Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 696/1117/14-к
Номер провадження № 1-кп/708/70/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2014 року
Чигиринський районний Черкаської області
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілих - ОСОБА_8 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_9
представника служби у справах дітей - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам`янка Черкаської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, учня 10-Б класу Кам`янської загальноосвітньої школи №1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В С Т А Н О В И В :
12 лютого 2014 року близько 12год.40хв. ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні туалету на третьому поверсі в будівлі Кам`янської загальноосвітньої школи №1 за адресою: м. Кам`янка, вул.Ленніна, 18а, де побачивши наглядно знайомого йому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грунті давніх неприязних відносин, маючи умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до останнього та умисно наніс йому кулаками рук декілька ударів в голову та по тулубу, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна в області ніздрів носу, синця верхньої губи справа, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, які згідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: перелому склепіння черепа в області луски лівої скроневої кістки з переходом на дно середньої черепної ямки, крововиливу над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома) області луски лівої скроневої кістки з переходом на дно середньої черепної ямки, крововиливу на внутрішній поверхні м`яких тканин лівої скроневої області, синця лівої скроневої області голови, що згідно до висновку експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких ОСОБА_12 помер в цей же день близько 22год.40хв. в реанімаційному відділенні Кам`янської центральної районної лікарні.
Будучи допитаним в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_9 неповнолітній обвинувачений свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив суду, що, зайшовши до туалету, він побачив сидячого на підвіконні ОСОБА_13 і запитав його, чому він не на уроці, на що той піднявся та похилився йому на плече, при цьому він був блідий.
Він запропонував ОСОБА_14 сходити до медсестри і повів його до медпункту, оскільки йому було погано.
Коли вони прийшли до медпункту, то він сказав пока і відключився.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується наступними доказами:
показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що приїхав в лікарню до сина, але поговорити з ним не вдалося, оскільки його до нього не впустили;
показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що вона перебувала на роботі, коли зателефонувала класний керівник сина і сказала, що її син знаходиться в реанімації.
Приїхавши до лікарні, вона зайшла до сина і побачила, що він лежить під капельницею, губа розбита, ніс розпухлий.
Вона почала розпитувати його, що з ним сталося і він сказав, що спеціально на початку 5 уроку пішов до туалету, щоб його не били, але його побили старшокласники, при цьому удар прийшовся в обличчя, у висок та в руку.
На її запитання, хто це зробив чи може вказати на нього, син назвав ім`я ОСОБА_15 .
Потім в нього почався приступ і вона більше з ним не говорила;
показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що вона є бабусею ОСОБА_17 і він проживав у неї, а в школу їздив з сусідами, які возили свою дочку до школи.
Того дня вони поїхали шкільним автобусом, а в райцентрі вона купила йому черевики і о 9год. він був в школі.
Потім їй зателефонувала старша дочка і повідомила, що в сільраду подзвонили і сказали, що ОСОБА_18 знаходиться в реанімації.
Коли вона приїхала до лікарні, то звідти йшли хлопці і дівчата, в яких вона запитала, що сталося, на що їй відповіли, що ОСОБА_19 віднесли до медсестри, але її не було, при цьому він втрачав свідомість через больовий шок;
показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що син ОСОБА_15 давав покази в його присутності, при цьому йому ніхто нічого не диктував.
Син дійсно говорив, що потерпілому наносили удари, але скільки він не знає і, що це робота ОСОБА_21 ;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_22 про те, що до нього зателефонувала вчителька і запитала, чи він не причетний до побиття ОСОБА_13 , на що він заперечив, після чого на її прохання вияснити обставини побиття хлопчика подзвонив до ОСОБА_23 і той йому повідомив, що ОСОБА_13 вдарив ОСОБА_24 , давши копняка та вдаривши по обличчю. Потім він зателефонував ОСОБА_25 , який створив по мобільному телефону конференцзв`язок, і вони вдвох спілкувалися з ОСОБА_26 , сказавши, що все знають, але нікому не розкажуть, на що останній відповів, що знаходиться вдома у бабусі, бо боїться і, що це йому сказав зробить ОСОБА_27
Забой ОСОБА_28 , який теж був присутній при цій розмові, відповів, що він лише запропонував закрити ОСОБА_13 в туалеті;
показаннями свідка ОСОБА_29 про те, що ввечері до сина зателефонувала вчителька ОСОБА_30 і запитала, що йому відомо про побиття хлопчика, на що син відповів, що вони вийшли з уроку фізкультури і чули, що якомусь хлопчику стало погано і його забрали в лікарню.
Вчителька сказала, щоб він подзвонив до ОСОБА_31 і ОСОБА_21 .
Вона заперечувала, але син все рівно зателефонував їм;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_32 про те, що 12 лютого ОСОБА_13 забрала швидка допомога до лікарні, а наступного дня він помер і в його смерті обвинувачують ОСОБА_21 ;
показаннями свідка ОСОБА_33 про те, що на п`ятому уроці їй повідомили, що її учню стало погано.
Вона спустилася і побачила, що сидить ОСОБА_18 , в якого запитала, що сталося, але він не відповів. Було враження, що він втрачає свідомість.
Вже була викликана швидка допомога і, коли його повезли до лікарні, то вона поїхала з ним.
Лікарі не могли визначити, що з ним і забрали його до реанімації.
Після того, як приїхали його рідні, вона пішла з лікарні;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_34 про те, що він був однокласником ОСОБА_13 і в той день ОСОБА_18 був здоровий, з усіма грався в класі;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_35 про те, що були випадки, коли ОСОБА_19 бив ОСОБА_36 , але він про це майже нікому не розповідав.
Того дня ОСОБА_18 за 5 хвилин до початку уроку вийшов в туалет, а коли ОСОБА_37 пішла по журнал, то побачила його на сходах.
Він плакав, а потім втратив свідомість і його повезли до лікарні;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_38 про те, що вона знає ОСОБА_19 з четвертого класу. Він був добрим, ввічливим.
В той день ОСОБА_18 вийшов в туалет, а потім від вчителя фізкультури дізналися, що ОСОБА_39 погано і він знаходиться в медсестри;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_40 про те, що ОСОБА_18 був спокійним, неконфліктним.
Того дня він запізнився на урок, але поводився нормально, як завжди, ніяких ушкоджень на ньому не було. Однак на п`ятий урок він не прийшов;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_41 про те, що йому відомо, що потерпілого біля туалету знайшов ОСОБА_36 і відвів його до медсестри, оскільки йому було погано;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_42 про те, що ОСОБА_18 вийшов з класу і на уроці історії прийшов вчитель фізкультури і сказав, що ОСОБА_39 погано, так як він вдарився;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_43 про те, що йому відомо, що ОСОБА_36 підібрав ОСОБА_13 біля туалету і привів його до медсестри;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_44 про те, що ОСОБА_45 мав хороші відносини з усіма і того дня все було, як звичайно;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_46 про те, що ОСОБА_13 не було на уроці, оскільки його відвезли до лікарні;
показаннями свідка ОСОБА_47 про те, що про дану трагедію почула у вчительській, а саме, що з учнем з 7-Б класу щось сталося.
Коли приїхала швидка допомога, то дізналася, що це був ОСОБА_48 ;
показаннями свідка ОСОБА_49 про те, що їй відомо, що трапився трагічний випадок з учнем.
Вона веде літературний гурток , в якому бере участь ОСОБА_50 .
12 лютого за 15хв. до закінчення четвертого уроку вона забрала його, ОСОБА_51 і ОСОБА_52 на репетицію, затримавши їх на перерві, можливо, 1-2хвилини;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_53 про те, що їй відомо, що ОСОБА_17 побив якийсь старшокласник і він помер.
В той день проводилося заняття гуртка і за 15 хвилин до кінця уроку їх забрала вчителька, затримавши на перерві 3-5 хвилин;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_54 про те, що відомо, що хтось вбив хлопчика;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_55 про те, що вони з ОСОБА_26 пішли до туалету, де до підходу до нього на підвіконні сидів ОСОБА_56 . Він зайшов до туалету, а ОСОБА_36 залишився з ним. Через 2-3 хвилини він вийшов і побачив, що ОСОБА_56 стоїть, обіпершись на стіну, а ОСОБА_57 запитує, чи йому погано і запропонував вмитися, після чого відвів його до медсестри;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_58 про те, що того дня його не було в школі, але йому розповідали, що ОСОБА_59 побили;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_60 про те, що ОСОБА_18 характеризується як скромний, участі в конфліктних ситуаціях не брав;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_61 про те, що він не бачив як ОСОБА_45 і ОСОБА_36 спілкувались;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_62 про те, що він бачив , як ОСОБА_57 зачіпав ОСОБА_17 .
Він йшов з ОСОБА_63 з уроку фізкультури, а ОСОБА_64 , нічого не говорячи, пхнув його ногою в спину, а також бачив як він пхнув його двічі об стінку на 3-му поверсі біля туалету та на 1-му поверсі.
Його ОСОБА_57 теж бив і ображав словесно;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_65 про те, що йому відомо, що ОСОБА_64 обвинувачується у вбивстві ОСОБА_17 , але про обставини вбивства йому нічого невідомо;
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_66 про те, що їй нічого невідомо, а Діму вона знала як тихенького, спокійного, неконфліктного.
показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_67 про те, що вона займалася в гуртку, який очолювала ОСОБА_49 і в якому брали участь ОСОБА_68 та ОСОБА_50 .
12 лютого вчителька забирала на заняття гуртка ОСОБА_69 і ОСОБА_51 ;
показаннями свідка ОСОБА_70 про те, що він на той час працював директором школи і 12.02.2014 року перебував на другому поверсі , коли до нього підбігли працівники і попросили викликати швидку допомогу, оскільки одному з учнів стало зле. Він зателефонував до лікарні та викликав швидку допомогу, після чого спустився донизу, де побачив близько 20 осіб, які знаходилися біля ОСОБА_13 , а він лежав на кушетці і медсестра вимірювала йому тиск, який був 100/50
Він запитав, що сталося і йому відповіли, що хлопчику на 2-му поверсі стало погано.
Ніяких тілесних ушкоджень на ньому не було.
Швидка допомога поїхала з хлопчиком до лікарні, куди близько 14год.30хв. під`їхав і він. Там знаходилася класний керівник, яка сказала, що хлопчику стало краще і він прийшов до тями.
В лікарні вони пробули близько двох годин і лікар ОСОБА_71 повідомив їм, що ОСОБА_13 готують до операції, так як є підозра на інсульт.
Пізніше лікар сказав, що операцію робити не будуть, оскільки він перебуває в тяжкому стані і будуть викликати бригаду лікарів з ОСОБА_72 .
Він поїхав додому, а близько 23год. йому повідомили , що хлопчик помер;
показаннями свідка ОСОБА_71 про те, що він перебував на чергуванні в лікарні, під час якого хлопчик помер;
показаннями свідка ОСОБА_73 про те, що о 13год.45хв. його викликали в санпропускник, де консиліум лікарів, в тому числі і він, оглядали хлопчика ОСОБА_13 ;
показаннями свідка ОСОБА_74 про те, що того дня на 2-му поверсі вона клеїла шпалери, коли до неї прибігла технічка і сказала, щоб відкрила медкабінет, бо хлопчику погано.
Оскільки вона там прибирає і в неї був ключ, то відчинила кабінет і туди внесли хлопчика, поклали на кушетку, після чого, знайшовши нашатирний спирт, потерла ваткою йому виски, а також хотіли зміряти тиск, але поки шукали апарат, приїхала швидка допомога;
показаннями свідка ОСОБА_75 про те, що він цього хлопчика оглядав, оскільки о 13год.40хв. зателефонував лікар-анестезіолог і сказав прийти на приймальний покій, щоб оглянути хлопчика.
Там була присутня вчителька, яку він запитав, чи не було конфлікту, хронічного захворювання або вживання наркотиків, на що вона заперечила та сказала, що він в школі втратив свідомість.
Під час огляду ушкоджень чи відхилень він не побачив і було вирішено питання про його госпіталізацію.
В реанімації хлопчик сказав, що в нього болить голова, у зв`язку з чим йому ввели анальгін, після чого на його запитання, чи болить голова, він відповів, що ні.
показаннями свідка ОСОБА_76 про те, що вона працює вчителькою української мови і літератури і чула, що в школі трапилася така неприємна ситуація.
В той день ОСОБА_49 за кілька хвилин до закінчення уроку забирала ОСОБА_69 і ОСОБА_51 і привела їх назад;
показаннями свідка ОСОБА_77 про те, що вона працює лікарем-окулістом і 12 лютого 2014 року о 13год.20хв. чи о13год.30хв. зателефонували з приймального відділення і запросили для надання консультації. Під час огляду хворого було виявлено, що зіниця зліва була розширена;
показаннями свідка ОСОБА_78 про те, що хворого привезла швидка допомога на санпропускник і його, як лікаря-невролога, покликали, щоб він оглянув хворого.
Там знаходилася вчителька, в якої він все розпитав, а також були присутні й інші лікарі .
Він оглянув хлопчика, після чого його перевели в реанімацію, де він ще раз його оглянув і більше хворого не бачив;
показаннями свідка ОСОБА_79 про те, що їй зателефонувала мама і повідомила, що її племінник знаходиться в лікарні, куди вони з братом та мамою і поїхали.
До них вийшов лікар ОСОБА_73 і сказав, що до Діми не пустять, так як він відпочиває і, щоб приїхали після 17год. та привезли одяг, щоб переодягнутися.
Коли вони приїхали вдруге, то вже був лікар ОСОБА_71 , який повідомив, що племінника зараз додому не пустять, а лише вранці і, що була його мати, яка все знає ;
показаннями свідка ОСОБА_80 про те, що їй відомо, що сталася якась подія, внаслідок чого хлопчик помер;
показаннями свідка ОСОБА_81 про те, що продзвенів дзвінок на урок, але Діми не було.
Через 10-15хв. зайшов вчитель фізкультури і сказав, що Дімі погано і його ОСОБА_36 повів до медсестри;
показаннями свідка ОСОБА_82 про те, що бачила як осінню чи взимку ОСОБА_83 підійшов до Діми і потиснув йому руку;
показаннями свідка ОСОБА_84 про те, що вже почався урок, коли обвинувачений привів хлопчика і шукав медсестру. Артеменко сидів на стільчику, держався за коліно і плакав;
показаннями свідка ОСОБА_85 про те, що розпочався п`ятий урок і, коли вона підійшла до лавочки, то побачила, що там сидить загиблий, а біля нього стояв ОСОБА_36 , який шукав медсестру;
показаннями свідка ОСОБА_86 про те, що працює лікарем-неврологом і близько 20 години його викликав лікар-анестезіолог для огляду ОСОБА_87 .
Оскільки хлопчик був без свідомості, то він зателефонував до Черкаської санавіації, після чого нейрохірург сказав, що його треба готувати до операції, але за цей час стан хворого погіршився;
показаннями свідка ОСОБА_88 про те, що йому зателефонувала ОСОБА_89 і сказала, що її племінник ОСОБА_18 знаходиться в лікарні та попросила привезти гроші. Приїхавши туди, він побачив, що лікарі бігають, рідні плачуть , а близько 23 години повідомили, що він помер;
показаннями свідка ОСОБА_90 про те, що під час розминки на уроці фізкультури забіг ОСОБА_91 і сказав, що хлопчику погано і щоб хтось допоміг.
Він вискочив і побачив хлопчика, який сидів на стільці, а поряд стояв ОСОБА_36 , який на його запитання відповів, що він йшов і побачив його як той сидів на сходах.
ОСОБА_83 сказав, що хлопчик можливо впав. Хлопчик харчав, витягував руки та ноги. Він перевірив позвонок, але травми не виявив. Потім послав ОСОБА_92 по медсестру, але він її не знайшов. В хлопчика був стан як після інсульту і він викликав швидку допомогу, а його перенесли на кушетку;
показаннями свідка ОСОБА_93 про те, що ОСОБА_94 ходив на секцію самбо до вересня 2013 року. Заняття припинив по причині наявності хвороби спини. Він був тихим і ніяких результатів не показав;
показаннями свідка ОСОБА_95 про те, що вона побачила, що ОСОБА_36 веде ОСОБА_19 і на її запитання ОСОБА_83 відповів, що ОСОБА_18 впав на сходах, а останній нічого не відповів. Він тягнув ногу, хоча до цього був нормальним, і був наче уві сні;
показаннями свідка ОСОБА_96 про те, що вона бачила ОСОБА_13 як вже чекали швидку допомогу. Він тримався за голову і нічого не говорив;
показаннями свідка ОСОБА_97 про те, що він навчався в одному класі з Дімою і того дня той був в доброму стані, відповідав на уроках;
показаннями свідка ОСОБА_98 про те, що в лютому місяці диспетчер передав їй повідомлення, що школі №1 дитина втратила свідомість.
Коли вона приїхала туди, то хлопчик лежав на кушетці.
Він відкрив одне око, а інше за допомогою руки, в мовний контакт не вступав.
Вона його госпіталізувала до лікарні і по дорозі викликала невропатолога;
показаннями свідка ОСОБА_99 про те, що того дня її в школі не було і про цей випадок вона дізналася від директора школи.
За три роки, що вона є класним керівником ОСОБА_11 , претензій до нього не було, а з приводу навчання завжди спілкувалася з його мамою;
показаннями експерта ОСОБА_100 про те, що був проведений розтин тіла потерпілого, враховані всі обставини і визначено наявність тілесних ушкоджень та встановлено причину смерті.
Також було проведено імунологічні, судово-токсилогічні і гістологічні дослідження.
Після проведення всіх досліджень і було надано висновок.
В ході дослідження були виявлені ушкодження голови та куди була прикладена точка удару.
Стовідсотково виключити настання ушкодження від удару кулаком чи ногою неможливо;
показаннями експерта ОСОБА_101 про те, що черепно-мозкова травма і синці співпадають по часу їх нанесення. Отримання такої травми при падінні є неможливим, оскільки, якщо людина падає, то на тому місці буде виникати садно, а його там не було.
При отриманні такої травми людина повинна почувати себе погано і, малоймовірно, що вести себе адекватно;
показаннями експерта ОСОБА_102 про те, що по тим реакціям, що відбувалися у потерпілого, ушкодження могли виникнути від 6-8 годин до 12-14 годин, тобто в межах від 6 до 14 години могла виникнути черепно-мозкова травма і в цей період часу могли пройти зміни в головному мозку, які могли розпочатися від крововиливу, що міг настати через декілька секунд після отримання травми;
даними протоколу огляду трупа ОСОБА_12 від 13.02.2014 року (а.п.9-12, т.1);
даними протоколу огляду місця події приміщення туалету на третьому поверсі в будівлі Кам`янської загальноосвітньої школи №1, де було виявлено на поверхні стіни плями бурого кольору (а.п.29-38, т.1);
даними висновку судово-медичної експертизи № 032 від 17.03.2014 року, згідно до якого ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, а саме: перелом склепіння черепа в області луски лівої скроневої кістки з переходом на дно середньої черепної ямки, крововилив над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома) області луски лівої скроневої кістки з переходом на дно середньої черепної ямки, крововилив на внутрішній поверхні м`яких тканин лівої скроневої області, синець лівої скроневої області голови.
Дані ушкодження виникло від дії тупого предмету або при ударі об такий,є прижиттєвими та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Враховуючи дані судово-гістологічної експертизи, можна стверджувати, що дані ушкодження в ОСОБА_12 виникли за проміжок часу близький 12-14 годинам перед моментом його смерті.
Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася перелом кісток склепіння і основи черепа, крововиливом над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома) з набряком та набубнявінням речовини головного мозку і перебуває в прямому причинному зв`язку з вказаними тілесними ушкодженнями.
Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_12 міг здійснювати цілеспрямовані рухи (а.п.48, т.1);
даними протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 19.02.2014 року, відповідно до яких на мобільний телефон, що перебував в користуванні ОСОБА_9 ( НОМЕР_1 ), зателефонував абонент номера НОМЕР_2 (мати ОСОБА_55 ), який розповів, що не було куди діватись і ОСОБА_103 ( ОСОБА_55 ) дав додаткові покази про те, що він стояв спиною (до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ) і можливо конфлікт і був, але він цього не бачив (а.п.75-76, т.2);
даними протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 19.02.2014 року, згідно до даних якого на мобільний телефон за номером НОМЕР_3 зателефонував абонент номера НОМЕР_4 , що перебував в користуванні ОСОБА_32 , який в ході телефонної розмови розповів про обставини нанесення ОСОБА_11 ударів ОСОБА_12 (а.п.81-83 т.2);
даними висновку повторної судово-медичної експертизи № 39/9 від 16.04.2014 року, згідно до якого в ОСОБА_12 виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді синця в лівій скроневій ділянці, крововиливу у м`які покрови черепу в лівій скроневій ділянці, перелому склепіння черепа в області луски лівої скроневої кістки з переходом на дно середньої черепної ямки ліворуч, крововиливу над твердою мозковою оболонкою в тій же ділянці з переходом на дно середньої черепної ямки зліва.
Вказана травма виникла внаслідок дії предмету, який володіє ознаками твердого тупого, в межах близько 6-12-14 годин до смерті або в час, наближений до вказаного, і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а в даному випадку привела до смерті.
Між отриманою черепно-мозковою травмою та настанням смерті мається прямий причинний зв`язок.
Садно в області ніздрів носу, синець верхньої губи справа, крововилив слизової оболонки верхньої губи, які виникли від дії предмету (предметів), що володіє ознаками твердого тупого, носять ознаки легких тілесних ушкоджень, які по часу виникнення співпадають з терміном виникнення черепно-мозкової травми, що підтверджується їх властивостями та даними судово-гістологічної експертизи.
Синці в нижній третині лівого передпліччя та по передній поверхні лівого колінного суглобу, які виникли від дії предмету (предметів), що володіє ознаками твердого тупого, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які, найбільш ймовірно, виникли протягом доби до смерті.
Виконання потерпілим цілеспрямованих дій після отримання черепно-мозкової травми можливе при умові знаходження його в стані свідомості.
Причиною смерті ОСОБА_12 є закрита черепно-мозкова травма у вигляді синця в лівій скроневій ділянці, крововиливу у м`які покрови черепу в лівій скроневій ділянці, перелому склепіння черепа в області луски лівої скроневої кістки з переходом на дно середньої черепної ямки ліворуч, крововиливу над твердою мозковою оболонкою в тій же ділянці з переходом на дно середньої черепної ямки зліва, яка супроводжувалася набряком та набубнявінням головного мозку.
Під час отримання-нанесення тілесних ушкоджень потерпілий та нападник, найбільш ймовірно, знаходились обличчям один до одного або в положеннях, наближених до такого. Вищевказаними положеннями взаєморозташування потерпілого та нападника не обмежується, тобто положення тіл могли бути різними.
Ран при експертизі трупа не виявлено. Часток травмую чого знаряддя в ділянках ушкоджень не виявлено.
Ушкодження могли наноситись як одним предметом, так і кількома предметами, що володіють ознаками твердого тупого зі схожими властивостями.
Виявлені ушкодження могли виникнути від ударів кулаками рук та від ударів ногами.
Кількість ударів відповідає кількості тілесних ушкоджень при умові, якщо не було повторних ударів в одну і ту ж ділянку.
Характер та локалізація черепно-мозкової травми вказують на те, що така травма не могла виникнути від падіння з положення стоячи з наступним ударом об площину або травмуючий об`єкт.
Синець на лівому передпліччі міг виникнути як при боротьбі чи самозахисті, так і від падіння з наступним ударом о виступаючий предмет.
Синець по передній поверхні лівого колінного суглобу міг виникнути як від удару, так і від падіння.
Садно в області ніздрів носу, синець верхньої губи справа, крововилив слизової оболонки верхньої губи не могли виникнути від падіння з положення стоячи з наступним ударом об площину або травмуючий предмет, на що вказує їх локалізація та характер.
Спирти в крові трупа не виявлено (а.п.51, т.4).
Як вбачається з акту судово-психіатричного експерта № 127 від 12.03.2014 року, ОСОБА_11 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, збереженість у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого ОСОБА_11 правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики, що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними.
На теперішній час ОСОБА_11 хронічним психічним захворюванням, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумством або іншого хворобливого стану психіки не страждає, збереженість у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю, критичних і прогностичних функцій свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі.
За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_11 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України.
У під експертного немає загострених індивідуально-психологічних особливостей, які могли б суттєво вплинути на його поведінку в інкримінованій йому ситуації. Всі вище перелічені індивідуально-психологічні особливості знаходяться в межах норми, середньо-розвинуті.
У неповнолітнього ОСОБА_11 немає ознак відставання в психічному розвитку, що не пов`язане з психічним порушенням (а.п.118, т.2).
Оцінюючи докази в їх сукупності шляхом повного, всебічного, об`єктивного дослідження, суд вважає, що обвинувачення знайшло своє підтвердження і кваліфікує дії обвинуваченого по ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Показання обвинуваченого в частині того, що він не завдавав неповнолітньому ОСОБА_12 тілесних ушкоджень та доводи захисту обвинуваченого щодо відсутності доказів вчинення їхнім підзахисним вказаного кримінального правопорушення спростовуються показаннями свідка ОСОБА_22 , який пояснив в судовому засіданні, що обвинувачений розповів, що наніс потерпілому два удари, при цьому говорив серйозним тоном, а не хвалився.
Дані покази підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_32 , який пояснив, що ОСОБА_36 розповів, що спочатку дав потерпілому копняка, а після того як той почав махати руками наніс йому удар лівою рукою в область голови, при цьому він був розстроєним і переляканим, говорив, що знаходиться в бабусі і не знає, що йому робити, переживав, а вони його заспокоювали, хвастовства в його голосі не було.
В суду немає підстав не довіряти показам свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_32 , в яких відсутній привід оговорювати обвинуваченого, до того ж останній пояснив, що він перебуває в дружніх відносинах з обвинуваченим.
Також свідок ОСОБА_84 пояснила суду, що в той час, коли вона побачила ОСОБА_21 , який знаходився біля потерпілого, що сидів на стільчику, стогнав і плакав, обвинувачений був розстроєним, чим ще раз спростовуються покази обвинуваченого в частині того, що він розповів про побиття потерпілого для хвастовства.
Крім того покази обвинуваченого є суперечливими, адже він пояснив суду, що побачив потерпілого, який був блідим, в туалеті і звідти відвів його до медпункту.
Разом з тим свідку ОСОБА_95 , яка зустріла їх на сходах, на її запитання, що сталося з ОСОБА_104 , він відповів що той просто впав.
Також свідок ОСОБА_90 пояснив суду, що на його запитання ОСОБА_36 сказав, що йшов і знайшов ОСОБА_13 , який сидів на сходах і, що можливо він впав.
Все це викликає сумнів в правдивості його показів, до того ж в судовому засіданні він заперечував, що говорив, що начебто знайшов потерпілого на сходах.
Також судом встановлено з показів свідків ОСОБА_34 , ОСОБА_40 , ОСОБА_44 , ОСОБА_38 , ОСОБА_95 , ОСОБА_97 , що до виходу в туалет потерпілий був здоровим, відповідав на уроках, грався на перервах, що вказує на те, що ОСОБА_12 не мав хворобливого стану і на болі в області голови чи на будь-які інші болі не скаржився.
Суд не може взяти до уваги слова потерпілого, де він назвав ім`я ОСОБА_105 , на яких акцентувала увагу сторона захисту, адже він перебував в критичному стані, періодично втрачаючи свідомість, і з показів свідків ОСОБА_73 , ОСОБА_71 , ОСОБА_90 слідує, що потерпілий знаходився наче уві сні, свідомість була сплутана, не ясна, нічого не міг чітко сказати і до якої частини запитання матері, чи хто бив, чи хто бачив, чи хто може розповісти відносяться його слова не зрозуміло.
Також експерт ОСОБА_101 підтвердив в судовому засіданні, що потерпілий при наявності такої травми, малоймовірно, міг вести себе адекватно.
Крім того потерпіла в судовому засіданні уточнила, що вона не говорила, що це був ОСОБА_105 , а сказала, що це бачив чи знає ОСОБА_105 , що підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_79 , до того ж слід враховувати душевний та емоційний стан потерпілої, викликаний смертю її сина.
Більше того судом встановлено, що ОСОБА_50 , на причетність якого до нанесення потерпілому тілесних ушкоджень вказує законний представник обвинуваченого ОСОБА_9 та сторона захисту, в момент заподіяння ОСОБА_12 тілесних ушкоджень знаходився на репетиції в літературному гуртку, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_49 , ОСОБА_53 , ОСОБА_67 , ОСОБА_76 , а потім перебував на уроці фізкультури, що підтвердили свідки ОСОБА_90 і ОСОБА_54 .
Факт того, що обвинувачений мав неприязнь до потерпілого і раніше застосовував до нього фізичну силу в судовому засіданні підтверджено показами свідка ОСОБА_62 , який пояснив суду, що обвинувачений при ньому тричі бив потерпілого, чіплявся до нього словесно; показами свідка ОСОБА_46 про те, що він бачив, як обвинувачений одного разу наніс удар потерпілому в область ноги, а також, що ще раніше потерпілий двічі плакав та скаржився, що в нього конфлікт із ОСОБА_26 через дівчинку ОСОБА_106 , яку він випадково задів на сходах, та показами свідка ОСОБА_35 , який пояснив суду, що були випадки, коли потерпілого бив ОСОБА_36 , але він про це майже нікому не розповідав.
Цим спростовуються покази свідків ОСОБА_82 та ОСОБА_81 в частині того, що восени чи взимку минулого року бачили як ОСОБА_64 і ОСОБА_48 тиснули один одному руки, при цьому обставини, за яких це відбувалося, та пора року в показах даних свідків мають розбіжність, до того, чому саме їм запам`ятався цей випадок свідки достеменно пояснити не змогли.
Крім того суд вважає необхідним критично відноситися до показів вказаних свідків, адже вони перебувають в дружніх відносинах з обвинуваченим і саме через свідка ОСОБА_81 в потерпілого був конфлікт з обвинуваченим.
Також суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_55 , який перебуває з обвинуваченим в дружніх відносинах ще, як він пояснив, з дитячого садка, чим можна пояснити зміну його показів, хоча свідок ОСОБА_22 пояснив суду, що ОСОБА_27 був присутнім при розмові, коли ОСОБА_36 визнав, що наніс два удари потерпілому, посилаючись на те, що це запропонував йому зробити ОСОБА_27 , на що останній заперечив, сказавши, що він запропонував ОСОБА_13 лише закрити в туалеті.
Наявність тілесних ушкоджень в ОСОБА_12 у вигляді садна в області ніздрів носу, синця верхньої губи справа підтвердила потерпіла, яка бачила їх під час огляду сина в лікарні.
Посилання сторони захисту на те, що з потерпілим міг статися нещасний випадок, під час якого останній послизнувся, впав і отримав тілесні ушкодження є надуманими, нічим не підтвердженими і заперечуються висновком повторної судово-медичної експертизи № 39/9 від 16.04.2014 року, згідно до якого характер та локалізація черепно-мозкової травми вказують на те, що така травма не могла виникнути від падіння з положення стоячи з наступним ударом об площину або травмуючий об`єкт.
Даний факт підтвердили в судовому засіданні і свідок ОСОБА_71 та експерт ОСОБА_101 , які пояснили, що потерпілий не міг отримати такі ушкодження при падінні.
Також вказаним висновком повторної судово-медичної експертизи № 39/9 від 16.04.2014 року спростовується і намагання сторони захисту пов`язати наявність в потерпілого захворювання у вигляді вегетативної дисфункції із настанням наслідків, що призвели до смерті, де зазначено, що між отриманою потерпілим черепно-мозковою травмою, яка виникла внаслідок дії твердого тупого предмету, та настанням смерті є прямий причинний зв`язок.
А тому невизнання своєї вини обвинуваченим суд розцінює як його бажання уникнути відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання та навчання характеризується з позитивної сторони.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину неповнолітнім.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього.
З врахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, не знаходячи підстав для застосування ст., ст.69, 75, 104 КК України.
Цивільний позов потерпілих суд вважає можливим задовольнити частково, стягнувши матеріальну і моральну шкоду з батьків обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_107 у відповідності до вимог ч.2 ст.1179 ЦК України, оскільки, як встановлено судом обвинувачений ОСОБА_108 , будучи неповнолітнім, власного заробітку та майна не має.
У зв`язку з цим суд вважає необхідним стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_107 на користь потерпілих витрати на поховання в сумі 8450,54грн., що підтверджено документально, оскільки відповідно до ст.2 Закону України Про поховання та похоронну справу витрати на поминальний обід на 40-ий день (2204грн.) відшкодуванню не підлягають, як і витрати в сумі 4383 гривні, які не мають жодного документального підтвердження.
Також суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_107 на користь потерпілих витрати на придбання ліків в сумі 68,12грн.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із завданих потерпілим болю та моральних страждань, порушення нормального ритму їх життя, з матеріального стану батьків обвинуваченого і вважає можливим стягнути з останніх моральну шкоду в розмірі 400000 гривень солідарно.
Крім того суд, враховуючи майновий стан обвинуваченого, вважає можливим у відповідності до ст.119 КПК України не стягувати з нього витрати на проведення експертиз в сумі 3238,07грн., оскільки він, будучи неповнолітнім, не має доходів та особистого майна, тобто є неспроможним їх оплатити.
Речові докази по кримінальному провадженню оптичні диски з аудіозаписами в кількості 6шт. залишити при матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного та, керуючись ст., ст. 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В :
Визнати винним ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання вісім років позбавлення волі.
Строк відбування покарання визначати з 13.11.2014 року з врахуванням строку перебування під вартою з 27.02.2014 року по 04.04.2014 року в кількості 37 днів.
Обрати відносно засудженого запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту із залу суду.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 і ОСОБА_107 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 витрати на поховання в сумі вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень 54коп., витрати на придбання ліків в сумі шістдесят вісім гривень 12коп. та моральну шкоду в розмірі чотирьохсот тисяч гривень солідарно.
Речові докази оптичні диски з аудіозаписами в кількості 6шт. залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та його законному представнику, потерпілим та їх представнику, прокурору і захисникам.
Головуюча
