УХВАЛА
24 квітня 2023 року
м. Київ
справа №676/2180/16-к
провадження №51 - 1804ск23
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
вивчила касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня
2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року, щодо ОСОБА_6 і
встановила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу було подано без додержання вимог цієї статті.
Згідно з цими положеннями у касаційній скарзі зазначається обґрунтування заявлених вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Відповідно до приписів ст. 433 КПК України цей суд перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна конкретизувати та чітко вказати передбачені цим Кодексом норми права, які, на її думку, порушено або неправильно застосовано, та які в силу ст. 438 КПК України є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Проте, усупереч цим положенням процесуального закону, адвокат у касаційній скарзі не наводить в аспекті статей 412, 413 КПК України обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також необхідності скасування оскаржуваних судових рішень з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу.
Суд вважає за необхідне відмітити, що касаційна скарга адвоката ОСОБА_5 містить суперечності, оскільки в її тексті скаржник вказує, що касаційна скарга подається на вирок суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції, однак в прохальній частині скарги адвокатом заявлена вимога про скасування лише ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, вимоги скаржника не конкретизовані та сформульовані без урахування положень ст. 436 КПК України.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Відповідно до ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, колегіясуддів
постановила:
касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року, щодо ОСОБА_6 залишити без руху та надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж п`ятнадцяти днів із дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3