ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа
№ 524/7234/18 Номер провадження 22-ц/814/245/18
Головуючийу 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2018 року
м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
секретаря Лимар О.М.,
за участі: позивача ОСОБА_2,
розглянувши в режимі відеоконференції з Подільським районним судом м.Києва в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2018 року, прийнятої під головуванням судді Предоляк О.С. в м. Кременчук
за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Автозаводського районного відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 , про визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з під арешту, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Автозаводського районного відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з під арешту.
Звертаючись з вказаним позовом, ОСОБА_2 просила до початку розгляду справи по суті забезпечити позов відповідно до ст. 149-150 ЦПК України шляхом зупинення передачі на реалізацію майна - нежилого приміщення площею 875,2 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Кременчук за ВП № 44453918,відкритим на підставі виконавчого листа № 2-4952/11 від 06 серпня 2018 року виданого на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року та заборони державним виконавцям відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУБ в м. Києві ОСОБА_4, ОСОБА_5 реалізацію арештованого та описаного нежитлового приміщення за актом опису та постановою про накладення арешту від 28 серпня 2018 року, вилучати арештоване майно з передачею його на реалізацію протягом п'яти робочих днів з дня опису та арешту, визначати його вартість, складати звіт про оцінку майна та будь-які дії, що можуть вчинятися з арештом та реалізацією.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Зупинено передачу на реалізацію майна - нежитлового приміщення площею 875,2 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Кременчуці за виконавчим провадженням № 44453918 відкритим на підставі виконавчого листа № 2-4952/11 від 06 серпня 2018 року виданого на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 05.12.2013 року.
Заборонено державним виконавцям відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_4, ОСОБА_6 реалізацію арештованого та описаного нежилого приміщення площею 875,2 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Кременчуці за актом опису та постановою про накладення арешту від 28.08.2018 року, вилучати арештоване майно з передачею його на реалізацію, визначати його вартість, складати звіт про оцінку майна та будь-які дії, що можуть вчинятися з арештом та реалізацією.
Ухвалу оскаржило ПАТ "ПроКредит Банк", в апеляційній скарзі, посилаючись на те, що ухвала є, на їх думку, незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову та застосувати заходи процесуального примусу до ОСОБА_2 у вигляді накладення штрафу в розмірі 3-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05.12.2013 року позов АТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь АТ «ПроКредит Банк» 371 431,78 дол. США, еквівалент суми 2 967 739,92 грн. боргу по капіталу, 12 111,83 дол. США, еквівалент суми 96 773,52 грн. боргу по процентах по графіку, 142 184,41 грн. комісії за управління кредитом, 37 122,01 грн. пені. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь АТ «ПроКредит Банк» 1 700,00 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_7, АТ «ПроКредит Банк» про визнання правовідносин за договором поруки припиненими відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до АТ «ПроКредит Банк», ОСОБА_7 про визнання договору про надання траншу недійсним відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 червня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3 відхилено.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" задоволено частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року в частині відмови Публічному акціонерному товариству "ПроКредит Банк" у стягненні кредитної заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3 як солідарних із ОСОБА_7 боржників скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту.
Позов Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Солідарно з ОСОБА_7 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість за Рамковою угодою № 9 від 12 жовтня 2007 року та Договором про надання № 20.1215/9 від 12 жовтня 2007 року (із змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 доларів США, еквівалент суми 2 968 854 грн. 22 коп. боргу по капіталу, 12 111,83 долари США, еквівалент суми 96 773 грн. 52 коп. боргу по процентах згідно з графіком та 37 122 грн. 01 коп. пені.
Солідарно з ОСОБА_7 стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість за Рамковою угодою № 9 від 12 жовтня 2007 року та Договором про надання № 20.1215/9 від 12 жовтня 2007 року (із змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 доларів США, еквівалент суми 2 968 854 грн. 22 коп. боргу по капіталу, 12 111,83 долари США, еквівалент суми 96 773 грн. 52 коп. боргу по процентах згідно з графіком та 37 122 грн. 01 коп. пені.
В іншій оскаржуваній частині рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року залишено без змін ( т.1, а.с.116-120) .
06 серпня 2014 року Подільським районним судом м. Києва виданий виконавчий документ № 2-4952/11.
26 серпня 2014 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44453918 про стягнення заборгованості з ОСОБА_8 на підставі виконавчого листа у справі № 2-4952/11.
28 серпня 2018 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів), що належить боржнику, а саме, нежитлового приміщення площею 875,2 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Кременчук.
Обгрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 виходила з того, що їй кредит не видавався, особистих боргів у неї перед ПАТ "ПроКредит Банк" немає, а опис майна та передача на реалізацію приміщення за вказаною адресою, створює загрозу цьому нежитловому приміщенню.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, районний суд виходив з обґрунтованості ризиків того, що в разі реалізації майна нежилого приміщення площею 875,2 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Кременчуці, у випадку задоволення позову про визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з під арешту, виконання рішення буде істотно ускладненим.
Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком.
Так, відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежиле приміщення площею 875,2 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Кременчуці ( а.с.94).
Між тим, предметом позовних вимог ОСОБА_2 за даним позовом є визнання за нею права власності на нежиле приміщення площею 875,2 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Кременчуці ( т.1, а.с.11,75), хоча право власності на вказаний об'єкт зареєстроване за позивачем 11.10.2007р.
Разом з тим, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 червня 2014 року солідарно з ОСОБА_7 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість за Рамковою угодою № 9 від 12 жовтня 2007 року та Договором про надання № 20.1215/9 від 12 жовтня 2007 року (із змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 доларів США, еквівалент суми 2 968 854 грн. 22 коп. боргу по капіталу, 12 111,83 долари США, еквівалент суми 96 773 грн. 52 коп. боргу по процентах згідно з графіком та 37 122 грн. 01 коп. пені.
На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 10 червня 2014 року, 28 серпня 2018 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів), що належить боржнику, а саме, нежитлового приміщення площею 875,2 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Кременчук.
З огляду на вказане, зупинивши передачу майна на реалізацію, а саме, вказаного вище нежилого приміщення, місцевий суд прийшов до помилкового висновку, оскільки, такий вид забезпечення позову призвів до зупинення виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 червня 2014 року, не звернувши тим самим увагу на п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у тому вигляді, який вона визначила.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2018 року, з ухваленням нової та відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 , 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 вересня 2018 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя /підпис/ О. В. Прядкіна
Судді: /підпис/ С. Б. Бутенко
/підпис/ О. І. Обідіна
Повний текст постанови складено 06.12. 2018 р.
Згідно з оригіналом:
Суддя Полтавського
апеляційного суду О. В. Прядкіна
