Справа № 342/1/19
Провадження № 1-кп/342/59/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2019 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000560 від 13.07.2018 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя республіки АДРЕСА_1 , не одруженого, громадянина Республіки Туреччина, який має професійно-технічну освіту, раніше не судимий, не працює, утримується в Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпіла ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
перекладач ОСОБА_8 ,
В С Т А Н О В И В :
Від прокуратури Івано-Франківської області до Городенківського районного суду 02.01.2018 р. переданий затверджений прокурором обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 147 КК України, з реєстром матеріалів досудового розслідування та розписками. Згідно обвинувального акту потерпілою у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_5 .
Ухвалою від 02.01.2019 р. призначено підготовче судове засідання на 08.01.2019 р. В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , долучив зазначене клопотання в письмовій формі, копію якого в перекладі на німецьку мову вручив обвинуваченому. Обгрунтовує клопотання тим, що досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні № 12018090000000560 встановлено, що 13.07.2018 близько 02 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , із погрозою застосування кухонного ножа та вчинення насильницьких дій, здійснив напад та захопив як заручника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку до 07.30 год. утримував в будинку, застосовуючи до неї психічне насильство та погрожуючи застосуванням фізичного насильства, вимагаючи при цьому від працівників поліції, як умову звільнення заручниці, видати йому мобільний телефон потерпілої. 13.07.2018 р. ОСОБА_6 затриманий та йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147 КК України. 14 липня 2017 року Ірмак Омеру Івано-Франківським міським судом обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10.09.2018 р. Ухвалами Івано-Франківського міського суду від 10.09.2018 року,12.10.2018 р. ОСОБА_9 продовжено строк тримання під вартою відповідно до 13.10.2018 р., 10.12.2018 р. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.12.2018 року строк тримання під вартою продовжено до 08.01.2019 р.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 147 КК України, за яким обвинувачується ОСОБА_6 , згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Прокурор вважає, що наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, він усвідомлює неминучість призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, являється іноземцем та нелегально перебуває на території України, не має постійного місця проживання, його соціальні зв`язки відсутні; він може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки вони безпосередньо знайомі та йому відомі їхні адреси проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 перебуває на території України незаконно, будучи депортованим за її межі 20.02.2018 року йому заборонено в`їзд на територію України строком на 3 роки, до 09.02.2021 р.
Прокурор зазначає, що вищенаведені обставини свідчать про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Потерпіла, захисник та обвинувачений не заперечують щодо задоволення клопотання прокурора. Одночасно потерпіла просить відкласти підготовче судове засідання, оскільки її представник адвокат ОСОБА_10 не зміг з`явитися з дане судове засідання.
Обвинувачений пояснив, що в Україну він прилетів з Франкфурта 10 липня 2018 р., а раніше він 4 місяці, до 02.02.2018р. проживав в АДРЕСА_2 .
Вирішуючи клопотання прокурора, суд приймає до уваги те, що положення ч. 3 ст. 315 КПК України про продовження обраних на досудовому слідстві запобіжних заходів згідно з рішенням Конституційного суду України від 23.11.2017 р. визнані неконституційними.
Згідно ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Суд приходить до переконання, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки є іноземцем, нелегально перебуває на території України, не має постійного місця проживання, його соціальні зв`язки на території України відсутні; він може незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки вони безпосередньо знайомі, йому відомі адреси їх проживання; згідно обвинувального акта - злочин обвинуваченим вчинений на території домогосподарства потерпілої; він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований та перебуває на території України незаконно.
Шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого неможливо запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні. Тому до обвинуваченого ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а не продовжити раніше обраний на досудовому слідстві запобіжний захід.
Ч.3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пунктом 1 ч.4 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 згаданого Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства відносно потерпілої ОСОБА_5 , тому суд не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 177, 182-184, 193, 194, 196-197, 199, 284 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя республіки АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Туреччина, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 закінчується 08 березня 2019 р.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя: ОСОБА_1