ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
14.09.2017
справа № 50/790-43/173
За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс"
до закритого акціонерного товариства "Планета-буд"
(ідентифікаційний код 25638927)
про визнання банкрутом
Суддя Пасько М.В.
Представники :
від заявника не з'явились,
від боржника не з'явились,
В судовому засіданні приймали участь: Козаренко Є.В. - предст. за дов. ПАТ "Український Комунальний Банк", Титаренко Є.І. - предст. за дов. ліквідатора боржника, Глевацька О.В. - предст. за дов. ПАТ "Універсал Банк"
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заявник звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.12.09 порушено провадження у справі.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 10.04.12 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 240.183.735, 35 грн.
Постановою господарського суду міста Києва від Києва від 11.02.14 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Єрохіна О.П.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.15 (суддя Чеберяк П.П.) призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.16, зокрема, продовжено строк ліквідаційної процедури у справі та повноваження ліквідатора боржника на шість місяців, тобто 17.11.16.
16.12.16 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури.
Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 31.01.17.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.17 продовжено ліквідатору боржника строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 31.07.17.
02.06.17 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про боржника про надання дозволу на продаж майна боржника.
Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 10.08.17.
02.08.17 від публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк" надійшло клопотання про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).
04.08.17 від публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк" надійшли письмові заперечення на клопотання ліквідатора боржника про надання дозволу на продаж майна боржника.
08.08.17 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури.
10.08.17 від публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк" надійшла скарга на ліквідатора боржника.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.17 продовжено ліквідатору боржника строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 10.02.18 та відкладено розгляд справи на 14.09.17.
11.09.17 від ліквідатора боржника надійшов відзив на клопотання публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).
11.09.17 від ліквідатора боржника надійшов відзив на скаргу публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк".
Представник ліквідатора боржника, у судовому засіданні, підтримав клопотання ліквідатора боржника про надання дозволу на продаж майна боржника та просив суд його задовольнити.
Представник публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк", у судовому засіданні, заперечував щодо його задоволення.
Розглянувши подане клопотання та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи вказане майно є предметом забезпечення вимог публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк".
Враховуючи вказану обставину, продаж майна боржника можливий за згодою Банку або суду, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Маючи намір здійснити продаж майна боржника ліквідатор останнього звертався до публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк", щодо погодження продажу майна боржника частинами, оскільки інше майно знаходиться у розшуку, однак, згоди так і не отримав.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що подане клопотання не підлягає задоволення, оскільки заставний кредитор не надав дозвіл на реалізацію заставного майна банкрута частинами.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити ліквідатору боржника, що він має здійснювати реалізацію заставного майна банкрута в порядку передбаченому розділом IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Також , у судовому засіданні, розглянувши клопотання публічного акціонерного товариства "Український Комунальний Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Представник публічного акціонерного товариства "Укркомунбанк", у судовому засіданні, підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити.
Представник ліквідатора боржника, у судовому засіданні, заперечував щодо його задоволення.
В поданому клопотанні, кредитор просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити вимоги кредитора шляхом набуття права власності на майно.
Слід зазначити, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальним законом та має пріоритет перед іншим законодавством при розгляді справ про банкрутство.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що подане клопотання не підлягає задоволення, оскільки продаж та реалізація заставного майна боржника здійснюється в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У судовому засіданні, розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "Український Комунальний Банк" на ліквідатора боржника та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
У поданій скарзі скаржник посилається на невиконання ліквідатором боржника покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків, зокрема, не вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором боржника надано суду відзив на скаргу та звіти за наслідками проведеної ліквідаційної процедури у справі.
Згідно приписів ст. 34 Господарського процесуального України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що подана скарга підлягає задоволенню, оскільки ліквідатор боржника вжив не всіх заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Керуючись ст. ст. 19, 41, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1.Клопотання ліквідатора боржника про надання дозволу на продаж майна боржника - відхилити.
2.Клопотання публічного акціонерного товариства "Український Комунальний Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки - відхилити.
3.Задовольнити скаргу публічного акціонерного товариства "Український Комунальний Банк" на ліквідатора боржника.
4.Визнати незаконними дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого Звєздічева М.О. щодо не розгляду вимоги публічного акціонерного товариства "Український Комунальний Банк" про повернення майна у власність боржника.
5.Зобов'язати ліквідатора боржника арбітражного керуючого Звєздічева М.О. розглянути вимогу публічного акціонерного товариства "Український Комунальний Банк" про повернення майна у власність боржника, про що повідомити суд та кредитора.
6.Зобов'язати ліквідатора боржника арбітражного керуючого Звєздічева М.О. вжити заходи, спрямовані на повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб та є предметом іпотеки.
7.Копію ухвали надіслати ліквідатору боржника, голові комітету кредиторів та публічному акціонерному товариству "Укркомунбанк".
Суддя М.В. Пасько
