коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, та іншого майно, на яке згідно з законом звертається стягнення першочергово, що передбачено статтею 48 Закону, перехід до реалізації транспортних засобів, про опис та арешт яких приватним виконавцем було винесено постанови від 08.10.2021, свідчить про передчасність висновків про порушення встановленого Законом України "Про виконавче провадження" порядку черговості звернення стягнення на майно боржника.
Щодо порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію
Задовольняючи вимогу боржника про визнання неправомірними дій та бездіяльності приватного виконавця Лановенко О.О. щодо порушення порядку повідомлення про результати оцінки та виставлення майна на реалізацію суд апеляційної інстанції з посиланням на положення частини 2 статті 57 Закону зазначив, що приватний виконавець має право розпочати вчиняти дії з самостійного визначення вартості майна боржника лише після спливу 10-денного строку з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника за відсутності повідомлення від сторін, або раніше за наявності доказів, які підтверджували відсутність згоди сторін про оцінку.
За частиною 2 статті 57 Закону, у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Відповідно до частини 3 статті 57 Закону у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Однак, як було зазначено вище, апеляційний суд не розглянув обставин дотримання строку відповідно до частині 2 статті 57 Закону для досягнення згоди сторонам виконавчого провадження щодо вартості майна, адже не були досліджені обставини щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності для надання звіту про оцінку майна боржника, за наявності лише заяви стягувача, не досліджено з цього приводу пояснень самого боржника.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.10.2021 приватним виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; 11.10.2021 ТОВ «Приватна експертна служба» складені звіти про оцінку майна боржника; листом від 12.10.2021 приватним виконавцем направлено боржнику та стягувачам звіт про визначення вартості описаного майна боржника; 12.10.2021 приватним виконавцем. подано заявки на реалізацію арештованого майна.
Водночас, в абзаці першому пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (чинного на дату спірних правовідносин), закріплено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що державний виконавець після прийняття рішення про визначення результатів оцінки майна має повідомити про таке рішення сторін виконавчого провадження.
В свою чергу, сторони у разі незгоди з оцінкою майна, визначеною державним виконавцем, можуть подати заперечення щодо такої оцінки чи оскаржити вказане рішення суб`єктам владних повноважень до суду.
Верховний Суд зазначає, що хоча така дія виконавця як виставлення майна на реалізацію за своєю суттю не є складовою процесу визначення вартості чи оцінки майна боржника, а є наступною похідною дією від визначення вартості чи оцінки майна боржника, водночас, наявність встановлених порушень при визначенні вартості майна боржника та його оцінки, може свідчити про передчасність виставлення такого майна на реалізацію.
Наведе свідчить, що розглядаючи скаргу на дії виконавця, зокрема про передчасну передачу на реалізацію арештованого майна боржника на підставі звітів про оцінку від 11.10.2021, суд апеляційної інстанції мав дати належну оцінку діям приватного виконавця щодо дотримання порядку реалізації арештованого майна, встановивши з достовірністю обставини правомірності чи неправомірності таких дій з урахуванням вказаних положень Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна.
Адже, як свідчать матеріали справи, заявки на продаж майна боржника приватним виконавцем були оформлені 12.10.2022, тобто перехід до реалізації майна боржника відбувся в день направлення йому копій звітів про оцінку майна (лист від 12.10.2021), складених суб`єктом оціночної діяльності 11.10.2022.
Дані обставини, враховуючи певну тривалість часу, необхідного для отримання та ознайомлення зі звітами про оцінку майна, для наданням, у разі наявності, заперечень, свідчить, що розглядаючи скаргу на дії виконавця, додатково зумовлюють необхідність ретельної перевірки доводів скаржника про передчасну передачу на реалізацію арештованого майна боржника.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд належним чином не перевірив законність вчинення/невчинення виконавцем дій з дослідженням діяльності виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства, не розглянув всіх заявлених скаржником підстав неправомірних дій виконавця, зазначивши у резолютивній частині постанови про визнання неправомірними дій виконавця, в мотивувальній частині обґрунтував лише частину з них. Аналізу та висновків щодо інших підстав наведено не було, чим порушено норми процесуального права в аспекті обґрунтованості судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О.
Окрім встановлення неправомірності дій та бездіяльності приватного виконавця, суд апеляційної інстанції оскаржуваною постановою від 31.08.2022 скасував постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження № 67093447, зобов`язати приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження № 67093447 з визначенням переліку майна.
Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Колегія суддів зауважує на необхідність в даному випадку враховувати, що за приписами наведеної статті накладення арешту на майно (грошові кошти) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення).
Водночас, сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його (майна) вилучення, реалізації або передачі стягувачу, оскільки у разі достатності для виконання рішення суду коштів боржника, які знаходяться на його рахунках або отримані від реалізації іншого майна, арешти з майна боржника знімаються (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/18299/16).
Водночас, судам слід враховувати, що накладення арешту на майно (кошти) боржника для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, відповідно такі дії мають різні правові наслідки.
Апеляційний господарський суд, задовольняючи вимогу про повернення майна, що було описане та арештоване постановами від 08.10.2021, не з`ясував, на якій підставі воно було вилучено у боржника, чи факт вилучення мав місце, адже, як було зазначено вище, сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його (майна) вилучення.
Наведене вище у сукупності дає підстави для висновку, що апеляційний суд скасувавши ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця з прийняттям нового рішення про її задоволення, належним чином не спростував висновку суду першої інстанції про необґрунтованість наведених в скарзі підстав для визнання неправомірними дії та бездіяльності приватного виконавця, не перевірив законність вчинення/невчинення останнім відповідних дій з дослідженням діяльності виконавця на предмет її відповідності положенням законодавства, не дослідив чи мали місце обставини, на які посилаються сторони у справі та які були встановлені судом першої інстанції.
Відтак, зміст прийнятої апеляційним господарським судом постанови свідчить, що в порушення вимог статей 269, 270 ГПК України апеляційним господарським судом не повною мірою здійснено повторний розгляд справи.
Водночас, положення статей 86, 236, 269 ГПК України законодавець зобов`язав суд апеляційної інстанції приймати рішення за наслідком апеляційного перегляду справи за умов дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.
Користуючись правами в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, мав би перевірити доводи скарги на рішення/дїї/бездіяльність приватного виконавця Лановенко Л.О., шляхом дослідження всіх підстав, зазначених в скарзі та доказів, наданих на їх підтвердження, з наданням їм належної правової оцінки та з обґрунтуванням мотивів за результатами їх розгляду.
Адже, відповідно до положень статті 343 ГПК України залежно від встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому, належне з`ясування обґрунтованість вимог скарги щодо неправомірних дій приватного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 67093447 має бути здійснено з урахування відкритого ухвалою від 13.10.2021 провадження у справі про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс», оскільки з цього моменту він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Відтак, потребують детального дослідження доводи ТОВ «Комплекс Агромарс» про перебування товариства в процедурі банкрутства та впливу зазначеного на процедуру виконавчого провадження, ураховуючи правові стандарти, визначені статтею 6 Конвенції та статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про право мирного володіння своїм майном та можливості його обмеження не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами права.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідає.
Постанова апеляційного господарського суду також не відповідає положенням статті 282 ГПК України, відповідно до яких, висновки апеляційного суду по суті вимог апеляційної скарги зазначені в резолютивній частині постанови повинні відповідати викладеним у мотивувальній частині цієї постанови доводам, за яким суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з цим висновком суду першої інстанції, та в цілому тим висновкам за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Допущені апеляційним судом процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про право на справедливий суд.
В силу обмежень, визначених статтею 300 ГПК України, суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно усунути допущені судом апеляційної інстанції процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.
Таким чином, за результатом касаційного перегляду справи Верховний Суд вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з такими доводами скаржників, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини 3 та частиною 4 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, та беручи до уваги межі розгляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, скасування постанови суду апеляційної інстанції від 31.08.2022 з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду, апеляційному господарському суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, всім доводам скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.
Судові витрати
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" та Приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/15043/21 скасувати.
3. Справу № 910/15043/21 в скасованій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.
