2-351/12
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2012 року м. Кіцмань
Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі : головуючого - судді Олексюк Т.І.
при секретарі - Пітак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» звернувся з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеного 29.02.2008 року Кредитного договору № 014/0017/82/45201 відповідачка ОСОБА_2 отримала кредитні кошти в сумі 15 000 гривень на умовах щомісячної сплати відсотків на термін по 28.02.2011 року. Зобов`язання за Кредитним договором забезпечено порукою шляхом укладення договору поруки із ОСОБА_3 Відповідачка ОСОБА_2 порушила зобов`язання за кредитним договором, рішенням Кіцманського районного суду від 23.02.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість в сумі 17 082,88 гривень. Станом на 08.02.2012 року загальна сума заборгованості становить 70 215,58 гривень, в тому числі: сума нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом 15 278,75 гривень, сума пені за прострочення відсотків 54 936,83 гривень, які просив стягнути солідарно з відповідачів.
Представник позивача ОСОБА_4 підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, погодився на заочний розгляд справи, що вбачається з поданої ним письмової заяви.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилась, будучи відсутньою за місцем реєстрації, про що свідчить відмітка у повідомленні, що, відповідно до вимог ч.5 ст.74 ЦПК України, вважається, що судове повідомлення вручене їй належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчать розписки, не повідомивши причини неявки і не подавши заяви про розгляд справи у його відсутності.
Неявка відповідачів є підставою для заочного розгляду справи, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» та відповідачкою ОСОБА_2 29.02.2008 року укладений Кредитний договір № 014/0017/82/45201, за яким відповідачка ОСОБА_2 отримала кредитні кошти в сумі 15 000 гривень на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитом на термін по 28.02.2011 року.
Зобов`язання за Кредитним договором забезпечено порукою шляхом укладення договору поруки із ОСОБА_3
Відповідачка ОСОБА_2 порушила зобов`язання за кредитним договором, рішенням Кіцманського районного суду від 23.02.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість в сумі 17 082,88 гривень.
Відповідно до розрахунку загальна сума заборгованості станом на 08.02.2012 року прострочена заборгованість становить 70 215,58 гривень, в тому числі: сума нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом 15 278,75 гривень, сума пені за прострочення відсотків 54 936,83 гривень.
У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.
При порушені зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статті 610,611,612 ЦК України передбачають правові наслідки порушення зобов`язання.
Згідно ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржника.
Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Пленум Вищого спеціалізованого суду України у п. 17 постанови № 5 від 30.03.2012 року роз`яснив, що зобовязання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599601, 604609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобовязання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України, викладених у п.27 постанови № 5 від 30.03.2012 року, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Положення ч.3 ст.551 ЦК України є правом, а не обовязком суду, однак, якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки. При цьому на виконання вимог ст. 215 ЦПК суд повинен в обовязковому порядку мотивувати свій висновок.
Істотних обставин в розумінні ст. 551 ЦК (ступінь виконання зобовязання боржником, як-то дострокове погашення кредиту та процентів, тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу, судом не встановлено.
Тому вимоги позивача являються обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати по справі.
Враховуючи наведене, ст.ст. 526, 527, 530, 533, 599601, 604609, 610, 611, 612, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 31, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 224, 225, 228, 232 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Розірвати Кредитний договір № 014/0017/82/45201 від 29.02.2008 року, укладений між Відкриттим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль»15 278,75 гривень заборгованості по відсотках за користування кредитом та 54 936,83 гривень пені, а також 702,16 гривень у відшкодування понесених по справі витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :
