КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
"13" серпня 2018 р. Справа№ 50/790-43/173
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Гончарова С.А.
Разіної Т.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву ПАТ "Сбербанк" про відвід судді Верховця А.А. та заяву ПАТ "Сбербанк" про відвід суддів Остапенка О.М., Верховця А.А. в процесі розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Сбербанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року
у справі № 50/790-43/173 (суддя Пасько М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Уліс Сістемс"
до Закритого акціонерного товариства „Планета-Буд"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судової колегії Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Остапенка О.М. суддів: Сотнікова С.В., Куксова В.В. перебуває справа № 50/790-43/173 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Уліс Сістемс" до Закритого акціонерного товариства „Планета-Буд" про банкрутство.
06.08.2018 року від Публічного акціонерного товариства „Сбербанк" надійшла заява про відвід судді Верховця А.А., яка мотивована тим, що суддя, підписуючи ухвалу від 05.07.2018 року про відкладення розгляду справи на 09.08.2018 року, знав, що буде знаходитись у відпустці, а відтак, за твердженням апелянта, свідомо йшов на введення в оману учасників процесу, що на думку заявника, свідчить про прояв неповаги судді Верховця А.А., зокрема, до ПАТ „Сбербанк".
09.08.2018 року від Публічного акціонерного товариства „Сбербанк" надійшла заява про відвід суддів Остапенка О.М., Верховця А.А., Сотнікова С.В. від розгляду справи. Апелянт посилається на проведення імітування судового засідання 05.07.2018 року, оскільки до його початку судова колегії буда обізнана з тим, що з Господарського суду міста Києва не надійшли витребувані матеріали даної справи, а також вказує на проведення відповідного судового засідання 05.07.2018 року із значним запізненням.
Враховуючи, що колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Остапенка О.М. суддів: Сотнікова С.В.,Куксова В.В. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, ухвалою від 09.08.2018 провадження у справі № 50/790-43/173 зупинено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2018 заяву ПАТ "Сбербанк" про відвід колегії суддів: Остапенка О.М., Верховця А.А., Сотнікова С.В., та про відвід судді Верховця А.А. передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді:Гончаров С.А.,Разіна Т.І.
Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід колегії суддів не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;
- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;
- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Доводи скаржника, викладені у заяві від 06.08.2018 року про відвід судді Верховця А.А. щодо відкладення розгляду справи на день, коли останній перебуватиме у відпустці, не є свідченням введення в оману учасників процесу, а також зриву строків слухання справи, оскільки розгляд справи можливо провести без участі вказаного судді, який не є суддею-доповідачем у справі, шляхом його заміни системою автоматизованого розподілу судової справи між суддями, а відтак і не можуть бути підставою для його відводу від участі у справі у розумінні ГПК України.
Щодо заяви про від 09.08.2018 року про відвід колегії суддів в частині імітування проведення судового засідання від 05.07.2018 року Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року у справі №50/790-43/173 та призначено справу до розгляду на 07.06.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Ухвалою суду від 07.06.2018 року визнано заяву представника скаржника про відвід колегії суддів необґрунтованою, зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року до вирішення питання про відвід колегії суддів, а справу передано для визначення складу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32, 228 ГПК України, для розгляду заяви про відвід колегії суддів. Тобто, в судовому засіданні 07.06.2018 року розгляд справи по суті апеляційної скарги не відбувався у зв'язку із поданням ПАТ „Сбербанк" заяви про відвід колегії суддів.
Ухвалою суду від 19.06.2018 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Сбербанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2018 року у справі № 50/790-43/173 та призначено справу до розгляду на 05.07.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 50/790-43/173.
Відповідний запит про направлення матеріалів справи від 19.06.2018 року отримано працівником Господарського суду міста Києва 04.07.2018 року.
В судове засідання 05.07.2018 року з'явились представники ПАТ „Сбербанк" та ПАТ „Укркомунбанк" та надали свої пояснення по суті спору.
Тобто, 05.07.2018 року розпочався розгляд справи по суті апеляційної скарги, який було відкладено саме через ненадходження до суду апеляційної інстанції витребуваних судом матеріалів справи з метою більш ретельної перевірки обставин, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі та доказів на їх підтвердження та, відповідно, повторно направлено запит до господарського суду міста Києва про направлення матеріалів справи.
Вказані обставини спростовують доводи апелянта про неможливість слухання справи 05.07.2018 року через ненадходження відповідних матеріалів.
Посилання скаржника на проведення судового засідання 05.07.2018 року із значним запізненням, як на підставу для відводу, судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не узгоджуються із положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 38 ГПК України, оскільки відповідна підстава для відводу стала відома заявнику 05.07.2018 року, а відтак заявлена після спливу дводенного строку.
Київський апеляційний господарський суд зазначає, що заява скаржника в частині відводу судді Верховця А.А. не можуть бути задоволені, оскільки вказаний суддя не входить до складу суду, визначеного протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018 року.
З огляду на викладене, розглянувши заяви Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід судді Верховця А.А., та заява про відвід суддів Остапенка О.М., Верховця А.А., Сотнікова С.В., суд вважає необґрунтованими, оскільки наведені заявником доводи у їх обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу колегії суддів від розгляду даної справи, оскільки, жодним чином не підтверджують наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів під час розгляду справи № 50/790-43/173.
Керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 42, 234, 235 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
У Х В А Л И В:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" у задоволенні заяви про відвід судді Верховця А.А. та заяви ПАТ "Сбербанк" про відвід суддів Остапенка О.М., Верховця А.А.,Сотнікова С.В. від розгляду справи № 50/790-43/173.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді С.А. Гончаров
Т.І. Разіна
