Справа № 524/7234/18
Провадження № 2/524/2520/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2018 року Суддя Автозаводського районного суду м.Кременчука Предоляк О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Автозаводського районного відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2, про визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з під арешту,
В С Т А Н О В И В:
03.09.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Автозаводського районного відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2, про визнання права власності на нежитлове приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з під арешту.
Одночасно з пред’явленим позовом ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом зупинення передачі на реалізацію майна – нежилого приміщення площею 875,2 кв.м. по вул. Ватутіна, 3 в м.Кременчуці за виконавчим провадженням № 44453918 відкритого на підставі виконавчого листа № 2-4952/11 від 06 серпня 2018 року виданого на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013 року та заборони державним виконавцям відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_3, ОСОБА_4 реалізацію арештованого та описаного нежитлового приміщення за актом опису та постановою про накладення арешту від 28.08.2018 року, вилучати арештоване майно з передачею його на реалізацію, визначати його вартість, складати звіт про оцінку майна та будь-які дії, що можуть вчинятися з арештом та реалізацією.
В обґрунтування зазначає, що по вищевказаному виконавчому провадженню проводяться дії з вилучення та передачі на реалізацію нежилого приміщення площею 875,2 кв.м. по вул. Ватутіна, 3 в м.Кременчуці. Невжиття заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.
Ухвалою від 06.09.2018 року відкрито провадження у справі.
Враховуючи, що по справі відкрито провадження, справа підсудна Автозаводському районному суду м.Кременчука, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Зважаючи на обґрунтованість ризиків того, що в разі реалізації майна – нежилого приміщення площею 875,2 кв.м. по вул. Ватутіна, 3 в м.Кременчуці, у випадку задоволення позову про визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з під арешту, виконання рішення буде істотно ускладненим, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів його забезпечення.
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, як обґрунтована, а вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України не встановлено.
Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.
Зупинити передачу на реалізацію майна – нежилого приміщення площею 875,2 кв.м. по вул. Ватутіна, 3 в м.Кременчуці за виконавчим провадженням № 44453918 відкритим на підставі виконавчого листа № 2-4952/11 від 06 серпня 2018 року виданого на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013 року.
Заборонити державним виконавцям відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_3, ОСОБА_4 реалізацію арештованого та описаного нежилого приміщення площею 875,2 кв.м. по вул. Ватутіна, 3 в м.Кременчуці за актом опису та постановою про накладення арешту від 28.08.2018 року, вилучати арештоване майно з передачею його на реалізацію, визначати його вартість, складати звіт про оцінку майна та будь-які дії, що можуть вчинятися з арештом та реалізацією.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Апеляційного суду Полтавської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Предоляк
